Ухвала суду № 87068464, 22.01.2020, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/1103/19

Провадження №2/639/147/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2020 року Жовтневий районний суд м. Харкова

в складі: головуючого - судді Баркової Н.В.,

за участю секретаря - Волкової С.І.,

розглядаючи в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення вартості не облікованого (донарахованого) об`єму природного газу, -

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Харкова звернувся представник АТ «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість у вигляді вартості не облікованого (донарахованого) об`єму природного газу у розмірі 31 517,05 грн. та стягнути з відповідачів судовий збір.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 14.03.2019 року прийнято позов до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Харківміськгаз» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення вартості не облікованого (донарахованого) об`єму природного газу. Призначено судове засідання.

До початку судового засідання представником відповідачів ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_2 на адресу Жовтневого районного суду м. Харкова подані письмові заяви, які містять заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження і вимогу про призначення справи до розгляду в загальному позовному провадженні.

Під час судового розгляду, у судовому засіданні 22.08.2019 року, судом задоволено клопотання позивача та замінено назву позивача - ПАТ «Харківміськгаз» на АТ «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз».

У судове засідання 22.01.2020 року учасники справи не з`явилися, повідомленні про дату час та місце судового засідання належним чином, представник позивача ОСОБА_4 надала заяву, в якій просила провести судове засідання у її відсутність.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представник ОСОБА_3 у судове засідання вкотре не з`явилися, повідомлені про дату час та місце судового засідання належним чином, від представника відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи через зайнятість в іншому процесі.

Разом з тим суд, відкладаючи розгляд справи, не має процесуальних перешкод для розгляду заяв із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Отже, дослідивши матеріали цивільної справи та заяви відповідачів, суд приходить до наступних висновків.

Частиною ч. 4 та 5 ст. 277 ЦПК України передбачено, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про:

1) залишення заяви відповідача без задоволення;

2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк з поважних причин.

Частиною 2 та 4 статті 19 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку

1) наказного;

2) позовного провадження (загального або спрощеного);

3) окремого провадження. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Частиною 6 статті 19 ЦПК України встановлено, що малозначними є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи:

1) малозначні справи;

2) що виникають з трудових відносин.

У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя;

2) щодо спадкування;

3) щодо приватизації державного житлового фонду;

4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу;

5) в яких ціна позову перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Як передбачено ч.8 ст. 279 ЦПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Принциповою відмінністю між спрощеним та загальним порядком розгляду справи у позовному провадженні є те, що, згідно з нормами статей 274-279 ЦПК України, не проводяться судові дебати та не здійснюється підготовче провадження у справі при спрощеному порядку. При цьому законодавцем передбачено, що спрощене провадження може здійснюватися як без виклику (повідомлення) сторін, третіх осіб, так із їхнім викликом (повідомленням) у судове засідання, у якому, в такому випадку, може здійснюватися, зокрема, надання пояснень сторін.

Наголошуючи на необхідності зміни порядку розгляду справи зі спрощеного на загальний, представник відповідачів та відповідач не послалася на існування суттєвих обставин, через які недоцільно розглядати справу у спрощеному порядку. Крім того, предмет даної справи не підпадає під обмеження, які визначені ч. 4 ст. 274 ЦПК України, справа є незначної складності, тому з метою швидкого вирішення справи дана справа підлягає розгляду лише в порядку спрощеного провадження.

Частиною 7 ст. 277 ЦПК України визначено, що частини друга - шоста статті 277 ЦПК України не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.

Крім того, відповідно п. 3 ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Таким чином, суд вважає, що заяви представника відповідачів та відповідача про зміну порядку розгляду справи із спрощеного на загальний є необґрунтованим, відтак суд залишає заяву представника відповідачем та відповідача без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 19, 43,253, 260, 261, 274, 277, 279, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідачів ОСОБА_3 та відповідача ОСОБА_2 про заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження – залишити без задоволення.

Відкласти судове засідання у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення вартості не облікованого (донарахованого) об`єму природного газу на 25.02.2020 року о 09 годині 30 хвилин.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на неї може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Н.В. Баркова