Ухвала суду № 87053670, 21.01.2020, Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 455/47/20

Провадження № 1-кс/455/51/2020

У Х В А Л А

21 січня 2020 року м. Старий Самбір

Слідчий суддя Старосамбірського районного суду Львівської області Ніточко Л.Й. при секретарі Сенеті Г.Н., за участю прокурора Самбірської місцевої прокуратури Львівської області Дицького М.І., перекладача Акбарова Хагані, підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Мукана І.В., розглянувши клопотання начальника слідчого відділення Старосамбірського відділення поліції Самбірського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області (надалі - СВ Старосамбірського ВП Самбірського ВП ГУ НП у Львівській області) - Чихляєва А.П. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Республіки Туреччина, з повною середньою освітою, неодруженого, жителя АДРЕСА_1 , судимості немає, - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.01.2020 року за №12020140320000012,

В С Т А Н О В И В:

Начальник слідчого СВ Старосамбірського ВП Самбірського ВП ГУ НП у Львівській області Чихляєв А.П. за погодженням з прокурором Самбірської місцевої прокуратури Львівської області Дицьким М.І. звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою в межах кримінального провадження №12020140320000012, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.01.2020 року.

Мотивуючи клопотання, начальник слідчого відділення посилається на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 зустрівся у м.Львові із 5-ма громадянами Республіки Туреччина: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_6 , і, будучи обізнаним про їх намір потрапити на територію Європейського Союзу - до Республіки Польща, та знаючи про відсутність у них законних підстав для перетину державного кордону України з Республікою Польщею, організував їх незаконне переправлення через державний кордон з України в Республіку Польща поза пунктами пропуску, шляхом надання порад та вказівок щодо подолання інженерно-технічних та контролюючих споруд ДПС України.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 у м.Львові винайняв для вказаних осіб квартиру в центральній частині м.Львова, де проживав разом з останніми та вирішував їх соціально побутові проблеми, постійно розповідав їм як саме вони мають перетинати державний кордон України, показуючи їм на карті як вони зобов`язані будуть перетинати кордон та в якому напрямку йти. ОСОБА_1 , готуючи п`ятьох громадян Республіки Тереччини а саме: ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , визначив час, місце та спосіб доїзду до державного кордону України та для забезпечення безпосереднього переправлення їх через лінію кордону поза офіційними пунктами пропуску в напрямку Республіки Польща.

04.01.2020 року ОСОБА_1 привіз вищевказаних громадян у м.Самбір Львівської області, де поселив їх у винайнятому будинку по АДРЕСА_2 , тоді ж, він вирішив, що здійснюватиме особисто доставку останніх до с.м.т. Нижанковичі Старосамбірського району на автомобілі марки «NISSAN PRIMA STAR», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_14 ..

З цією метою ОСОБА_1 , маючи умисел на їх незаконне переправлення, 07.01.2020 року, близько 21 години 00 хвилин, на автомобілі марки «NISSAN PRIMA STAR», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_14 , приїхав в м.Самбір, неподалік нічного клубу «Єйва», що знаходиться на вул.Купилевій, №1, та посадивши вказаних громадян в автомобіль, вирушив в напрямку с.м.т. Нижанковичі Старосамбірського району, і, не доїжджаючи до пункту пропуску, на околиці с.м.т. Нижанковичі, на напрямку 470 прикордонного знаку, який знаходиться на відстані 800 метрів до державного кордону України, зупинився для вирішення подальших дій, а саме: забезпечення безпосереднього переправлення осіб через державний кордон України, поза пунктами пропуску, шляхом надання порад та вказівок з метою подолання інженерно-технічних та контролюючих споруд ДПС України (відділу прикордонної служби типу «С»), де о 22.00 годині 07.01.2020 року, під час організації незаконного переправлення осіб через державний кордон їх було виявлено працівниками прикордонного наряду відділення інспекторів прикордонної служби Мостиського прикордонного загону.

Таким чином, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями та сприянню їх вчиненню порадами, вказівками, вчиненому щодо кількох осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 332 КК України.

17.01.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.

Під час допиту в статусі підозрюваного ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому злочині не визнав.

Однак, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 вказаного кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: допитами свідків та проведеними слідчими експериментами з свідками ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , які повідомили, що орієнтовно 03.12.2019 року вони прибули у м. Львів, де на території автовокзалу, їх зустріла особа чоловічої статі на ім`я « ОСОБА_1 », який був затриманий разом з ними. Після привітання особа на ім`я « ОСОБА_1 » наказав їм сідати до транспортного засобу - таксі, який він для них замовив.

Далі вони поселилися у приватну квартиру для проживання, яку винайняв «ОСОБА_1», який і вирішував їхні побутові питання. За час перебування у помешканні особа на ім`я «ОСОБА_1» провела інструктаж по порядку перетину державного кордону. Зокрема, із використанням карти, було обговорено, що особа на ім`я «ОСОБА_1» організує їхню доставку у прикордоння, звідки вони почнуть рухатися у пішому порядку в напрямку Республіки Польща, особа на ім`я «ОСОБА_1» супроводжувати їх не буде, а тільки вкаже напрямок руху. Також було узгоджено, що після прибуття у прикордоння вони повинні надати особі на ім`я «ОСОБА_1» суму коштів у розмірі 1400 доларів США.

04.01.2020 року особа на ім`я « ОСОБА_1 » повідомив, що винайняв для них іншу квартиру у м.Самбір та надав їм номер мобільного телефону власника квартири НОМЕР_2 . Особа на ім`я «ОСОБА_1» винайняла для них таксі, із водієм якого самостійно домовився про маршрут руху.

Далі свідки вирушили у м. Самбір, де проживали протягом двох днів. Власник квартири повідомив їм, що вони вже не можуть у нього проживати, оскільки помешкання було заброньовано на дві доби. 07.01.2020 року, за сприяння власника квартири, вони поселилися до одного із місцевих готелів. У подальшому, у вечірній час того ж дня, до свідків зателефонувала особа на ім`я « ОСОБА_1 », який уточнив їхнє місце перебування та повідомив, щоб ті збирали свої речі, оскільки сьогодні вночі всі разом будуть незаконно перетинати державний кордон.

Через деякий час, до готелю прибув автомобіль - таксі, з якого вийшла особа на ім`я «ОСОБА_1» та наказала всім сісти в транспортний засіб. Далі свідки вирушили у невідомому їм напрямку, проте, під час слідування до місця призначення, автомобіль був зупинений правоохоронцями.

В ході досудового розслідування встановлено ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може: переховуватись від органів досудового розслідування або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення; відсутність міцних соціальних зв`язків у підозрюваного, у тому числі утриманців.

Крім цього, застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту стосовно підозрюваного ОСОБА_1 не суперечитиме п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 року, «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 року та «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008 року, оскільки саме такий запобіжний захід дасть можливість уникнути настання перелічених вище ризиків та забезпечить виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків.

Заборон щодо застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає, менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаних ризиків.

Просить винести ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та громадянина Республіки Туреччина, терміном на строк досудового розслідування, тобто до 17.03.2020 терміном на 60 діб.

Правова кваліфікація - ч.2 ст.332 КК України.

У судовому засіданні прокурор підтримав вимоги клопотання та просив його задовольнити, а також додатково пояснив, що підставами обрання до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді взяття під варту є : наявність обгрунтованої підозри за ч.2 ст. 332 КК України, яке підтверджується п`ятьма свідками та слідчим експериментом. Вважає, що підозрюваний може переховуватися від слідства та суду, так як немає постійного чи тимчасового місця проживання в Україні. Також немає в Україні родичів та утриманців, тому забезпечити його явку до суду буде не можливо. Може вчиняти інші кримінальні правопорушення. Також просив визначити розмір застави - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 105100.00 гривень.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Мукан І.В. проти клопотання заперечили, просили обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту. ОСОБА_1 посилався на те, що він злочину не вчиняв, в Україну приїхав як турист, їх бачив лише один раз, про їх наміри йому не було відомо, чого вони його оговорили, то йому також не відомо. Обіцяв винайняти собі в Україні квартиру та вчасно на всі виклики слідства та суду з`являтися.

Заслухавши прокурора Дицького М.І., який просив задовольнити клопотання, підозрюваного та його захисника, які заперечували проти клопотання, вивчивши матеріали клопотання, вважаю, що клопотання підлягає задоволенню.

Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш мяких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Ч.1 ст.183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Мукан І.В. копію клопотання та долучених до нього документів отримали 21.01.2020 року о 08 годині 30 хвилин.

17 січня 2020 року ОСОБА_1 пред`явлено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України, санкція статті передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до семи років.

Перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання, дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисника, слідчий суддя дійшов таких висновків: клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам ст.ст. 183,184 КПК України, ОСОБА_1 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст.332 КК України, покарання за яке передбачає позбавлення волі на строк від 5-ти до 7-ми років, а також те, що він, перебуваючи на свободі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що підтверджується відсутністю у нього постійної роботи і джерела доходів на території України, відсутністю реєстрації та постійного місця проживання не тільки в Старосамбірському районі, але і в Україні, постійним його проживанням на території Республіки Туреччина, неодружений, не займається суспільно-корисною працею, доказів такої праці слідчому судді не надано, на території України у нього відсутні стійкі соціальні зв`язки та відсутні утриманці, прокурором доведено наявність ризику, визначеного п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України, час тримання під вартою підозрюваного повинен забезпечити закінчення досудового розслідування у вказаному вище кримінальному провадженні, також вважаю, що більш м`які запобіжні заходи, в тому числі і домашній арешт, не зможуть запобігти наведеному ризику, а тому клопотання начальника слідчого відділення слід задовільнити.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи особу підозрюваного, його майновий стан, який ніде не працює, враховуючи, що постійного чи тимчасового місця проживання на території України у нього немає, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України - у розмірі 50-ти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави, саме в такому розмірі, може гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

2) не відлучатися за межі Старосамбірського району Львівської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт громадянина Республіки Туреччина, інші документи, що дають право на виїзд/в`їзд з України;

5) утримуватись від спілкування із особами, допитаними як свідки, в рамках даного кримінального провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

А тому, керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 186, 193, 194, 196 - 197, 202, 203, 205, 198, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання начальника слідчого відділення Старосамбірського відділення поліції Самбірського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Чихляєва А.П. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Республіки Туреччина, жителя АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвала слідчого судді діє 60 днів з 19 години 30 хвилин 21 січня 2020 року до 19 години 30 хвилин 20 березня 2020 року включно.

Розмір застави визначити у розмірі 50-ти прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 105 100 (сто п`ять тисяч сто) гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) одержувач-. Територіальне управління державної судової адміністрації України в Львівській області; ЄДРПОУ - 26306742; депозитний рахунок - UA598201720355219002000000757; банк отримувача - Державна казначейська служба України, м. Київ; призначення платежу (3астава за __ ( ПІП ) у кримінальному провадженні № ____ за ухвалою Старосамбірського районного суду Львівської області від ___ року).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1обов`язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

2) не відлучатися за межі Старосамбірського району Львівської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт громадянина Республіки Туреччина, інші документи, що дають право на виїзд/в`їзд з України;

5) утримуватись від спілкування із особами допитаними як свідки, в рамках даного кримінального провадження.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на начальника слідчого відділення Старосамбірського ВП Самбірського ВП ГУНП у Львівській області.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави;

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення.

Ухвала припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому КПК України.

Слідчий суддя Л.Й.Ніточко