Ухвала суду № 8706417, 25.02.2010, Дарницький районний суд міста Києва

У Х В А Л А Справа №4С-47/2009

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2010 року Дарницький районний суд м.Києва

в складі: головуючого судді - Мальченко А.О.

при секретарях Напханюк І.Ю., Косинській О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця ВДВС Дарницького РУЮ в м.Києві Кулик Нінель Володимирівни та зобовязання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася зі скаргою на бездіяльність державного виконавця ВДВС Дарницького РУЮ в м.Києві Кулик Н.В., вказуючи, що остання не вжила заходів для примусового виконання судового рішення, передбачених ст.87 Закону України «Про виконавче провадження», чим порушила її права. Просила визнати бездіяльність державного виконавця неправомірною та зобовязати останню вжити заходів щодо виявлення майна та банківських рахунків, відкритих на імя боржника, накласти арешт на його майно та здійснити заходи по примусовому виконанню рішення в частині знесення самочинно збудованої прибудови та зобовязати боржника не чинити їй перешкод у користуванні власністю.

В судовому засіданні заявниця та її представник ОСОБА_3 скаргу підтримали та доповнили, крім вимог, заявлених в ній просили зобовязати державного виконавця скасувати постанову про закриття та закінчення виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа №2-413. Пояснили, що лише в судовому засіданні їм стало відомо, що виконавче провадження закрито. Державний виконавець не вправі була цього робити, оскільки стягувач недоотримала кошти від боржника в сумі 59грн.23коп. Державний виконавець не направила повторно до прокуратури подання про притягнення боржника до кримінальної відповідальності за невиконання судового рішення. Крім того, ОСОБА_1 зауважила, що не отримувала від державного виконавця жодної постанови, а тому їй не було нічого відомо про хід виконавчого провадження.

Державний виконавець Кулик Н.В. проти скарги заперечила, пояснила, що в ході виконавчого провадження нею вживалися всі заходи по виявленню рухомого та нерухомого майна, належного боржнику та яке підлягає примусовому зверненню. Рішення в частині стягнення коштів з боржника є виконаним у повному обсязі. Також нею була відібрана від ОСОБА_4 письмова заява, якою він зобовязався не чинити ОСОБА_1 перешкод у користуванні частиною будинку, яка їй належить. Стосовно виконання рішення в частині зобовязання боржника знести самочинно збудовану прибудову пояснила, що у звязку з невиконанням боржником рішення нею неодноразово виносилися постанови про стягнення з боржника штрафів, а в подальшому вона направила до суду клопотання про притягнення останнього до кримінальної відповідальності за невиконання судового рішення. Так як суд спрямував таке клопотання до прокуратури, проте таке було повернуто на доопрацювання, вона згодом винесла постанову про закінчення виконавчого провадження, оскільки субєктом складу злочину, передбаченого ст.382 КК України може бути лише службова особа, а нею були вчинені всі заходи, передбачені законом. Зауважила, що вона не має можливості виконати такі виконавчі дії без участі боржника.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, матеріали виконавчих проваджень за №784/8, справа № в/л 2-413 від 10.03.2009р., суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що за заявами ОСОБА_1 від 18.03.2009р. державним виконавцем ВДВС Дарницького РУЮ в м.Києві Кулик Н.В. 03.04.2009р. було винесено постанови про відкриття виконавчого провадження по виконанню рішення Дарницького районного суду м.Києва від 19.01.2009р. про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 матеріальної та моральної шкоди на загальну суму 8558грн., заборони ОСОБА_4 чинити перешкоди ОСОБА_1 у користуванні її власністю, а саме, ? частиною будинку АДРЕСА_1і та зобовязання ОСОБА_4 знести самочинно збудовану прибудову до частини будинку АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1 особисто або за його рахунок. Копії вказаних постанови були направлені до відома стягувачці та боржнику, якому був визначений строк для добровільного виконання до 10.04.2009р.

З оглянутих в судовому засіданні виконавчих проваджень вбачається, що державним виконавцем були здійснені заходи по виявленню майна боржника. Так, останньою 06.05.2009р. були здійснені запити до Київського МБТІ та УДАІ ГУ МВС України в м.Києві. Після надходження інформації з УДАІ, державний виконавець 26.05.2009р. винесла постанову про накладення арешту на два автомобілі, які належать ОСОБА_5: «LANCIA DEDRA» 2.0 16V, д.н.НОМЕР_1 та ав-ля «Volkswagen», д.н.НОМЕР_2, направивши її копію для виконання до УДАІ ГУ МВС України в м.Києві.

20.04.2009р. та 20.05.2009р. державний виконавець направила на адресу ОСОБА_4 зобовязання не чинити перешкод ОСОБА_1 у користуванні власністю, а саме, ? частиною будинку АДРЕСА_1 та зобовязала ОСОБА_4 знести самочинно збудовану прибудову до частини будинку АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1, особисто або за його рахунок. Одночасно боржника було інформовано, що у разі невиконання рішення у визначений державним виконавцем строк з нього буде стягнутий виконавчий збір в розмірі 340грн. та застосовано штрафні санкції у відповідності до ст.ст.46,76 Закону України «Про виконавче провадження».

30.04.2009р. державний виконавець відібрала від ОСОБА_6 письмову заяву, якою останній зобовязався не чинити ОСОБА_1 перешкод у користуванні ? частиною будинку АДРЕСА_1, а 03.06.2009р. державним виконавцем була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа про заборону ОСОБА_4 чинити перешкоди ОСОБА_1 у звязку з виконанням рішення.

Листом від 01.12.2009р. державний виконавець повідомила ОСОБА_1 про утримання з ОСОБА_4 коштів та повідомила стягувача про необхідність надання нею номеру особового рахунку та банківських реквізитів для перерахування коштів в строк до 16.12.2009р.

23.12.2009р. ОСОБА_1 надала заяву про перерахування коштів, які надійшли від ОСОБА_4 на її особистий рахунок у Дарницькому відділенні Ощадбанку України філія №5397/0489, МФО 320553, п/р№ 37391004, код 02760519.

Того ж дня, 23.12.2009р. державний виконавець винесла постанову про стягнення з боржника ОСОБА_4 виконавчого збору в сумі 855грн.80коп.

18.01.2010р. державний виконавець Кулик Н.В. винесла розпорядження про перерахування грошей в сумі 8558грн. на рахунок ОСОБА_1, а 855грн.80коп. на виконавчий збір. Дана обставина підтверджується платіжним дорученням №45 від 20.01.2010р.

Згідно п.8 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчим документом.

Таким чином, після виконання виконавчих дій майнового характеру, державний виконавець 22.12.2009р. винесла постанову про зняття арешту з автомобілів: НОМЕР_3 та ав-ля «Volkswagen», д.н.НОМЕР_2, які належать ОСОБА_4, а 30.12.2009р. винесла постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» у звязку зі сплатою боржником боргу та виконавчого збору.

Щодо примусового виконання рішення в частині зобовязання ОСОБА_4 знести самочинно збудовану прибудову до частини будинку АДРЕСА_1, слід зазначити, що боржник був попереджений державним виконавцем про стягнення з нього виконавчого збору та застосування штрафних санкцій у разі невиконання судового рішення, що підтверджується направленими на адресу боржника зобовязання державного виконавця від 20.04.2009р.

Згідно ч.2 ст.76 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин вимог державного виконавця про зобовязання вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення в наданий виконавцем строк добровільного виконання, державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, і призначає новий строк виконання.

Відповідно до ч.3 вищевказаної статті закону, якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, виконавчий документ постановою державного виконавця, затвердженою начальником відповідного відділу ДВС, повертається до суду чи іншого органу, що видав виконавчий документ.

Як свідчить акт державного виконавця Кулик Н.В. від 18.05.2009р., складений за участю стягувачки ОСОБА_1, з виходом за адресою знаходження спірної будівлі, боржник був відсутній. В документі також зазначено, що на час прибуття державного виконавця рішення суду не виконано, а самочинну прибудову не знесено, після чого ОСОБА_4 було піддано штрафу в сумі 170грн. за невиконання рішення у відповідності до ст.76 Закону України «Про виконавче провадження». З виходом на місце 09.06.2009р. за участю стягувачки державним виконавцем був складений аналогічний акт про невиконання рішення суду, у звязку з чим на ОСОБА_4 вдруге було накладено штраф у сумі 340грн.

В подальшому, 15.06.2009р. державний виконавець направила на адресу Дарницького районного суду м.Києва у відповідності до ст.87 Закону України «Про виконавче провадження» клопотання про притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за невиконання судового рішення.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, постановою суду таке клопотання було направлене на адресу прокурора Дарницького району м.Києва за належністю.

Листом заступника прокурора Дарницького району м.Києва від 28.12.2009р. за №52/2846-вх.-09 клопотання було повернуто до ВДВС, як таке, що неналежно оформлене та рекомендовано після усунення недоліків, за наявності підстав, направити до прокуратури.

Державний виконавець пояснила недоцільність повторного направлення до прокуратури подання про притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності, оскільки останній не являється службовою особою, яка є субєктом складу злочину, передбаченого ст.382 КК України.

09.10.2009р. державний виконавець Кулик Н.В. винесла постанову про закінчення виконавчого провадження згідно виконавчого листа №2-413 та повернула виконавчий лист до Дарницького районного суду м.Києва.

Суд приходить до висновку, що державний виконавець Кулик Н.В. вжила всіх передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів щодо виконання рішення суду, а тому суд находить скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі ст.ст.37,76,87 Закону України "Про виконавче провадження", керуючись ст.ст.5,10,11,60,383-387 ЦПК України, суд

ухвалив :

ОСОБА_1 у задоволенні скарги відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження ухвали суду може бути подано протягом п"яти днів з дня проголошення ухвали через Дарницький районний суд м.Києва.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду м.Києва через Дарницький районний суд м.Києва.

Суддя