Ухвала суду № 87070641, 21.01.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

21 січня 2020 р. Справа №160/4185/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Боженко Н.В.

розглянувши у порядку письмового провадження у м.Дніпрі клопотання представника відповідача про закриття провадження в адміністративній справі №160/4185/19 за позовною заявою Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" про стягнення адміністративно-господарських санкцій,-

ВСТАНОВИВ:

08 травня 2019 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" із позовними вимогами щодо стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 21 512 289, 15 грн.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи – 160/4185/19 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2019 р. вищезазначену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі №160/4185/19 за вищезазначеним позовом, судом ухвалено здійснювати розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 червня 2019 р. провадження по справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/2104/19.

Від представника позивача надійшло клопотання про поновлення провадження по справі №160/4185/19, яке мотивовано відсутністю обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, посилаючись на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2019р. по справі №904/2104/19, яка набрала законної сили - 14.11.2019 р. та в якій, зокрема, відхилено грошові вимоги позивача (кредитора) до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" в т.ч. й щодо адміністративно-господарських санкцій, заявлених до стягнення в рамках даної адміністративної справи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 січня 2020 р. провадження по справі було поновлено та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 21 січня 2020 р.

20 січня 2020 р. представником відповідача подано до суду клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" та клопотання про закриття провадження по справі.

В обґрунтування останнього представник відповідача зазначив, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2019 р. по справі №904/2104/19 відхилено грошові вимоги позивача (кредитора) до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" в т. ч. й щодо адміністративно-господарських санкцій, заявлених до стягнення в рамках даної адміністративної справи. Дану ухвалу Дніпропетровське обласне управління Фонду соціального захисту інвалідів в апеляційному порядку не оскаржило. Отже, як зауважив представник відповідача, вказана ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2019 р. в частині відхилених вимог щодо стягнення з Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" адміністративно-господарських санкцій в розмірі 21 512 289, 15 грн. за не працевлаштування 165 осіб з інвалідністю за 2018 є чинною, не скасована, у зв`язку з чим відповідач вважає, що спір між Дніпропетровським обласним управлінням Фонду соціального захисту інвалідів та Публічним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат", що є предметом розгляду у даній справі, вже вирішено по суті у іншій справі (зокрема, у справі №904/2104/19). Крім того, з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" в силу приписів ст. ст. 1, 7 , 45 Кодексу України з процедур банкрутства, п. 8 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України даний спір, на думку відповідача, відноситься до юрисдикції господарських судів та розглядається за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених Кодексом України з процедур банкрутства. З огляду на викладене представник відповідача просить суд закрити провадження в адміністративній справі №160/4185/19.

Учасники справи були належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи, однак у призначене на 21 січня 2020 р. підготовче судове засідання представники сторін до суду не з`явились.

Згідно ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України - учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, то суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі, судом зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до ст. ст. 6, 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Аналіз зазначеної норми міжнародного права свідчить, що обов`язково суд повинен бути встановлений законом, тобто кожен має право на розгляд справи компетентним судом, компетентність якого встановлюється тільки законом.

Європейський суд з прав людини у справі "Zand v. Austria" від 12.10.1978 р. вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Так, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2019 р. по справі №904/2104/19 порушено провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат".

27 червня 2019 р. Дніпропетровським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів було подано заяву про визнання грошових вимог у сумі 21 512 289, 15 грн. про стягнення з ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" адміністративно-господарських санкцій за не працевлаштування 165 осіб з інвалідністю за 2018 рік та включення їх до реєстру вимог кредиторів у справі №904/2104/19.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2019 р. по справі №904/2104/19, яка набрала законної сили - 14.11.2019 р. відхилено грошові вимоги позивача (кредитора) до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" в т.ч. й щодо адміністративно-господарських санкцій, заявлених до стягнення в рамках адміністративної справи №160/4185/19.

У пунктах 1, 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

Згідно з частиною 6 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» №2343-XII від 14.05.1992 р. втратив чинність 21.10.2019 р. на підставі Кодексу України з процедур банкротства.

Згідно статті 7 Кодексу України з процедур банкротства - спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

В силу пункту 8 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Системний аналіз викладених правових норм дає підстави стверджувати, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс його юридичних правовідносин, і спеціальні норми Кодексу України з процедур банкротства мають пріоритетне значення у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Отже, розгляд позовних вимог майнового характеру, заявлених територіальним органом Фонду соціального захисту інвалідів до юридичної особи, щодо якої порушена справа про банкрутство, повинен здійснюватись господарським судом, у провадженні якого перебуває відповідна справа про банкрутство.

Так, враховуючи, що після звернення позивача до суду із даним позовом Господарським судом Дніпропетровської області відкрито провадження у справі №904/2104/19 про банкрутство відповідача та надалі винесеною за результатами попереднього засідання ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2019 р. по справі №904/2104/19 відхилено грошові вимоги Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів в сумі 3842, 00 грн. (судовий збір) та в сумі 21 512 289, 15 грн. (адміністративно-господарські санкції), до складу якої входить заявлена у даній адміністративній справі сума стягнення, суд доходить до висновку, що заявлені у даній справі позовні вимоги підсудні Господарському суду Дніпропетровської області та не підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Пунктом 2 частини 2 статті 183 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі: якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Таким чином, з огляду на те, що спірні правовідносини пов`язані із банкрутством, суд дійшов висновку, що даний спір має вирішуватися судом за правилами Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим клопотання представника відповідача про закриття провадження по справі слід задовольнити, а провадження у даній справі підлягає закриттю.

Відповідно до ч. 2 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України - про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Разом з тим, суд роз`яснює, що згідно з пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

З огляду на викладене, з урахуванням вимог ст. 143 та ч. 2 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у статті 7 Закону України "Про судовий збір", з власної ініціативи, у зв`язку з чим за відсутності відповідного клопотання позивача суд не має можливості вирішити питання про розподіл судових витрат.

Керуючись ст. ст. 19, 183, 205, 238, 239, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідача про закриття провадження в адміністративній справі №160/4185/19 - задовольнити.

Провадження у справі №160/4185/19 за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" про стягнення адміністративно-господарських санкцій - закрити.

Роз`яснити позивачу, що розгляд та вирішення даної справи віднесено до юрисдикції місцевого господарського суду в порядку господарського судочинства.

Роз`яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтєю 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко