Рішення № 87059076, 21.01.2020, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/1805/18

Провадження № 2/204/19/20

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2020 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючої судді Токар Н.В.

за участю секретаря Сокол К.А.

за участю представника позивача ОСОБА_1

за участю представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м.Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, ОСОБА_4 про визначення заборгованості по сплаті аліментів, та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визначення заборгованості по сплаті аліментів та стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

20 березня 2018 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_3 до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, ОСОБА_4 про визначення заборгованості по сплаті аліментів, в якій, з урахуванням уточненої позовної заяви від 17.05.2018, позивач просив визначити, що заборгованість по виконавчому листу 2-417 від 24.05.2006 року по стягненню аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 за період з 01 січня 2012 року по 01 березня 2018 року складає 18392,19 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що рішенням Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 24 травня 2006 року з нього стягнуто аліменти на утримання його дітей ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у розмірі 1/3 частини всіх видів доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, після винесення зазначеного рішення, позивач добровільно сплачував грошові кошти на утримання дітей. На початку 2017 року відносини між позивачем та відповідачкою погіршилися, внаслідок чого ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом про позбавлення батьківських прав позивача, надання дозволу на виїзд дітей за межі України без згоди батька. Під час розгляду зазначених судових справ, позивач дізнався, що державним виконавцем Чечелівського ВДВС, який виконував судове рішення про стягнення аліментів, 26.12.2017 року було здійснено розрахунок заборгованості за аліментами №7618 та визначено її суму станом на 01.12.2017 року у розмірі 84121,34 грн. в якому не було враховано здійснювані позивачем платежі протягом 2012-2017 року, новим розрахунком №7715/17, здійсненим держвиконавцем, після звернення до ВДВС адвоката позивача, було враховано лише 5 платежів, здійснених позивачем та визначено суму заборгованості вже у розмірі 110713,57 грн., на запитання щодо підстав неврахування решти квитанцій, держвиконавцем було повідомлено, що стягувач не визнає інші платежі. Окрім того, адвокатом позивача 05.03.2018 року було отримано новий розрахунок заборгованості зі сплати аліментів № 7721/17, відповідно до якого, виконавцем було враховано лише 5 платежів та визначено суму заборгованості вже у сумі 795891,52 грн. Позивач не згодний із зазначеним розрахунком заборгованості, оскільки в ньому безпідставно не враховані 29 інших аліментних платежів ОСОБА_3 , окрім того, державним виконавцем при обрахуванні заборгованості необґрунтовано взято відомості про доходи позивача, отримані ним, як ФОП, всупереч вимогам ст.195 СК України, яка прямо передбачає визначення суми заборгованості з аліментів для платників, що є ФОП на спрощеній системі оподаткування виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. Враховуючи наведене, вважає, що дійсна сума заборгованості станом на 01 березня 2018 року має бути визначена у розмірі 18392,91 грн., у зв`язку з чим, останній вимушений звернутись до суду із зазначеною позовною заявою.

Ухвалою суду від 19.04.2018 відкрито спрощене позовне провадження у справі, справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно ухвали суду від 12.06.2018, визначено розглядати цивільну справу за правилами загального позовного провадження.

В судовому засіданні 11.07.2018 року представником відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 було подано клопотання про об`єднання зустрічної позовної заяви ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визначення заборгованості по сплаті аліментів та стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, в одне провадження з первісним позовом.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 24.07.2018 року зустрічна позовна заява ОСОБА_4 прийнята до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_3 , та в якій, з урахуванням уточненої зустрічної позовної заяви від 27.10.2019 року, позивач за зустрічним позовом просила визначити заборгованість по сплаті аліментів ОСОБА_3 за виконавчим листом №2-214 станом на 01.10.2019 року у розмірі 1286450,05 грн.; стягнути з ОСОБА_3 суму неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період з січня 2012 року по жовтень 2019 року у сумі 1284300,51 грн.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог позивач зазначала, що внаслідок невиконання ОСОБА_3 своїх обов`язків щодо утримання дітей, участі у їх вихованні та розвитку була змушена звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів, після ухвалення рішення суду про їх стягнення, отримала виконавчий лист та звернулася до виконавчої служби для примусового стягнення аліментів з ОСОБА_3 . Після відкриття виконавчого провадження, останнього було оголошено в розшук, майна чи доходів виконавцем не виявлено. 17 січня 2007 року держвиконавцем було складено розрахунок заборгованості по аліментам, відповідно до якого, за період з 23.02.2006 року по 17.01.2007 року заборгованість складала 4131,05 грн., яку було погашено батьками ОСОБА_3 . З 01.01.2007 року по 31.07.2007 року ОСОБА_4 було призначено допомогу з підстав ухиляння ОСОБА_3 від сплати аліментів. Зазначає також, що ОСОБА_3 були проігноровані всі вимоги держвиконавця щодо надання інформації про фактичне місце проживання, роботи, доходів, які ним отримуються, в свою чергу стороною стягувача було подане клопотання до уповноважених органів, з метою отримання інформації про всі види доходів, які приховувалися боржником, його місця проживання. Після отримання відповідної інформації з ДФС України про розмір доходів ОСОБА_3 , які ним було отримано від здійснення підприємницької діяльності як ФОП за період 2012-2018 роки, держвиконавцем було здійснено новий розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, з урахуванням виявлених доходів, зазначений розрахунок було зроблено з врахуванням платежів ОСОБА_3 , у яких було вказано їх призначення як «аліменти». Враховуючи ухиляння ОСОБА_3 від сплати аліментів, приховування доходів, позивач за зустрічним позовом, вимушена звернутись до суду із зазначеною зустрічною позовною заявою.

Судом вірно визначено найменування відповідача як Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

У судовому засіданні представник позивача за первісним позовом (далі Позивач) просив суд уточнені первісні позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, в задоволенні уточнених зустрічних позовних вимог відмовити, пославшись на їх безпідставність.

До судового засідання, 26.11.2019 року ОСОБА_3 надав суду відзив на зустрічну позовну заяву, в якому наполягав на раніше визначеній у його позові сумі заборгованості та помилковості розрахунків держвиконавця, зазначив, що інформація щодо доходів, отриманих закордонним підприємством не враховує в себе витрати на функціонування підприємства, а тому доходи не є особистою власністю ОСОБА_3 , прохав суд також звільнити від сплати, або зменшити суму пені, посилаючись на необхідність погашення боргу з аліментів за значний час, наявність на утриманні ОСОБА_3 ще одної дитини та батьків пенсіонерів.

Відповідач за первісним позовом (далі Відповідач) та її представник в судовому засіданні висловили незгоду з первісною позовною заявою Позивача, просили суд відмовити у задоволенні первісного позову у зв`язку з його безпідставністю та задовольнити зустрічний позов в повному обсязі з урахуванням поданих уточнень.

До судового засідання, 30.05.2019 року надали суду відзив на позовну заяву, в якій виклали доводи, аналогічні викладеним у зустрічному позову.

Представник відповідача - Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області у судове засідання не з`явився, про час і місце судового розгляду повідомлені належним чином, в попередніх судових засіданнях проти вимог первісного позову заперечували, посилаючись на відповідність вимогам Закону розрахунку заборгованості складеного держвиконавцем, проти задоволення вимог зустрічного позову не заперечували.

Вислухавши сторони, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що первісні та зустрічні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ст.18 Конвенції про захист прав дитини, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 24 травня 2006 року у цивільній справі № 2-417/2006 з ОСОБА_3 було стягнуто аліменти на утримання його дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менш ніж 30% відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 23 лютого 2006 року і до їх повноліття або до зміни матеріального стану сторін, на користь матері дітей - ОСОБА_4 , допустивши по справі негайне виконання у межах суми платежу за один місяць. Вказане рішення суду скасоване не було і набрало законної сили 06 червня 2006 року (т.1, а.с.18-19).

На підставі вищевказаного рішення, Красногвардійським районним судом м.Дніпропетровська 24.05.2006 року був виданий відповідний виконавчий лист № 2-417.

Зазначений виконавчий лист за № 2-417 від 24.05.2006 року знаходиться на виконанні у Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, що підтверджується листом останнього від 25.10.2019 року за № 021-33/16056 (т.2, а.с.35).

Згідно рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 24.01.2019 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 04.06.2019 року у цивільній справі №204/6372/18 за позовом ОСОБА_3 про припинення стягнення аліментів та зміну розміру аліментів, з 04 червня 2019 року припинено стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 на утримання дитини - сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які стягнуті рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 24 травня 2006 року у цивільній справі № 2-417/2006, змінено розмір аліментів, визначений рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 24 травня 2006 року №2-417/2006, які стягувались з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 на утримання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до повноліття дитини (т.2 а.с.73-75).

Також, зазначеною постановою Дніпровського апеляційного суду встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 у ОСОБА_3 - народився син ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Красногвардійським відділом ДРАЦС Дніпропетровського МУЮ у Дніпропетровській області 19.09.2012 року.

Відповідно до останнього розрахунку заборгованості, здійсненого держвиконавцем, про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання дітей у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) щомісячно, згідно виконавчого листа № 2-417 від 24.05.2006 року, заборгованість станом на 01.10.2019 року становить 818070,64 грн. (арк.с.36-38).

Визначаючи дійсний обсяг заборгованості Позивача з аліментів за період з 01 січня 2012 року по 01.10.2019 року, суд виходить з наступного.

ЄСПЛ неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі, тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. Роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення від 11 листопада 1996 року у справі «Кантоні проти Франції», заява № 17862/91, § 31-32; від 11 квітня 2013 року у справі «Вєренцов проти України», заява № 20372/11, § 65). Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (рішення від 22 листопада 1995 року у справі «С. В. проти Сполученого Королівства», заява № 20166/92, § 36).

Відповідно до ч.3 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження», визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.

Застосовуючи акти цивільного законодавства, суд зважає на необхідність дотримання положень щодо дії в часі законів та інших нормативно правових актів, зокрема за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, згідно рішення Конституційного суду України від 09.02.1999 року по справі №1-7/99 зазначено, що цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Конституція України, закріпивши частиною першою статті 58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права.

Згідно ст.195 СК України, в редакції № 2677-VI від 04.11.2010, чинній з 2012 року по 08.07.2017 року (зі змінами згідно Закону №1404-VIII від 02.06.2016, щодо зазначення в ч.4 приватного виконавця) заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення. Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості, але працює на час визначення її розміру, заборгованість визначається із заробітку (доходу), який він одержує. Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості і не працює на час визначення її розміру, вона обчислюється виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

В свою чергу, ст.195 СК України в редакції Закону України № 2037-VIII від 17.05.2017, яка набула чинності 08.07.2107 року, містить наступні положення: заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном. Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

З урахуванням зазначених положень щодо неприпустимості зворотної дії закону у часі, виходячи з системного аналізу вищенаведених норм права та беручи до уваги ті обставини, що зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинно виконуватися щомісячно, суд приходить до висновку, що при обчисленні розмірів заборгованості за щомісячними аліментними платежами Позивача ОСОБА_3 мають застосовуватися положення Закону, в редакції, чинній на час виникнення обов`язку щодо їх сплати.

Отже, визначаючи розміри аліментних платежів, що підлягали сплаті в межах періоду з 01.2012 року по 07.2017 року, судом застосовуються положення ч.1 ст.195 СК України, в редакції № 2677-VI від 04.11.2010, чинній в період нарахування аліментів з 2012 року по 08.07.2017 року, виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення.

Застосування положень ч.2 ст.195 СК України в чинній редакції, щодо визначення заборгованості за аліментами платника ОСОБА_3 , який є ФОП і перебуває на спрощеній системі оподаткування, виходячи з розмірів середньої зарплати у даній місцевості, можливе при визначенні обсягів щомісячних аліментних платежів лише в межах періоду з 07.2017 року по 01.10.2019 року.

На виконання судового доручення про виконання окремих процесуальних дій Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 27.08.2018 року, отримано відомості, щодо доходів ОСОБА_3 в Республіці Болгарія (далі - Болгарія), зокрема, згідно відповіді Територіальної дирекції м.Софія Національного агентства з доходів Болгарії №10-00-1347 від 21.03.2019 року, гр. ОСОБА_3 зареєстрований як засновник ТОВ «Секвойя Інновація», окрім того, ОСОБА_3 було нараховано доходи в ТОВ «Роботек Груп» з 06.2017 по 02.2019 в сукупному розмірі 108587,56 болгарських левів, також надано дані, щодо задекларованих доходів ТОВ «Роботек Груп», зокрема - за 2014 рік - 1 лев., за 2015 рік - 47679,01 лев., за 2016 рік - 493 229 лев., за 2017 рік - 758856 лев. (т.1 а.с.248-250, т.2 а.с.1-2, 6-14).

Однак, визначаючи розмір доходів, отриманих Позивачем за кордоном, суд бере до уваги лише суми, нарахованих доходів саме ОСОБА_3 з 06.2017 року по 02.2019 року та не може прийняти, як належний доказ, дані про доходи, отримані ТОВ «Роботек Груп» протягом 2014-2017 років, оскільки матеріали справи не містять даних, що дали б суду можливість встановити бенефіціара зазначеного товариства та коло таких осіб, понесені підприємством витрати, для визначення різниці між доходами та витратами товариства, окрім того, не вбачається можливим встановити обсяг чистого доходу підприємства, зокрема сум всіх обов`язкових платежів, передбачених Законодавством Республіки Болгарія, що мають бути утримані та порядку отримання дивідендів бенефіціарами товариства. Окрім того, суд не бере до уваги закордоні доходи Позивача за червень 2017 року в розмірі 6000 левів, оскільки положення ч.1 та абз.2 ч.2 ст.195 СК України, що, як зазначено вище, набрали чинності 08.07.2017 року, не мають зворотної дії у часі, зокрема чинною редакцією неможливо регулювати утворення зобов`язання щодо сплати аліментів за червень 2017 року та обчислення його розміру.

Суд відхиляє посилання Позивача на обмеження, щодо обліку розмірів доходів, отриманих за кордоном, що зазначені в п.10 Постанови Кабінету міністрів України від 26 лютого 1993 р. N 146 «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб» (ладі «Перелік»), оскільки вони суперечать положенням ч.1 ст.195 СК України, як таким, що прийняті пізніше та мають вищу юридичну силу, згідно яких, заборгованість визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.

В свою чергу, відповідно до правової позиції, викладеної в Постанові Об`єднаної палати КЦС Верховного Суду від 05.09.2019 року у справі № 61-45100сво18, положення ст.81 СК України та ч.3 ст.181 СК України вказують на необхідність визначення розміру аліментів від частки доходу платника, а не його заробітку. Звуження ж змісту норм закону за допомогою положень підзаконних нормативно-правових актів є неприпустимим.

При цьому, зміст положень Переліку включає до поняття «заробітку» також і виплати, які заробітною платою не є, зокрема доходи від підприємницької діяльності, кооперативів, тощо, що свідчить про більш широке тлумачення змісту поняття «заробіток», ніж виплати, які виплачуються в межах трудових правовідносин.

Крім того, у пункті 13 Переліку вказується, що утримання аліментів провадиться з суми заробітку (доходу), що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання з цього заробітку (доходу) податків. Вживання терміну «дохід» у дужках після поняття «заробіток» може розумітися як визнання цих понять синонімами в контексті приписів цього Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб. Отже, Перелік не є вичерпним.

З урахуванням системного способу тлумачення вищевказаний Перелік є підзаконним нормативно-правовим актом, а тому тлумачення його положень має здійснюватися з урахуванням дійсного змісту норм закону, на розвиток та виконання якого він прийнятий.

Також, на виконання ухвали Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 27.08.2018 року про витребування доказів, ДПІ у Чечелівському районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області листом № 728/10/04-6-10-24 від 12.09.2018 року надано інформацію, згідно якої, з 01.01.2012 року по теперішній час ФОП ОСОБА_3 знаходиться на спрощеній системі оподаткування (2 група), сума доходів складає: за 2012 рік - 198242 грн., за 2013 рік - 281974 грн., за 2014 рік - 980050 грн., за 2015 рік - 714298 грн., за 2016 рік - 78660 грн., за 2017 рік - 63800 грн. (т.1 а.с.237). Позивач не заперечував отримання зазначених доходів від його підприємницької діяльності як ФОП, однак, жодним чином не повідомив про їх обсяг та факт реєстрації його як ФОП державного виконавця.

Враховуючи наведене, суд вважає встановленими, підтвердженими належними та допустимими доказами, доходи ОСОБА_3 , отримані ним з 01.2012 року по 07.2019 року у якості ФОП-спрощенця згідно даних ДФС та доходи, отримані за кордоном з 07.2017 по 02.2019 в сукупному розмірі 102587,56 болгарських левів.

За таких обставин, суд вважає за необхідне проводити обчислення розміру аліментних платежів за спірний період в хронологічному порядку.

Згідно п.13 Постанови Кабінету міністрів України від 26 лютого 1993 р. N 146 «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб» утримання аліментів провадиться з суми заробітку (доходу), що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання з цього заробітку (доходу) податків.

Пунктом 2 ст.293.1 Податкового кодексу України, фіксована ставка єдиного податку для другої групи платників єдиного податку з 01.01.2012 по даний час становить 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати на місяць.

Згідно ст.4,7,8, Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» розмір ЄСВ для ФОП 2-ої групи, що перебувають на спрощеній системі оподаткування, протягом 2012-2015 років становив 34,7% та з 2016 по 2018 рік - 22% мінімальної заробітної плати на місяць.

Законами про державний бюджет на відповідний рік, визначаються основні показники для розрахунку сум єдиного податку та ЄСВ, зокрема розміри мінімальної заробітної плати.

З врахуванням зазначених встановлених обставин, суд встановлює заборгованість зі сплати аліментів наступним чином - Аn - Вn = Qn; Qn / 12 = qn; qn / 3 = En, де:

Аn - загальна сума доходів за відповідний рік;

Вn - загальна сума сплачених податків за відповідний рік;

Qn - сума чистого доходу за відповідний рік;

qn - середня сума чистого доходу за місяць відповідного року;

En - розмір щомісячного платежу за аліментами у відповідному році, що підлягає сплаті.

За 2012 рік: Сукупний розмір сплачених податків: січень-березень = 1073 * (0,2+0,347) * 3 = 1760,79, квітень-червень = 1094 *(0,2+0,347) *3 = 1795,26; липень-вересень = 1102 * (0,2+0,347) * 3 = 1808,37; жовтень-листопад = 1118 * (0,2+0,347) * 2 = 1223,1; грудень 1137 * (0,2+ 0,347) = 621,94; всього податків за 2012 рік - 7209,96 грн. Тобто розмір аліментів за 2012 рік становить: 198242 - 7209,96= 191032,04 грн.; 191032,04 / 12 = 15919,34; 15919,34 / 3 = 5306,45 грн. на місяць/ 63677,4 грн. за рік.

За 2013 рік: Сукупний розмір сплачених податків: січень- листопад = 1147 * (0,2+0,347) *11 = 6901,5; грудень = 1218 * (0,2+0,347) = 666,25; всього податків за 2013 рік - 7567,75 грн. Тобто розмір аліментів за 2013 рік становить: 281974 - 7567,75= 274406,25 грн.; 274406,25 / 12 = 22867,19; 22867,19 / 3 = 7622,40 грн. на місяць/ 91468,8 грн. за рік.

За 2014 рік: Сукупний розмір сплачених податків за січень-грудень = 1218 * (0,2+0,347) *12 = 7994,95 грн. Тобто розмір аліментів за 2014 рік становить: 980050 - 7994,95 = 972055,25; 972055,25 / 12 = 81004,60; 81004,60 / 3 = 27001,53 грн. на місяць/ 324018,36 грн. за рік.

За 2015 рік: Сукупний розмір сплачених податків: січень-серпень = 1218 * (0,2+0,347) *8 = 5329,27; вересень-грудень = 1378 * (0,2+0,347) * 4 = 3015,06; всього податків за 2015 рік - 8345,03 грн. Тобто розмір аліментів за 2015 рік становить: 714298 - 8345,03= 705952,97 грн.; 705952,97 / 12 = 58829,41; 58829,41 / 3 = 19609,80 грн. на місяць/ 235317,6 грн. за рік.

За 2016 рік: Сукупний розмір сплачених податків: січень-квітень = 1378 * (0,2+0,22) * 4 = 2315,04; травень-листопад = 1450 * (0,2+0,22) * 7 = 4263; грудень = 1600 * (0,2+0,22) = 672; всього податків за 2016 рік - 7250,04 грн. Тобто розмір аліментів за 2016 рік становить: 78660 - 7250,04= 71409,96; 71409,96 / 12 = ; 5950,83 / 3 = 1983,61 грн. на місяць/ 23803,32 грн. за рік.

За 01.2017-06.2017 включно: Сукупний розмір сплачених податків: січень-червень = 3200 * (0,2+0,22) * 6 = 8064. Тобто розмір аліментів за вказаний період 2017 року, як з доходу ФОП становить: 63800 / 12 * 6 = 31900; 31900 - 8064 = 23836; 23836/ 6 = 3972,67 ; 3972,67 / 3 = 1324,17 грн. на місяць/ 7945,02 грн. за вказаний період.

Визначаючи заборгованість за аліментами за період з 07.2017 року та враховуючи доходи отримані за кордоном, суд керується положеннями ст.195 СК України в редакції Закону України № 2037-VIII від 17.05.2017, яка набула чинності 08.07.2107 року та згідно яких, сума платежу для ФОП, що є платниками єдиного податку, визначається з середньої зарплати працівника в даній місцевості, в свою чергу, заборгованість підлягає перерахунку у разі встановлення джерела і розміру доходу платника, одержаних за кордоном.

Суд, виходячи з системного аналізу вищезазначених норм, приходить до висновку, що середня зарплата працівника в даній місцевості використовується як величина, для обчислення базового розміру щомісячного аліментного платежу з метою захисту інтересів дитини, оскільки запобігає ризику штучного заниження платником-ФОП своїх доходів, які протягом року можуть не мати сталого розміру та обсяг яких визначається самим ФОП, в свою чергу, у випадку виявлення інших доходів, в тому числі за кордоном, які у сукупності перевищують такий базовий розмір, зазначена сума поглинається більшим доходом, а не додається до нього.

Визначаючи щомісячний обсяг аліментів, які мають бути утримані з доходів, в тому числі отриманих за кордоном, суд бере до уваги відомості Державної служби статистики України щодо середньої зарплати в Дніпропетровській області за відповідні періоди, та керується формулою: Sn х Kn /3 = En, де:

Sn - розмір доходу, отриманий за кордоном в іноземній валюті за відповідний місяць;

Kn - офіційний курс болгарського лева до гривні у відповідному місяці за даними НБУ;

3 - частка стягуваних аліментів (1/3);

En - розмір щомісячного платежу за аліментами у відповідному році, що підлягає сплаті;

За липень 2017 року = 6000 левів Х 15,54 = 93240; 93240/ 3 = 31080 грн.;

За серпень 2017 року = 6000 левів Х 15,58 = 93480; 93480/ 3 = 31160 грн.;

За вересень 2017 року = 6000 левів Х 15,97 = 95820; 95820 / 3= 31940 грн.;

За жовтень 2017 року = 6000 левів Х 15,92 = 95520; 95520 / 3 = 31840 грн.;

За листопад 2017 року = 6000 левів Х 16,33 = 97980; 97980 / 3 = 32660 грн.;

За грудень 2017 року = 18000 левів Х 17,12 = 308160; 308160 / 3= 102720 грн.;

За січень 2018 року = 8000 левів Х 17,78 = 142240; 142240 / 3= 47413 грн.;

За лютий 2018 року = 8000 левів Х 16,94 = 135520; 135520 / 3= 45173 грн.;

За березень 2018 року = 8000 левів Х 16,72 = 133760; 133760 / 3= 44586,67 грн.;

За квітень 2018 року = 8000 левів Х 16,31 = 130480; 130480 / 3 = 43493,33 грн.;

За травень 2018 року = 8000 левів Х 15,54 = 124320; 124320 / 3= 41440 грн.;

За червень 2018 року = 8000 левів Х 15,62 = 124960; 124960 / 3= 41653,33 грн.;

За липень 2018 року = 1090,91 левів Х 15,98 = 17449; 17449 / 3= 5816, 33 грн.;

За серпень 2018 року = 755,65 левів Х 16,90 = 12770; 12770 / 3= 4256 грн.;

За вересень 2018 року = 790 левів Х 16,93 = 13375; 13375 / 3= 4458,33 грн.;

За жовтень 2018 року = 790 левів Х 16,37 = 12932; 12932 / 3= 4310,67 грн.;

За листопад 2018 року = 790 левів Х 16,52 = 13051; 13051 / 3= 4350,33 грн.;

За грудень 2018 року = 790 левів Х 16,21 = 12806; 12806 / 3= 4268,67 грн.;

За січень 2019 року = 790 левів Х 16,21 = 12806; 12806 / 3= 4268,67 грн.;

За лютий 2019 року = 790 левів Х 15,71 = 12411; 12411 / 3= 4137 грн.;

Вищезазначені суми платежів у кожному місяці приймаються судом як належні до сплати у відповідному місяці, так як перевищують базові величини розміру аліментів, при їх обчисленні виходячи з середньої зарплати у Дніпропетровській області за відповідні місяці.

При розрахунку аліментів з березня 2019 року, у зв`язку з відсутністю інших доходів, суд для розрахунку базової величини щомісячних платежів та величини заборгованості, керується відомостями Державної служби статистики України, зокрема розмір платежу буде дорівнювати середній зарплаті за відповідний місяць, поділеній на 3 (1/3 доходів) та на 6 (щодо платежів в розмірі 1/6 частки доходів).

Отже, розмір платежів за аліментами з 01.03.2019 року складає:

За березень 2019 року - 10327 / 3 = 3442,33 грн.;

За квітень 2019 року - 10590 / 3 = 3530 грн.;

За травень 2019 року - 10568 / 3 = 3522,67грн.;

Згідно вищезгаданих рішень судів, з 04.06.2019 року розмір аліментів, присуджених з ОСОБА_3 зменшено до 1/6 частини доходів, а тому відповідно, за червень 2019 року - (10882/ 30*3/3= 362,73) + (10882/30*27/6= 1632,3) = 1995,03 грн.;

За липень 2019 року - 11286 / 6 = 1881 грн.;

За серпень 2019 року - 11002 / 6 = 1833,67 грн.;

За вересень 2019 року - 11078 / 6 = 1846,33 грн.;

За жовтень 2019 року - 11157 / 6 = 1859,5 грн.;

Суд бере до уваги також платежі Позивача на погашення аліментів, що підтверджені належними та допустимими доказами, а саме банківськими та поштовими квитанціями, наявними в матеріалах справи (т.1 а.с.28-43):

В 2012 році: 31.03.2012 - 2500 грн., 25.07.2012 -2000грн., 25.07.2012 -2500грн., 04.10.2012 - 2000 грн., 13.12.2012 - 2000 грн.;

В 2013 році: 16.01.2013 -2000 грн., 13.03.2013 - 2000 грн., 28.05.2013 - 2000 грн.; 14.08.2013 - 2000 грн., 24.10.2013 - 2000 грн., 14.12.2013 - 2000 грн.

В 2014 році: 08.02.2014 - 2000 грн., 14.05.2014 - 2000 грн., 29.07.2014 - 2000грн., 07.10.2014 - 2000 грн., 22.12.2014 - 2000 грн.

В 2015 році: 14.02.2015 - 2500 грн., 05.05.2015 - 2500 грн., 18.06.2015 - 2500 грн., 30.09.2015 - 2000 грн., 26.11.2015 - 2500 грн.

В 2016 році: - 22.01.2016 - 2500 грн., 05.03.2016 - 2500 грн., 16.05.2016 - 2500 грн., 16.08.2016 - 2500 грн., 20.10.2016 - 2500 грн., 21.10.2016 - 2500 грн.

В 2017 році: 21.03.2017 - 2500 грн., 04.05.2017 - 2500 грн., 27.07.2017 - 3200 грн., 26.09.2017 - 3100 грн., 20.12.2017 - 3800 грн.

Посилання Відповідачки, що всі зазначені перекази, за виключенням п`яти, нею не визнаються як аліменти, оскільки в призначеннях платежу не зазначено «аліменти», а тому, вказані кошти нею використовувалися на додаткові витрати на дітей за усною домовленістю з Позивачем - не можуть бути прийняті до уваги, оскільки закон не вимагає такого зазначення. Посилання Відповідачки на додаткові витрати судом відхиляються, оскільки жодних доказів укладення певних домовленостей між сторонами щодо їх сплати Відповідачем суду надано не було, Позивачем такі домовленості заперечуються, також суд зазначає, що в цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, доказів понесення яких суду не надано, окрім того, суд звертає увагу ОСОБА_4 , що наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення, в свою чергу будь-яких рішень суду з цього приводу ухвалено не було, та відповідні докази відсутні в матеріалах справи.

Посилання Позивача на безпідставне неврахування держвиконавцем переказів коштів ОСОБА_3 на користь сина ОСОБА_5 , від 05.12.2017 на суму 7363,85 грн. та від 05.01.2017 на суму 9919,25 грн. в якості аліментів, судом до уваги не приймаються, оскільки згідно рішення суду від 24.05.2006 року аліменти стягнуто саме на користь матері ОСОБА_4 на утримання двох дітей, а від так зазначені кошти є особистою власністю сина, що отримані ним за особистою ініціативою ОСОБА_3 та аліментами в розумінні ст.179 СК України, визнані бути не можуть.

Окрім того, суд вважає необґрунтованими посилання Відповідачки на обмеження максимального розміру стягуваних аліментів 10 прожитковими мінімумами на кожну дитину відповідного віку, оскільки зазначені обмеження, викладені в ч.5 ст.183 СК України та застосовуються лише у випадку звернення особи до суду з метою стягнення аліментів в порядку наказного провадження.

Також, визначаючи суму пені, за аліментами, суд керується правовою позицією викладеною в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц, провадження №14-616цс18, відповідно до якої пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. Тобто, заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %. За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

При її обрахуванні, суд застосовує положення ч.1 ст.196 СК України, щодо обмеження розміру пені 100% заборгованості, в чинній редакції, за весь досліджуваний період, оскільки зазначеною нормою пом`якшено цивільно-правову відповідальність боржника, що в свою чергу надає їй зворотну дію у часі.

Підсумовуючи наведені розрахунки, керуючись вимогами ч.1 ст.13 ЦПК України, щодо розгляду справи в межах позовних вимог та беручи до уваги що сторонами в первісному та зустрічному позові визначено різні періоди щодо яких вони прохають встановити розмір заборгованості з аліментів, суд визначає обсяги та періоди заборгованості, заборгованість з пені наступним чином:

Місяць платежуСума, що підлягала сплаті, грн.Сплачено грн.Заборгованість з аліментів, грн.Кількість днів прострочки сплати станом на 01.10.2019Розмір пені, (1%/день), але не більше 100% (з врахуванням положень ч.1 ст.196 СКУ)Січень 20125306,45 5306,4527995306,45Лютий 20125306,45 5306,4527705306,45Березень 20125306,4525002806,4527392806,45Квітень 20125306,45 5306,4527095306,45Травень 20125306,45 5306,4526785306,45Червень 20125306,45 5306,4526485306,45Липень 20125306,454500806,452617806,45Серпень 20125306,45 5306,4525865306,45Вересень 20125306,45 5306,4525565306,45Жовтень 20125306,4520003306,4525253306,45Листопад 20125306,45 5306,4524955306,45Грудень 20125306,4520003306,4524643306,45Всього за 2012 рік63677,41100052677,4-52677,4Всього станом на 01.01.2013:--52677,4--Січень 20137622,4020005622,4024335622,40Лютий 20137622,40 7622,4024057622,40Березень 20137622,4020005622,4023745622,40Квітень 20137622,40 7622,4023447622,40Травень 20137622,4020005622,4023135622,40Червень 20137622,40 7622,4022837622,40Липень 20137622,40 7622,4022527622,40Серпень 20137622,4020005622,4022215622,40Вересень 20137622,40 7622,4021917622,40Жовтень 20137622,4020005622,4021605622,40Листопад 20137622,40 7622,4021307622,40Грудень 20137622,4020005622,4020995622,40Всього за 2013 рік91468,8 1200079468,8-79468,8Всього станом на 01.01.2014:--132146,2--Січень 201427001,53 27001,53206827001,53Лютий 201427001,53200025001,53204025001,53Березень 201427001,53 27001,53200927001,53Квітень 201427001,53 27001,53197927001,53Травень 201427001,53200025001,53194825001,53Червень 201427001,53 27001,53191827001,53Липень 201427001,53200025001,53188725001,53Серпень 201427001,53 27001,53185627001,53Вересень 201427001,53 27001,53182627001,53Жовтень 201427001,53200025001,53179525001,53Листопад 201427001,53 27001,53176527001,53Грудень 201427001,53200025001,53173425001,53Всього за 2014 рік324018,3610000314018,36-314018,36Всього станом на 01.01.2015:--446164,56--Січень 201519609,80 19609,80170319609,80Лютий 201519609,80250017109,80167517109,80Березень 201519609,80 19609,80164419609,80Квітень 201519609,80 19609,80161419609,80Травень 201519609,80250017109,80158317109,80Червень 201519609,80250017109,80155317109,80Липень 201519609,80 19609,80152219609,80Серпень 201519609,80 19609,80149119609,80Вересень 201519609,80200017609,80146117609,80Жовтень 201519609,80 19609,80143019609,80Листопад 201519609,80250017109,80140017109,80Грудень 201519609,80 19609,80136919609,80Всього за 2015 рік235317,612000223317,6-223317,6Всього станом на 01.01.2016--669482,16--Січень 20161983,61250001338-Лютий 20161983,61 1467,2213091467,22Березень 20161983,61250001278-Квітень 20161983,61 1467,2212481467,22Травень 20161983,61250001217-Червень 20161983,61 1467,2211871467,22Липень 20161983,61 1983,6111561983,61Серпень 20161983,61250001125-Вересень 20161983,61 1467,2210951467,22Жовтень 20161983,615000-3016,391064-Листопад 20161983,61 01034-Грудень 20161983,61 950,831003950,83Всього за 2016 рік23803,32150008803,32-8803,32Всього станом на 01.01.2017--678285,48--Січень 20171324,17 1324,179721324,17Лютий 20171324,17 1324,179441324,17Березень 20171324,1725000913-Квітень 20171324,17 148,34883148,34Травень 20171324,1725000852-Червень 20171324,17 148,34822148,34Липень 20173108032002788079127880Серпень 201731160 3116076031160Вересень 20173194031002884073028840Жовтень 201731840 3184069931840Листопад 201732660 3266066932660Грудень 201710272038009892063898920Всього за 2017 рік269345,0215100254245,02-254245,02Всього станом на 01.01.2018--932530,5--Січень 201847413 4741360747413Лютий 201845173 4517357945173Всього станом на 01.03.2018--1025116,5--Березень 201844586,67 44586,6754844586,67Квітень 201843493,33 43493,3351843493,33Травень 201841440 4144048741440Червень 201841653,33 41653,3345741653,33Липень 20185816, 33 5816, 334265816, 33Серпень 20184256 42563954256Вересень 20184458,33 4458,333654458,33Жовтень 20184310,67 4310,673344310,67Листопад 20184350,33 4350,333044350,33Грудень 20184268,67 4268,672734268,67Всього за 2018 рік291219,66-291219,66-291219,66Всього станом на 01.01.2019--1223750,16--Січень 20194268,67 4268,672424268,67Лютий 20194137 41372144137Березень 20193442,33 3442,331833442,33Квітень 20193530 35301533530Травень 20193522,67 3522,671223522,67Червень 20191995,03 1995,03921835,43Липень 20191881 1881611147,41Серпень 20191833,67 1833,6730550,10Вересень 20191846,33 1846,330-Всього за 01.01.2019 по 01.10.201926456,7-26456,7-22433,61Всього станом на 01.10.20191325306,86751001250206,86-1246183,77

Таким чином, суд дослідивши письмові матеріали справи, зібрані у справі докази, давши їм належну оцінку, вважає, що дійсний розмір заборгованості по виконавчому листу 2-417 від 24.05.2006 року по стягненню аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 за період з 01.01.2012 року по 01.03.2018 року складає 1025116,5 грн., та за період з 01.01.2012 року по 01.10.2019 року складає 1250206,86 грн.

Окрім того, вирішуючи позовні вимоги зустрічного позову щодо стягнення пені по заборгованості з аліментів за період з 01.01.2012 року по 01.10.2019 року, судом встановлено, що розмір пені за вказаний період складає 1246183,77 грн.

Позивач ОСОБА_3 у відзиві на уточнений зустрічний позов прохав суд звільнити його від сплати пені чи зменшити її розмір, посилаючись на значну суму заборгованості з аліментів та необхідність її погашення, наявність на утриманні іншої дитини та батьків пенсіонерів, менших доходів на даний час.

Вирішуючи зазначене клопотання, суд виходить з наступного.

Згідно ч.2 ст.27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1997 року, батько (батьки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

На підставі ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачена ст.196 Сімейного кодексу України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин. Однак відповідачем не зазначено жодних поважних причин, які б йому перешкоджали своєчасно сплачувати аліменти протягом 7 років (враховуючи встановлені судом доходи) та не надано жодних доказів, які б свідчили про вищезазначені причини.

Однак, відповідно до частини 2 ст. 196 СК України розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Так, судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , на утриманні відповідача є син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Тому, суд вважає, що стягнення з Позивача неустойки (пені) у обрахованому розмірі не відповідатиме принципу пропорційності відповідальності за невиконання аліментних зобов`язань, не може бути визнане справедливим і ефективно захищати права дитини.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак після порушення боржником свого обов`язку неустойка виконує штрафну і компенсаційну функції.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що у цьому випадку, її розмір як штрафу, тобто майнової відповідальності боржника за невиконання обов`язку сплатити аліменти, є непропорційним, оскільки, розмір пені повторює суму самого несплаченого зобов`язання та подвоює її. Як компенсація - також, безсумнівно, значно перевищує збитки, заподіяні одержувачу аліментів внаслідок неотримання грошових коштів та перевищує розмір мінімальної зарплати в Україні на час розгляду справи в понад 263 рази.

Невиконання зобов`язання з виплати аліментів порушує насамперед права дитини і такі дії не можуть бути виправдані, однак суд переконаний, що пропорційний сумі несплаченого зобов`язання розмір пені, який продовжує необмежено (нескінченно) зростати, жодним чином не стимулюватиме платника до погашення заборгованості по аліментах, а навпаки, заганятиме його у «боргову яму», по суті ставить у безвихідне становище, позбавляючи як фактичної можливості, так і мотивації до погашення боргу.

Обрахований розмір пені в обсязі майже тотожному розміру самого боргу ставить під загрозу інтерес дітей, оскільки сприяє виникненню ситуації, за якої вони взагалі не отримають грошового утримання від одного з батьків. Це свідчить і про неефективність подібного визначення розміру неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів з точки зору захисту прав дитини.

Тому, враховуючи, що у відповідача існує суттєва заборгованість перед позивачем із сплати аліментів, враховуючи матеріальний стан відповідача, наявність іншої дитини на утриманні, розумність, доцільність стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів, інтереси дітей, суд вважає доцільним застосувати ч. 2 ст. 196 СК України та зменшити розмір неустойки з 1246183,77 грн. до 500000,00 грн.

Посилання позивача на необхідність утримання батьків-пенсіонерів та менший розмір доходів на даний час - не знайшли своє підтвердження в сукупності зібраних та наданих сторонами доказів в суді, у зв`язку з чим, враховуючи положення ст. 77-80 ЦПК України не можуть бути прийняті судом до уваги за їх недоведеністю.

За вимогами ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів, відповідно, ОСОБА_4 , була звільнена від сплати судового збору за подання зустрічного позову.

Таким чином, враховуючи часткове задоволення вимог первісного та зустрічного позовів, з відповідачів за первісним позовом ОСОБА_4 та Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області підлягають стягненню судові витрати на користь ОСОБА_3 у розмірі по 352,40 грн. з кожного, в свою чергу з відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_3 , з урахуванням пропорційності задоволених вимог зустрічного позову, у розмірі 704,80 грн. (за вимогу про перерахунок заборгованості) та 5000,00 грн. (за вимогу щодо стягнення пені за аліментами), а всього - 5704,80 грн., що підлягають стягненню в дохід державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.180, 194, 196 СК України, ст.ст.209, 214-215, 218, 265 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_3 до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, ОСОБА_4 про визначення заборгованості по сплаті аліментів - задовольнити частково.

Визначити заборгованість зі сплати аліментів по виконавчому листу № 2-417 від 24.05.2006 року по стягненню аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 за період з 01 січня 2012 року по 01 березня 2018 року в розмірі 1025116 (один мільйон двадцять п`ять тисяч сто шістнадцять) грн. 50 (п`ятдесят) коп.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судовий збір у сумі 352 (триста п`ятдесят дві) коп. 40 (сорок) коп., з кожного.

Позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визначення заборгованості по сплаті аліментів та стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів - задовольнити частково.

Визначити заборгованість зі сплати аліментів по виконавчому листу № 2-417 від 24.05.2006 року по стягненню аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 за період з 01 січня 2012 року по 01 жовтня 2019 року в розмірі 1250206 (один мільйон двісті п`ятдесят тисяч двісті шість) грн. 86 (вісімдесят шість) коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 , неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за виконавчим листом № 2-417 від 24.05.2006 року за період з 01 січня 2012 року по 01 жовтня 2019 року в сумі 500000 (п`ятсот тисяч) грн. 00 коп.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у сумі 5704 (п`ять тисяч сімсот чотири) грн. 80 (вісімдесят) коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.В. Токар