Ухвала суду № 87076565, 02.01.2020, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/674/20

Справа № 760/35000/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без руху

02 січня 2020 року м. Київ

Суддя Солом`янського районного суду м. Києва Козленко Г.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбного договору,-

встановив:

Позивач звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом до відповідача про розірвання шлюбного договору, в якому просить:

- розірвати шлюбний договір від 15.06.2010, укладений між позивачем та відповідачем;

- визнати таким, що не підлягає виконанню п.12 шлюбного договору з моменту укладення даного договору;

- судові витрати покласти на відповідача.

Згідно ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до норм чинного ЦПК України, у позовній заяві почергово повинно бути викладено по кожній позовній вимозі: зміст позовної вимоги, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує цю позовну вимогу та зазначення доказів, що її підтверджує, наявність підстав для звільнення від доказування.

Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин підстави також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше - для визначення предмета доказування по даній справі.

Відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Вивченням матеріалів позовної заяви, встановлено, що даний позов не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України.

В позовній заяві позивачем вказано, що 15.06.2010 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюбний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голій Л.І. Однак, остання не включена позивачем до кола осіб, що беруть участь у справі. Тому позивачу необхідно визначитись із колом осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Позивачем в позовній заяві зазначено, що він займався підприємницькою діяльністю на момент укладення шлюбного договору, проте ситуація з часом змінилася та настали обставини, що мають істотне значення, а саме позивач не має можливості виконувати умови шлюбного договору. Однак, в порушення вимог п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України, позивач не надає суду доказів на підтвердження вищезазначеного факту, а саме не надає підтвердження відсутності підприємницької діяльності (звіти, податкові накладні).

На підтвердження зміни матеріального становища позивача, останній в порушення вимог п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України не надає суду доказів на підтвердження зміни матеріального стану позивача. Тобто, суду не відомо, яке матеріальне становище позивача було на момент укладання шлюбного договору і яке становище останнього на теперішній час. Не підтверджує наявність рухомого майна, за рахунок якого можливе виконання умов шлюбного договору, а саме не надає суду довідку з Сервісного центру МВС України про відсутність у позивача рухомого майна.

В порушення вимог п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України позивач не обґрунтовує позовну заяву нормами матеріального права про визнання певного пункту шлюбного договору таким, що не підлягає виконанню.

Керуючись ст.652 ЦК України позивач зазначає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладені договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язань. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінились настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Однак, позивач не надає суду доказів про не досягнення між сторонами згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання. Тобто, досудове врегулювання спору в даній справі є обов`язковим відповідно до норм ст.652 ЦК України та позивачу необхідно надати докази досудового врегулювання спору.

Положеннями ст.95 ЦПК України закріплено зміст поняття письмових доказів, що застосовується у розумінні цивільного процесу. Так, частиною першою вказаної статті зазначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення, одночасно підтверджуючи достовірність наданої копії доказу.

Незасвідчені або неправильно засвідчені копії документів можуть бути належними, проте недопустимими доказам, оскільки у випадках передбачених законодавством певні обставини справи повинні або не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

З копій доданих до позовної заяви документів для відповідача вбачається, що не всі подані документи відповідають вимогам засвідчення копій: не містять підпису та дати посвідчення.

Копії мають бути належної якості, щоб на них можна було прочитати весь текст документа, чітко було видно всі реквізити, поля документа не було порушено, однак копія шлюбного договору є нечитабельною, що ускладнює розгляд зазначеної справи та не дає можливості суду в повній мірі оцінити зазначений доказ.

Позовна заява не відповідає вимогам ч.4 ст.177 ЦПК України, відповідно до яких до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фінансовому розмірі.

Згідно з ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір», передбачено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Звертаючись до суду з заявленими вимогами, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн, що підтверджується квитанцією №5187295 від 28.12.2019, тобто за одну вимогу немайнового характеру, однак в прохальній частині міститься дві вимоги немайнового характеру, а саме:

- розірвати шлюбний договір від 15.06.2010, укладений між позивачем та відповідачем;

- визнати таким, що не підлягає виконанню п.12 шлюбного договору з моменту укладення даного договору.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» в редакції від 01.01.2019 № 3674-VI, розмір ставки судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, отже позивачу необхідно доплатити: судовий збір в розмірі 768,40 грн на наступні реквізити: отримувач коштів: УК у Солом`янському районі/Солом`янський район, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38050812, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA818999980000031218206026010, код класифікації доходів бюджету: 22030101, за подачу позову.

Дослідивши матеріали справи, до позовної заяви не додані документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, що передбачає ст.177 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.

Вищевикладене дає підстави для висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку на їх усунення.

На підставі викладеного вище, позовну заяву потрібно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Недоліки необхідно усунути шляхом подання позовної заяви в новій редакції, надання копій позовної заяви з додатками у відповідній кількості до учасників справи.

Роз`яснити позивачу, що в разі невиконання вимог ухвали суду, позовна заява, відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбного договору - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви, позов буде вважатися неподаним та повернутий позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя - Г.О. Козленко