Рішення № 87064899, 16.01.2020, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/234/16-ц

2/302/2/20

Номер рядка звіту 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в повному обсязі)

16.01.2020 смт.Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області в особі: головуючого судді Гайдур А.Ю.,

з участю секретаря с/з Царь О.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Рішко С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Міжгір`ї справу за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом адвоката Рішко С.І. в інтересах ОСОБА_2 до АТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживачів, встановлення факту припинення зобов`язання позичальника за кредитним договором та стягнення безпідставно списаних грошових коштів,-

В С Т А Н О В И В:

У березні 2016 року ПАТ КБ «ПриватБанк» (надалі-Банк) звернувся до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 із позовом про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором від 30.06.2006 у розмірі 9685,38 доларів США, що станом на 17.12.2015 складає 227703,28 грн.

Заяву мотивував тим, що 30.06.2006 між Банком та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір MKMWGK 00000005, згідно якого Банк зобов`язався надати ОСОБА_2 кредит у розмірі 20000 дол. США на термін до 30.06.2021, а Відповідач зобов`язувався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених в кредитному договорі.

Банк свої зобов`язання перед відповідачем виконав, надав кредит у розмірі 20000 доларів США, а Відповідач в порушення умов договору та вимог норм цивільного законодавства не виконав, внаслідок чого станом на 17.12.2015 допустив заборгованість перед Банком в розмірі 9685,38 доларів США, яка складається: 8803,30 дол. США – тіло кредита; 640,83 дол. США – проценти за користування кредитом; 198,59 дол. США – комісія за користування кредитом; 42,66 дол. США- пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

Посилаючись на зазначені обставини та договір позики від 30.06.2006 , укладеним між Банком та поручителем ОСОБА_3 , просив стягнути з Відповідачів солідарно заборгованість за кредитним договором та судові витрати.

В ході судового розгляду представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Рішко С.І. 31.10.2019 подав до суду зустрічний позов до АТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживачів, в якому просив встановити факт, що зобов`язання ОСОБА_2 за кредитним договором № MKMWGK 00000005 від 30.06.2006 в повному обсязі припинене виконанням, проведеним належним чином.

Зустрічний позов мотивовано тим, що Відповідачем зобов`язання за кредитним договором (надалі – Договір) щодо повного погашення заборгованості було виконано ще 01.03.2007, підтвердженням чого є виписки по рахунках № 22334053900711 та №29096053949853.

Посилаючись на те, що після 01.03.2007 Банк безпідставно без повідомлення позичальника і без його згоди провів перерахування коштів з кредитного рахунку №22334053900711 на рахунок № НОМЕР_1 ,який належить іншій особі для нібито оплат страхових платежів по договорах №NMKMWGK00012112 від 30.06.2006 та NMKMWGK00012113 від 30.06.2006, які ОСОБА_2 не укладалися, строк дії таких закінчився в червні 2007 р., заборгованість по кредиту була повністю погашена, намірів на продовження дії страхових договорів не мав, а також на норми цивільного законодавства, Закону України «Про захист прав споживачів», судову практику, просив відмовити Банку у задоволенні позову.

31.10.2019р. ухвалою суду зустрічний позов представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Рішко С.І. прийнято до розгляду і об`єднано в одне провадження з первинним позовом Банку до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

В судовому засіданні представник позивача банку первісний позов підтримує повністю з підстав і мотивів викладених в позовній заяві, зустрічний позов заперечив з підстав необгрунтованості та надуманості такого, про що подав відзив.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Рішко С.І. первісний позов заперечив повністю через безпідставність такого, зустрічний позов підтримав повністю з підстав і мотивів, викладених у позовній заяві.

Заслухавши пояснення преставників сторін, перевіривши відзиви та додані докази до матеріалів справи суд вважає, що позов Банку до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягає до часткового задоволення, а зустрічний позов адвоката Рішко С.І. до задоволення не пілдлягає, виходячи з такого.

Судом установлено, що 30.06.2006року ПАТ ( АТ) КБ «Приватбанк» ( надалі Банк) та ОСОБА_2 ( надалі Відповідач-1) уклали кредитний договір MKMWGK 00000005( надалі Договір), згідно якого Банк зобов`язався надати Відповідачу-1 кредит у розмірі 20000 доларів США на термін до 30.06.2021р., а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених Договором.

Відповідно до п.1.1 Договору Відповідач-1 погашення заборгованості за цим Договором мав здійснювати щомісячно платежем в сумі 284,18 доларів США, що складається із заборгованності по кредиту, відсоткам, винагороди, комісії.

Згідно Договору у випадку порушення зобов`язань за Договором, Відповідач-1 сплачує Банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом.

Відповідач-1 погодився на умови Договору, про що свідчить його підписи на такому.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Банк свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме видав Відповідачу-1 кредит у розмірі 20000 доларів США. Відповідач-1 в порушення умов кредитного Договору, а також ст.ст. 509,526, 1054 ЦК України свої зобов`язання не виконав, а саме не здійснював погашення заборгованості за кредитом у встановленому Договором порядку та строки внаслідок чого, станом на 17.12.2015 допустив заборгованість в розмірі 9685,38 доларів США, яка складається з наступного:

-8803,30 доларів США- заборгованість за кредитом;

-640,83 долари США- заборгованість по процентам за користування кредитом;

-198,59 доларів США- заборгованість по комісії за користування кредитом;

-42,66 доларів США- пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

Вищевстановлене підтверджено в суді доказами, а саме: копією кредитного договору, розрахунком заборгованості, копією паспорта Відповідача-1, випискою по рахунку, меморіальним ордером про видачу коштів, рішенням Міжгірського районного суду від 06.07.2017 та Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 19.10.2017, які набрали законної сили і якими відмовлено ОСОБА_2 у визнанні недійсним Кредитного договору від 30.06.2006 № MKMWGK 00000005 укладеного між ним та Банком.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник) зобов`язується вчинити на користь другої сторони ( кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо), або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника його обов`язку.

Згідно ст.526 цого Кодексу зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та виплат цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України наслідками порушення Відповідачем-1 зобов`язань щодо повернення чергової сплати суми кредиту є право Позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

З огляду на вищевстановлене суд приходить до висновку, що вимога Банку до Відповідача-1 ОСОБА_2 є обгрунтованою, доведеною і підлягає до повного задоволення.

Натомість суд відхиляє вимогу банку про солідарне стягнення із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суми заборгованості за договором, оскільки рішенням Міжгірського районного суду від 20.12.2016 ( справа № 302/552/16-ц), яке набрало законної сили 31.12.2016 визнано недійсним договір поруки № MKMWGK 00000005/1 від 30.06.2006, згідно якого поручителем була вказана ОСОБА_3 .

Тому вимога Банку до ОСОБА_3 про стягнення з неї заборгованості за Договором є безпідставною і до задоволення не підлягає.

Суд відхиляє доводи представника Відповідача-1 про безпідставність та недоведеність вимог позивача ( Банку) про нібито не укладення останнім Договору, оскільки фігурують дві різні дати Договору, а саме 29.06.2006 та 30.06.2006, оскільки Відповідач-1 на протязі дев`яти років сплачував кредитні кошти за Договором від 30.06.2006, рішеннями судів такий Договір не визнано недійсним та такі договори представника Відповідача-1 спростовується копією договору від 30.06.2006, на якому містяться підписи ОСОБА_2 .

Відповідно до ч.1,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.82 цього Кодексу, доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Виходячи з вищенаведеного суд вважає, що не підлягає до задоволення зустрічний позов адвоката Рішко С.І., який діє в інтересах Відповідача-1 - ОСОБА_2 до Банку про відмову у задоволенні позову Банку до Відповідачів та встановленням факту виконання зобов`язання ОСОБА_2 Договору в повному обсязі проведеним належним чином, оскільки такий належними доказами не доведений, грунтується на припущеннях, натомість спростовується доказами поданими Банком, зокрема копією кредитного Договору, розрахунком заборгованості, копією паспорта Відповідача, випискою по рахунку меморіальним ордером.

Крім цього суд зазначає наступне.

Постановою НБУ «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті від 29.03.2004 (п.1.4) передбачено Договірне списання Банком з рахунку Клієнта коштів без надання Клієнтом платіжного доручення, може здійснюватися Банком у порядку, передбаченому в договорі, укладеному між ним і Клієнтом.

Згідно п.6.1 вищевказаної постанови встановлено, що Банк обумовлює своє право на здійснення договірного списання за дорученням платника з його рахунку в договорі банківського рахунку або іншому договорі про надання банківських послуг. Якщо кредитором за договором є Банк, що обслуговує платника, то право цього банку на здійснення договірного списання передбачається в договорі про надання банківських послуг. Договір може містити інформацію, необхідну банку для списання ним коштів з рахунків платника (п.6.5).

Згідно з умовами Договору, зокрема п.2.2.5 Клієнт ( ОСОБА_2 ) доручає Банку здійснювати списання грошових коштів з його (Клієнта) рахунків, відкритих в валюті кредиту, в межах сум, які підлягають сплаті Банку по цьому Договору, при настанні строків платежів.

Обов`язок сплати страхових платежів передбачений п.п. 1.1, 2.1.3, 2.2.7 Кредитного договору.

Відповідач-1 Кредитний договір, договір страхування уклав добровільно, без примусу, не в силу сімейних чи будь-яких інших тяжких обставин, з умовами договорів був згідний, на протязі дев`яти років здійснював погашення заборгованості за цими договорами, а тому посилання позивача на несправедливість умов договору та будь-які інші нібито порушення, допущені Банком не ґрунтуються на чинному законодавстві, не підтверджені належними доказами і на увагу не заслуговують.

Суд відхиляє доводи Банку про необхідність Відповідачем-1 сплати судового збору при подачі зустрічного позову, оскільки відповідно до ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено звільнення споживачів від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Крім цього суд вважає за недоцільне застосовувати наслідки спливу строку позовної давності до зустрічної позовної заяви та відмовляти у задоволенні зустрічного позову за цією підставою з огляду на те, що зустрічний позов є безпідставним, належними доказами не обґрунтований і не доведений в суді.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з Відповідача-1 на користь Банку слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд , -

В И Р І Ш И В :

Позов АТ ( ПАТ ) КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь АТ (ПАТ) КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № MKMWGK 00000005 від 30.06.2006 у розмірі 9685( дев`ять тисяч шістсот вісімдесят п`ять) доларів США і 85 центів США, що за курсом 23,51 грн. відповідно до службового розпорядження НБУ від 17.12.2015 складає 227703( двісті двадцять сім тисяч сімсот три) гривні 28 копійок, яка складається із:

-8803,30 ( вісім тисяч вісімсот три долари США 30 центів) - заборгованість за кредитом;

-640,83 ( шістсот сорок доларів США 83 центи) - заборгованість по процентам за користування кредитом;

-198,59 ( сто дев`яносто вісім доларів США 59 центів ) - заборгованість по комісії за користування кредитом;

-42,66 ( сорок два долари США 66 центів) - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

Відмовити АТ ( ПАТ ) КБ «ПриватБанк» у позові до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № MKMWGK 00000005 від 30.06.2006.

Відмовити у задоволенні позову адвоката Рішко Сергія Івановича в інтересах ОСОБА_2 до АТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживачів, про встановлення факту припинення зобов`язання позичальника за кредитним договором та стягнення безпідставно списаних грошових коштів.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь АТ КБ «ПриватБанк» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3415( три тисячі чотиристо п`ятнадцять) гривень 55 копійок.

Інших витрат немає.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в Закарпатський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили згідно з ст. 273 ЦПК України.

Повне рішення складено 22 січня 2020 року.

Суддя: А. Ю. Гайдур