Ухвала суду № 87070435, 22.01.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні адміністративного позову

м. Вінниця

22 січня 2020 р. Справа № 120/4417/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни, розглянувши письмово заяву про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради (код ЄДРПОУ - 41042555, вул. Театральна, 29, м. Вінниця, 21050) про визнання протиправним та скасування припису

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради про визнання протиправним та скасування припису.

Ухвалою суду від 03.01.2020 відкрито провадження у даній справі та вирішено розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

20.01.2020 на адресу суду від представника позивача надійшла заява про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії припису Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил від 07.10.2019. Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову позивач зазначає, що невжиття такого заходу, як зупинення дії припису, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, з огляду на наступне.

В позовній заяві позивач просить визнати протиправним та скасувати припис Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил від 07.10.2019, винесеного стосовно ОСОБА_1 . Разом з тим, відповідно до вимог ст. 188-42 КУпАП невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, у відповідь на лист представника позивача від 09.12.2019 щодо відтермінування дії припису, відповідач листом за №36-00-010-363 від 03.01.2020 повідомив про відсутність у Департаменту повноважень на відтермінування дії припису та зазначив про ініціювання позапланової перевірки в подальшому.

Отже, відповідно до положень ст. 188-42 КУпАП, ч. 4 ст. 150 та ч. 1 ст. 151 КАС України, а також враховуючи лист Департаменту архітектурно - будівельного контролю Вінницької міської ради від 03.01.20 за №36-00-010-363 позивач дійшов до висновку, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову по даній справі у вигляді зупинення дії припису існує ризик притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за невиконання вимог припису та накладення на нього штрафу до 6 800 грн.

При цьому, притягнення позивача до вказаної адміністративної відповідальності унеможливить ефективний захист порушених прав ОСОБА_1 , за захистом яких він звернувся до суду, оскільки в такому випадку рішення суду, ухвалене за наслідками розгляду адміністративного позову втратить свою мету та основне призначення, а саме - здійснення захисту прав та інтересів громадян України.

Крім того, представник вважає, що оскаржуваний припис як рішення суб`єкта владних повноважень має очевидні ознаки протиправності та порушення прав, свобод або інтересів позивача.

Частиною 1 статті 154 КАС України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Беручи до уваги те, що матеріалів справи достатньо для вирішення відповідного процесуального питання, заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом (правовий висновок викладено у п. 30 постанови Верховного Суду від 20.03.2019 року в справі № 826/14951/18).

Надаючи оцінку підставам для забезпечення позову у цій справі, суд враховує, що згідно ч. 2 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії (правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 24.04.2019 року в справі № 826/10936/18 (провадження № К/9901/728/19).

Відтак при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Предметом позову у даній справі є припис Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил стосовно ОСОБА_1 від 07.10.2019. Позивач, подаючи заяву про забезпечення позову посилається на те, що в разі невжиття заходів забезпечення, відповідачем буде проведено позапланову перевірку за результатами якої позивач може зазнати матеріальних збитків.

Разом з тим, в заяві про забезпечення позову представник позивача вказує на те, що ним 09.12.2019 було надіслано лист щодо відтермінування дії припису, втім, відповідач листом за №36-00-010-363 від 03.01.2020 повідомив про відсутність у Департаменту повноважень на відтермінування дії припису та зазначив, про ініціювання позапланової перевірки в подальшому.

При цьому, вказаних листів представник позивача до матеріалів заяви про забезпечення позову та позовної заяви не додає.

На переконання суду, посилання заявника як на підставу для вжиття заходів забезпечення позову на те, що у разі проведення позапланової перевірки позивач може зазнати матеріальних збитків, слід оцінити критично, оскільки наказу про призначення перевірки до суду не надано.

Надаючи оцінку посиланням заявника, що невжиття заходу забезпечення позову може призвести до нарахування позивачу штрафу, то такі є передчасними та будуються на припущеннях.

Ще однією підставою для зупинення дії оскарженого припису, на думку заявника, є наявність ознак очевидної протиправності оскаржуваного припису від 07.10.2019. Однак, суд вважає, що такі посилання об`єктивно не підтверджуються належним чином, оскільки доводи, наведені у позовній заяві, належить перевірити під час розгляду справи по суті.

Отже, судом не встановлено існування обставин для забезпечення позову, визначених у ч. 2 ст. 150 КАС України, відтак у задоволенні заяви позивача необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 156, 243, 256, 294 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено: 22.01.2020

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна