Рішення № 87075065, 20.01.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2020 року м. Київ № 640/13925/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовомОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України у м. Києвіпровизнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії,ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві (далі - відповідач) про:

визнання протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо проведення перерахунку, раніше призначеної, пенсії ОСОБА_1 у зв`язку з підвищенням посадового окладу за посадою, з якої йому була призначена пенсія;

зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з 01.01.2019 року здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи з розрахунку 77 процентів від грошового забезпечення для обчислення пенсії без обмеження максимального розміру пенсії, на підставі Довідки від 17.05.2019 № 1-24.2.2/2688/19 наданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України, та стягнути заборговану суму.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач перебуває на обліку в Головному УПФ та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». З січня 2019 року у позивача виникло право на перерахунок раніше призначеної пенсії у зв`язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців. Однак, всупереч вимогам чинного законодавства відповідач перерахунок пенсії не здійснює, у зв`язку із чим позивач вимушений звернутись до суду із позовом за захистом своїх прав на належне пенсійне забезпечення.

Ухвалою суду від 03 вересня 2019 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та відповідачу запропоновано надати відзив протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

07 жовтня 2019 року представником Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві надано до суду відзив, в якому відповідач проти адміністративного позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні.

Відзив обґрунтовано тим, що перерахунок пенсії здійснюється не на підставі із фактичною зміною хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, а у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.

Поряд з цим відповідач звертав увагу, що у Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі - Порядок), чітко визначено, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» пенсій проводиться лише у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України, яке і повинно зазначатись у довідці для перерахунку пенсій. Таким чином, на думку відповідача, наказ Украероруху, на який посилається позивач, не може бути підставою для перерахунку пенсій та не може зазначатись в довідці для перерахунку пенсії.

28.10.2019 року представником Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві надано суду копію пенсійної справи позивача.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Полковник ОСОБА_1 був відряджений в розпорядження Державного підприємства обслуговування повітряного руху України «Украерорух» із залишенням на військовій службі. За місцем свого відрядження позивач отримував грошове забезпечення.

Наказом Міністра оборони України від 19 липня 2010 року №691 полковника ОСОБА_1 , заступника начальника відділу кадрів звільнено з військової служби у запас за пунктом «б» частини 6 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» (за віком).

Відповідно, у зв`язку з цим наказом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 02 серпня 2010 року №435/о «З особового складу» позивача звільнено з посади. Після того позивачу відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» призначена пенсія за вислугу років.

Згідно матеріалів пенсійної справи № 2601011826, ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з 09.09.2010 року.

Наказом ДП «Украерорух» від 11.01.2019 року №11 з 1 січня 2019 року підвищено посадові оклади військовослужбовцям, відрядженим до Украероруху, в тому числі за посадою, яку обіймав позивач.

На підставі зазначеного наказу Державним підприємством обслуговування повітряного руху України позивачу видано довідку від 17.05.2019 року №1-24.2/2688/19 про розмір грошового забезпечення за посадою заступника начальнику відділу кадрів Украероруху згідно якої з 1 січня 2019 року розмір грошового забезпечення за вказаною посадою становить 45 988, 00 грн. для подальшого перерахунку призначеної пенсії.

29.05.2019 року позивач звернувся з заявою до відповідача про перерахунок його пенсії на підставі довідки Украероруху від 17.05.2019 року №1-24.2/2688/19 про розмір грошового забезпечення.

Однак, ГУ ПФУ у м. Києві листом від 10.06.2019 року № 1250911/03 відмовило позивачу у проведенні перерахунку пенсії у зв`язку із збільшенням грошового забезпечення, посилаючись на відсутність відповідного рішення Кабінету Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення або введення нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення для відповідної категорії військовослужбовців.

Вважаючи вказані дії ГУ ПФУ у м. Києві протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 1281 від 19 липня 1999 року "Про створення об`єднаної цивільно-військової системи організації повітряного України" грошове та матеріальне забезпечення військовослужбовців, відряджених до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, здійснювати у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року № 104 "Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і установ виконання покарань, відряджених до органів виконавчої влади та інших цивільних установ".

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №1041 від 07.02.2001 року "Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних сил, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і установ виконання покарань, відряджених до органів виконавчої влади та інших цивільних установ" визначено, що військовослужбовцям, особам начальницького складу органів внутрішніх справ та органів і установ виконання покарань, відрядженим до органів виконавчої влади та інших цивільних установ, виплачується грошове та здійснюється матеріальне забезпечення, передбачене законодавством для військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, особового складу органів внутрішніх справ та органів і установ виконання покарань.

При цьому грошове забезпечення виплачується виходячи з окладів за посадами, займаними зазначеними особами в органах та установах, до яких вони відряджені, окладів за військовими званнями та інших видів грошового забезпечення у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і установ виконання покарань.

Як передбачено п. 10 ст. 6 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу", військовослужбовці Збройних Сил України та інших військових формувань можуть бути відряджені до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі. Перелік посад, що заміщуються військовослужбовцями у таких державних органах, на підприємствах, в установах, організаціях, а також державних та комунальних навчальних закладах, затверджується Президентом України.

Указом Президента України № 126/2017 від 03.05.2017 року "Про Перелік посад, що заміщуються військовослужбовцями Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення у державних органах, на підприємствах, в установах, організаціях, а також державних та комунальних навчальних закладах, та граничних військових звань за цими посадами" встановлено перелік посад Державного підприємства обслуговування повітряного руху України.

Крім того, перелік посад штатних працівників Державного підприємства обслуговування повітряного руху України затверджено постановою Кабінету Міністрів України №105 від 07 лютого 2001 року "Про затвердження переліку посад, що можуть бути заміщені військовослужбовцями Збройних Сил, Служби безпеки, інших військових формувань в органах виконавчої влади, інших цивільних установах, та граничних військових звань за цими посадами".

Таким чином, враховуючи обставини того, що позивач був відряджений до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України для виконання службових обов`язків з залишенням на військовій службі, він отримував грошове забезпечення, виходячи з окладу за посадою, займаною ним в Державному підприємстві обслуговування повітряного руху, окладу за військовим званням та інших видів грошового забезпечення у розмірах і порядку, визначених законодавством для відповідних категорій військовослужбовців.

Згідно із ч. 4 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

З врахуванням вищевикладеного слід дійти висновку, що підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна хоча б одного з видів грошового забезпечення у бік підвищення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення Кабінету Міністрів України про підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 12.07.2010 року №7408/0/14-10/039, керівник Державного підприємства Украерорух, згідно зі статтями 14 та 15 Закону України "Про оплату праці" та Положення про Об`єднану цивільно-військову системи організації повітряного руху України затвердженого Постановою КМУ від 19 липня 1999 р. N 1281, самостійно встановлює оклади за посадами штатних працівників.

26 лютого 2018 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України №103 від 21 лютого 2018 року "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяких іншим категоріям осіб", яка в свою чергу ввела в дію з 1 березня 2018 року постанову Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30.08.2017 року.

При цьому, відповідно до п. 5 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30.08.2017 року керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, надано право установлювати посадові оклади військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової-військової служби), особам рядового і начальницького складу, посади яких не передбачені цією Постановою.

Отже, слід дійти висновку, що Кабінетом Міністрів України делеговано керівникам державних органів, в тому числі й керівнику Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, право визначати розміри посадових окладів військовослужбовцям, відрядженим до підприємства, які обіймають передбаченні законодавством посади у підприємстві.

З огляду на викладене слід дійти висновку, що наказ Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 11.01.2019 року №19 "Про підвищення окладів за займаними посадами військовослужбовцям, відрядженим до Украероруху" є підставою для перерахунку пенсії з 01.01.2019, оскільки збільшує розмір грошового забезпечення відряджених військовослужбовців.

Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Судом, викладеним у постановах від 10.07.2018 року, по справі №461/6479/16-а, від 24.04.2018 року по справі №461/939/17, від 03.05.2018 року по справі №638/13960/17, від 17.10.2018 року по справі № 461/1151/17, від 15.04.2019 року по справі №522/16973/17, від 12.03.2019 по справі №522/3049/17.

Крім того, суд вважає за необхідне вказати, що положеннями абз. 9, 11 п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України №45 від 13.02.2008 року про затвердження Порядку про проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначено, що особам, що відряджалися для виконання службових обов`язків до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств та були звільнені із служби у зв`язку з виходом на пенсію безпосередньо з посад, на яких вони перебували, перерахунок пенсій провадиться на підставі довідок про розмір грошового забезпечення, виданих зазначеними органами, установами, організаціями і підприємствами. Зазначені довідки надсилаються до державних органів, у яких особи проходили службу до відрядження, а їх уповноважені органи подають довідки у п`ятиденний строк головним управлінням Пенсійного фонду України.

Таким чином, беручи до уваги викладене вище, та зважаючи на приписи ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає, що відповідач відмовляючи у проведенні перерахунку, раніше призначеної, пенсії ОСОБА_1 у зв`язку з підвищенням посадового окладу за посадою, з якої йому була призначена пенсія, діяв поза межами повноважень та у спосіб, що визначених Конституцією та законами України, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), необґрунтовано, упереджено, недобросовісно, не розсудливо, без дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.

А тому, позовна вимога про визнання протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо проведення перерахунку, раніше призначеної, пенсії ОСОБА_1 у зв`язку з підвищенням посадового окладу за посадою, з якої йому була призначена пенсія, підлягає до задоволення.

Щодо вимоги про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з 01.01.2019 року здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи з розрахунку 77 процентів від грошового забезпечення для обчислення пенсії без обмеження максимального розміру пенсії, на підставі Довідки від 17.05.2019 № 1-24.2.2/2688/19 наданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України, та стягнути заборговану суму, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З системного аналізу вказаних норм ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України можна дійти висновку, що суд наділений повноваженнями щодо зобов`язання відповідача прийняти рішення на користь позивача.

Тобто, такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав свобод чи інтересів позивача і необхідність їх відновлення таким способом, який би гарантував повний захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечував його виконання та унеможливлював необхідність наступних звернень до суду.

Верховний Суд України у своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Згідно з ч. 3 ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Судом встановлено, що позивача пенсію йому призначено з 09.09.2010 року у розмірі 77 відсотків від суми грошового забезпечення.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що положеннями статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність доповнено згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 848-VIII від 24 грудня 2015 року.

У той же час, зазначене положення в цілому визнано неконституційним відповідно до рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року.

Згідно із пунктом другим резолютивної частини Рішення № 7-рп/2016, зокрема, частина сьома статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, з 20 грудня 2016 року відсутня частина сьома статті 43 в Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 1774-VIII, який прийнятий 06 грудня 2016 року, вперше опублікований в газеті «Голос України» 27 грудня 2016 року та набрав чинності відповідно до прикінцевих положень з 01 січня 2017 року, у частині сьомій статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».

Таким чином, буквальне розуміння змін внесених Законом України № 1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року дозволяє стверджувати, що у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.

Це означає, що протягом 2017 року стаття 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачала у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.

Даний висновок узгоджується із позицією, що викладена в постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року по справі № 127/4267/17, що враховується судом в силу приписів частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд зауважує, що чинне законодавство України чітко визначає випадки, при виникненні яких у держави виникає право на обмеження права і свобод громадянина, у тому числі і пенсійних виплат.

Відповідно до частини третьої статті 22, статті 64 Конституції України право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, у тому числі зупиненням дії законів (їх окремих положень), лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк. Таку правову позицію Конституційний Суд України висловив у Рішенні від 20.03.2002 №5-рп/2002 (справа щодо пільг, компенсацій і гарантій) (пункт 6 мотивувальної частини).

Також суд вважає необхідним зазначити, що невиплата позивачу призначеної пенсії у повному обсязі є позбавленням останнього його конституційного права на соціальний захист у разі досягнення пенсійного віку визначеного Законом.

Слід зазначити, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Як встановлено матеріалами справи, відповідачем після надходження заяви позивача про перерахунок його пенсії не було вчинено дій, направлених на здійснення такого перерахунку, а листом від 10.06.2019 року № 1250911/03 повідомлено про відсутність правових підстав для його здійснення.

Таким чином, враховуючи встановлені судовим обставини, суд вважає за необхідне, з урахуванням належного способу захисту, задовольнити вимогу позивача про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з 01.01.2019 року здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи з розрахунку 77 процентів від грошового забезпечення для обчислення пенсії без обмеження максимального розміру пенсії, на підставі Довідки від 17.05.2019 № 1-24.2.2/2688/19 наданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України, та стягнути заборговану суму, у спосіб про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з 01.01.2019 року здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виходячи з розрахунку 77 процентів від грошового забезпечення для обчислення пенсії без обмеження максимального розміру пенсії, на підставі Довідки від 17.05.2019 № 1-24.2.2/2688/19 наданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України, та здійснити її виплату, з урахуванням виплачених сум.

У відповідності до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про доведеність позивачем заявлених вимог та необхідності задоволення адміністративного позову.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, суд вважає за правильне присудити судові витрати у формі судового збору у розмірі 768, 40 грн. на користь позивача за рахунок Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 263, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо проведення перерахунку, раніше призначеної, пенсії ОСОБА_1 у зв`язку з підвищенням посадового окладу за посадою, з якої йому була призначена пенсія.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, 04053, м. Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, 16) з 01.01.2019 року здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), виходячи з розрахунку 77 процентів від грошового забезпечення для обчислення пенсії без обмеження максимального розміру пенсії, на підставі Довідки від 17.05.2019 № 1-24.2.2/2688/19 наданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України, та здійснити її виплату, з урахуванням виплачених сум.

4. Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.М. Погрібніченко