Постанова № 8706895, 18.03.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

Справа №2а-5184/09/8/0170 (17:12) м. Сімферополь Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., при секретарі МалярК.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного Фонду України в м.Євпаторії АРКрим

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій «Геліос»

про стягнення

за участю представників сторін:

представник позивача - Дем'янова Інна Анатоліївна, довіреність №б/н від 19.06.09р.;

представник відповідача - Василенко Микола Анатолійович, довіреність № 200 від02.03.09р.

Суть спору: Управління Пенсійного Фонду України в м.Євпаторії АРКрим звернулося до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій «Геліос» 113,13грн. заборгованості з суми відшкодування витрат з виплати різниці між сумою пенсії, визначеної науковому працівнику згідно із Законом України «Про наукову та науково технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою згідно із Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», за період з грудня 2008року по березень 2009 року.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АРКрим від 07.04.2009р. відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АРКрим від 01.06.2009р. суд зупинив провадження у справі №2а-5184/09/8/0170 до набрання законної сили судовим рішенням Окружного адміністративного суду АРК по справі № 2а-8161/08/1.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АРКрим від 29.12.2009р. провадження у справі №2а-5184/09/8/0170 було поновлено та справу призначено до розгляду.

06.01.2010р. до Окружного адміністративного суду АРКрим від позивача надійшло уточнення позовних вимог, згідно якого позивач просить стягнути з позивача на користь Управління Пенсійного Фонду України в м.Євпаторії АРКрим 266,69грн. заборгованості по відшкодуванню витрат з виплати різниці між сумою пенсії, визначеної науковому працівнику згідно із Законом України «Про наукову та науково технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою згідно із Законом України «Про заганообовязкове державне пенсійне страхування», збільшивши період стягнення - з грудня 2008року по грудень 2009року.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі та пояснила, що ОСОБА_1 для призначення пенсії було зараховано стаж у період наукової праці з 18.10.1974р. по 10.10.1978р. в Республіканському базовому санаторії ім.40-річчя Октября, який у подальшому був реорганізований у ЗАТ«Санаторій «Геліос». Відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» №1977-XII від13.12.1991р. Різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується, у даному випадку для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом. При цьому у разі ліквідації, або зміни власника такого підприємства, різниця у розмірі пенсії фінансується за рахунок коштів їх правонаступників. Відповідач є правонаступником дочірнього підприємства «Санаторій «ім.40-річчя Октября» для дітей з батьками «ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», отже зобовязаний відшкодувати різницю в розмірі 50% по відношенню до стажу за період з грудня 2008року по березень 2009 року в розмірі 113,13грн. Управлінням ПФУ в м. Євпаторія АРКна адресу відповідача були спрямовані розрахунки по сумі витрат №90н від18.02.2009р., № 187н від28.05.2008р., однак на час розгляду справи зазначена заборгованість відповідачем не сплачена, тому представник позивача наполягає на задоволенні позову у повному обсязі. З урахуванням збільшення позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача 266,69грн.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що ТОВ «Санаторій «Геліос» не є науковою установою, є недержавним господарським товариством, заснованим на приватній власності, не має в якості предмета наукову діяльність. Крім того, вважає, що на нього не розповсюджуються норми Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи. Пунктом 4 зазначеного порядку передбачена необхідність застосування порядку, що діяв до моменту ліквідації або зміни власника відповідної установи. Оскільки реорганізація «Санаторія «ім.40-летія Октября» у ЗАТ «Санаторій «Геліос» відбулася у 2003 році, тобто до затвердження зазначеного вище порядку постановою Кабінету Міністрів України №372 від24.03.2004р., то він не може застосовуватися до спірних правовідносин.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Дослідивши матеріали справи та оцінивши доказів в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 7 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пунктів 1, 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001р. №121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що, зокрема, здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, а також забезпечує збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення.

Згідно з пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002р. № 8-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2002р. за №442/6730, (далі - Положення про Управління Фонду) управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.

Відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про Управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, останнє, відповідно до покладених на нього завдань, контролює надходження страхових внесків та інших платежів до Фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності обчислення та сплати страхових внесків, цільового використання коштів Фонду в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій.

Отже, контроль за правильним нарахуванням, своєчасним та повним перерахуванням та надходженням страхових внесків, інших платежів, здійснюється органами Пенсійного фонду. Відповідно до п. 7 частини 1 статті 64, абзацом 8 частини 3 статті 106 Закону орган Пенсійного фонду має право звертатися до суду з позовами про стягнення недоїмки.

Таким чином, управління Пенсійного фонду в м. Євпаторії АРК, реалізуючи свої завдання та функції в правовідносинах з фізичними та юридичними особами виступає як субєкт владних повноважень, який здійснює владну компетенцію.

Компетенцію адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ визначено статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з пунктом 4 частини 1 якої компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

З зазначених підстав, спір, що виникає між фізичними, юридичними особами та органами Пенсійного фонду України, у тому числі стосовно відшкодування різниці між сумами пенсії є публічно - правовим та має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 5 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003р. (далі Закон №1058) всі відносини, які виникають між субєктами системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування регулюються виключно зазначеним законом, яким також визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками, організація та порядок здійснення управління в системі загальнообовязкового державного пенсійного страхування.

Згідно з п.1 частини 1 статті 14 Закону страхувальниками визнаються роботодавці - підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру. Частиною 1 статті 15 Закону визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені у статті 14 Закону.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Санаторій «Геліос» (далі ТОВ«Санаторій «Геліос») є юридичною особою, зареєстрованою виконавчим комітетом Євпаторійської міської ради АР Крим 10.07.2007р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А 00 №638910 (а.с.35).

Судом встановлено, що ТОВ«Санаторій «Геліос» зареєстровано в Управлінні Пенсійного фонду м. Євпаторії АРК за № 01-0239, тому є страхувальником та платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Відповідно із вимогами статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» №1977-XII від13.12.1991р. держава встановлює для наукових працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність, наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.

Відповідно до абзацу 2 пункту 13 прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. При цьомурізниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначеного Закону, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів, спрямованих із джерел, визначених Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність».

Аналогічне правило передбачене також частиною 9 статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», відповідно до якої різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом.

На час розгляду справи в суді механізм фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, визначається Порядком фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 372 від 24.03.2004 року.

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку зазначено, що за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів. Фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації незалежно від форми власності та фінансування, здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації.

Відповідно до пункту 5 Порядку зазначено, що розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення встановленого зразка.

Відповідно до п. 4 зазначеного вище Порядку у разі ліквідації або зміни власника підприємства, установи, організації чи вищого навчального закладу III-IV рівнів акредитації різниця у розмірі пенсії фінансується за рахунок коштів їх правонаступників у порядку, що діяв стосовно цих підприємств, установ, організацій та закладів до моменту ліквідації або зміни власника.

Судом встановлено, що відповідно до п.1.1 Статуту ТОВ«Санаторій «Геліос», затвердженого рішенням засновників від 01.06.2007р. №1 воно створене у результаті реорганізації шляхом перетворення Закритого акціонерного товариства «Санаторій «Геліос» і є його правонаступником.

Відповідно до Статуту ЗАТ«Санаторій «Геліос», затвердженого установчими зборами від 20.06.2003р., воно створено в результаті реорганізації шляхом перетворення дочірнього підприємства «Санаторій «ім.40-річчя Октября» для дітей з батьками «ЗАТлікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» і є його правонаступником.

Відповідно до Статуту дочірнього підприємства «Санаторій «ім.40-річчя Октября» для дітей з батьками «ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», зареєстрованого 14.02.2000р., воно створене юридичною особою Закритим акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», що є правонаступником Української республіканської ради по управлінню курортами профспілок. Дочірнє підприємство «Санаторій «ім.40-річчя Октября» для дітей з батьками «ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» є правонаступником санаторію «імені 40-річчя Октября» Євпаторійського об`єднання санаторно-курортних закладів профспілок.

Відповідно до довідки ЗАТ «Санаторій «Геліос» від 11.11.2003р. № 01-04/13-1 Республіканський базовий санаторій «імені 40-летія Октября» Євпаторійського об`єднання санаторно-курортних закладів профспілок знаходився у державній власності, фінансування якого здійснювалося за рахунок державних коштів (а.с.5).

Отже судом достеменно встановлено, що відповідач у даному випадку є правонаступником державного підприємства базового санаторію «імені 40-летія Октября».

Судом в судовому засіданні 18.03.2010р. оглянуто оригінал пенсійної справи ОСОБА_1 та долучено до матеріалів справи копії деяких документів, що підтверджують призначення пенсії за віком, перерахунок в подальшому пенсії у звязку із заявою пенсіонера про перерахунок пенсії здійснено відповідно до Закону України «Про наукову та науково технічну діяльність».

Так, ОСОБА_1 було призначено пенсію за віком 29.06.1998р., що підтверджується протоколом №9/264 (а.с.82).

Відповідно до ст.8 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991р. виплата пенсій здійснюється за рахунок коштів ПФУ.

Судом встановлено, що в переліку посад наукових працівників наукових установ та організацій (їх філіалів, відділень тощо), визначеному статтею 22-1 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» відсутні роботи, виконувані позивачем.

Однак, відповідно до частини 2 статті 22-1 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» до наукових працівників належать також особи, які мають науковий ступінь і працюють за спеціальністю відповідно до групи спеціальностей галузі науки, з якої присуджено науковий ступінь.

Судом встановлено, що пенсіонер ОСОБА_1 має науковий ступінь (кандидат медичних наук) і працював за спеціальністю, яка відноситься до групи спеціальностей курортологія і фізіотерапія - тобто в галузі, в якій йому присуджено науковий ступінь, що дає підстави для застосування до спірних правовідносин приписів частини 2 статті 221 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та дозволяє віднести ДриневсткогоМ.П. до наукових працівників (а.с.86).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів. Пенсія науковому (науково-педагогічному) працівнику призначається при досягненні пенсійного віку: чоловікам - за наявності стажу роботи не менше 25 років, у тому числі стажу наукової роботи не менше 20 років.

Відповідно до п. 2 постанови КМ України від 04.03.2004р. № 257 «Про затвердження переліку посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» до наукового стажу, який дає право на призначення пенсій та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», зараховується час роботи наукових (науково-педагогічних) працівників на посадах, зазначених у статті 118 Кодексу законів про працю України, якщо цій роботі безпосередньо передувала і після неї слідувала робота на посадах, передбачених переліком, та час роботи осіб, які мають науковий ступінь, на посадах за спеціальністю відповідно до групи спеціальностей галузі науки, з якої присуджено науковий ступінь, з дня зайняття посади за цією спеціальністю, час роботи на посадах керівника (начальника, завідуючого тощо), старшого викладача, викладача Вищих курсів іноземних мов Міністерства закордонних справ України в період з 1 січня 1990р. по 1 січня 2004р., на посаді начальника (керівника) бригади в наукових підрозділах наукових установ у період до 1 січня 1980р.; час роботи наукових (науково-педагогічних) працівників на посадах, передбачених переліком, у наукових установах, організаціях, вищих навчальних закладах III - IV рівнів акредитації недержавної форми власності, які пройшли державну атестацію згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», у порядку, визначеному Міністерством освіти і науки за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики і Міністерством промислової політики; час навчання в аспірантурі або ад'юнктурі за денною (очною) формою навчання випускників аспірантури, ад'юнктури, час перебування в докторантурі випускників докторантури.

У відповідності до ч.18 ст.24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» право на призначення пенсії відповідно до цього Закону поширюється також і на осіб, які на момент звернення за призначенням пенсії працюють на будь-яких посадах на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності та мають стаж наукової роботи, передбачений частиною другою цієї статті.

Судом встановлено, що 14.08.2007р. ОСОБА_1 звернувся до Управління Пенсійного Фонду України в м.Євпаторії із заявою про перерахунок пенсії згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» (а.с.83).

Розпорядженням №156867 від24.08.2007р. Управлінням Пенсійного Фонду України в м.Євпаторії ОСОБА_1 було призначено пенсію згідно із Законом України «Про наукову та науково технічну діяльність» (а.с.84).

Отже, зясовуючи питання про право ОСОБА_1 на пільгову пенсію, як науковому працівнику, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для визнання за цим пенсіонером такого права з 14.08.2007р., при цьому відповідач не заперечував равомірності призначення ОСОБА_1 наукової пенсії.

Доводи представника відповідача про неможливість розповсюдження на нього дії Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 372 від 24.03.2004р. знайшли часткового підтвердження у судовому засіданні.

У той же час суд зазначає, що до прийняття вищезазначеної Постанови Кабінету Міністрів України діяла інша Постанова Кабінету Міністрів України - № 1826 від13.12.2000р., якою було врегульовано порядок фінансування та виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних бюджетних установ і організацій, науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств і організацій згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи.

Відповідно до пунктів 3,6 Порядку фінансування та виплати різниці між сумою пенсі, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних бюджетних установ і організацій, науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств і організацій згідно із Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1826 від13.12.2000р. у разі зміни власника підприємства, установи, організації фінансування різниці у розмірі пенсій здійснюється за рахунок коштів їх правонаступників.

Крім того, стаття 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» в редакції, що діяла до затвердження Постановою Кабінету Міністрів України № 372 від24.03.2004р. нового «Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи» також передбачала необхідність фінансування різниці між сумою призначеної пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом.

Таким чином, законодавчо визначено обовязок відшкодування різниці між сумою призначеної пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник у порядку, що діяв на той час. На час перетворення відповідача у 2003 році такий обовязок покладався саме на підприємство, установу, організацію - правонаступника.

Судом встановлено, що 28.05.2008р. Управлінням Пенсійного фонду України в м.Євпаторії АР Крим відповідно до вимог Порядку №372 надіслано відповідачу повідомлення №187н про суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про науково - технічну діяльність» і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів за 2008рік (з грудня 2008року по березень2009року) ОСОБА_1

Судом встановлено, що відповідно до повідомлення №187н від28.05.2008р. про суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про науково - технічну діяльність» і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів за 2008рік відповідач ТОВ«Санаторій «Геліос» зобовязано відшкодувати Управлінню Пенсійного фонду в м. Євпаторії різницю між сумами пенсій, призначеними ОСОБА_1 з 01.10.2008р. в розмірі 30,13грн. (а.с.9).

Судом встановлено, що дане повідомлення було отримане відповідачем 03.06.12.2008р., що підтверджується поштовим повідомленням (а.с.8).

Судом встановлено, що 20.02.2009р. Управлінням Пенсійного фонду України в м.Євпаторії АР Крим відповідно до вимог Порядку № 372 надіслано відповідачу повідомлення № 90н про суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про науково - технічну діяльність» і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів на 2008 рік (з січня 2009 року) (а.с.7).

Судом встановлено, що відповідно до повідомлення про суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про науково - технічну діяльність» і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів на 2008 рік (з січня 2009 року) відповідач ТОВ«Санаторій «Геліос» зобовязано відшкодувати Управлінню Пенсійного фонду в м. Євпаторії різницю між сумами пенсій, призначеними ОСОБА_1 з січня 2009року по 29,39грн., але відповідно до вказаного повідомлення у відповідача у 2008році виникла переплата в розмірі 1,48грн., яка була перерахована позивачем за січень лютий 2009року. Крім того, у звязку з перерахунком за 2008рік, у березні 2009року різниця між сумами пенсій склала 22,74грн. з урахуванням переплати у 2008році в сумі 5,17грн.

Судом встановлено, що дане повідомлення було отримане відповідачем 24.02.2009р., що підтверджується поштовим повідомленням (а.с.6).

Уточнивши позовні вимоги, позивач збільшив період стягнення та суми відшкодування та просить стягнути з відповідача 266,69грн. заборгованості по відшкодуванню витрат з виплати різниці між сумою пенсії, визначеної науковим працівника згідно із Законом України «Про наукову та науково технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою згідно із Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» за період з грудня 2008року по грудень 2009року.

Судом встановлено, що 14.09.2009р. Управлінням Пенсійного фонду України в м.Євпаторії АР Крим відповідно до вимог Порядку № 372 надіслано відповідачу повідомлення № 262н про суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про науково - технічну діяльність» і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів на 2009 рік (з вересня 2009 року) (а.с.64).

Судом встановлено, що відповідно до повідомлення про суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про науково - технічну діяльність» і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів на 2009 рік (з вересня 2009 року) відповідач ТОВ«Санаторій «Геліос» зобовязано відшкодувати Управлінню Пенсійного фонду в м. Євпаторії різницю між сумами пенсій, призначеними ОСОБА_1 за квітень грудень 2009 року в розмірі 153,56гн. (по 38,39грн. з вересня 2009року).

Судом встановлено, що дане повідомлення було отримане відповідачем 18.09.2009р., що підтверджується поштовим повідомленням (а.с.65).

Таким чином, з урахуванням уточнених позовних вимог, відповідач повинен відшкодувати понесені позивачем витрати на виплату наукових пенсій за період з грудня 2008року по грудень2009року у розмірі 266,69грн., що також підтверджується доданими до справи розрахунками заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку різниці між сумою пенсії, назначеної працівникам державних не бюджетних установ та організацій у відповідності з Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» і сумою пенсії, призначеної у відповідності з іншими законодавчими актами.

Відповідно до п. 8 Порядку № 372 у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.

Суд враховує, що суми фактичних витрат на виплату та доставку наукових пенсій на момент розгляду справи не погашені в повному обсязі, тому уточнені позовні вимоги є обґрунтованими, оскільки Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» передбачено порядок, згідно якого відповідач фінансує різницю призначених пенсій і не передбачає підстав звільнення від вказаного обов'язку, тому позов підлягає задоволенню.

У судовому засідання проголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Повний текст постанови суду складений 23.03.2010р.

На підставі викладеного, керуючись ст.158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій «Геліос» (ідентифікаційний код 02650742; 97411, АРКрим, м.Євпаторія, вул.Київська, 48; р/р26008001074001 в ВАТ«Надра «КРУ» м.Сімферополь, МФО384823, або іншого рахунку) на користь Управління пенсійного фонду України в м.Євпаторія АРК(97416, АРКрим, м.Євпаторія, вул.Революції, 61; р/р25602010045301 в КРУ ВАТ«Державний Ощадний банк України», МФО324805, ЄДРПОУ23300412) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку наукових пенсій у сумі 266,69грн.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Кушнова А.О.