Рішення № 87061252, 20.01.2020, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Номер справи 263/17009/19

Номер провадження 2/263/721/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2020 року м.Маріуполь

Жовтневий районний суд м.Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді – Папаценко П.І., при секретарі судового засідання – Шамбелан К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Маріуполі Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України про стягнення грошових коштів набутих в порядку спадкування за заповітом,-

В С Т А Н О В И В:

До Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій вона просить стягнути з Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на її користь залишок недоотриманої суми пенсії ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за свідоцтвом про право на спадщину за заповітом в сумі 25647,48 грн. та стягнути з відповідача на її користь судові витрати у розмірі 768,40 грн.

На обґрунтування вимог ОСОБА_1 , посилається на те, що ОСОБА_2 відповідно до ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» була внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою №0000529078 від 03.05.2018 року. ОСОБА_2 перебувала на обліку у відповідача з грудня 2014 року, вона не отримувала пенсію з травня 2015 року по грудень 2018 року. ОСОБА_2 була призначена пенсія за віком, але після смерті чоловіка, вона перейшла на пенсію по втраті годувальника, однак померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Макіївка Донецької області. Після смерті ОСОБА_2 , вона у встановлений законом строк звернулась до державного нотаріуса Одерій Г.В. , яка видала їй свідоцтво про право на спадщину за заповітом, відповідно до якого ОСОБА_1 є спадкоємицею зазначеного у заповіті майна, а саме недоотриманої пенсії у розмірі 130180,48 грн. Померла була її тіткою.Отже, після смерті спадкодавця, залишилось спадкове майно, яке складається з недоотриманої пенсії, яка нараховувалася померлій до дня смерті, але не виплачувалась (пенсію померла отримала за січень 2019 року), частина якої на теперішній час зберігається у відповідача. Станом на 22.07.2019 року сума недоотриманої пенсії померлої становила 130180,48 грн. Відповідно до відповіді ПФУ від 04.03.2019 року №5406134-1/11 на запит нотаріуса, який видав свідоцтво про право на спадщину за заповітом, зазначено, що у пенсіонера ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 залишилась недоотримана пенсія у розмірі 130180,48 грн. Тобто, зазначений факт відповідач не заперечував, віцдповідач вказує, що розмір недоотриманої пенсії до виплати може бути зменшений, оскільки виплата недоотриманої пенсії до виплати може бути зменшена та проводиться згідно ст.46 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» . Натомість відповідач за разовим дорученням від 25.07.2019 року виплатив недоотриману пенсію, яка входить у спадщину тільки у сумі 104533 грн. за період невиплати пенсії по втраті годувальника з 01.07.2016 року по 31.12.2018 року. Період не отримання пенсії за який було виплачено гроші не співпадає з реальним періодом не виплати пенсії померлій (з травня 2015 року по грудень 2018 року). На підставі викладеного, залишок пенсії у розмірі 25647,48 грн. відповідач не сплатив, на підставі чого вважає дії відповідача протиправними і тому вимушена звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 22 листопада 2019 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, роз`яснено сторонам у справі їх право та строки для подачі відзиву на позов, відповіді на відзив та письмових заперечень.

. Відповідач Маріупольське об`єднане УПФУ Донецької області, не погоджуючись із заявленими вимогами, 06.12.2019 року подав до суду відзив на позов, який мотивований тим, що відповідно до ст.52 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилась недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у ч.2 ст.36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадшини, то сума пенсії по смерть включно, що належала пенсіонерові і залишалася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується спадкоємцям.

Недоотримана пенсія ОСОБА_2 за період з 01.05.2015 року по 30.06.2016 року в сумі 25647,45 грн. не може бути виплачена управлінням Пенсійного фонду України відповідно до ст.46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», згідно з якою нараховані суми пенсій, на виплату яких пенсіонер має право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачується за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії.

На підставі зазначеного, просив закрити провадження у справі.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 10 грудня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 до судового засідання не з`явилася, при цьому надала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила задовольнити, а справу розглянути за її відсутності.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, до судового засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, у відзиві на позов просив закрити провадження у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Оскільки відповідач скористався своїм правом на подачу відзиву на позов, однак до судового засідання свого представника не направив, тому суд вважає за можливе провести розгляд справи на підставі наявних у ній даних та доказів.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідно до них правовідносини.

Відповідно до копії паспорта серії НОМЕР_1 , виданого 25.11.1998 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

З довідок від 16.12.2014 року та 03.05.2018 року про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи випливає, що фактичним місцем проживання/ перебування ОСОБА_2 було АДРЕСА_2 .

