Ухвала суду № 87068663, 22.01.2020, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/21737/19

н/п 1-кп/953/492/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2020 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова в складі: головуючого судді Губської Я.В., за участю секретаря Савицької М.В., прокурора Коптєва Я.Ю., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника - адвоката Малойван Є.І., потерпілої - ОСОБА_2 , розглянувши в приміщенні Київського районного суду м. Харкова в залі судового засідання справу по кримінальному провадженню, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 03.10.2019 року за № 12019220490004514 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луганськ, громадянина України, не працюючого, з середньою спеціальною освітою, судимого, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1

за ознаками складу кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 186 КК України

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду м. Харкова на розгляді перебуває кримінальна справа відносно ОСОБА_1 , з кваліфікацією кримінального правопорушення за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 186 КК України.

Відповідно до вимог ст. 331 КПК України прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 60 днів, в якому зазначає, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчинені злочину проти власності, в наявності ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а тому, враховуючи особу обвинуваченого та тяжкість покарання, просить продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в у мовах СІЗО.

Потерпіла підтримала клопотання прокурора та просила залишити обвинуваченому дану міру запобіжного заходу.

Обвинувачений заперечував щодо клопотання прокурора, вказуючи, що він раніше працював в 2018-2019 роках на Укрзалізниці, а потім неофіційно на будівництві в різних містах України і наміру переховуватись в нього немає.

Захисник обвинуваченого - адвокат Малойван Є.І. заперечував з приводу заявленого клопотання прокурора, вказуючи про порушення його подачі, відсутність та необґрунтованість ризиків та непідтвердженість даних про судимості обвинуваченого.

Вислухавши учасників судового розгляду, суд приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст. 331 КПК України суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

В судовому засіданні 22.01.2020 року прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3,5 ч.1 ст.177 КПК України.

При вирішенні клопотання прокурора суд враховує, що згідно обвинувального акту, який є предметом даного судового розгляду ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину проти власності, за що передбачено покарання до 6 років позбавлення волі.

При цьому, суд під час розгляду даного питання вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.п. 1,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосудді може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контрактами.

Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Однак, враховуючи існування зазначених ризиків, та з метою їх запобігання, а також забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та оцінюючи сукупність обставин, а саме: тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, враховуючи, що дії ОСОБА_1 носять характер тяжкого кримінального правопорушення, вчиненого проти власності, а також той факт, що ОСОБА_1 офіційно не працює та не має офіційних джерел отримання прибутку, не одружений, тобто не має стійких соціальних зв`язків, в Харківській області не має постійного місця проживання, зареєстрований в м. Луганськ, що є непідконтрольною територією Україні, раніше судимий за даними сторони обвинувачення і даних на спростування зазначеного стороною захисту не надано, а тому суд приходить до висновку, що застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим і продовжує ОСОБА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Також, у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейського суду з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступень суспільної небезпеки цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку. Беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний або обвинувачений може ухилитись від суду.

Суд зазначає, що тримання особи під вартою є виправданим, якщо конкретні обставини дають підстави стверджувати про наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини. Такими обставинами є тяжкість та підвищена суспільна небезпечність інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, можливість ухилитися від явки до суду та вчинити інший злочин.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи наявність ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість переховуватись обвинуваченого від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення та оцінюючи сукупність обставин, передбачених ст.178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у скоєні кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується; обставини скоєння злочину, як викладено в акті, відсутність постійного місця роботи та заробітків, суд, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, приходить до висновку, що застосування більш м`яких запобіжних заходів, крім тримання під вартою, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого, а тому продовжує обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та продовжує строк на наступні 60 днів з визначенням застави у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ризик, який визначений стороною обвинувачення за п.3 ч.1 ст.177 КПК України суд вважає необґрунтованим та виключає його, враховуючі надання показань в суді потерпілою та відсутність даних про тиск на свідків з боку обвинуваченого.

Доводи сторони захисту щодо необґрунтованості інших ризиків суд відхиляє, оскільки вони є необґрунтованими.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 331, 369 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без зміни у вигляді тримання під вартою, продовживши строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 60 днів, тобто до 23 березня 2020 року.

Визначити ОСОБА_1 суму застави у розмірі 126120 (сто двадцять шість тисяч сто двадцять) грн., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (Отримувач коштів ТУ ДСА України у Харківській області, Банк отримувача ДКС України Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26281249 Код банку отримувача ( МФО) 820172 Рахунок отримувача НОМЕР_1 Призначення платежу Застава, справа № _обвинувачений _(прізв., ініціали) платник _(прізв., ініціали) - до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: 1)прибувати до суду за першою вимогою; 2)не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду; 3)повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Копію ухвали вручити учасникам судового процесу та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 7 днів з дня її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.

Суддя

Київського районного суду м. Харкова Я.В. Губська