Ухвала суду № 87065798, 21.01.2020, Василівський районний суд Запорізької області

311/4329/19

21.01.2020 Провадження 1-кс/311/71/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2020 року м. Василівка

Слідчий суддя Василівського районного суду Запорізької області Нікандрова С.О., секретар судового засідання Дудка Н.В., за участю прокурора Петренко В.О., захисника Іванової Н.О., підозрюваного ОСОБА_1 , слідчого Андріїва А.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Василівка клопотання старшого слідчого СВ Дніпрорудненського відділення поліції Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області підполковника поліції Андріїва А.Л., погоджене з прокурором Василівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області Петренко В.О., про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12019081190000629 від 22 листопада 2019 року, у відношенні підозрюваного:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя, українця, громадянина України, освіта середня-технічна, не працюючий, не одружений, який на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 :

- 29.06.2006 року Вільнянським районим судом Запорізької області за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.ст.75,76,104 КК України звільнити з іспитовим строком 1 рік;

- 30.05.2011 року Вільнянським районим судом Запорізької області за ч.2 ст.185, ч.3 ст. 185, 79 КК України до 4 років позбавлення волі. Звільнився 10.06.2014 Беліньсковска ВК Запорізької області, № 99 за постановою Запорізького районного суду в відповідності ст. 2 закону «Про Амністію».

- 10.07.2017 року Ленінським районним судом Запоріжжя, за ч.2 ст. 185 КК України, до 2 років позбавлення волі. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнено від відбування покарання на 1 рік 6 місяців.

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В клопотанні зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що 22.11.2019 в період з 03 години 00 хвилин по 03 годину 30 хвилин, в м.Дніпрорудне Василівського району Запорізької області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з корисливих мотивів, з прямим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, використовуючи заздалегідь підготовлені для вчинення крадіжки прилади для пошкодження цілісності кабелю, розташованого за адресою: по АДРЕСА_4 , відкрили металевий люк каналізаційної шахти кабельних комунікацій Запорізької філії ПАТ «Укртелеком», звідки таємно викрали кабель ТПП 100х2х0,4 довжиною 105 метрів, вартістю 1 погонного метру кабелю 153 гривні 34 копійки, на загальну вартість 16 100 гривень 70 копійок та кабель ТПП 200х2х0,4 довжиною 105 метрів, вартістю 1 погонного метру кабелю 307 гривень 40 копійок, загальною вартість 32 277 гривні, та з місці події з викраденим майном зникли.

Своїми умисними діями, ОСОБА_1 спричинив Запорізькій філії ПАТ «Укртелеком» матеріальну шкоду на загальну суму 48 377 гривні 70 копійок.

Таким чином, ОСОБА_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, що кваліфікується як: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб.

22.11.2019 року о 18 годині 15 хвилин (час фактичного затримання 04 годині 00 хвилин 22.11.2019 року) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затриманий в порядку ст. 208 КПК України.

22.11.2019 року о 19 годині 36 хвилин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні злочину по за ч.2 ст. 185 КК України.

Ухвалою слідчого судді Василівського районного суду Запорізької області від 24.11.2019 року до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 21 січня 2020 року включно.

Повідомлена ОСОБА_1 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України обґрунтовується та повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме:

- протоколом огляду місця події від 22.11.2019 під час якого в період з 03.30 години по 06 годину 20 хвилин проведено огляд місця події території місцевості поблизу будинків № АДРЕСА_4 та АДРЕСА_3, під час якого встановлено відсутність в комунікації каналізаційних шах, відрізки кабелю ТПП, довжиною 105 м, поблизу виявлено три фрагменти пластику схожі на пластик бамперу автомобілю;

- протоколом огляду предмету від 22.11.2019 під час якого період з 09.35 години по 09 годину 46 хвилин проведено огляд місця події території місцевості поблизу будинку № 23 просп. Ентузіастів м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області, під час котрого за участю ОСОБА_3 виявлено та вилучено відрізок кабелю ТПП 100х2х0,4 довжиною 105 метрів, та відрізок кабель ТПП 200х2х0,4 довжиною 105 метрів ;

- показаннями свідка ОСОБА_4 який пояснив, що він працює інженером СЛД № 1 ЗФ ПАТ «Укртелеком». 22.11.2019 близько 03 години 04 хвилин, йому зателефонували на мобільний телефон, та повідомили, що спрацювала сигналізація на кабелю, що йде по вулиці Центральна до вулиці Набережна м.Дніпрорудне. Він так як добре знає всі комунікації почав оглядати їх та виявив, що поблизу будинку № АДРЕСА_4, відкриті каналізаційні люки, та в колодязях, відсутні два відрізка кабелю ТТП 100х2х0,4 та 200х2х0,4, довжиною кожен по 105 метрів( від однієї каналізаційної шахти до іншої) ;

- показаннями свідка ОСОБА_5 , який пояснив, що 22.11.2019 вночі він знаходився в квартирі АДРЕСА_3 . Він вночі почув гамір, виглянув у вікно, та побачив, що поблизу каналізаційного люку біля будинку АДРЕСА_4, сидить чоловік з бородою, в сірій куртці, по зовнішності кавказької національності. Він побачив, що поблизу автомобіль сірого кольору «Део-нексія». Чоловік прив`язав щось з каналізайної шахти, до автомобілю, автомобіль почав від`їздити, витягуючи, об`єкти з шахти, трос, обірвався, до нього вийшов ще один чоловік, автомобіль під`їхав, та вони ще декілька разів спробували це зробити, доки не витягли кабель з каналізаційної шахти та не поїхали далі, від будинку, він зняв вказані дії на камеру свого мобільного телефону ;

- впізнанням особи за фотознімком, під час якого свідок ОСОБА_5 впізнав ОСОБА_2 , як чоловіка, котрого бачив 22.11.2019 біля будинку АДРЕСА_4, поблизу каналізаційної шахти;

- протоколом огляду від 22.12.2019 під час якого оглянуто мобільний телефон РЕДМІ 6А, виданий ОСОБА_5 , на котрому відео файл з номером, де зображено чоловіка,

що чіпляє трос, біля каналізаційної шахти, до автомобіля, далі надає команду, автомобіль від`їздить, але трос рветься, вказані дії повторюються через деякий час, при цьому він проходить біля ліхтаря, та видно колір його куртки, та його зовнішність ;

- показаннями потерпілого ОСОБА_6 , який показав, що він працює начальником станційно-лінійної дільниці №1 РТЦ №534 м.Василівка Запорізької філії ПАТ «Укртелеком». Дільниця обслуговую станційні та лінейно-кабельні споруди Василівського району, в тому лінійно кабельні споруди розташовані в м. Дніпрорудне. Кабелі зв`язку проходять по кабельним підземним комунікаційним спорудам, котрі також на балансі в ЗФ ПАТ «Укртелеком». Кабелі зв`язку знаходяться під сигналізацією системи «Зебра», котра сигналізує про місце пошкодження кабелю на пульт котрий розташований в м. Запоріжжя. Для усунення недоліків, виїздить бригада робітників дільниці. Близько 03 години 15 хвилин 22 листопада 2019 року, мені зателефонував ОСОБА_4 про те, що йому з пульта надійшла інформація про пошкодженню кабелю, в м. Дніпрорудне, він прибув на місце, де було пошкодження по поблизу будинку АДРЕСА_4,АДРЕСА_3, він виявив, що відкриті люки, та відсутній кабель зв`язку. Близько 09.00 години 22 листопада 2019 року, він прибув в м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області, на місце події, я оглянув колодязі кабельну каналізацію, котра проходить біля будинків № АДРЕСА_4 та АДРЕСА_3, під пішохідною доріжкою, та встановив, що дійсно відсутні два кабелі зв`язку, довжиною по 105 метрів, від кабельних колодязів, від одного до іншого, а ще один кабель пошкоджений, порізаний, але залишився на місці. Були викрадені кабелі ТПП 100х2х0,4 довжиною 105 метрів, та ТПП 200х2х0,4 довжиною 105 метрів, пошкоджений кабель ТПП 100х2х0,4 порізаний з обох кінців, в тому ж кабельному колодязі, довжиною 105 метрів, (тобто зрозуміло, що це зробили ті ж самі особи). Викрадені кабелі: ТПП 100х2х0,4 довжиною 105 метрів, (телефонний в поліетиленові оболонці, з поліетиленовою ізоляцією, має двісті жил, діаметром 0,4 мм, (однієї мідної жили), діаметр одного кабелю 27 мм, в поліетилені чорного кольору, вага 1 погонного метру кабелю близько 0,57 кг, тобто вага 105 метрів, близько 60 кг, вартість 1 погонного метру кабелю 153 гривні 34 копійки, загальна вартість 105 метрів кабелю 16 100 гривень 70 копійок та кабель ТПП 200х2х0,4 довжиною 105 метрів, (телефонний в поліетиленові оболонці, з поліетиленовою ізоляцією, має двісті жил, діаметром 0,4 мм, (однієї мідної жили), діаметр одного кабелю 32 мм, в поліетилені чорного кольору, вага 1 погонного метру кабелю близько 0,89 кг, тобто вага 105 метрів, близько 90 кг, вартість 1 погонного метру кабелю 307 гривень 40 копійок, вартість 105 метрів кабелю 32 277 гривні.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 обґрунтовано необхідністю проведення додаткових слідчих дій по кримінальному провадженню, а також наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 та захисник Іванова Н.О. заперечували проти продовження підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, заявили клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, мотивуючи тим, що ОСОБА_1 має постійне місце реєстрації і проживання, проживає однією сім`єю з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та її сином ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , позитивно характеризується за місцем проживання, неофіційно працює.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку учасників кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

В силу ст.ст. 131, 132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Тримання під вартою, за нормами ч.1 ст.183 КПК України, є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2, 4 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачений статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до положень ст.ст. 177, 178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.

Слідчим у клопотанні та доданих документах, та прокурором в судовому засіданні доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 §1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.

Враховуючи, що відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» останній зазначив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої особу взято під варту.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року» термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fох, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, Series A, № 182).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Отже, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів слідчий суддя визначає, що причетність ОСОБА_1 до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу.

Наявні у провадженні докази вказують на обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому злочину, у об`ємі як вимагає закон, на момент вирішення питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, виходячи із критеріїв «розумної підозри», тобто наявності фактів і іншої інформації, яка могла б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_1 міг вчинити злочин, оскільки підтверджується наданими стороною обвинувачення матеріалами, детальний перелік яких міститься у клопотанні, та долученими до нього доказами.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Так, ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, який згідно ст.12 КК України відноситься до категорії середньої тяжкості злочинів, та згідно санкції даної статті карається позбавленням волі на строк до 5 років, офіційно не працює, іншою суспільно корисною працею не займається, в силу ст.89 КК України раніше не судимий. Вищевикладені обставини, а також конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , та покарання, яке йому загрожує, у своїй сукупності свідчать про те, що продовжують існувати ризики переховування від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення, передбачені п.п. 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які були встановлені при прийнятті рішення про обрання запобіжного заходу.

Оцінюючи доводи сторони захисту щодо можливості зміни обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, суд виходить з наступного.

Відповідно до практики ЄСПЛ існує презумпція на користь звільнення з-під варти. Доводи «за» і «проти» такого звільнення не повинні бути «загальними й абстрактними» (рішення ЄСПЛ у справі «Смирнова проти Росії» від 24 липня 2003 року). У всіх випадках, коли ризик ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено, і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних заходів (рішення у справі «Вренчев проти Сербії» від 23 вересня 2008 року).

Згідно з пунктом 3 статті 5 Конвенції визначаючи доцільність звільнення або подальшого тримання під вартою, відповідні посадові особи зобов`язані розглянути й альтернативні заходи забезпечення її явки до суду. Фактично, це положення не лише проголошує право на «розгляд судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження», а й передбачає, що «звільнення може бути обумовлено гарантіями з`явитися на судове засідання» (пункти 37, 38).

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

В судовому засіданні встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 має постійне місце реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає в цивільному шлюбі з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та її сином ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , приймає активну участь у вихованні неповнолітньої дитини, характеризується позитивно, що також підтвердила в судовому засіданні допитана в якості свідка ОСОБА_7 , сукупність наведених обставин свідчить про наявність стійких соціальних зв`язків в місці його постійного проживання та значно пливає на зменшення ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, а тому до підозрюваного може бути застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за вказаною адресою.

Під час розгляду судом клопотання про продовження строку тримання під вартою, прокурором не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, оскільки не враховано, що підозрюваний має постійне місце проживання, сталі соціальні зв`язки.

Обставинами, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необхідність проведення по кримінальному провадженню слідчих дій, а саме: допитати підозрюваних ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; провести слідчий експеримент з підозрюваним ОСОБА_1 ; провести слідчий експеримент з підозрюваним ОСОБА_2 ; допитати у якості свідків оперативних працівників поліції, які безпосередньо здійснювали затримання підозрюваних ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ; додатково оглянути викрадені фрагменти кабелів; скласти обвинувальний акт та реєстр досудового розслідування, які вручити сторонам кримінального провадження; виконати вимоги ст. 290 КПК України, щодо відкриття провадження іншій стороні.

Таким чином, на підставі ст.ст.177, 178, 194, 199 КПК України, враховуючи мету застосування запобіжних заходів, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину підозрюваним ОСОБА_1 , доведеність всіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України,тяжкість покарання яке йому загрожує у разі визнання винним, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, сталі соціальні зв`язки підозрюваного, наявність достатніх підстав вважати, що існує певний ступінь ризику, передбаченого пунктами 1,5 частини 1 статті 177 КПК України, необхідність проведення по кримінальному провадженню додаткових слідчих дій, що виправдовує певні обмеження свободи фізичної особи, суд приходить до висновку, що для запобігання ризиків, встановлених судом, достатнім і ефективним буде застосування більш м`якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, з покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Отже, клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою задоволенню не підлягає, а відносно підозрюваного ОСОБА_1 необхідно змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт з забороною покидати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 22 години 00 хвилин до 06 годин 00 хвилин наступного дня, строком на 30 днів, тобто до 20 березня 2020 року включно, який на даній стадії кримінального провадження забезпечить виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків та буде запобігати ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 184,193, 194, 196, 197, 199, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Дніпрорудненського відділення поліції Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області підполковника поліції Андріїва А.Л., погоджене з прокурором Василівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області Петренко В.О., про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 - відмовити.

Змінити підозрюваному ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з забороною покидати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 22 години 00 хвилин до 06 годин 00 хвилин наступного дня, строком на 30 днів, тобто до 20 березня 2020 року включно.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 додаткові обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:

- прибувати до слідчого, прокурора і суду за першою вимогою на визначений час;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований без дозволу слідчого, прокурора і суду;

- негайно повідомляти слідчого, прокурора і суд про зміну свого місця проживання та/або роботи.

Виконання даної ухвали покласти на Заводський ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області, контроль за виконанням покласти на старшого слідчого СВ Дніпрорудненського відділення поліції Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області підполковника поліції Андріїва А.Л.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя С.О.Нікандрова