Вирок № 87047920, 20.01.2020, Кремінський районний суд Луганської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2020 р. м. Кремінна Справа № 428/9495/17 Провадження № 1-кп/414/28/2020

Кремінський районний суд Луганської області в складі

головуючого судді: Ковальова В.М.

суддів: Безкровного І.Г., Костроби Ю.Ю.

за участю прокурора: Чуднова М.І.

обвинуваченого: ОСОБА_1

захисника: Гамова В.В.

секретаря: Олєйнікової І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Кремінна кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №22017130000000102 від 03 червня 2017 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мирна-Долина Попаснянського району Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працюючого, не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч.2,3 ст. 307, ч.2 ст.15, ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 305, ст. 348 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_1 на початку червня 2017 року, більш точної дати та часу не встановлено, маючи умисел на незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту особливо небезпечних наркотичних засобів в особливо великих розмірах, перебуваючи на території Луганської області, більш точного місця також не встановлено, помістив до двох конструктивних частин власного автомобіля «Audi», моделі «100» номерний знак НОМЕР_1 , та зберігав у ньому канабіс, загальною масою в перерахунку на суху речовину 7 736,9199 грама, та канабісу смоли, загальною масою в перерахунку на суху речовину 33,0361 грама.

Частину наркотичного засобу - канабісу загальною масою у перерахунку на суху речовину 1,82 грама він спочатку помістив до згортку фольги, а потім до пластмасової коробки з сірою кришкою, після чого обмотав коробку чорною ізолентою та обгорнув її в білий поліетиленовий пакет та сховав під резиновим килимом переднього пасажирського сидіння власного автомобіля.

Іншу частину наркотичного засобу, а саме 7 735,0999 грама канабісу та 33,0361 грама канабісу смоли ОСОБА_1 зберігав у розфасованих 15 предметах бутилкоподібної форми та 22 предметах циліндричної форми відповідно, які помістив до паливного баку свого автомобіля.

На вищевказаному автомобілі ОСОБА_1 , маючи умисел на незаконне переміщення з приховуванням від митного контролю, 02 червня 2017 року направився до Російської Федерації, та в ніч на 03 червня 2017 року при проходженні митного контролю автомобілю у пункті пропуску «Піски» митного поста «Куп`янськ» Харківської митниці ДФС співробітниками митниці, військовослужбовцями Харківського прикордонного загону було виявлено наркотичний засіб під резиновим килимом переднього пасажирського сидіння автомобіля та в подальшому вилучений слідчими слідчого відділу УСБУ в Луганській області. Інша частина розфасованого наркотичного засобу, яка знаходилася у паливному баку автомобіля була вилучена слідчим вказаного слідчого відділу 03 червня 2017 року під час обшуку з 11 год.07 хв. по 16 год. 56 хв. на території УСБУ в Луганській області за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, проспект Космонавтів, 18.

При цьому, ОСОБА_1 виконав усі необхідні дії для доведення злочину до кінця, тобто здійснив замах на незаконне переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю особливо небезпечних наркотичних засобів, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки в той же день вказаний особливо небезпечний наркотичний засіб було виявлено та вилучено.

Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я України № 188 від 01 серпня 2000 року «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» перевезений наркотичний засіб у вигляді канабісу та канабісу смоли загальною масою 7 769, 956 грамів відноситься до особливо великих розмірів.

Крім того, органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні замаху на вбивство працівників правоохоронного органу у зв`язку з виконанням ними службових обов`язків при наступних обставинах.

03 червня 2017 року співробітники УСБУ в Луганській області ОСОБА_16., ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 були залучені старшим слідчим слідчого відділу УСБУ в Луганській області капітаном юстиції ОСОБА_11 до проведення слідчої дії - огляду транспортного засобу марки «Audi», моделі «100», фіолетового кольору, номерний знак НОМЕР_1 . Слідча дія проводилась в гаражному приміщенні на подвір`ї за адресою: м. Сєвєродонецьк, проспект Космонавтів, 18 за участі власника автомобіля ОСОБА_1 , якому було відомо, що всі учасники слідчої дії, крім понятих, є співробітниками УСБУ в Луганській області, тобто працівниками правоохоронного органу та знаходяться при виконанні службових обов`язків.

В ході проведення огляду, з метою перешкоджання законним діям співробітників УСБУ в Луганській області з виявлення та документування доказів злочину у ОСОБА_1 раптово виник злочинний умисел, направлений на позбавлення життя вищевказаних співробітників УСБУ шляхом здійснення підпалу паливного баку автомобіля та його подальшого вибуху.

Того ж дня приблизно о 12 год. ОСОБА_1 , розуміючи, що після вчинення вказаних дій може наступити смерть співробітників правоохоронного органу, умисно запалив мисливський сірник і кинув його в паливний бак із бензином, внаслідок чого сталось загоряння палива в баку.

Згідно висновку Харківського НДЕКЦ МВС України №79/2017 від 14 липня 2017 року технічною причиною пожежі, що виникла в автомобілі «Audi» є займання пароповітряної суміші над відкритим люком датчика рівня палива та над легкозаймистою рідиною (бензином), яка потрапила на поверхню паливного бака при демонтажі паливного насоса. Займання відбулося під впливом нештатного джерела відкритого вогню (полум`я мисливського сірника). При займанні паливно-повітряної суміші в паливному баку автомобіля при умові вмісту парів бензину в межах від 0,79% до 6,14% могло відбутися високотурбулентне дефлаграційне горіння, яке за своєю природою і за своїми зовнішніми проявами носить характер вибуху.

Проте довести до кінця свій злочинний умисел ОСОБА_1 не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки внаслідок підпалу паливного баку вибуху не сталося, а виниклу пожежу вдалося погасити. Після закінчення слідчої дії ОСОБА_1 було затримано.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав частково. Визнав вину за контрабанду наркотичного засобу у розмірі 1,82 грама. В іншій частині вину не визнав і суду пояснив наступне. Напередодні виїзду до Російської Федерації на роботу він надавав свій автомобіль у користування своєму знайомому ОСОБА_9 його знайомий ОСОБА_10 надав наркотичний засіб десь 1,82 грама для особистого вживання, який він обмотав ізоляційною стрічкою та помістив до пластикового коробу і поклав під резиновий килим переднього пасажирського сидіння автомобіля. А 03 червня 2017 року під час перетину державного кордону з Російською Федерацією у пункті пропуску «Піски» митного посту «Купянск» Харківської митниці ДФС до нього підійшов працівник СБУ і запропонував здати наркотик. Він зрозумів, що його підставили. Знайшли під килимом пасажирського сидіння наркотик. Потім його затримали і повезли на його автомобілі до м. Сєвєродонецька Луганської області. Об 11 год. наступного дня в приміщенні СБУ за ініціативою ОСОБА_11 зробили обшук автомобіля. Він запропонував адвоката, забезпечення якого йому зобов`язалися надати в суді. Коли працівник СБУ ОСОБА_8 став відкривати кришку бензобаку, він почув тріск і побачив полум`я. ОСОБА_4 поклав його на землю. Стали його обвинувачувати у підпалі. Весь час він знаходився у кайданках і кинути сірник не мав можливості. Потім біля машини він побачив якісь предмети /кульки, тощо/. Звідки вони взялися не бачив. Йому сказали, що в них знаходиться конопля. Він вважає себе жертвою працівників СБУ, оскільки вони все це організували за допомогою ОСОБА_10 і ОСОБА_12 . Припускає, що ОСОБА_12 поклав в бензобак його автомобілю наркотичні засоби.

Вина ОСОБА_1 підтверджується матеріалами кримінального провадження, показаннями потерпілих та свідків.

Потерпілий ОСОБА_8 суду пояснив, що 03 червня 2017 року о10 год. 30 хв. він прибув до гаражу приміщення СБУ у м. Сєвєродонецьку. В автомобілі ОСОБА_13 стали шукати наркотичні засоби. Він з бензобаку дістав десь 35 пакетів циліндричної форми і показав ОСОБА_13 . Той відповів, що не знає про ці предмети і вони йому не належать. Потім затриманий взяв в руки сірник, запалив його, щось сказав, та кинув до камери бензобаку. Був невеликий вибух, але ніхто не постраждав. Всі побігли, а він вогнегасником погасив полум`я. Вважає, що таким чином ОСОБА_1 бажав помститися.

Потерпілий ОСОБА_6 надав суду фактично такі ж показання. Але стверджує, що затриманий крикнув, щоб всі бігли геть. Вважає, що ОСОБА_1 намагався спалити наркотичні засоби.

Показання потерпілого ОСОБА_7 співпадають зі свідченнями вищевказаних потерпілих. Він бачив, як затриманий запалив сірник та кинув його до бензобаку. При цьому обвинувачений крикнув - «тікайте».

Аналогічні показання надав потерпілий ОСОБА_5 . Після тушіння полум`я у затриманого питали про його дії з сірником. Той щось не зрозуміло відповів. Вважає, що дії ОСОБА_1 були спрямовані на завдання шкоди його здоров`ю.

Потерпілий ОСОБА_3 суду пояснив, що ОСОБА_8 дістав з бензобаку автомобіля якісь предмети. Під час з`ясування їх походження затриманий дістав сірники, запалив і кинув до бензобаку. При цьому щось кричав. Вважає, що обвинувачений намагався знищити докази і завдати шкоди оточуючим.

Потерпілий ОСОБА_4 надав такі ж показання. Але пояснює, що затриманий коли кинув сірник не кричав, а побіг геть від автомобілю.

Свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_15 суду пояснили, що їх запросили бути понятими для обшуку автомобіля ОСОБА_1 , руки якого були вільні від кайданків. Знайшли у бензобаку десь 30 пакетів речовини схожої на наркотики. Затриманий запалив сірник та кинув його до бензобаку. Хтось крикнув «розбігаємось». Вважають, що такими діями обвинувачений бажав знищити докази.

Із показань свідка ОСОБА_16 вбачається, що він проводив розслідування у цій справі. На митниці повідомили про те, що під килимом сидіння автомобіля ОСОБА_1 знайшли наркотик. Він разом з ОСОБА_11 прибули до цього міста. ОСОБА_1 підтвердив факт знайдення наркотику. У приміщенні гаражу СБУ, куди було супроводжено ОСОБА_1 , з бензобаку автомобіля знайшли якісь предмети, в яких знаходилася речовина, схожа на коноплю. ОСОБА_1 запалив сірник, кинув його до бензобаку та крикнув - «тікайте».

Свідок ОСОБА_17 в режимі відеоконференції суду пояснив, що 03 червня 2017 року на пропускному пункті митниці «Піски» у напрямку до Російської Федерації в автомобілі АУДИ 100 під килимом пасажирського сидіння автомобіля ОСОБА_1 знайшли речовину схожу на коноплю.

Із показань свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , допитаних в режимі відеоконференції, вбачається, що 03 червня 2017 року за допомогою собаки на пропускному пункті митниці «Піски» під килимом пасажирського сидіння в автомобілі ОСОБА_1 , який прямував до Російської Федерації, знайшли в присутності працівників СБУ речовину схожу на канабіс вагою приблизно три грама. Вилучену речовину передали вказаним працівникам, а обвинуваченого разом з автомобілем затримали.

Свідок ОСОБА_20 суду пояснив, що 02 червня 2017 року у смт. Двуріченське Куп`янського району Харківської області зустрівся по роботі з обвинуваченим. ОСОБА_21 на автомобілі АУДІ, якій належить ОСОБА_1 , запропонував їм коноплю. Обвинувачений взяв, а він відмовився. Ще один чоловік на ім`я ОСОБА_10 знаходився за кермом мікроавтобуса, на який ОСОБА_1 перевантажував будівельний матеріал.

Свідки ОСОБА_22 та ОСОБА_23 суду пояснили, що працюючи з 02 червня по 03 червня 2017 року на пропускному пункті «Піски» митного посту «Куп`янськ» Харківської митниці, вони від співробітників СБУ отримали інформацію про перевезення на територію Російської Федерації автомобілем АУДІ наркотичних засобів. Десь о 23-24 год. 02 червня 2017 року на територію митного контролю в`їхав вказаний автомобіль за кермом якого знаходився ОСОБА_1 За допомогою собаки під килимом переднього пасажирського сидіння було виявлена рослинна речовина схожа на коноплю вагою десь три грама. Спочатку обвинувачений все спростовував, а потім підтвердив факт перевезення канабісу для особистого вживання. По приїзду співробітників СБУ було складено відповідний протокол.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що його керівництво направило у якості слідчого СБУ на пункт «Піски» митного посту «Куп`янськ» Харківської області у зв`язку знаходженням під килимом пасажирського сідання автомобіля наркотичного засобу вагою десь 2-3 грама. Після підтвердження цього факту обвинувачений та його автомобіль АУДІ були доставлені до приміщення СБУ м. Сєвєродонецька Луганської області. За згодою ОСОБА_1 в присутності понятих почали обшук автомобіля. Під час якого в бензобаку автомобіля були знайдені предмети циліндричної форми запаяні у поліетиленові пакети. ОСОБА_1 запалив сірник та кинув до бензобаку, при цьому викрикнув: «Обережно, вибухне!». Всі вибігли з приміщення гаражу. Полум`я погасили. Розрізали поліетилен, в яких виявили пляшки речовини, схожу на коноплю. Обвинувачений визнав перевезення лише коноплі, яку знайшли під килимом сидіння автомобіля. Вважає, що в діях ОСОБА_1 був непрямий умисел на вбивство працівників СБУ.

Згідно протоколу огляду місця події від 03 червня 2017 року (а.с.11-17т.1) старшим слідчим ОСОБА_11 та слідчим ОСОБА_16. відділу УСБУ в Луганській області на території митного пропуску «Піски» Харківської митниці під резиновим килимом переднього пасажирського сидіння автомобіля марки «Audi», моделі «100», фіолетового кольору, номерний знак НОМЕР_1 виявлена упаковка, обмотана ізолентою чорного кольору, при розрізі якої в ній було вилучено речовину рослинного походження, схожу на марихуану, масою 2,93 грама. При цьому ОСОБА_1 добровільно видав дві пасажирські митні декларації, 2 мобільні телефони, посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, зрізи з нігтів пальців рук та пояснив, що коноплю він планував перемістити на територію Росії для особистого вживання.

Згідно протоколу порушення митних правил №0506/80700/17 від 03 червня 2017 року головним державним інспектором ВМО «Піски» митного поста «Купянськ Харківської митниці ДФС ОСОБА_18 (а.с.18-20т.1) в присутності в тому числі вищевказаних слідчих у ОСОБА_1 по результатам протоколу огляду місця події була вилучена речовина рослинного походження сіро-зеленого кольору, з характерними ознаками канабісу вагою 2,93 грама. ОСОБА_1 вказав, що коноплю переміщував для власного вживання, факт порушення митних правил визнав.

Відповідно до висновку експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів №19/113/8-2/516е від 03 червня 2017 року речовина, яка виявлена та вилучена під резиновим килимом переднього пасажирського сидіння автомобілю обвинуваченого є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонений - канабісом, масою у перерахунку на суху речовину 1,82 грама (а.с.47-50т.1).

Згідно протоколу від 03 червня 2017 року (а.с. 52-64т. 1) за письмовою згодою ОСОБА_1 оглянуто його автомобіль (а.с. 51 т. 1) у гаражному приміщенні на території УСБУ за адресою: м. Сєвєродонецьк, проспект Космонавтів, 18. Під час огляду, який проводився слідчими слідчого відділу УСБУ в Луганській області ОСОБА_11 та ОСОБА_16 в присутності понятих ОСОБА_14 , ОСОБА_24 за участю співробітників УСБУ в Луганській області ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 останній дістав з паливного бака запаяний поліетиленовий пакет. В цей час ОСОБА_1 підійшов до паливного баку, запалив мисливський сірник та кинув в його сторону. Запалав бензин. Після чого обвинувачений зі словами «сейчас взорвется» почав тікати. ОСОБА_8 за допомогою вогнегасника погасив пожежу. Проведення слідчої дії було продовжено і з бензобаку автомобіля вилучено 37 предметів, з яких 15 предметів пляшкоподібної форми, 22 циліндричної форми, а також обгорілий сірник. При розрізанні одного предмету циліндричної форми виявлено зелено-сіру речовину рослинного походження, зовні схожу на марихуану.

Згідно протоколу огляду від 03 червня 2017 року (а.с. 69-71 т. 1) слідчим ОСОБА_11. у ОСОБА_1 було вилучено мобільні телефони «Alkatel» та «texet», дві пасажирські митні декларації, посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

Висновком судової експертизи матеріалів, речовин та виробів №1165 від 18 липня 2017 року (а.с.128-135 т.1) встановлено, що речовина, вилучена під час огляду автомобіля від 03 червня 2017 року є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, масою у перерахунку на суху речовину 7 735,0999 грама, та особливо небезпечним наркотичним засобом - смолою канабіса, масою у перерахунку на суху речовину 33,0361 грама, які містять психоактивний компонент у вигляді тетрагідроканабінолу та інших канабіноїдів. Нашарування на поверхні зрізів нігтьових пластин «зразки нігтів ОСОБА_1 » містять психоактивний компонент у вигляді тетрагідроканабінолу та інших канабіноїдів, який також міститься у канабісу, що вилучений під килимом пасажирського сидіння та паливного баку автомобіля обвинуваченого.

Актом про пожежу від 10 червня 2017 року (а.с. 141 т. 1) встановлено, що внаслідок підпалу сталося загоряння автомобілю, в результаті чого було закопчено багажний відсік автомобілю та паливний бак.

Протоколом огляду від 12 червня 2017 року заднього двору території УСБУ в Луганській області за адресою: пр. Космонавтів, 18, м. Сєвєродонецьк встановлено, що отвір де монтується паливний насос автомобіля ОСОБА_1 наявні сліди горіння, по запаху схожі на горіння бензину (а.с. 142-144 т. 1).

Згідно протоколу відібрання зразків для експертизи від 12 червня 2017 року (а.с. 152-153 т. 1) у ОСОБА_1 відібрано зразки відбитків папілярних візерунків пальців рук на бланку дактилокарти.

Відповідно до заяв від 08, 11 та 12 червня 2017 року співробітники УСБУ в Луганській області ОСОБА_7., ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до начальника УСБУ в Луганській області про вчинення стосовно них ОСОБА_1 кримінального правопорушення (а.с. 158-161,177,182,187,192т.1).

Згідно довідок від 11 червня 2017 року ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 є працівниками старшинського та офіцерського складу УСБУ в Луганській області (а.с. 1-8 т. 2).

Відповідно до висновку судової пожежно-технічної експертизи №79/2017 від 14 липня 2017 року (а.с. 49-52 т. 2) технічною причиною пожежі, що виникла 03 червня 2017 року в автомобілі ОСОБА_1 є займання пароповітряної суміші над відкритим люком датчика рівня палива та над легкозаймистою рідиною (бензином), яка потрапила на поверхню паливного бака при демонтажі паливного насоса. Займання відбулося під впливом нештатного джерела відкритого вогню (полум`я мисливського сірника). При займанні паливно-повітряної суміші в паливному баку автомобіля при умові вмісту парів бензину в межах від 0,79% до 6,14% могло відбутися високотурбулентне дефлаграційне горіння, яке за своєю природою і за своїми зовнішніми проявами носить характер вибуху.

У листі Державної Прикордонної Служби України від 03 липня 2017 року міститься інформація про перетин ОСОБА_1 державного кордону України на пункті пропуску «Піски» з 07 січня 2017 року по 21 травня 2017 року (а.с. 172 т. 2).

Суд не погоджується з пропонованою органом досудового розслідування кваліфікацією дій обвинуваченого в сфері обігу наркотичних засобів.

У абз. 3 п. 4 Постанови Пленуму № 4 від 26 квітня 2002 року «Про судову практику в справах про злочини, пов`язані з наркотичними засобами, психотропними речовинами та прекурсорами» Верховний Суд України зазначив, що про умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин чи прекурсорів зокрема може свідчити як відповідна домовленість з особою, яка придбала ці засоби чи речовини, так й інші обставини, зокрема: великий або особливо великий їх розмір, упакування та розфасування, наявність сировини для їх виготовлення, поведінка суб`єкта злочину тощо. Про мету збуту може свідчити також те, що особа сама наркотичні засоби або психотропні речовини не вживає, але виготовляє і зберігає їх.

Верховний Суд України у абз. 3 п. 20 вказаної Постанови вказує, що вирішуючи питання про кваліфікацію дій винного за ознакою невеликого, великого чи особливо великого розміру, суди повинні мати на увазі, що в тих випадках, коли незаконні дії були пов`язані з наркотичними засобами або психотропними речовинами різних видів, розмір цих засобів (речовин) визначається виходячи з їх загальної кількості. Якщо ж предметом злочину поряд з наркотичним засобом чи психотропною речовиною був ще й прекурсор, об`єднувати їх кількість неприпустимо. Можливо складати лише кількість прекурсорів різних видів.

З урахуванням викладеного суд вважає, що дії ОСОБА_1 охоплювалися єдиним умислом на незаконне придбання, зберігання та перевезення з метою збуту особливо небезпечних наркотичних засобів - канабісу та смоли канабісу, в особливо великих розмірах тана закінчений замах на контрабанду особливо небезпечних наркотичних засобів - канабісу та смоли канабісу,в особливо великих розмірах, тобто вказані його дії окремій кваліфікації за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 305 КК України не підлягають.

Таким чином, зібрані у справі докази в їх сукупності дають підстави суду кваліфікувати дії обвинуваченого ОСОБА_1 : за ч. 3 ст. 307 КК України - незаконне придбання, зберігання та перевезення з метою збуту особливо небезпечних наркотичних засобів - канабісу та смоли канабісу, в особливо великих розмірах; за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 305 КК України - закінчений замах на контрабанду особливо небезпечних наркотичних засобів - канабісу та смоли канабісу, в особливо великих розмірах, тобто спробі його переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю. Обвинувачений виконав усі дії, які були необхідними для доведення злочину до кінця, але свій умисел він не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий, а наркотичний засіб вилучений.

Суд дійшов висновку про наявність у обвинуваченого мети на збут наркотичних речовин та їх контрабанду з огляду на особливо великий розмір вилучених наркотичних засобів, їх упакування та розфасування, а також показання самого обвинуваченого, який у судовому засіданні зазначав, що будь-які наркотичні засоби він не вживає.

Суд не може погодитися з доводами сторони захисту про визнання доказів недопустимими з огляду на те, що: 1) слідчі дії в порушення вимог ст. 39, ч.6 ст. 214 КПК України та висновків Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 428/2448/16-к виконанні слідчими ОСОБА_11, ОСОБА_16., які не були уповноваженими проводити ці дії; 2) проведення слідчим ОСОБА_11 огляду місця події 03 червня 2017 року 00 год. 05 хв. /час фактичного затримання ОСОБА_1 / до 03 год. 40 хв. до внесення відомостей до ЄРДР 03 червня 2017 року о 1 год. 49 хв. 43 сек., який був фактично обшуком без дозволу обвинуваченого та слідчого судді і він набув статус підозрюваного, без роз`яснення йому прав відповідно до ст.42 КПК України; 3) відібрання у ОСОБА_1 біологічних зразків /нігтів/ для проведення експертного дослідження всупереч вимогам ст.ст. 241, 245 КПК України без постанови прокурора; 4) направлення постанов про призначення експертиз та речових доказів до експертної установи було складено начальником відділення ОСОБА_27 , який не перебував у слідчій групі; 5) обвинуваченому повідомлено про підозру лише 04 червня 2017 року о 15. год 55 хв., тобто після спливу двадцяти чотирьох годин після його затримання, що є порушенням вимог ч.3 ст. 278 КПК України; 6) протоколи огляду транспортного засобу, огляду предметів, огляду місця події та постанова про визначення речовими доказами були складені у кримінальному провадженні № 22017130000000102, а оглядалися та долучалися у кримінальному провадженні 11 червня 2017 року у кримінальному провадженні № 22017130000000110, які були лише об`єднані 14 червня 2017 року, з наступних підстав.

В рапорті начальник 3 відділу ГВ БКОЗ УСБУ в Луганській області ОСОБА_3 повідомив начальника Управління СБУ в Луганській області ОСОБА_29 (а.с.5т.1) про те, що ОСОБА_1 02 червня 2017 року має намір на автомобілі перемістити через митний пункт пропуску «Піски» Харківської області до РФ особливо небезпечний наркотичний засіб марихуану, в якому також міститься резолюція того ж дня « ОСОБА_11 розглянути та прийняти рішення».

Відповідно до копії витягу з кримінального провадження № 22017130000000102 з датою надходження інформації про злочин від 02 червня 2017 року (а.с.209т.1) внесено відомості до ЄРДР 03 червня 2017 року о 01 год.49 хв. 43 сек. слідчим ОСОБА_11 про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.2 ст.305 КК України з зазначенням слідчих себе, ОСОБА_28 , ОСОБА_16 та групи прокурорів.

Начальник 1-го відділення СВ Управління ОСОБА_27 03 червня 2017 року (а.с.7т.1) з посиланням на ч.6 ст.214 КПК України повідомив заступника прокурора Луганської області ОСОБА_30 про початок досудового розслідування стосовно ОСОБА_1 за ч.2 ст.15, ч.2 ст.305 КК України.

ОСОБА_27 14 червня 2017 року відповідно до вимог ст.ст.39,214 КПК України доручив слідчому ОСОБА_31 у вказаному кримінальному провадженні проведення досудового розслідування за ознаками злочину, передбачених ст.ст. 305, 348 КК України (а.с.6т.1).

Згідно витягу з кримінального провадження № 22017130000000102 (а.с.1-3т.1) з датою надходження інформації про злочин від 02 червня 2017 року слідчим ОСОБА_31 внесено відомості до ЄРДР 03 червня 2017 року о 01 год. 49 хв. 43 сек. про вчинення ОСОБА_1 кримінального провадження, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.305 КК України; з датою надходження інформації про злочин від 10 червня 2017 року внесено відомості до ЄРДР в той же день о 09 год. 23 хв.31 сек. про вчинення останнім кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України; з датою надходження інформації про злочин від 21 липня 2017 року внесено відомості до ЄРДР в той же день о 14 год. 33 хв. 37 сек. про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.305 КК України; з датою находження інформації про злочин від 21 липня 2017 року внесено відомості до ЄРДР в той же день о 14 год. 44 хв. 10 сек. про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України; з датою надходження інформації про злочин від 21 липня 2017 року внесено відомості до ЄРДР в той же день о 15 год. 00 хв. 38 сек. про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України.

Разом з тим, всі слідчі дії щодо незаконного обігу з наркотичними засобами ОСОБА_1 виконав слідчий ОСОБА_11

Крім того, слідчий суддя 06 червня 2017 року відповідно до вимог ст.233 КПК України (а.с.а.с.68,87-88т.1) надав слідчому ОСОБА_11 дозвіл на проведення обшуку автомобіля ОСОБА_1 з метою відшукання та вилучення наркотичної речовини, інших речей, з яким погодився прокурор, тобто підтвердив повноваження цього слідчого. Крім того, ОСОБА_1 надав згоду на огляд свого автомобіля (а.с.52т.1).

Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 11 квітня 2019 року у справі № 642/5974/13-к щодо належності суб`єктів, які вправі проводити досудове розслідування.

Зрізи з нігтів пальців рук, відповідно до протоколу огляду місця події, добровільно надав ОСОБА_1 і зауважень від нього не надходило.

