Рішення № 87070638, 21.01.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2020 року Справа № 160/11582/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сліпець Н.Є. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень в частині, -

ВСТАНОВИВ:

19.11.2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просить:

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.10.2019 року №0069535-5240-0461 в частині завищення ОСОБА_1 суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 1 361,99 грн., та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.10.2019 року №0069533-5240-0461 в частині завищення ОСОБА_1 суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 9 416,08 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийняті податкові повідомлення-рішення від 09.10.2019 року №0069535-5240-0461 на суму 1388,03 грн. та №0069533-5240-0461 на суму 9 596,68 грн., за якими визначено податкові зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізособами, які є власниками об`єктів 18010201 за податковий період 2018 року. Позивач вважає вказані податкові повідомлення-рішення протиправними в частині, оскільки в своєму розрахунку відповідач зазначає загальну площу об`єктів, не виключивши з бази оподаткування площу допоміжних приміщень будинку у розмірі 193 кв.м., передбачену як пільгову додатком №2 рішення міської ради, завищивши при цьому суму податкового зобов`язання. Таким чином, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню в цій частині.

22.11.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами на 12.12.2019 року, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с. 2).

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

16.12.2019 року представником відповідача подано письмовий відзив на позов, в обґрунтування якого зазначено, що об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частки. Згідно п.п.266.7.1 п.266.7 ст.266 ПК України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку. Загальна площа об`єктів, що перебувають у власності позивача складає 376,70 кв.м., таким чином, з урахуванням пільги 180 кв.м., передбаченої пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПК України, площа, котра підлягає оподаткуванню складає 196,7 кв.м. Враховуючи викладене, спірні податкові повідомлення-рішення є правомірними та прийнятими відповідно до вимог діючого законодавства. На підставі викладеного у задоволенні позову просила відмовити.

Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником об`єктів житлової нерухомості, а саме:

- домоволодіння, загальною площею - 329,10 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 в;

- квартири, загальною площею - 47,6 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .

За висновками податкового органу такі об`єкти нерухомості, відповідно до вимог пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України є об`єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у зв`язку з чим Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийняті податкові повідомлення-рішення від 09.10.2019 року, а саме:

- №0069535-5240-0461, яким визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік у сумі 1 388,03 грн.;

- №0069533-5240-0461, яким визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік у сумі 9 596,68 грн.

При визначенні вказаних сум податкових зобов`язань податковий орган виходив з наступних розрахунків: відповідно до відомостей з реєстру прав власності на нерухоме майно загальна площа об`єктів ОСОБА_1 склала - 376,70 кв.м., при цьому застосовано пільгу - 180 кв.м. Таким чином, площа, котра підлягає оподаткуванню після застосування пільги склала 196,7 кв.м. (376,70 кв.м. - 180 кв.м.). Рішенням Дніпровської міської ради від 06.12.2017 року №12/27 встановлено розмір ставки на 2018 рік - 1,5%. Тому розмір мінімальної заробітної плати у 2018 році - 3 723 грн. (1,5% - 55,85).

Отже, сума склалася наступним чином: 196,7 кв.м. ( площа, котра оподатковується) * 55,85 (ставка податку) = 10 984,71 грн. (загальна сума за два об`єкти оподаткування).

З урахуванням питомої ваги площі об`єктів сума за квартиру становить 1 388,03 грн. (0,126 (питома вага) * 10 984,71 грн. (загальна сума за два об`єкти)); сума за домоволодіння становить 9 596,68 грн. (0,874 (питома вага) * 10 984,71 грн. (загальна сума за два об`єкти)).

Разом з тим, позивач вважає, що приймаючи податкові повідомлення-рішення податковий орган протиправно не виключив з бази оподаткування площу допоміжних приміщень будинку у розмірі 193 кв.м., передбачену як пільгову додатком №2 рішення Дніпровської міської ради від 06.12.2017 року №12/27.

Отже, спір між сторонами виник з підстав обґрунтованості нарахування відповідачем суми податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2018 рік в частині.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно із п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності з 01.01.2015 року, статтю 266 Податкового кодексу України викладено у новій редакції, якою передбачено сплату податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки.

Відповідно до положень п. п. 266.1.1 п. 266.1, п. п. 266.2.1 п. 266.2, п. п. 266.3.1, 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є, в тому числі, фізичні особи, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток, яка обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Відповідно до п. п. 266.7.1, 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

За приписами п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Згідно підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Порядок обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, який здійснюється контролюючим органом, врегульований підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України, відповідно до якого:

а) за наявності у власності платника податку одного об`єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів а або б підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;

б) за наявності у власності платника податку більше одного об`єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпунктів а або б підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;

в) за наявності у власності платника податку об`єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпункту в підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;

г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів б і в цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об`єктів житлової нерухомості;

ґ) за наявності у власності платника податку об`єкта (об`єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів а-г цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об`єкт житлової нерухомості (його частку).

Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Відповідно до підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України, сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об`єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів нежитлової нерухомості, встановлюються в залежності від майна, яке є об`єктом оподаткування.

Органи місцевого самоврядування до 1 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням об`єкта житлової нерухомості відомості стосовно пільг, наданих ними відповідно до цього підпункту.

Судом встановлено, що рішенням Дніпровської міської ради від 06.12.2017 року № 12/27 «Про встановлення ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території м. Дніпро» ставку податку встановлено у розмірі 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Крім того, додатком № 2 до вказаного рішення встановлений перелік пільг для фізичних і юридичних осіб, наданих відповідно до пункту 266.4 статті 266 ПК України, зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Зокрема, пунктом 2.3. додатку № 2 передбачено, що звільняються від сплати податку фізичні та юридичні особи, зокрема за господарські, у тому числі присадибні будівлі, що перебувають у їх власності, допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо.

Дане рішення не скасовано в судовому або іншому порядку, внаслідок чого є обов`язковим як для позивача, так і для відповідача у справі.

Суд зазначає, що встановлення податку на майно, зокрема в частині податку на майно, відмінне від земельної ділянки, є безумовним обов`язком місцевої ради, який повинен бути виконаний шляхом прийняття відповідного рішення.

Отже, фізичним особам - платникам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об`єктів житлової нерухомості у 2018 році податок нараховується виходячи із бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України, з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України, пільги органів місцевого самоврядування з неоподатковуваної площі таких об`єктів (у разі її встановлення) та відповідної ставки податку.

Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 06.11.2018 року у справі №817/2019/17.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Разом з тим, судом встановлено, що при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень від 09.10.2019 року, податковий орган, як суб`єкт виконавчої влади, не застосував чинне рішення органу місцевого самоврядування в частині пільг для фізичних осіб, наданих відповідно до пункту 266.4 статті 266 ПК України, чим фактично збільшив площу оподаткування.

Отже, враховуючи, що при визначенні суми грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідач не врахував пільги встановлені п. 2.3 додатку №2 до рішення Дніпровської міської ради від 06.12.2017 року № 12/27, відповідно до якого звільняються від сплати податку фізичні особи, за господарські, у тому числі присадибні будівлі, що перебувають у їх власності, допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо, розрахунок суми грошового зобов`язання має складатись наступним чином.

Так, сумарна загальна площа об`єктів становить 376,70 кв.м.

З цієї площі підлягає виключенню площа допоміжних (нежитлових) приміщень будинку у розмірі 193 кв.м., а також застосовується пільга із зменшення бази оподаткування - 180 кв.м. (376,70 кв.м. - 193 кв.м. - 180 кв.м.).

Таким чином, база оподаткування складає 3,7 кв.м.

Ставка податку за 1 кв.м. становить 55,85 грн.

Отже, загальна сума податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за податковий період 2018 року становить 206,64 грн.

Враховуючи критерій питомої ваги площі об`єктів в залежності від періоду володіння, податок на житловий будинок, який належить позивачу на праві власності та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в, повинен становити - 180,60 грн. (206,64 грн. * 0.874), а податок на квартиру, яка належить позивачу на праві власності та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 - 26,04 грн. (206,64 грн. * 0.126).

За таких обставин, податковим повідомленням-рішенням від 09.10.2019 року № 0069533-5240-0461 податковий орган завищив суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізособами, які є власниками об`єктів 18010201 за податковий період 2018 року на суму 9 416,08 грн., з розрахунку 9 596,68 грн. - 180,60 грн., а податковим повідомленням-рішенням від 09.10.2019 року № 0069535-5240-0461 - завищено суму податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізособами, які є власниками об`єктів 18010201 за податковий період 2018 року на суму 1 361,99 грн., з розрахунку 1388,03 грн. - 26,04 грн.

З огляду на викладене, оскаржувані податкове повідомлення-рішення в цій частині є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, і ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов`язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, правомірність прийняття податкових повідомлень-рішень в оскаржуваній частині не доведена.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 768,40 грн., що документально підтверджується квитанцією № ПН1246900 від 19.07.2019 року.

Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 768,40 грн. підлягає стягненню на користь позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (40005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17а, код ЄДРПОУ 43145015) про скасування податкових повідомлень-рішень в частині - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 09.10.2019 року №0069535-5240-0461 в частині визначення ОСОБА_1 суми податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік у сумі 1 361,99 грн., в іншій частині залишити без змін.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 09.10.2019 року №0069533-5240-0461 в частині визначення ОСОБА_1 суми податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік у сумі 9 416,08 грн., в іншій частині залишити без змін.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (40005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17а, код ЄДРПОУ 43145015) за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець