Ухвала суду № 87068368, 21.01.2020, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/18879/18

Провадження № 2-з/638/139/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2020 року суддя Дзержинського районного суду міста Харкова Цвірюк Д.В., розглянувши матеріали заяви, поданої ОСОБА_1 , про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , ТОВ «Фінанс проперті групп» про визнання правочину недійсним,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м.Харкова з позовом до ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , ТОВ «Фінанс проперті групп» про визнання правочину недійсним.

Після пред`явлення позову подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить накласти арешт на спірне майно, а саме квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви зазначає, що ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова із позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_5 , ТОВ «Фінанс проперті групп» про визнання правочину недійсним, предметом якого є спірна квартира. Оскільки після подання позову, 07.02.2019 року відповідач ОСОБА_2 продав ОСОБА_3 спірний об`єкт нерухомості, у зв`язку із чим суд залучив до співвідповідачів ОСОБА_3 . В свою чергу, 14.11.2019 року спірну квартиру було продано ОСОБА_3 ОСОБА_4 . За таких обставин за час знаходження справи у суді, спірний об`єкт нерухомості змінив двох власників. Вищезазначене свідчить про намагання відповідачів зробити рішення в майбутньому не здійсненним для позивача, в разі задоволення його позовних вимог, у зв`язку із чим позивач змушений звернутись до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на об`єкт нерухомості, а саме трикімнатну квартиру загальною площею 58,5 кв.м., житлова площа 40,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони відчуження трикімнатної квартири загальною площею 58,5 кв.м., житлова площа 40,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суддя дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст.149 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. (ч.2 ст.149 ЦПК України).

При цьому, виходячи з правової природи забезпечення позову, під останнім слід розуміти вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача та спрямованих проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, розтратити його, продати, знецінити або вчинити інші дії, що можуть призвести в майбутньому до певних складнощів при виконанні рішення суду.

Разом з тим, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується, в тому числі, шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

З матеріалів позову вбачається, що між сторонами виник спір, предметом якого є об`єкт нерухомості, а саме трикімнатна квартира загальною площею 58,5 кв.м., житлова площа 40,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . Як наголошує позивач, вищевказана квартиру була перепродана вже двічі, а тому невжиття заходів може значно ускладнити реальне виконання рішення у майбутньому.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, вбачається, що квартиру загальною площею 58.5 кв.м., житловою площею 40.6 кв.м., яка складається з трьох кімнат та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , відчужували двічі.

На підставі вищезазначеного, суд приходить до висновку, про те, що обраний захід забезпечення позову є співмірним із заявленими позивачем позовними вимогами.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до ч. 3 ст.150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Судом не встановлено обставин, що можуть свідчити про спричинення забезпеченням позову збитків відповідачу, а також обставин, передбачених ч.3 ст.154 ЦПК України, за наявності яких обов`язком суду є застосування зустрічного забезпечення, у зв`язку з чим, суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення.

Проте, суд вважає за необхідне роз`яснити відповідачу його право, у відповідності до ч.6 ст.154 ЦПК України, звернутися до суду з відповідним клопотанням про застосування зустрічного забезпечення.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, зважаючи на те, що між сторонами виник спір з приводу стягнення значної суми боргу, який перебуває на розгляді в суді, захід забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нерухоме майно безпосередньо пов`язаний з предметом позовних вимог, наявний причинно-наслідковий зв`язок з умовою, що невжиття таких заходів може зробити неможливим виконання рішення суду, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.149-150, 153, 260, 261 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Заяву подану ОСОБА_1 , про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , ТОВ «Фінанс проперті групп» про визнання правочину недійсним - задовольнити.

Накласти арешт на об`єкт нерухомості, а саме трикімнатну квартиру загальною площею 58,5 кв.м., житлова площа 40,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони відчуження трикімнатної квартири загальною площею 58,5 кв.м., житлова площа 40,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Копію ухвали надіслати заявнику та заінтересованим особам, а особі, щодо якої вжито заходи забезпечення позову негайно після виконання ухвали.

Строк пред`явлення ухвали до виконання протягом трьох років.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Д.В.Цвірюк