Ухвала суду № 87056949, 20.01.2020, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/16244/15-ц

Провадження 4-с/127/99/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2020 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

у складі: головуючого судді Волошина С.В.,

за участі секретаря судового засідання Волхової М.А.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника ОСОБА_2 ,

головного державного виконавця

Центрального відділу державної виконавчої

Служби м. Вінниці Головного територіального

управління юстиції у Вінницькій області Бондар Н.С.,

представника КС «Злагода» Бабошина А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці скаргу ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Бондар Надії Сергіївни з повернення виконавчого документа,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Бондар Н.С. з повернення виконавчого документа, в якій просить суд визнати дії головного державного виконавця Бондар Н.С. про повернення виконавчого документа стягувачу – неправомірними, скасувати постанову державного виконавця про повернення виконавчого документу стягувачу від 12.12.2019 року; зобов`язати державного виконавця виконати рішення суду про стягнення боргу.

Свої вимоги ОСОБА_1 мотивував тим, що Вінницьким міським судом Вінницької області на підставі рішення суду від 01.09.2015 року видано виконавчий лист №127/14244/15-ц. 21.10.2015 року державним виконавцем Пічкур Ю.О. відкрито виконавче провадження №50201929 з примусового виконання виконавчого листа №127/14244/15-ц. Повторно виконавче провадження з примусового виконання наведеного виконавчого листа було відкрито 17.02.2016 року державним виконавцем Наконечним О.Г. В подальшому виконавче провадження знаходилося на виконанні у державного виконавця Бондар Н.С. Скаржник вважає, що за час перебування виконавчого провадження на примусовому виконанні державними виконавцями не зроблено жодних виконавчих дій з виконання рішення суду. Головний державний виконавець Центрального відділу державної виконавчої служби м. Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Бондар Н.С. постановою від 12.11.2019 року повернула скаржнику виконавчий лист №127/14244/15-ц, виданий 13.10.2015 року (провадження №50201929), оскільки у боржника відсутнє ліквідне майно. Скаржник вважає таку постанову державного виконавця незаконною, що і стало підставою для звернення до суду з цією скаргою.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вимоги скарги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі, додатково пояснив, що внески по його договорах боржником виплачено частково в сумі близько 2 тис. гривень. На запитання суду, які саме дії державного виконавця він вважає протиправними та які виконавчі дії державним виконавцем в ході примусового виконання рішення суду не вчинено вказати не зміг. Повідомив, що він не згоден з самим фактом невиконання рішення суду. На запитання суду повідомив, що йому не було відомо, те, що після повернення виконавчого документу стягувачу його можна пред`явити повторно. Вважає що всі виконавчі дії державного виконавця з примусового виконання рішення були вчинені формально, однак на запитання суду не зміг повідомити що саме він має на увазі. Разом з тим він вважає, що боржник КС «Злагода» мала достатньо майна (техніки, автомобілів, офісного обладнання) щоб виконати рішення суду.

Представник скаржника ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав доводи свого довірителя, просив скаргу задоволити.

Головний державний виконавець Центрального відділу державної виконавчої служби м. Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Бондар Н.С. заперечувала щодо задоволення скарги, оскільки вважає свої дії щодо повернення виконавчого листа законними з мотивів, наведених в постанові про повернення виконавчого документа стягувачу, додатково пояснила, що в ході виконавчого провадження з серпня 2018 року розшукано коштів КС «Злагода» в розмірі біля 30 тис. грн. Зазначила, що станом на час повернення скаржнику виконавчого документу існувало зведене виконавче провадження про стягнення коштів з КС «Злагода» та при поверненні виконавчого документу з цього зведеного виконавчого провадження було виведено всі виконавчі провадження, за заявами про відкриття виконавчих проваджень усіх стягувачів. На даний час сформовано нове зведене виконавче провадження у якому зведено виконавчі провадження стягувачів (на цей день близько 11 виконавчих листів) та виконавчі дії з примусового виконання виконавчих листів продовжують вчинятись.

Представник боржника КС «Злагода» Бабошин А.С. в судовому засіданні заперечив проти задоволення скарги, пояснив, що коштів на рахунках КС «Злагода», достатніх для погашення заборгованості перед скаржником, станом на час пред`явлення виконавчого листа до виконання, не було. Наразі триває робота над повернення коштів боржників КС «Злагода». Скаржник не зазначив в чому саме проявилась бездіяльність державного виконавця Бондар Н.С. та які саме виконавчі дії, що передбачено законом не вжито державним виконавцем аби стягнути з боржника на користь стягувача суму коштів, яка наведена у виконавчому документі.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали скарги, суд приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

При розгляді скарги судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 01.09.2015 року (справа №127/16244/15-ц) задоволено позов ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Злагода» про стягнення грошових коштів. За рішенням суду вирішено стягнути з боржника на користь стягувача заборгованість за договором № 7012 Д про залучення строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок від 10 січня 2014 року у розмірі 79 023,33 грн., заборгованість за договором № 8344 Д про залучення строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок від 05 січня 2015 року у розмірі 95 916,58 коп. (а.с.8-9).

13.10.2015 року у справі Вінницьким міським судом Вінницької області видано виконавчий лист (а.с.18).

На виконання виконавчого листа державним виконавцем Центрального відділу ДВС ВМУЮ 17.02.2016 року відкрито виконавче провадження №50201929 (а.с.19).

Того ж дня виконавче провадження №50201929 приєднано до зведеного виконавчого провадження №49999202 (а.с.20).

В межах зазначеного зведеного виконавчого провадження було проведено ряд, визначених Законом України «Про виконавче провадження» виконавчих дій.

Так, зокрема, 28.01.2016 року винесено постанову про накладення арешту на кошти, що містяться на рахунках КС «Злагода» в банківських установах.

16.05.2016 року, 07.11.2017 року, 04.05.2018 року державним виконавцем підготовлено платіжні вимоги, які направлено до банківських установ, для списання можливо наявних коштів КС «Злагода».

19.08.2016 року державним виконавцем відповідно до ст.ст.43-44 Закону України «Про виконавче провадження» підготовлено розподіл коштів в сумі 79 926,15 грн., стягнутих з рахунків належних КС «Злагода», з яких на користь ОСОБА_1 розподілено та перераховано кошти в сумі 511,63 грн. та 818,34 грн.

29.07.2017 року державним виконавцем відповідно до ст.ст.45-46 Закону України «Про виконавче провадження» підготовлено розподіл коштів в сумі 214 253,94 грн., стягнутих з рахунків належних КС «Злагода», з яких на користь ОСОБА_1 розподілено та перераховано кошти в сумі 1033,84 грн.

21.06.2018 року у зв`язку з кадровими змінами ЗВП №49999202 передано для подальшого виконання головному державному виконавцю ОСОБА_3 .

25.06.2018 року державним виконавцем надіслано електронні запити до ДПС України про джерела отримання доходів боржників та номери відкритих рахунків.

26.06.2018 року державним виконавцем з метою перевірки майнового стану боржника здійснено вихід за адресою його реєстрації. За результатами виходу було складено акт, згідно якого ліквідне майно, належне боржнику і на яке можна звернути стягнення, не виявлено (а.с.27).

27.06.2018 року державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника та направлено в установи банків для виконання.

27.06.2018 року державним виконавцем надіслано запит до відділу організації та контролю за виконанням рішень УДВС ГТУЮ у Вінницькій області щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів, на який 16.07.2018 року отримано відповідь про відсутність зареєстрованих за боржником транспортних засобів (а.с.69).

Станом на 04.03.2019 року в складі ЗВП №49999202 перебувало 363 виконавчих проваджень на загальну суму стягнення 35 183 697,64 грн.

З 25.09.2018 року по 26.11.2019 року в межах виконавчого провадження здійснювалися заходи для зберігання та оцінки рухомого майна (офісні речі в кількості 106 найменувань) КС «Злагода» з метою їх подальшої реалізації для погашення заборгованості боржника перед стягувачами (а.с.41-65). В результаті виконавчих дій було встановлено, що зазначене майно є неліквідним, цінності не представляє, витрати на проведення оцінки та реалізації будуть перевищувати їх вартість. (а.с. 54)

10.01.2019 року державним виконавцем підготовлено платіжні вимоги, які направлено до банківських установ, для списання можливо наявних коштів КС «Злагода» (а.с. 29-39).

Постановою головного державного виконавця Бондар Н.С. від 12.11.2019 року виведено виконавче провадження №50201929 із зведеного виконавчого провадження №49999202 (а.с.24).

Постановою головного державного виконавця Бондар Н.С. від 12.11.2019 року повернуто виконавчий документ стягувачу ОСОБА_1 , оскільки на момент перевірки майнового стану у боржника відсутнє ліквідне майно, на яке може бути звернене стягнення, а здійсненні державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (а.с.4).

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року. До 04 жовтня 2016 року діяв Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 № 606-XIV із змінами та доповненнями.

Відповідно до п.7 Розділу ХІІІ «Перехідні та прикінцеві положення» Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року, виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Згідно з п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 3 цієї статті передбачено обсяг прав державний виконавець у процесі виконавчого провадження.

В судовому засіданні встановлено, що державним виконавцем Бондар Н.С. за час перебування виконавчого документа №127/14244/15-ц в її провадженні (з 21.06.2018 року по 12.11.2019 року) вчинено достатньо заходів з примусового виконання рішення суду, разом з тим, отримана в ході таких виконавчих дій інформація свідчила про відсутність у боржника ліквідного майна, на яке може бути звернено стягнення.

Скаржник вважає, що державний виконавець не в повній мірі здійснювала виконавчі дії, формально ставиться до своїх службових обов`язків, однак в судовому засіданні не зміг повідомити суду, які саме виконавчі дії державний виконавець в ході виконавчого провадження не вчинила, які вчинила неналежним чином, в обґрунтування позиції скаржника покладено виключно невдоволення як сторони виконавчого провадження невиконанням рішення суду про стягнення на його користь коштів.

Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно ч. 3 ст. 451 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Заявником суду не наведено суду доводів бездіяльності державного виконавця та не представлено суду в підтвердження своєї позиції будь – яких доказів, так само заявник не вказує суду на протиправність рішень державного виконавця, суть його скарги зводиться виключно до незгоди з невиконанням в примусовому порядку рішення суду, що ухвалено на його користь.

Таким чином, суд дійшов до переконання, що державний виконавець Бондар Н.С. діяла в межах своїх повноважень, як те визначено Законом України «Про виконавче провадження», відповідно до вимог чинного законодавства, з дотриманням засад диспозитивності, незалежності, справедливості, неупередженості та об`єктивності, оскаржувана постанова була винесена державним виконавцем в межах її повноважень, винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу не призвело до порушення прав скаржника ОСОБА_1 .

Суд вважає за необхідне роз`яснити скаржнику положення ч.4 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якої строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема, в разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони (ч.5 ст.12).

Враховуючи вищевикладене та ту обставину, що виконавчий документ був повернутий стягувачу у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, стягувач не позбавлений права пред`явити даний виконавчий документ до виконання повторно.

З приводу вимоги скарги щодо зобов`язання державного виконавця виконати рішення суду про стягнення боргу, то суд зазначає, що згідно з ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Така вимога під час розгляду скарги задоволенню не підлягає, оскільки законодавством передбачено певний порядок виконання рішень суду, зокрема, шляхом належного виконання державним виконавцем обов`язків, передбачених законодавством.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до переконання, що скарга ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Бондар Надії Сергіївни з повернення виконавчого документа є необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження» (від 21.04.1999 № 606-XIV зі змінами та доповненнями), ст.ст. 2, 4, 5, 10-13, 18, 76-82, 89, 95, 133, 229, 258-260, 263, 353, 354, 447-452 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Бондар Надії Сергіївни з повернення виконавчого документа – відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складено 22.01.2020 року.

Суддя: