Ухвала суду № 87055677, 22.01.2020, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

22 січня 2020 року Справа № 915/50/20

м. Миколаїв.

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРГОТРЕЙД ГРУП”

03150, вул. Антоновича,51, м. Київ,

про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви

відносно приватного акціонерного товариства “Миколаївська теплоелектроцентраль” Каботажний спуск, 18, м. Миколаїв, 54020;

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “ЕНЕРГОТРЕЙД ГРУП” звернулось до господарського суду Миколаївської області з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, яка зареєстрована за № 588/20 20.01.2020 до Приватного акціонерного товариства (ПАТ) “Миколаївська теплоелектроцентраль” з вимогами:

“1.Забезпечити позов товариства з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРГОТРЕЙД ГРУП” до приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми майбутніх вимог, що знаходяться на розрахунковому рахунку в ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК», ПАТ «Ощадбанк», ПрАТ «Банк Фамільний», АТ «Сбербанк», ПАТ «ПУМБ», ПАТ «Банк Восток», ПАТ «Універсал Банк» ”.

Наявність підстав для вжиття відповідних заходів обґрунтована тим, що “ЕНЕРГОТРЕЙД ГРУП” (далі Позивач, Постачальник) є постачальником електричної енергії та має відповідну ліцензію Національної комісії, що здійснює державне регулювання енергетики та комунальних послуг.

З суті заяви про забезпечення позову вбачається спірний момент щодо належним чином оформлених відповідно до законодавства договірних відносин.

Відповідач відмовляється оплатити рахунки за поставлену електроенергію, посилаючись на відсутність договору. Повідомляє про відхилення пропозиції позивача щодо укладення договору постачання електроенергії.

Загальний розмір вимог позивача, з урахуванням судових витрат складає 2 177 934,96 грн.

На думку заявника тривала і систематична недобросовісна поведінка ПАТ “Миколаївська теплоелектроцентраль” є обґрунтованою підставою вважати, що виконання рішення суду про стягнення з ПАТ “Миколаївська теплоелектроцентраль” грошових коштів у розмірі 2 177 934,96 грн. буде ускладненим або неможливим у зв`язку з недобросовісною поведінкою відповідача, що у свою чергу ускладнить або унеможливить ефективний захист та поновлення порушених прав ТОВ “ЕНЕРГОТРЕЙД ГРУП”. Невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить ефективний захист порушених прав позивача, а тому просить задовольнити відповідну заяву в повному обсязі.

21.01.2020 ПАТ “Миколаївська теплоелектроцентраль” подано клопотання про відмову у задоволення заяви про забезпечення позову.

ПАТ “Миколаївська теплоелектроцентраль” вважає заявлену вимогу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню та наполягає, що наявність договірних зобов`язань повинна бути вирішена в судовому порядку, як і саме нарахування несплачених коштів. Відповідно до п. 11 ст. 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Заперечуючи проти забезпечення позову ПАТ “Миколаївська теплоелектроцентраль” зазначає, що ТОВ “ЕНЕРГОТРЕЙД ГРУП” не надав належних доказів щодо ухилення ПАТ “Миколаївська теплоелектроцентраль” від зобов`язань, що матеріали заяви не містять доказів щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, а саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

В своєму клопотанні ПАТ “Миколаївська теплоелектроцентраль” звертає увагу суду на незворотні наслідки, які призведуть при застосуванні відповідних заходів та суттєві обмеження у можливості здійснювати свою господарську діяльність (оплата товарів, робіт, послуг, виплата заробітної плати, сплата податків, зборів, обов`язкових платежів, тощо) у нормальному режимі, що в подальшому може призвести до виникнення значних збитків.

ПАТ “Миколаївська теплоелектроцентраль” є стратегічно важливим та соціально значимим теплопостачальним підприємством міста Миколаєва, особливо в зимовий період, оскільки забезпечує теплом житлові будинки та квартири, школи, дошкільні заклади, лікарні, установи і організації, що фінансуються з державного бюджету, а також інші об`єкти.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновків.

Статтею 136 Господарського кодексу України, передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В силу положень ст. 136 Господарського процесуального кодексу України заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову, тобто відповідати критеріям співмірності.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Частинами 1, 3 статті 138 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Забезпечення позову застосовується господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Згідно зі ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Позивачем не доведено належними засобами доказування, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду та не надано доказів на підтвердження того, що грошові суми які є у Відповідача на момент пред`явлення позову до нього, можуть зникнути, зменшитись за кількістю на момент виконання рішення.

ТОВ “ЕНЕРГОТРЕЙД ГРУП” не надано жодних інших належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, із яким діюче законодавство пов`язує застосування заходів щодо забезпечення позову.

З огляду на вищевикладене, посилання заявника на потенційну можливість задоволення судом позовних про стягнення заборгованості, не може на теперішній час виправдовувати втручання у право відповідача на мирне володіння своїми грошовими коштами, враховуючи відсутність в матеріалах справи жодних належних доказів в розумінні ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, із якими діюче законодавство пов`язує застосування заходів забезпечення позову.

Відповідно до приписів ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України" і ст. 3 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами міжнародних договорів, ратифікованих законами України.

Згідно з вимогами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Крім того, подана ТОВ “ЕНЕРГОТРЕЙД ГРУП” заява про забезпечення позову, за своїм змістом, зводиться лише до припущень щодо неможливості чи істотного ускладнення в майбутньому виконання судового рішення та не містить будь - якого обґрунтування та надання належних та допустимих доказів саме неможливості або істотного ускладнення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Право на ефективний засіб юридичного захисту» встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.

Слід зазначити, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії», було зазначено що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Отже, така підстава вжиття заходів забезпечення позову - як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до п. 11 ст. 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Окрім того, ТОВ “ЕНЕРГОТРЕЙД ГРУП” не надав доказів щодо ухилення ПАТ “Миколаївська теплоелектроцентраль” від зобов`язань.

Таким чином, з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими повязується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника, суд дійшов висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРГОТРЕЙД ГРУП” про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності забезпечення саме такого позову та у визначений позивачем спосіб.

В даному випадку, суд вважає, що забезпечення саме такого позову та у визначений позивачем спосіб не має співмірності з позовними вимогами.

Ураховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРГОТРЕЙД ГРУП” про забезпечення позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 74, 77, 136, 137, 140, 234, 235 ГПК України, -

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРГОТРЕЙД ГРУП” про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя С.М.Коваль.