Після того як у нічний час 03 червня 2017 року у обвинуваченого на митному пункті пропуску було знайдено частина наркотичного засобу, його працівниками СБУ було супроводжено до м. Сєвєродонецьку Луганської області для більш ретельного огляду автомобіля, який закінчився того ж дня о 16 год. 56 хв., під час якого було знайдено та вилучено основна частина наркотичних засобів (а.с.52-64т.1). Лише після чого о 17 год. ОСОБА_1 було затримано (а.с.89-92т.1), йому була забезпечена правова допомога через Регіональний центр з надання безоплатної вторинної допомоги (а.с.95т.1). Йому 04 червня 2017 року о 15 год. 55 хв. повідомлено про підозру з роз`ясненням конституційних та процесуальних прав, у тому числі зі ст.42 КПК України (а.с.99-103т.1).

Експертизи вилучених у ОСОБА_1 наркотичних засобів призначав слідчий ОСОБА_11 (а.с.43-44, 122-124т.1). Норми КПК України не вимагають направлення постанов про призначення експертиз та речових доказів до експертної установи виключно слідчим.

Правова позиція Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 428/2448/16-к, який підтримав доводи Апеляційного суду Луганської області, викладені в ухвалі від 19 березня 2018 року і на яку посилається захисник, стосується інших висновків - проведення слідчих дій слідчими, які взагалі без всякої правової підстави залучалися до проведення відповідних слідчих дій.

Суд не бачить підстав для визнання недопустимими протоколу огляду транспортного засобу від 12 червня 2017 року (а.с.142-146 т.1), протоколу огляду місця події від 03 червня 2017 року (а.с.210-214т.1) у кримінальному провадженні № 22017130000000102, протоколу огляду речей від 11 червня 2017 року (а.с.205-206т.1) та визнання їх речовими доказами (а.с.207т.1) у кримінальному провадженні № 22017130000000110, оскільки вони 14 червня 2017 року були об`єднанні в одне провадження за № 22017130000000102 (а.с.154-155т.1)

Недоліки органу досудового розслідування, на які звертає увагу захисник, не є відповідно до ст.87 КПК України істотними і з огляду на обставини місця знаходження та вилучення наркотичних засобів та відношенню до них обвинуваченого, ці докази необхідно вважати допустимими.

Крім того, суд наголошує, що відповідно до п. 15 ст. 7, ст.22 КПК України однією із загальних засад кримінального провадження є змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, що передбачає самостійне отстоювання сторонами кримінального провадження своїх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

У своїх рішеннях від 18 грудня 2008 року у справі «Луценко проти України» - п.п.42,48, від 12 липня 1988 року у справі «Шенк проти Швейцарії» - п.46, від 09 червня 1998 року у справі «Тейшейра де Кастро проти Португалії» - п.34 ЄСПЛ зазначив, що ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд, але вона не встановлює будь-яких норм стосовно допустимості доказів, що регулюються національним законодавством.

А у рішенні від 21 квітня 2011 року «Нечипорук і Йонкало проти України - п.п.150.253 цей Суд вирішив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи поза будь-яким розумним сумнівом і така доведеність може впливати із сукупності ознак чи не спростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

В п.3.1 мотивувальної частини рішення від 20 жовтня 2011 року № 12-рп/2011 щодо офіційного тлумачення положення ч.3 ст.62 Конституції України /обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь/. Конституційний Суд України вказав, що ЄСПЛ неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилам, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази, а порядок збирання доказів має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією.

Тому суд вважає, що дослідженні в судовому засіданні докази є належними, допустимими відповідно до вимог ст.ст.84-86 КПК України та у своїй сукупності спростовують доводи захисника і згідно до яких є підґрунтя прийняття судом справедливого рішення.

Разом з тим, суд не може погодитися з доводами органу досудового розслідування щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України.

З об`єктивної сторони злочин, передбачений цієї статтею КК України передбачає посягання на життя працівника правоохоронного органу, а саме у: 1) вбивстві; 2) замаху на вбивство. Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони даного злочину є те, що посягання на життя потерпілого обумовлене виконанням службових обов`язків потерпілого або його діяльністю щодо охорони громадського порядку. Замах на вбивство може бути вчинений лише з прямим умислом.

Аналіз показань потерпілих, свідків, дій обвинуваченого свідчать проте, що підпалюючи бензобак, ОСОБА_1 мав намір знищити наркотичні засоби. Свідчення потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 про намагання ОСОБА_1 помститися їм та завдати шкоду здоров`ю або позбавити їх життя ґрунтуються на припущеннях. Достовірних доказів, які б свідчили про наявність умислу та мети у обвинуваченого на замах на вбивство працівників УСБУ в Луганській області, у справі відсутні.

Доводи обвинуваченого про його непричетність до контрабанди наркотичних засобів, які були вилучені з бензобаку, а також до запалення ним сірника і кидання його до паливного баку автомобіля суд розцінює як намагання уникнути кримінальної відповідальності за незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту особливо небезпечних наркотичних засобів в особливо великих розмірах та на їх контрабанду. Ці його доводи не узгоджується в цій частині з показаннями потерпілих, свідків, письмовими доказами, які спростовують цю позицію і не вірити їм у суду підстав не має.

Крім того хімічний склад наркотичного засобу, який виявлено під нігтями обвинуваченого співпадає з хімічним складом наркотичного засобу, вилученого у тому числі з бензобаку автомобіля.

Згідно із ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 17 цього Кодексу особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Згідно п.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно закону.

Відповідно до ст. ст. 9, 25 КПК України прокурор, слідчий повинні встановити подію кримінального правопорушення і особу, яка його вчинила та всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Згідно до ст. 91 цього Кодексу у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини, вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

За змістом ст. 94 КПК України оцінка доказів є виключно компетенцією суду, який постановив вирок.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права. Відповідно до ч. 2 ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Гарантування права на справедливе здійснення правосуддя є однією з правових основ демократичного суспільства, ігнорування цього права не може виправдати поставлену мету (рішення від 17 січня 1970 року у справі «Делькур проти Бельгії»).

Відповідно до п. 65 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом».

Згідно до ст. ст. 62, 63 Конституції України, п. 2 статті 6 Європейської конвенції з прав людини, а також ч.ч. 2, 4 ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і не встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності винності особи тлумачаться на її користь. Тягар доказування відповідно до КПК України покладений на прокурора, і саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом, не реалізація цього обов`язку тягне за собою постановлення виправдувального вироку.

У п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 червня 1990 року №5 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» вказано судам на недопустимість обвинувального ухилу при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного. Коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом /ч.2 ст.17 КПК України/ недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді,- є та версія подія, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Такі висновки містяться у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбара, Мессеге і Ябордо проти Іспанії» від 06 грудня 1998 року ЄСПЛ вирішив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Отже проаналізувавши досліджені по справі докази суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутня суб`єктивна сторона складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України, оскільки не встановлено достатніх, належних та допустимих доказів для доведення наявності в діях обвинувачення прямого умислу та мети щодо замаху на вбивство працівників СБУ під час виконання ними службових обов`язків, тому останній в цій частині підлягає виправданню у зв`язку з не доведеністю наявності в діях обвинуваченого складу цього кримінального правопорушення.

У зв`язку з виправданням ОСОБА_1 за вказаною правовою нормою КК України, суд не вдається до оцінки допустимості /не допустимості/ доказів, на які звертає увагу захисник.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд відповідно до ст.ст. 50,65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, його особу, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

ОСОБА_1 вчинив два особливо тяжкі умисні кримінальні правопорушення, вперше притягується до кримінальної відповідальності, на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, має на утриманні малолітню дитину, за місцем проживання характеризується позитивно.

До обставин, які пом`якшують його покарання, суд відповідно до 66 КК України відносить часткове визнання ним своєї вини.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 цього Кодексу судом не встановлено.

З урахуванням усіх цих обставин, суд вважає за необхідне призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 305 КК України у вигляді позбавлення волі з конфіскацією майна, а остаточне покарання призначити із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, яке на думку суду буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до ч.3 ст.68 КК України за вчинення замаху на злочин або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливою частини цього Кодексу.

Тобто, ОСОБА_1 необхідно призначити покарання за ч.2 ст.15, ч. 3 ст. 305 КК України, за вчинення якого передбачено покарання від 10 до 12 років позбавлення волі, у вигляді 8 років позбавлення волі.

Приймаючи таке рішення, суд виходить з того, що вказане покарання буде відповідати принципам справедливості, співмірності та його індивідуалізації і буде необхідним для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів. Ця судова функція за своєї правовою природою є дискреційною, оскільки потребує урахування та оцінки конкретних обставин, не лише ступені тяжкості вчинених злочинів, а особу ОСОБА_1 , обставин, що впливають на покарання, тому призначене йому вказане покарання за своїм розміром буде відповідати засадам справедливості і мети, яка передбачає не тільки кару, а й виправлення останнього, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_1 до набрання вироком суду законної сили суд вважає за необхідне залишити у вигляді тримання під вартою.

Щодо порядку зарахування обвинуваченому попереднього ув`язнення у строк призначеного покарання суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 8 Конституції України визнається і діє принцип верховенства права, тому суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції в усіх необхідних випадках застосовувати її як акт прямої дії.

Конституційний Суд України в своєму рішенні № 17-рп/2010 від 29 червня 2010 року зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями (абз. 3 п.п. 3.1 п. 3).

Згідно з ч. 1 ст. 3 КПК України законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права.

У силу ч. 2 ст. 4 КК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Згідно з ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України № 838-VIII «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання» від 26 листопада 2015 року, зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув`язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. У строк попереднього ув`язнення включається, зокрема, строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання; тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження.

Відповідно до Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув`язнення» № 2046-VIII від 18 травня 2017 року, який набув чинності 21 червня 2017 року, ч. 5 ст. 72 КК викладено у такий редакції: «попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.

Таким чином, у випадку, коли станом на 20 червня 2017 року особа мала право на застосування до неї положень, передбачених ч. 5 ст. 72 КК в редакції Закону України № 838-VIII «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання» від 26 листопада 2015 року, відповідно до ч. 2 ст. 5 КК відсутні підстави для застосування відносно неї положень Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув`язнення» № 2046-VIII від 18 травня 2017 року, яким погіршуватиметься становище цієї особи.

Зазначений висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах міститься у постанові Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 440/853/17 (провадження № 51-22км17), тому суд враховує його під час розгляду зазначеного кримінального провадження в силу ч. 6 ст. 368 КПК України.

Отже, виходячи з наведених положень закону, для недопущення погіршення становища обвинуваченого, суд вважає за необхідне зарахувати йому у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з 03 червня 2017 року по 07 червня 2017 року та з 13 червня 2017 року по день набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, оскільки на день вчинення ним кримінальних правопорушень та застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою діяла ч. 5 ст. 72 в редакції Закону України № 838-VIII від 26 листопада 2015 року.

Витрати, пов`язані з проведенням експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів №19/113/8-2/516е від 03 червня 2017 року в розмірі 618 грн. 50 коп., судової експертизи матеріалів, речовин та виробів №1165 від 18 липня 2017 року в розмірі 3 569 грн. 28 коп., судової пожежно-технічної експертизи №79/2017 від 14 липня 2017 року у розмірі 3 958 грн. 40 коп. підлягають стягненню зі ОСОБА_1 за правилами ст. 124 КПК України, оскільки вони спрямованні на доказування його вини.

Долю речових доказів та документів (а.с. 73-75 т. 1) вирішити згідно зі ст. 100 КПК України.

Арешт, накладений ухвалами слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 09 червня 2017 року та від 11 липня 2017 року на майно обвинуваченого, речові докази і документи (а.с.87-88 т.1), суд вважає за необхідне зняти, для вирішення питання щодо речових доказів та виконання вироку в частині конфіскації майна обвинуваченого.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 348 КК України у зв`язку з відсутністю в його діях складу цього кримінального правопорушення та виправдати.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 305 КК України із застосуванням ч.3 ст.68 цього Кодексу у вигляді 8 (восьми) роківпозбавлення волі з конфіскацією майна;

- за ч. 3 ст. 307 КК України у вигляді 9 (дев`яти) років6 (шести) місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 9 (дев`яти) років6 (шести) місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_1 залишити у вигляді тримання під вартою.

Строк відбування покарання обвинуваченому рахувати з дня набрання вироком законної сили, зарахувавши у строк покарання термін знаходження під вартою з 03 червня 2017 року по 07 червня 2017 року та з 13 червня 2017 року по день набрання вироком законної сили включно, із розрахунку відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України: один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі (в редакції Закону України № 838-VIIІ від 26 листопада 2015 року).

ОСОБА_1 на користь держави витрати на проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів №19/113/8-2/516е від 03 червня 2017 року в розмірі 618 грн. 50 коп., судової експертизи матеріалів, речовин та виробів №1165 від 18 липня 2017 року в розмірі 3 569 грн. 28 коп., судової пожежно-технічної експертизи №79/2017 від 14 липня 2017 року у розмірі 3 958 грн. 40 коп., а всього стягнути 8 146 (вісім тисяч сто сорок шість) грн. 18 коп. (отримувач: УК у Кремін.р-ні/КРЕМІНС.Р-Н/24060300, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37796309, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: НОМЕР_2 , Код класифікації доходів бюджету: 24060300).

Речові докази у вигляді:

1)мобільного телефону «Alkatel» імеі1: НОМЕР_3 , імеі2: НОМЕР_4 з сім-картою НОМЕР_5 , мобільного телефону «texet» чорного кольору імеі1: НОМЕР_6 , імеі2: НОМЕР_7 з сім-картою НОМЕР_8 , які знаходяться в камері зберігання речових доказів УСБУ в Луганській області, - конфіскувати;

2)корпусу обгорілого паливного насосу від автомобіля «Ауді 100» р/н НОМЕР_1 , мисливських сірників «Grillkof», обгорілого сірника, які знаходяться в камері зберігання речових доказів УСБУ в Луганській області, - знищити;

3)автомобіля марки «Ауді» моделі «100» р/н НОМЕР_1 , який знаходиться на спеціальній стоянціУСБУ в Луганській області, - конфіскувати;

4)доларів США - двох купюр по 100 доларів США з номерами: LВ 55209803G. КВ 91951223J; російських рублів - двох купюр по 5000 рублів з номерами: КБ4171798, ЛЬ8200836. трьох купюр по 1000 рублів з номерами: НТ 0830451, ЬЬ2783523, ЧБ9436767, одної купюри 500 рублів з номером ГН0863842, трьох купюр по 100 рублів з номерами: ХИ6210540, ХИ1319098, ГЬ0268367, двох купюр по 50 рублів з номерами: ХЧ6014409, ТЧ8513944, одної купюри 10 рублів з номером ТН1879140; гривні - одної купюри 500 грн. з номером СГ0936337, одної купюри 20 грн. з номером МГ0052587, одної купюри 10 грн. з номером СЄ6398688, двох купюр по 5 грн. з номерами МИ5944344, ВЖ7082848, які передані на зберігання уповноваженому банку, що обслуговує УСБУ в Луганській області - конфіскувати;

5)канабісу, загальною масою у перерахунку на суху речовину 7 736,9199 грама, смоли канабісу, масою у перерахунку на суху речовину 33,0361 грама, зрізи нігтьових пластин ОСОБА_1 , які знаходяться в камері зберігання речових доказів УСБУ в Луганській області, - знищити;

Речі, визнані документами:

1) три аркуші паперу, медичну довідку, дві пасажирські митні декларації, оптичний диск «Verbatim» CD-R 700 MB - зберігати в матеріалах кримінального провадження;

2) свідоцтво про загальнообов`язкове соціальне страхування № НОМЕР_9 , диплом НОМЕР_13 із додатком, трудову книжку НОМЕР_14, посвідчення водія НОМЕР_10 , , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_11 на автомобіль марки «Ауді» моделі «100» р/н НОМЕР_1 - повернути ОСОБА_1 .

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 09 червня 2017 року на вищеперелічені речові докази і документи, - зняти.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 11 липня 2017 року на автомобіль «ГАЗ 27053ПАХ12ДВ СПГ», 2006 року випуску, р/н НОМЕР_12 зняти та конфіскувати.

Вирок може бути оскаржений до Луганського апеляційного суду через Кремінський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення і набуває законної сили після закінчення цього терміну або залишення вироку без змін апеляційним судом у разі його оскарження.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий: В.М. Ковальов

Судді: І.Г.Безкровний

Ю.Ю.Костроба