Ухвала суду № 87075394, 21.01.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

21 січня 2020 року м. Київ № 640/940/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шевченко Н. М., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування постанов, визнаття протиправними дій,

У С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся Виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, у якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження № 57841753 від 13.12.2019;

- визнати протиправними та скасувати постанови про накладення штрафів від 13.12.2019 у виконавчому провадженні № 57841753;

- визнати протиправною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо невчинення дій для закінчення виконавчого провадження № 57841753 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Приписами п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Положеннями ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» установлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Приписами ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до адміністративного суду заяви немайнового характеру суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою передбачений судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102 гривні.

Проаналізувавши позовну заяву суд дійшов до висновку про наявність двох вимог немайнового характеру та невизначеної кількості вимог майнового характеру. Невизначеність кількості та ціни вимог майнового характеру зумовлена відсутністю оскаржуваних постанов у матеріалах справи.

Разом із позовною заявою надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору, вмотивоване тривалою процедурою сплати такого бюджетною організацією та короткими строками на подання позову про оскарження дій чи рішень державних виконавців.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Ураховуючи зазначене, з огляду на відсутність підстави для відстрочення сплати судового збору, як технічна або процедурна неможливість своєчасної сплати, суд не убачає підстав для задоволення такого клопотання.

За подання двох вимог немайнового характеру юридичною особою належною до сплати сумою є 4204,00 грн (2102,00 грн * 2 вимоги). Водночас, оскільки до позовної заяви не додано оскаржуваних постанов, зокрема, про накладення штрафів, суд не має можливості розрахувати ціну позову та зазначити суму, належну до сплати.

Таким чином, необхідна до сплати сума судового збору за подання вимог майнового характеру повинна бути вирахувана позивачем самостійно та додана до зазначеної вище - за подання вимог немайнового характеру.

Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 4204,00 грн + 1.5% ціни майнових вимог за наступними реквізитами:

Отримувач коштів - УК у Печерському р-ні м. Києва;

Код отримувача (код ЄДРПОУ) - 38004897;

Рахунок отримувача - UA908999980313181206084026007;

Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП);

Код банку отримувача - 899998;

Код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Окрім того, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Згідно з ч. 6 ст. 160 КАС України якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника.

У порушення згаданих норм, позивачем не зазначено РНОКПП або серії та номеру паспорта представника позивача.

Також, суд звертає увагу на те, що оскаржувані постанови винесені 13.12.2019, а позовна заява направлена поштою лише 13.01.2020.

Слід зазначити, що позивач наводить пояснення щодо отримання оскаржуваних постанов лише 02.01.2020, про що відмітка про отримання на супровідному листі, водночас жодних доказів, зокрема, належним чином засвідченої копії супровідного листа, матеріали справи не містять.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

За відсутності доказів на підтвердження своєчасності подання позову до суду, суд критично оцінює викладені у позовній заяві пояснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Окрім того, остання сторінка позовної заяви підписана представником позивача за довіреністю - Воронцовою І. М., на підтвердження повноважень якої надано довіреність, засвідчену самою Воронцовою І. М.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 59 КАС України Повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи.

Згідно ч. ч. 3, 5 ст. 59 КАС України довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді.

Суд звертає увагу на те, що копія довіреності може бути належним чином засвідчена підписом особи (її посадової особи), що видала довіреність або підписом судді. У той же час, підпис довіреної особи не є належним засвідченням копії довіреності.

Згідно з ч. 4 ст. 161 позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Із матеріалів справи убачається, що більшість доданих до позовної заяви документів жодним чином не засвідчені у порушення ч. 4 ст. 161 КАС України, з огляду на що, даний недолік підлягає виправленню.

Як вже зазначалось, у матеріалах справи відсутні оскаржувані постанови, які, за поясненнями позивача, отримані ним 02.01.2020. Суд звертає увагу на важливість наявності таких документів, зокрема, для визначення підстав для відкриття провадження у справі та розгляду справи по суті.

Ураховуючи викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачу часу для усунення недоліків позову. Позивачу необхідно усунути названі недоліки позову та привести позовну заяву у відповідність з приписами статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 160, 161 169, 171, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В :

1. Позовну заяву Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без руху.

2. Установити позивачу п`ятиденний строк з дня одержання даної ухвали для усунення недоліків.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Роз`яснити позивачу, що залишення позовної заяви без руху не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.М. Шевченко