Рішення № 87070437, 17.01.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

17 січня 2020 р. Справа № 120/2634/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бошкової Ю.М., розглянувши у письмовому провадженні питання про стягнення судових витрат на правову допомогу в адміністративній справі

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Ліла-Трейд"

до: Подільської митниці Держмитслужби

про: визнання протиправними та скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ліла-Трейд" до Подільської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 08.01.2020 року адміністративний позов задоволено. Крім того, рішенням суду від 08.01.2020 року для вирішення питання про стягнення судових витрат на правову допомогу призначено судове засідання та встановлено представнику позивача строк для подання до суду доказів щодо розміру понесених судових витрат на правову допомогу, а відповідачу для подання відзиву з даного питання.

11.01.2020 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява з детальним описом робіт (надання послуг) за договором про надання професійної правничої допомоги №б/н від 12.08.2019 року.

16.01.2020 року від представника відповідача до суду надійшли заперечення щодо стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу. Обґрунтовуючи надані заперечення, представник зазначив, що діяльність, яка виконана адвокатом по даній справі не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи, адже така категорія справ є надто поширеною на даний час, відтак витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 грн. є надто завищеними.

У судове засідання представники сторін не з`явилися, однак подали заяви про розгляд питання про стягнення витрат на правову допомогу без їх участі.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відтак, суд, керуючись ч.9 ст. 205 КАС України, вважає за можливе розглянути заяву за відсутності представників сторін.

Розглянувши заяву представника позивача про винесення додаткового судового рішення з питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд зважає на таке.

Види судових витрат, підстави та порядок їх розподілу врегульовано приписами глави 8 розділу 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до положень статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Водночас, про витрати на професійну правничу допомогу йдеться у статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, частиною 1 цієї статті визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини 2 згаданої статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Приписами частини 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 5 та 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Зі змісту вказаних норм вбачається, що від учасника справи, який поніс витрати на професійну правничу допомогу, вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Як встановлено судом, в підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача надано договір про надання правової допомоги від 12.08.2019 року №б/н, Акт прийому-передачі наданих послуг від 10.01.2020 року, розрахунок суми гонорару за надану правову допомогу, квитанцію до договору про надання правової допомоги від 12.08.2019 року, копію книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність ОСОБА_1 .

Як свідчить договір про надання правової допомоги, його предметом є надання ОСОБА_1 ("Адвокат") правової допомоги на умовах, передбачених цим договором ТОВ "Ліла-Трейд".

Пунктом 4.2 договору визначено, що розмір гонорару зазначається в акті прийому-передачі наданих послуг.

10.01.2020 року позивачем сплачено 10000 гривень в якості гонорару відповідно до договору від 12.08.2019 року, про що свідчить квитанція до договору про надання правової допомоги, а також запис у книзі обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність ОСОБА_1 .

Водночас, розрахунок суми гонорару за надану правову допомогу, містить детальний опис наданих адвокатом послуг, кількість витраченого ним часу та розрахунок вартості таких послуг. Так, надані послуги складаються із: попередньої консультації щодо характеру спірних правовідносин, підготовки адміністративного позову, вивчення та правовий аналіз змісту відзиву на позовну заяву, прийняття участі у судовому засіданні, опрацювання судової практики Верховного Суду із даного питання, підготовки відповіді на відзив на позовну заяву.

В свою чергу, представник відповідача заперечуючи проти стягнення витрат на правничу професійну допомогу звернув увагу суду на те, що сума таких витрат значно завищена, оскільки не є співмірною зі складністю даної справи та справи даної категорії є типовими, нормативна база, що регулює вказане питання фактично зосереджена в одному розділі Митного кодексу України, судова практика вищих судів є усталою.

Однак, суд не погоджується з зазначеними доводами у зв`язку з тим, що по-перше, справи даної категорії не є типовими, по-друге, предметом позову є десять рішень про коригування митної вартості товарів і підстави їх прийняття в усіх випадках не є однаковими та по-третє, застосування лиш одного розділу Митного кодексу України при обгрунтуванні позовної заяви та сталість судової практики не свідчить про відсутність необхідності опрацювати інші норми чинного законодавства та вивчити практику вищих судів з посиланням на конкретну справу.

Відтак, на переконання суду, розмір понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, що становить 10000 гривень, підтверджується належними доказами, а тому заява представника позивача в частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат в розмірі 10000 підлягає задоволенню з урахуванням положень частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 73, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 252, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача про винесення додаткового судового рішення задовольнити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Подільської митниці Держмитслужби на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ліла-Трейд" понесені витрати на професійну правову допомогу в розмірі 10000 (десять тисяч) гривень.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Додаткове рішення у повному обсязі виготовлене 22.01.2020 року.

Суддя Бошкова Юлія Миколаївна