Ухвала суду № 87075704, 18.03.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

УХВАЛА

про залишення позову в частині без розгляду

18 березня 2019 рокум. Київ№ 826/10131/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., під час розгляду за правилами спрощеного позовного провадження адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва (також далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва №25 від 19.04.2018 року про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 ;

2) визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва №31 від 22.05.2018 року щодо притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

При цьому, у відзиві на позов відповідач посилався на порушення позивачем строку звернення до суду щодо оскарження рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва №25 від 19.04.2018 року про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 .

Згідно ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.

Рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва №25 про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 прийняте 19.04.2018 року.

З чеку про відправлення від 23.04.2018 року та сервісу Укрпошти про отримання пересилання повідомлення за штрих кодовим №0407133280785 вбачається, що рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва №25 позивачем отримане 05.05.2018 року.

Проте, з позовом до суду адвокат ОСОБА_1 звернулася 27.06.2018 року, тобто з порушенням визначеного ч. 1 ст. 42 Закону №5076-VI строку.

При цьому позивачем у позовній заяві не наведено доводів на підтвердження наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом, зокрема, існування обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду, та не надано будь-яких доказів, які б свідчили про існування таких обставин.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) в рішенні "Іліан проти Туреччини", зазначає, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

В контексті наведеного, суд зазначає, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Так, строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними, що надає впевненості іншим учасникам правовідносин.

При цьому, саме позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права, що також випливає із загального правила, встановленого частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше. В іншому випадку - виникають підстави вважати про зловживання процесуальними правами позивачем.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням доведеності факту невчасного звернення позивача до суду з даним позовом в частині визнання протиправним та скасування рішення №25 від 19.04.2018 року, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення без розгляду адміністративного позову в даній частині.

Щодо своєчасності звернення позивача до суду з даним позовом в частині визнання та скасування рішення №31 від 22.05.2018 року, в матеріалах справи відомості відсутні про дату отримання позивачем даного рішення, проте і відповідач на порушенні позивачем строку його оскарження не наголошував.

За змістом ч.4 ст.123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Враховуючи вищезазначене у сукупності, суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва №25 від 19.04.2018 року про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 .

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 240-243, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Залишити без розгляду позов ОСОБА_1 до Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва №25 від 19.04.2018 року про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 .

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена.

Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Шрамко