Ухвала суду № 87071991, 22.01.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

22 січня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/5067/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до державного реєстратора Головного територіального управлінні юстиції в Луганській області Поджарого Олексія Миколайовича про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора,

ВСТАНОВИВ:

29 листопада 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява управління Петрощук Катерини Володимирівни (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_2 (далі - позивач) до державного реєстратора Головного територіального управлінні юстиції в Луганській області Поджарого Олексія Миколайовича (далі - відповідач), в якій позивач просить:

- визнати дії державного реєстратора Головного територіального управління юстиції в Луганській області Поджарого Олексія Миколайовича протиправними та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) номер 1568274 від 08.07.2013 14:56:58.

Ухвалою суду від 03 грудня 2019 року позовну заяву адвоката Петрощук Катерини Володимирівни в інтересах ОСОБА_2 до державного реєстратора Головного територіального управлінні юстиції в Луганській області Поджарого Олексія Миколайовича про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора залишено без руху.

19 грудня 2019 року позивачем на виконання ухвали суду, надано уточнений позов з додатками у строк, встановлений судом. Проте недоліки позовної заяви усунуто не в повному обсязі.

Так, згідно статті 6 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон № 1952-IV) систему органів та суб`єктів, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, організаційну систему державної реєстрації прав становлять:

1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи;

2) суб`єкти державної реєстрації прав:

виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації;

акредитовані суб`єкти;

3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).

Представником позивача в якості відповідача зазначено державного реєстратора Головного територіального управлінні юстиції в Луганській області Поджарого Олексія Миколайовича.

Проте відповідно інформації офіційного сайту Головного територіального управління юстиції в Луганській області за посиланням http://www.lugjust.gov.ua/struktura/strukturni-pidrozdily?layout=edit&id=135, відповідач займає посаду начальника відділу систематизації законодавства, правової роботи та правової освіти Управління державної реєстрації нормативно - правових актів, правової роботи та правової освіти (далі - Відділ).

Зазначений позивачем відповідач на момент подання позову не є державним реєстратором, тобто не наділений повноваженнями здійснювати реєстраційні дії.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 132 КАС України).

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI), суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Оглядом матеріалів позовної заяви встановлено, що позивачем до суду надано докази про сплату судового збору у вигляді квитанції № 23509 від 10 жовтня 2019 року у розмірі 768,40 грн.

При цьому, під час перевірки зарахування судового збору, судом встановлено, що судовий збір, сплачений за квитанцією № 23509 від 10 жовтня 2019 року у розмірі 768,40 грн, врахований у справі № 360/4682/19.

Ухвалою суду від 25 листопада 2019 року у справі № 360/4682/19 позовну заяву адвоката Петрощук Катерини Володимирівни в інтересах ОСОБА_2 до Державного реєстратора Головного територіального управління юстиції в Луганській області Поджарого Олексія Миколайовича повернуто позивачу.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 7 Закону № 3674-VI сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Натомість частиною п`ятою статті 6 Закону № 3674-VI визначено, що за повторно подані позови, що раніше залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.

Відповідно до частини шостої статті 7 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

З огляду на викладене, застосовуючи аналогію закону, суд дійшов висновку, що судовий збір, сплачений за позовною заявою, що раніше повернута, не вважається його сплатою за повторно поданою позовною заявою.

Таким чином судом встановлено, що у справі № 360/5067/19 судовий збір у визначеному законодавством порядку не сплачений.

Крім того, суд зазначав, що певний час редакція частини четвертої статті 6 Закону №3674-VI передбачала таке право, що якщо сума судового збору підлягала поверненню у зв`язку із залишенням позову без розгляду, але не була повернута, до повторно поданого позову додається первісний документ про сплату судового збору (друге речення цієї норми закону). Проте Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» це речення виключено з цієї норми (підпункт 4 пункт 4 цього Закону) і станом на час подання первісного позову (29 листопада 2019 року) стаття 6 Закону № 3674-VI передбачає, що за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.

Таке законодавче визначення передбачає, що на час вчинення процесуальної дії позивач, коли подає повторно позовну заяву, має сплатити судовий збір за її розгляд і не вправі використовувати первісний документ про сплату цього платежу, доданий до первинної позовної заяви, яку суд залишив без розгляду. Запроваджене законодавче нововведення не обмежує і не порушує прав позивача в частині обов`язку нести додаткові майнові витрати у зв`язку зі звернення до суду, оскільки за законом такий позивач має право на повернення суми судового збору, сплаченого за подання первісної позовної заяви, яка була залишена без розгляду.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 1540/3297/18.

Також, частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина друга статті 5 КАС України).

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту своїх прав, свобод чи інтересів, які мають бути сформульовані максимально чітко і зрозуміло.

За результатом аналізу адміністративного позову суд роз`яснює позивачу, що зміст позову це частина позову, яка, з одного боку, відображає вид судового захисту, а саме звернену до суду вимогу позивача щодо застосування конкретних способів захисту порушеного, оспорюваного чи невизнаного права; відповідно до змісту позовних вимог встановлюються межі судового розгляду і предмет доказування. З іншого боку, зміст позовних вимог складають матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, щодо яких суд повинен ухвалити рішення.

При цьому обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, не можуть бути лише самі по собі посилання позивача на неправомірність дій відповідача по відношенню до позивача без зазначення у чому виявилась їх дія чи то вплив на права, свободи чи інтереси позивача. Такими обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Юридичні факти матеріально-правового характеру, які визначені як підстави позову, свідчать про те, що між сторонами існують правовідносини і що внаслідок певних дій (бездіяльності) відповідача ці відносини стали спірними. В свою чергу, від характеру спірних правовідносин залежить правова кваліфікація спору.

Зі змісту позовних вимог, суд встановив, що представником позивача не наведено обґрунтування, що саме порушує та яким саме чином скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень може захистити права позивача.

Ухвалою суду від 23 грудня 2019 року, на підставі виявлених недоліків, позовну заяву залишено без руху та продовжено строк усунення недоліків протягом 5-ти (п`яти) календарних днів з дати отримання ухвали.

Зазначена ухвала суду надіслана на адресу представника позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Як слідує з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, представник позивача вищевказану ухвалу суду отримав 27 грудня 2019 року, тобто строк усунення недоліків до 02 січня 2020 року.

Станом на 22 січня 2020 року позивачем та його представником на виконання вимог ухвали суду від 23 грудня 2019 року не надано доказів усунення зазначених недоліків, заяв (клопотань) щодо продовження строку усунення недоліків на офіційну електронну пошту та адресу суду не надіслано, тобто недоліки позовної заяви не усунено у строк, встановлений судом.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

З огляду на вищевикладене, позовна заява підлягає поверненню у зв`язку з не усуненням недоліків.

Суд звертає увагу на те, що згідно з приписами частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до державного реєстратора Головного територіального управлінні юстиції в Луганській області Поджарого Олексія Миколайовича про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, повернути позивачу.

Копію ухвали разом з позовною заявою і доданими до неї документами невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяТ.В. Смішлива