Постанова № 87057974, 16.01.2020, Старовижівський районний суд Волинської області

Дата ухвалення
16.01.2020
Номер справи
168/841/19
Номер документу
87057974
Форма судочинства
Справи про адміністративні правопорушення
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

Справа № 168/841/19

Провадження № 3/168/2/20

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2020 року смт. Стара Вижівка

Старовижівський районний суд Волинської області, головуючий – суддя Назарук О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Рожищенського ВП Ківерцівського ВП ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП,

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, непрацюючого, несудимого, до адміністративної відповідальності не притягався,

В С Т А Н О В И В:

18 жовтня 2019 року о 21 год. 10 хв. в смт. Стара Вижівка по вул. Володимирській ОСОБА_1 керував автомобілем Peugeot Boxer, з номерним знаком НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив пункт 2.9 а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 , не заперечив факту вживання спиртних напоїв та факту керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, вину у вчиненні правопорушення не визнав. Пояснив, що вживав спиртні напої, зокрема коньяк, після чого зателефонував знайомий та повідомив, що має проблеми. Після телефонної розмови він поїхав до знайомого, а коли повертався додому його зупинили працівники поліції. В судовому засіданні ОСОБА_1 зазначав, що окрім поліцейського автомобіля був ще один автомобіль. Вказав, що окрім працівників поліції були ще інші громадяни (одного бачив біля патрульного автомобіля). Відмовився підписувати будь які матеріали через те, що перебував під впливом емоцій. Тимчасовий дозвіл на право керування отримав.

Суд, заслухавши особу яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність їх у сукупності, прийшов до таких висновків.

Відповідно до вимог статті 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 251 КупАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

На підставі статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з пунктом 27 постанови Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Відповідно до статті 266 КУпАП, а також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, № 1103 від 17 грудня 2008 року, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Такий огляд може бути проведений поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом, або лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами: протоколом серії ДПР18 №220069 від 18 жовтня 2019 року; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; роздруківкою чеку з «Драгеру» з результатом 1, 36‰.

Оцінюючи доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши письмові докази, суд виходить з того, що всі доводи ОСОБА_2 були перевірені та проаналізовані судом та їм було надано правову оцінку.

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

З врахуванням вищенаведеного, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що своїми діями ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.

Відповідно до статті 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за п равопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

На підставі наведеного, проаналізувавши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, приходжу до висновку, що на ОСОБА_2 слід накласти адміністративне стягнення, передбачене санкцією частини 1 статті 130 КУпАП.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладене таке стягнення.

Згідно із пунктом 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладене таке стягнення сплачується судовий збір в сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись статтями 23, 27, 33, 40-1, 130, 256, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення - штраф у розмірі 600 (шестисот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Реквізити сплати штрафу: рахунок отримувача: UА458999980313090106000003376; код класифікації доходів бюджету: 3762681.

У разі несплати правопорушником штрафу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії постанови після набрання нею законної сили, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, відповідно до частини 2 статті 308 КУпАП у ході примусового виконання постанови суду штраф стягується у подвійному розмірі.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок за такими реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/ м.Київ/ 22030106 код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Старовижівський районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О. В. Назарук

Попередній документ : 87057896
Наступний документ : 87087195