Рішення № 87077695, 21.01.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2020 року м. Київ № 640/10533/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шулежка В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації про зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Управління соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації (далі - відповідач) про зобов`язання відповідача призначити позивачу житлову субсидію починаючи з січня 2019 року.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що відповідачем безпідставно відмовлено у призначенні субсидії на оплату житлово-комунальних послуг. Підставою для відмови у призначенні субсидії вказано несплату єдиного соціального внеску членами сім`ї позивача, проте позивач зазначив, що на момент подання заяви до відповідача про призначення субсидії єдиний соціальний внесок було сплачено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.06.2019 відкрито провадження у справі.

Представник відповідача позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивачу відмовлено у призначенні житлової субсидії, оскільки відповідно до отриманих довідок нарахований середньомісячний дохід членів сім`ї менший, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії та відсутня інформація щодо сплати ними єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. З огляду на викладене, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивачем надано відповідь на відзив, в якій викладено його заперечення на доводи відповідача.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 у січні 2019 року звернулась до управління із заявою про призначення житлової субсидії на оплату житлово-комунальних послуг.

За результатами розгляду заяви та доданих документів, Управлінням соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації прийнято рішення, яким відмовлено у призначенні позивачу житлової субсидії з 1 січня 2019 року, оскільки нарахований середньомісячний дохід членів сім`ї менший, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії та відсутня інформація щодо сплати ними єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З метою спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива Кабінетом Міністрів України постановою від 21.10.1995 № 848 затверджено Положення про порядок призначення житлових субсидій (далі - Положення №848).

Згідно пункту 1 це Положення визначає умови призначення та порядок надання громадянам таких житлових субсидій:

щомісячної житлової субсидії на оплату житлово-комунальних послуг;

щомісячної житлової субсидії на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком, в якому створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельний (житловий) кооператив (далі - об`єднання);

житлової субсидії на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива один раз на рік.

Житлова субсидія є безповоротною адресною державною соціальною допомогою громадянам - мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком.

Згідно із пунктом 2 Положення №848 право на отримання житлової субсидії мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України (далі - громадяни), що проживають у житлових приміщеннях (будинках).

Приписами пункту 3 Положення №848 передбачено, що призначення житлових субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві і Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад.

Підстави відмови у призначенні субсидії визначені пунктом 6 Положення №848.

Житлова субсидія не призначається (у тому числі на наступний період), якщо, зокрема: 3) у складі домогосподарства або у складі сім`ї члена домогосподарства є особи, що досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (далі - особи, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії), і в цьому періоді:

за інформацією ДФС, Пенсійного фонду України, у них взагалі відсутні доходи, які враховуються під час призначення житлової субсидії; або

нарахований середньомісячний сукупний дохід менший, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії; та/або

ними або за них не сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців у періоді, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (крім випадків, коли наявна заборгованість роботодавця із виплати заробітної плати та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за цих осіб).

В той же час приписами пункту 7 Положення №848 встановлено, що за наявності умов, зазначених у пункті 6 цього Положення, житлову субсидію може бути призначено за рішенням комісії виходячи з конкретних обставин, що склалися, крім випадку, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 цього Положення.

Крім того, приписами пункту 8 Положення №848 передбачено можливість призначення житлової субсидії одному із членів домогосподарства, які зареєстровані і фактично проживають в житловому приміщенні (будинку).

Відповідно до пункту 9 Положення №848 житлова субсидія розраховується на всіх членів домогосподарства.

До складу домогосподарства включаються всі особи, що зареєстровані в житловому приміщенні (будинку) (для орендарів, внутрішньо переміщених осіб - особи, які фактично проживають). На таких осіб розраховуються соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування і їх доходи враховуються під час призначення житлової субсидії.

Кількість членів домогосподарства визначається на початок місяця, з якого призначається житлова субсидія.

Пунктом 10 Положення №848 визначено, що для розрахунку житлової субсидії враховуються нараховані доходи членів домогосподарства, членів сім`ї особи із складу домогосподарства, зазначених у пункті 9 цього Положення, які досягли 14-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються такі доходи.

Під час призначення житлової субсидії враховуються такі доходи, у тому числі, заробітна плата після сплати податку на доходи фізичних осіб.

Приписами пункту 14 Положення №848 передбачено, що структурні підрозділи з питань соціального захисту населення мають право робити запити та безоплатно отримувати у встановлений строк від інших підприємств, установ і організацій інформацію, необхідну для призначення житлових субсидій та проведення перевірок достовірності даних, отриманих від осіб, які звертаються за їх призначенням.

Структурним підрозділом з питань соціального захисту населення протягом 10 календарних днів з дня подання зазначених документів приймається рішення про:

призначення житлової субсидії;

відмову в призначенні житлової субсидії;

подання документів на розгляд комісії.

У разі прийняття рішення про відмову в призначенні житлової субсидії структурний підрозділ з питань соціального захисту населення повідомляє заявнику про прийняте рішення протягом трьох календарних днів з дня його прийняття. При цьому структурний підрозділ з питань соціального захисту населення інформує заявника про прийняте рішення в паперовому вигляді з врученням відповідного повідомлення під особистий підпис із зазначенням причин відмови і порядку оскарження прийнятого рішення.

Позивач звернувся у січні 2019 року до Управління із заявою та декларацією про доходи і витрати осіб, які звернулись за призначенням житлової субсидії.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , 1966 року народження, зареєстрована у трикімнатній квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з нею проживають та зареєстровані дочка, ОСОБА_2 , 1984 року народження, та онука, ОСОБА_3 , 2009 року народження.

У декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням субсидії, також зазначено про членів сім`ї зі складу домогосподарства незалежно від реєстрації їхнього місця проживання, а саме чоловік ОСОБА_1 - ОСОБА_4 та чоловік дочки - ОСОБА_5 .

На запити Управління до ДФС та Пенсійного фонду України інформація про доходи і сплату єдиного соціального внеску дочки та її чоловіка не надійшла

Разом з тим, у матеріалах справи містяться довідки про доходи дочки позивача - ОСОБА_2 та її чоловіка ОСОБА_5 від 15.02.2019 №17/02 та №18/02, видані за основним місцем роботи ПАТ «Банк Ком Сервіс» за підписом директора та головного бухгалтера.

В наданих довідках зазначено розмір нарахованої заробітної плати ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , що становить 3750 грн. для кожного щомісячно, розмір утриманих податків - 731,25 грн. та розмір заробітної плати до сплати - 3018,75 грн.

Отже, середньомісячний сукупний дохід членів сім`ї, які отримують доходи, становить 6037,50 грн.

Водночас, статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено у 2018 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі з 1 січня - 3723 гривні.

Тобто нарахований середньомісячний сукупний дохід осіб, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії, більший, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії, що спростовує доводи відповідача про протилежне.

Суд критично ставиться до посилань відповідача щодо відсутності права на призначення ОСОБА_1 житлової субсидії, у зв`язку з тим, що члени сім`ї, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії, не сплатили єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, оскільки доказів несплати єдиного внеску у розмірі, не меншому ніж мінімальний, сумарно протягом трьох місяців у періоді, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії особами, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії, відповідачем не надано.

Враховуючи викладене, Управління соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації за наявності умов, зазначених у пункті 7 Положення №848, відмовлено позивачу у призначенні житлової субсидії без перевірки відповідних документів та встановлення належних підстав, на які посилався позивач.

Між тим, відповідач сам посилається на те, що ним зроблено запит до відповідних органів щодо отримання інформації, яка є обов`язковою для прийняття рішення щодо призначення житлової субсидії позивачу, проте відповіді на запит не отримано.

Системний аналіз наведених вище правових норм при застосуванні до правовідносин, що є предметом спору, вказує на те, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень при прийнятті рішення щодо відмови у призначенні житлової субсидії діяв необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Щодо позовної вимоги зобов`язати відповідача призначити позивачу житлову субсидію починаючи з січня 2019 року, суд зазначає наступне.

Суд може ухвалити рішення про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду. За своєю правовою природою повноваження відповідача щодо призначення житлової субсидії є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково, вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Враховуючи наведене, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача є зобов`язання Управління соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації повторно вирішити питання щодо надання позивачу субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг щодо спірного періоду шляхом прийняття рішення, яке б відповідало вимогам законодавства, з урахуванням висновків, зазначених у даному судовому рішенні.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

В рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі «Hasan and Chaush v. Bulgaria» № 30985/96).

Крім того, Суд враховує правову позицію, висловлену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 у справі «Рисовський проти України», в якому Суд зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відтак, з урахуванням зазначеного, на підставі встановлених фактів та обставин, враховуючи, що докази, наведені відповідачем під час розгляду адміністративної справи є недоведеними та безпідставними та не дають адміністративному суду підстав для встановлення висновків, які б спростовували правову позицію позивача, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача всі здійсненні ним судові витрати.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити частково.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації повторно вирішити питання щодо призначення ОСОБА_1 житлової субсидії починаючи з січня 2019 року та прийняти відповідне рішення у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848 (зі змінами).

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 768,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації (код ЄДРПОУ 37397200).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя В.П. Шулежко