Ухвала суду № 87055807, 21.01.2020, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

21.01.2020 р. Справа № 917/2031/19

За позовною заявою Заступника керівника Миргородської місцевої прокуратури, вул. Кашинського, 1, м. Миргород, Полтавська область, 37600

в інтересах держави в особі Гадяцької міської об`єднаної територіальної громади в особі Гадяцької міської ради, вул. Лесі Українки, 3, м. Гадяч, 37300

до 1. Гадяцької районної державної адміністрації Полтавської області, вул. Л.Українки, 2, м. Гадяч, Гадяцький район, Полтавська область, 37300

2. Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агростиль", вул. Кіндратенка, 25 А, м. Гадяч, Полтавська область, 37300

про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди землі, повернення земельної ділянки.

Суддя Погрібна С.В.

Секретар судового засідання Коваленко О.С.

Представники сторін згідно протоколу судового засідання від 21.01.2020 р.

Обставини справи. Перший заступник керівника Миргородської місцевої прокуратури Полтавської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Гадяцької міської об`єднаної територіальної громади в особі Гадяцької міської ради до Гадяцької районної державної адміністрації Полтавської області та Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агростиль" з вимогами:

1) визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Гадяцької районної державної адміністрації Полтавської області від 19.12.2018 № 794 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж нерозподіленої земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 23,5580 розташованої на території Біленченківської сільської ради Гадяцького району Полтавської області;

2) визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 29.12.2018 за № 02/29/18, укладений між Гадяцькою районною державною адміністрацією (код ЄДРПОУ 04057635) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Агростиль" (код ЄДРПОУ 40243352) про надання в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 5320480400:00:006:0242 площею 23,5580 га (сіножаті), розташованої на території Біленченківської сільської ради Гадяцького району Полтавської області, право оренди на вищевказану земельну ділянку зареєстровано 05.01.2019 державним реєстратором Гадяцької районної державної адміністрації, номер запису про речове право - 29812735;

3) зобов`язати СТОВ "Агростиль" (код ЄДРІІОУ 40243352) передати земельну ділянку з кадастровим номером 5320480400:00:006:0242 площею 23,5580 га. (сіножаті), розташовану на території Біленченківської сільської ради Гадяцького району Полтавської області, вартістю 277 673,67 грн., власнику - Гадяцькій міській об`єднаній територіальній громаді в особі Гадяцької міської раді (код ЄДРПОУ 21050924).

Ухвалою суду від 19.12.2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі та призначено підготовче провадження на 21.01.2020 р.

Станом на час проведення підготовчого засідання відповідачами відзив на позов суду не надано.

Судом встановлено, що станом на час розгляду даної справи, ухвалою Верховного суду від 16.10.2019 р. справу № 912/2385/18 разом із касаційною скаргою Заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2019 р. передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у справі № 912/2385/18 зазначено, що існує виключна правова проблема, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором.

На думку колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, закріплені законодавством умови та випадки, коли прокурор має право здійснювати представництво в суді законних інтересів держави ("якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень"), не можна назвати виключним випадком, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні, про що свідчить й неоднозначна та різна судова правозастосовча практика.

Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в ухвалі від 16.10.2019 р. у справі № 912/2385/18 зазначено, що існує також інше питання, що потребує правового висновку, щодо наслідків, якщо судом після відкриття провадження у справі за результатами розгляду справи буде встановлено відсутність підстав для представництва інтересів держави в суді (прокурор не обґрунтовував, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, недотримання прокурором процедури, що передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Так, відповідно до частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. Зокрема, відповідно до пункту 4 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Наслідки, визначені статтею 174 цього Кодексу, настають, якщо суд встановить відсутність підстави для звернення до відкриття провадження судом. Разом з тим, у Кодексі чітко не врегульовано, чи має суд право (обов`язок) перевіряти наявність (відсутність) таких підстав після відкриття і відповідно, які ж правові наслідки, якщо відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави встановлені судом після відкриття провадження у справі. Існування такої прогалини не сприяє забезпеченню єдності судової практики, тому її усунення матиме істотне значення для формування судової практики.

Аналіз судової практики щодо цього питання свідчить, що вона є не однаковою.

Таким чином Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду зазначено, що у справі № 912/2385/18 є також інші питання, які становлять виключну правову проблему і мають бути вирішені Великою Палатою Верховного Суду. По-перше: чи свідчить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави про відсутність процесуальної дієздатності. По-друге: які правові наслідки, якщо суд після відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, встановить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з таким позовом.

Ухвалою суду від 07.11.2019 р. Великою Палатою Верховного Суду прийнято до розгляду справу № 912/2385/18 за касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21 травня 2019 року; призначено справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням її учасників на 24 березня 2020 року об 11 годині у приміщенні Верховного Суду.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

У даній справі позов поданий прокурором в інтересах держави, тому для однакового застосування статті 23 Закону України "Про прокуратуру" у подібних правовідносинах провадження у даній справі необхідно зупинити.

Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Враховуючи те, що правовідносини у даній справі є подібними до правовідносин у справі № 912/2385/18, яка передана на розгляд Великої палати Верховного суду, суд дійшов висновку зупинити провадження у справі № 917/2031/19 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного суду справи № 912/2385/18.

Керуючись статтями 228, 229, 234 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Зупинити провадження у справі № 917/2031/19 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою палатою Верховного суду справи № 912/2385/18.

2. Зобов`язати учасників справи повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі № 917/2031/19, шляхом подання копії судового рішення за наслідками розгляду касаційної скарги.

3. Копію ухвали направити сторонам.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, у разі неявки всіх учасників справи, з моменту її підписання суддею (суддями) та може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту оголошення (підписання) (статті 235, 255 ГПК України). Згідно статті 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала підписана 21.01.2020 р.

Суддя Погрібна С.В.