Ухвала суду № 87069057, 22.01.2020, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/770/20

Провадження № 1-кс/643/457/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2020 слідчий суддя Московського районного суду м. Харкова Скотар А.Ю., за участю секретаря судових засідань Ширіної Я.В., прокурора Бондаренка О.С., захисника Гофельд Г.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Харкові погоджене прокурором клопотання слідчого 2-го слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві Плохотнікова А.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 42019220000000843 від 27.12.2019 за ч. 3 ст. 368 КК України відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Куп`янська Харківської області, громадянина України, освіта вища, одружений, неповнолітніх дітей не має, не судимого, працюючого на посаді головного державного інспектора митного посту «Харків-залізничний» Слобожанської митниці Держмитслужби, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 підозрюється органом досудового розслідування у вчиненні кримінального правопорушення за наступних обставин: 19.01.2020, приблизно о 22.00, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді головного державного інспектора митного поста «Харків-залізничний» Слобожанської митниці, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, використовуючи своє службове становище та, перебуваючи у потягу сполученням «Кривий Ріг – Москва», під час митного оформлення пасажирів на залізничному вокзалі станції «Харків-пасажирський»” за адресою: м. Харків, вул. Євгена Котляра, буд. 7, вимагав та отримав від ОСОБА_2 неправомірну вигоду в сумі 500 доларів США за безперешкодне вивезення нею за межі України без письмового декларування суми грошових коштів, що перевищує 10 000, 00 євро.

20.01.2020 ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України та того ж дня останньому повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме у одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи дії з використанням наданої їй службового становища, поєднане з вимаганням.

Слідчий, посилаючись на те, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого корупційного злочину, за вчинення якого останньому у разі доведення вини загрожує покарання виключно у вигляді позбавлення волі, вказує на існування ризиків переховування від слідства та суду; незаконного впливу на свідків, перш за все на особу, від якої отримав неправомірну вигоду; знищення, приховування чи спотворення речей і документів, що мають суттєве значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, допомогою чому можуть стати зв`язки, набуті під час роботи у митниці; вчинення інших протиправних дій за допомогою службових осіб Слобожанської митниці, причетність яких до інкримінованого ОСОБА_1 злочину наразі перевіряється.

Слідчий просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, так як інший, більш м`який запобіжний захід, не зможе запобігти переліченим ризикам.

В суді прокурор підтримав заявлене клопотання.

Підозрюваний заперечував свою причетність до інкримінованого йому злочину та показав, що не вимагав та не отримував ніякої неправомірної вигоди. Співробітники, які здійснювали його затримання, перевищили свої повноваження, так як за відсутності будь-якого опору з його боку застосовували удушення, в наслідок чого він прокусив яких, втрачав свідомість та в нього ротом пішла кров. Йому завдавали ударів, більш ніж двадцять хвилин утримували у кайданках, вимогу викликати медичну допомогу ігнорували. При цьому його сумка перебували в п`яти метрах від нього, він лежав на платформі та не міг поворухнутись. В цей час як до сумки, так і до його кишень могли покласти все що завгодно. Лише вночі його привезли до клінічної лікарні невідкладної медичної допомоги, проте й там не відреагували на його скарги належним чином, провівши лише зовнішній огляд. Перебуваючи у ізоляторі тимчасового утримання він шість разів викликав медичну допомогу, так як стан його здоров`я лише погіршується, що підозрюваний пов`язує з наявністю в нього хронічних захворювань. Посилаючись на те, що не має жодних намірів переховуватись від слідства чи чинити йому перешкоди іншим чином, просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора та обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Захисник просила звернути увагу на стан здоров`я підзахисного, який через незаконні дії співробітників, що здійснювали його затримання, зазнав чисельних тілесних ушкоджень: в нього прокушений язик, від чого важко не лише розмовляти, а й дихати, що за наявності такого діагнозу як астма становить загрозу життю ОСОБА_1 . Отримані травми грудної клітини та голови, за умови страждання на енцефалопатію, негативно впливають на стан його здоров`я та за відсутності належного лікування загрожують життю ОСОБА_1 . З погляду на це захисник просила призначити судово-медичну експертизу ОСОБА_1 з метою встановлення тяжкості, характеру та механізму отримання тілесних ушкоджень останнього.

Стосовно обставин кримінального правопорушення зазначила, що жодних доказів вимагання ОСОБА_3 грошових коштів не має: відсутні аудіо чи відео записи цього факту, змиви з рук підозрюваного. Оцінка тому, що сама хабародавець була зацікавлена у незаконній поведінці службової особи, прагнула у протиправний спосіб отримати певні вигоди, не надана.

Висловилась про відсутність перелічених прокурором ризиків з погляду на наступне: ОСОБА_1 має міцні соціальні зв`язки, батьків похилого віку, що беззаперечно утримуватиме його у місті постійного проживання та виключає ризик переховування. На теперішній час зібрані необхідні докази, що виключає ризик їх знищення. Враховуючи репутацію підозрюваного, той факт, що свідки у кримінальному провадженні йому не відомі, а основний свідок, зі слів останньої, має намір виїхати на проживання до Росії, можна казати про відсутність й ризиків вчинення іншого злочину та незаконного впливу на свідків. Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином взагалі не конкретизований слідчим та прокурором.

З погляду на це захисник просила обрати підзахисному більш м`який запобіжний захід, а саме домашній арешт, якого буде цілком достатньо для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Розглянувши клопотання, заслухавши думку сторін кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного: згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Частина 2 ст. 177 КПК України вказує, що підставою застосування запобіжного заходу крім ризиків, перелічених в ч. 1 даної статті, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Таким чином, слідчий суддя при обранні запобіжного заходу має враховувати обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, наявність перелічених в ст. 177 КПК України ризиків, а також недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Щодо підозри, то її можна вважати цілком обґрунтованою, так як зібрані та долучені до кримінального провадження на даному етапі розслідування докази дозволяють казати, що підозрюваний міг вчинити інкримінований йому злочин. Відповідні відомості містяться в протоколі затримання ОСОБА_1 від 19.01.2020, під час якого у останнього виявлено та вилучено грошові кошти, показаннях свідків тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, серед яких, крім іншого, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; репутацію підозрюваного, наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання, наявність судимостей, ризик продовження чи повторення протиправної поведінки тощо.

Аналізуючи наявність перелічених прокурором ризиків в сукупності з обставинами кримінального правопорушення та особистістю підозрюваного можна дійти висновку, що не всі з зазначених прокурором ризиків існують.

Так, прокурор посилається на ризик переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду, обґрунтовуючи суворістю передбаченого покарання в разі доведеності вини у вчиненні інкримінованого злочину, з чим слідчий суддя не може погодитись, так як лише суворість покарання, яка є суттєвим, проте не єдиним елементом, що має враховуватись під час обрання запобіжного заходу, не може слугувати підставою для обрання найсуворішого запобіжного заходу. При оцінюванні ризику переховування має враховуватись, крім іншого, міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність в нього родини й утриманців, а матеріали справи вказують, що такими зв`язками підозрюваний володіє, що значно зменшує ризик переховування від органів досудового розслідування.

Не можна казати й про існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, так як відсутня інформація про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної чи кримінальної відповідальності, засудження чи прояви будь-якої протиправної поведінки в минулому.

Разом з тим, ризик знищення, приховування чи спотворення будь-яких речей чи документів у даному кримінальному провадженні все ж такі існує, так як підозрюваний тривалий час працює у митних органах, обізнаний в загальних засадах роботи митного посту та питаннях оформлення фактів порушень митних правил, які є об`єктом дослідження органу досудового розслідування та може використання свої знання й зв`язки з представниками влади, які склались під час виконання службових обов`язків, з метою як спотворення чи знищення, так і створення нових документів з метою обґрунтування позиції щодо відсутності в його діях складу кримінального правопорушення.

Не можна виключати й ризик незаконного впливу на свідків, насамперед на особу, яка надавала ОСОБА_1 неправомірну вигоду. Наразі триває лише початковий етап розслідування і отримані показання є первісними, які можуть й мають бути уточнені в ході подальшого розслідування, при цьому всіх можливих та необхідних слідчих дій, направлених на доведення причетності ОСОБА_1 до інкримінованого йому кримінального правопорушення ще не проведено.

Існування даних ризиків, наряду з обґрунтованою на даному етапі розслідування підозрою у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення свідчить й про обґрунтованість заявленого клопотання та недостатність застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, для запобігання переліченим ризикам. Таким чином, клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має бути задоволено.

З погляду на конкретні обставини кримінального правопорушення та розмір отриманої неправомірної вигоди, що інкримінуються ОСОБА_1 , дані, що характеризують особистість підозрюваного слідчий суддя вважає достатнім визначити заставу у 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 84 080 грн, оскільки внесення застави саме в такому розмірі зможе гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Стосовно клопотання сторони захисту про проведення судово-медичної експертизи слід зазначити, що за змістом п. 1 ч. 1 ст. 244 КПК України зверненню з таким клопотанням до слідчого судді має передувати звернення до сторони обвинувачення, доказів чого не надано. Крім того, порядок розгляду клопотання про проведення експертизи має відмінний від клопотання про застосування запобіжного заходу порядок розгляду, саме клопотання має відповідати певним вимогам та подаватись з необхідними додатками, що захисником не дотримано. Отже, підстав для задоволення клопотання про проведення експертизи слідчий суддя не знаходить.

Разом з тим, враховуючи вимоги ч. 6 ст. 206 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи та доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві сторони захисту щодо застосування насильства під час затримання до підозрюваного.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 183, 193-194, 196-198, 309, 395 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити та застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківській слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 23 години 05 хвилин 19.01.2020.

Строк дії ухвали (в частині тримання під вартою) до 23:05 години 18.03.2020.

Зобов`язати орган досудового розслідування негайно повідомити про взяття під варту ОСОБА_1 родичів останнього.

Визначити заставу у розмірі 84 080 (вісімдесят чотири тисячі вісімдесят) гривень, які необхідно внести на депозитний розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 , одержувач: ТУ ДСА України у Харківській області, код одержувача: 26281249, банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ, МФО одержувача: 820172, призначення платежу: застава згідно ухвали Московського районного суду м. Харкова від 22.01.2020 у справі № 643/770/20 (провадження № 1-кс/643/457/20) відносно ОСОБА_1 .

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в даній ухвалі. Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій особі Державної установи «Харківській слідчий ізолятор».

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 підлягає звільненню з-під варти з покладенням наступних обов`язків: прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Доручити органу досудового розслідування у даному кримінальному провадженні та установі, в якій утримується ОСОБА_1 забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження підозрюваного.

Доручити Державному бюро розслідувань провести дослідження фактів, викладених в заяві сторони захисту щодо застосування насильства під час затримання ОСОБА_1

Ухвала в частині обрання застосування запобіжного заходу може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а Козирем О.В. в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Слідчий суддя А.Ю. Скотар

Копію ухвали отримав «____»____2020 року о ___ годині.