ОСОБА_2 , відповідно до копії посвідчення серія НОМЕР_2 була пенсіонером з 01.01.2006 року.

Рішенням Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 21.02.2019 року встановлено факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у м.Макіївка Донецької області

Відповідно до свідоцтва про смерть, виданого 21.02.2019 року Центральним районним у місті Маріуполі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 22.07.2019 року державним нотаріусом Четвертої маріупольської державної нотаріальної контори Одерій Г.В. вбачається, що спадкоємцем недоотриманої пенсії, що належала ОСОБА_2 , 1944 року народження, у розмірі 130180,48 грн. є ОСОБА_1

Листом від 4.03.19 року за №5406/34-1/11 на запит державного нотаріуса Четвертої маріупольської державної нотаріальної контори ГТУЮ у Донецькій області Одерій Г.В., Маріупольським об`єднаним Управлінням Пенсійного фонду України Донецької області повідомлено, що у пенсіонера ОСОБА_2 , . ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишилась недоотримана пенсія в розмірі 130180 грн. 48 коп. Розмір недоотриманої пенсії може бути зменшений на підставі ст.46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до доручення від 25.07.2019 року Маріупольське об`єднане Управлінням Пенсійного фонду України Донецької області виплатило позивачу пенсію у сумі 104533 грн.

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронним доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ст. 77 ЦПК України належним визнається доказ, який містить інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми доказами у відповідності до ст. 80 ЦПК України є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Представлені суду докази відповідають змісту статей 77 – 80 ЦПК України щодо належності, допустимості, достовірності кожного з них окремо та у своїй сукупності, та відповідно достатності їх для прийняття у справі законного та справедливого рішення.

При цьому, обставини, що стосуються нарахованої, але невиплаченої родичам померлої ОСОБА_2 пенсії у розмірі 25647,48 грн. не заперечувалися жодною із сторін, тому вони відповідно до ст. 81 ЦПК України окремому доказуванню не підлягають.

Предметом спору (зміст позовних вимог) між сторонами є стягнення нарахованої, однак не виплаченої пенсії за віком, яка входить до спадкової маси.

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліменти, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Статтею 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім`ї, зазначені в частині першій статті 52 цього Закону, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Отже, сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з її смертю, увійшла до складу спадщини та позивач, прийнявши спадщину, має право на виплату відповідної суми.

Відповідно до положень статті 46 Закону № України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Буквальне тлумачення наведеної норми права дає підстави вважати, що ця норма закону стосується до вже нарахованих сум пенсій за минулий час, однак не виплачених з вини пенсійного органу або своєчасно не отриманих пенсіонером, на виплату яких він мав право, з власної вини.

Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що дана норма розповсюджується на правовідносини з приводу виплати нарахованих сум пенсії, але своєчасно не отриманих пенсіонером з власної вини та не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.

Отже, норми ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини, що регулюються нормами ст. 1227 ЦК України та ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За наведених норм матеріального права, правові підстави для обмеження виплати недоотриманої спадкодавцем пенсії за період три роки до дня звернення спадкоємця за отриманням пенсії відповідно до ст. 46 наведеного Закону у відповідача були відсутні.

З огляду на викладене, суд вважає обмеження виплати недоотриманої пенсії строком три роки необґрунтованими та такими, що спростовуються встановленими судом обставинами та наведеними вище нормами матеріального права, згідно яких сума пенсії, що належала пенсіонерові, але не була нею одержана передається членам сім`ї спадкоємця померлого тобто її племінниці ОСОБА_1 у повному обсязі, тому позовні вимоги на суму 25647,48 грн. ґрунтуються на нормах ст. 1227 ЦК України та ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та підлягають задоволенню.

При цьому обставини щодо невиплати указаної суми відповідачем не спростовані.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

У справі судовими витратами є сплачений позивачем судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп., який пов`язаний із розглядом справи, відповідає вимогам ст. 4 Закону України «Про судовий збір», зокрема щодо розміру його сплати при подачі позову, тому з урахуванням висновку суду про задоволення позову, підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1218, 1227 ЦК України, ст. ст. 46, 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», від ст. ст. 4, 12, 13, 76–81, 84, 89, 158, 160, 223, 247, 263–265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України про стягнення грошових коштів набутих в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Стягнути з Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_3 , 25647 (двадцять п`ять тисяч шістсот сорок сім) гривень 48 копійок, недоотриманої суми пенсії, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_3 , судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Донецького апеляційного суду або через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про сторін у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, код ЄДРПОУ 42171861, юридична адреса: вул. Зелінського, 27-а, м. Маріуполь, Донецька область.

Суддя: П.І.Папаценко