Рішення № 87070726, 21.01.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2020 року Справа № 160/8864/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Синельниківська теплоізоляція» до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

11.09.2019 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Синельниківська теплоізоляція» (52500, вул. Кирпична, б. 13 м. Синельникове, Дніпропетровська обл., код ЄДРПОУ 00290475) до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17-а, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 39394856 ), в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 20.06.2019 № 0113215354.

Позов мотивовано тим, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2017 у справі № 904/9358/17 порушено провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Синельниківська теплоізоляція» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів в порядку встановленому ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». З розрахунку, доданого до оскаржуваного рішення вбачається, що пеня та штрафні санкції нараховані на зобов`язання позивача, які виникли до прийняття ухвали про порушення справи про банкрутство, тобто відповідач застосував до позивача санкції за затримку сплати зобов`язань, термін виконання яких настав до дня введення мораторію на задоволення вимог крдиторів. Вищевказані порушення приписів Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» є підставою для задоволення позовних вимог.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.09.2019 року провадження у справі відкрито, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи та призначено підготовче судове засідання на 27.09.2019 року о 13 год. 00 хв.

27.09.2019 року у зв`язку з неявкою представників позивача та відповідача підготовче судове засідання перенесено на 18.10.2019 року о 09:30.

07.10.2019 Дніпропетровським окружним адміністративним судом отримано відзив Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на позовну заяву ПАТ «Синельниківська теплоізоляція», в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначає, що рішення про застосування штрафних санкцій є законним, мотивуючи свої доводи наступним.

За несвоєчасну сплату єдиного внеску ГУ ДФС у Дніпропетровській області винесено рішення про застосування штрафних санкцій до позивача на загальне суму 1420838,56 грн.

Направлена платником податків скарга від 04.04.2019 № 8/15-46 надійшла на адресу Державної фіскальної служби 09.04.2019 , тому останнім днем розгляду скарги є 10.05.2019. Відповідно відповідачем за результатом розгляду скарги винесено рішення про результати розгляду скарги від 16.08.2019, яким скаргу платника податків залишено без задоволення.

18.10.2019 за клопотанням представника позивача про продовження терміну для підготовки відповіді на відзив підготовче судове засідання відкладено до 29.10.2019 до 10:40.

25.10.2019 Дніпропетровським окружним адміністративним судом отримано відповідь позивача на відзив ГУ ДФС у Дніпропетровській області, в якому позивач зазначає про безпідставність доводів, викладених у поданому відповідачем відзиву та наполягає на наявності законних підстав для задоволення позовних вимог.

29.10.2019 за клопотанням представника відповідача про надання строку для ознайомлення підготовче судове засідання відкладено до 26.11.2019 на 14:40.

26.11.2019 року до суду надійшло клопотання позивача про передання матеріалів справи № 160/8864/19 до Господарського суду Дніпропетровської області для розгляду спору по суті.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.12.2019 року у задоволенні клопотання позивача про передання матеріалів справи № 160/8864/19 до Господарського суду Дніпропетровської області для розгляду спору по суті – відмовлено.

20.12.2019 року до суду надійшли додаткові пояснення відповідача, до яких долучено інтегровані картки платника податків ПАТ «Синельниківська теплоізоляція» за 2016-2019 роки по єдиному внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування.

У судове засідання 17.01.2020 року сторони не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Від позивача надійшло клопотання, в якому позивач просить подальший розгляд справи здійснювати без участі його представника в порядку письмового провадження.

За приписами ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

У відповідності до вимог ст.ст. 205, 243 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 04.07.2019 року ПАТ «Синельниківська теплоізоляція» отримано рішення № 0113215354 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 20 червня 2019 року про нарахування позивачу штрафу та пені у розмірі 142838,56 грн. (штраф у розмірі 30070,04 грн. та пеня у розмірі 112768,52 грн.).

Не погодившись з вищевказаним рішенням, ПАТ «Синельниківська теплоізоляція» оскаржило його до Державної фіскальної служби України, за результатом розгляду якої прийнято рішення від 16.08.2019 № 3968/6/99-99-11-05-02-25, яким скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області – без змін.

Не погодившись з рішенням контролюючого органу про застосування штрафних санкцій, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області 20 червня 2019 року прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від № 0113215354, яким до ПАТ «Синельниківська теплоізоляція» застосовано штрафні санкції у розмірі 142838,56 грн., з якого:

- штраф у розмірі 30070,04 грн.;

- пеня за період з 21.10.2016 до 12.06.2019 у 112 768,52 грн. (0,1% суми недоїмки).

Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.(Закон № 2464)

Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону №2464 встановлено, що підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з ч.5 ст. 9 Закону № 2464 сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).

Згідно до п. 7 ст. 9 Закону №2464, єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону №2464 платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5---1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Приписами ч. 10 ст. 25 Закону №2464 на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону №2464 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

З огляду на вищевказані приписи Закону № 2464, контролюючим органом прийнято рішення про застосування до підприємства – позивача штрафних санкцій та нарахування пені.

Однак, під час прийняття вказаного рішення відповідачем не враховано наступні обставини, що мають вирішальне значення при нарахуванні штрафних санкцій та пені.

Судом встановлено та матеріалами справ підтверджено, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2017 року у справі № 904/9358/17 порушено провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Синельниківська теплоізоляція» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів в порядку встановленому ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів встановлює Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. (ч. 1 ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»)

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій. (п.3 ч. 3 ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»)

Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів; на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян; на виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення. (ч. 5 ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»)

Тобто, дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів, а не зобов`язань поточних кредиторів, то за такими зобов`язаннями може нараховуватися неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов`язань, в тому числі зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів).

За своєю правовою природою фінансові та економічні санкції є додатковими зобов`язаннями, похідними від основного зобов`язання. Невиконання таких зобов`язань є правопорушенням.

Нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення за невиконання зазначених зобов`язань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на виконання таких грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), а також штрафних санкцій ґрунтується на законі.

Мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), які виникли після введення мораторію та не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Однак, введення мораторію зупиняє виконання зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припиняє заходи, спрямовані на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Тобто, вирішальним для з`ясування наявності законних підстав для нарахування штрафних санкцій та пені за несвоєчасне перерахування єдиного внеску позивачем є встановлення часу виникнення зобов`язань, а саме: виникла вони до порушення прави про банкрутство чи після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Судом, з наданого до оскаржуваного рішення розрахунку штрафної санкції, встановлено, що строк виконання зобов`язань позивача, на які нараховано штрафні санкції настав до порушення стосовно ПАП «Синельниківська теплоізоляція» провадження у справі про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, крім того, номери декларацій, поданих позивачем не співпадають з номерами декларацій, вказаними податковим органом у розрахунку заборгованості.

Крім того, суд враховує, що п. 1.3 ст. 1 Податкового кодексу України встановлено, що цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

З урахуванням вище викладених обставин, суд дійшов висновку, що ГУ ДФС у Дніпропетровській області під час нарахування позивачу штрафних санкцій та пені діяла з порушенням приписів Податкового кодексу України та Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Згідно з п.2 ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

З урахуванням зазначеного, на підставі наявних у матеріалах справи доказів, з системного аналізу норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позовна заява є обгрунтованою і підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з положень ч.1 ст.139 КАС України, у зв`язку з чим, з Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області необхідно стягнути за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2142,58 грн., відповідно до платіжного доручення №5452 від 09.09.2019 року.

Керуючись ст.ст.242-246, 250 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Синельниківська теплоізоляція» до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 20.06.2019 № 0113215354.

Стягнути з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17А, м. Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 39394856) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Публічного акціонерного товариства «Синельниківська теплоізоляція» ( 52500, вул. Кирпична, б. 13, м. Синельникове, Дніпропетровська обл., код ЄДРПОУ 00290475) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2142 (дві тисячі сто сорок дві) грн. 58 коп., відповідно до квитанції про сплату №72636платіжного доручення № 5452 від 09.09.2019 року.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна