Рішення № 87042973, 20.01.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2020 року м. Київ № 640/19103/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до проОфісу Генерального прокурора стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся з позовом до Генеральної прокуратури України (далі по тексту - відповідач) про:

- стягнення з Генеральної прокуратури України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення на посаді у сумі 388 454,74грн.

Ухвалою суду від 21.10.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено справу в підготовче засідання.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.01.2019р. у справі №826/17988/17 за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України, визнано протиправним та скасовано наказ Генерального прокурора України від 04.12.2017 року №1131-ц про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією Департаменту нагляду у кримінальному провадженні Генеральної прокуратури України та посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру"; поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією Департаменту нагляду у кримінальному провадженні Генеральної прокуратури України та посаді прокурора з 04.12.2017 року; стягнуто з Генеральної прокуратури України (код ЄДРПОУ 00034051, адреса: 01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , фактичне місце перебування: АДРЕСА_2 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 05.12.2017 року по 15.01.2019 року в сумі 604505,41 грн. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць.

Лише 02.10.2019р. наказом Генеральної прокуратури України №1033ц ОСОБА_1 поновлено на посаді заступника начальника управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією Департаменту нагляду у кримінальному провадженні Генеральної прокуратури України та посаді прокурора з 04.12.2017 року.

У період з 16.01.2019р. по 02.10.2019р. зазначене судове рішення Генеральною прокуратурою України в частині поновлення позивача на посаді не виконувалось, а тому відповідачем затримано виконання рішення на 178 робочих днів.

18 листопада 2019 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує повністю, оскільки лише 18.09.2019р. позивачем підтверджено волевиявлення продовжувати фактичну службу на відповідній посаді прокурора. Крім того, позивачем не надано доказів, які б свідчили про умисну відмову роботодавця виконувати рішення суду про поновлення на роботі.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив.

У зв`язку з тим, що наказом Генерального прокурора від 27.12.2019р. №358 "Про окремі питання забезпечення початку роботи офісу Генерального прокурора" перейменовано юридичну особу "Генеральна прокуратура України" в "Офіс Генерального прокурора" без зміни ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, судом у рішенні зазначається назва відповідача - Офіс Генерального прокурора.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

Наказом Генеральної прокуратури України від 04.12.2017р. №1131-ц ОСОБА_1 звільнено з посади заступника начальника управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією Департаменту нагляду у кримінальному провадженні Генеральної прокуратури України та посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру".

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.01.2019р. у справі №826/17988/17 за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України, визнано протиправним та скасовано наказ Генерального прокурора України від 04.12.2017 року №1131-ц про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією Департаменту нагляду у кримінальному провадженні Генеральної прокуратури України та посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру"; поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією Департаменту нагляду у кримінальному провадженні Генеральної прокуратури України та посаді прокурора з 04.12.2017 року; стягнуто з Генеральної прокуратури України (код ЄДРПОУ 00034051, адреса: 01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , фактичне місце перебування: АДРЕСА_2 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 05.12.2017 року по 15.01.2019 року в сумі 604505,41 грн. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць.

Наказом Генеральної прокуратури України від 02.10.2019р. №1033ц ОСОБА_1 поновлено на посаді заступника начальника управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією Департаменту нагляду у кримінальному провадженні Генеральної прокуратури України та посаді прокурора з 04.12.2017 року.

Як зазначає позивач, у період з 16.01.2019р. по 02.10.2019р. зазначене судове рішення Генеральною прокуратурою України в частині поновлення його на посаді не виконувалось, а тому відповідачем затримано виконання рішення на 178 робочих днів.

Таким чином, на думку позивача Генеральною прокуратурою України затримано виконання рішення про поновлення позивача на посаді, а тому на його користь підлягає стягненню середній заробіток у сумі 388 454,74грн.

Вирішуючи даний адміністративний спір суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п.п. 1, 2, 3 ч. 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про: 1) присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць; 2) присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; 3) поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Відтак, судове рішення в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби підлягає негайному виконанню.

Таким чином, доводи Генеральної прокуратури України про несвоєчасне виконання судового рішення від 15.01.2019р. на підставі того, що позивачем не було підтверджено волевиявлення продовжувати фактичну службу на відповідній посаді прокурора не можуть бути прийнятті судом при ухваленні судового рішення про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення.

Так, згідно зі статтею 236 Кодексу законів про працю України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, період затримки відповідачем виконання судового рішення про поновлення позивача на посаді заступника начальника управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією Департаменту нагляду у кримінальному провадженні Генеральної прокуратури України є період з 16 січня 2019 року по 01 жовтня 2019 року, тобто 178 робочих днів.

Таким чином, середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення позивача на посаді складає 388 454,74грн. (2182,33грн. (середньоденна заробітна плата згідно довідки Генеральної прокуратури України від 04.11.2019р. №18-843зп) х 178 робочих днів (кількість робочих днів за час затримки виконання судового рішення)).

Отже, позовна вимога про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на посаді у розмірі 388 454,74грн. підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач у справі не надав суду жодних доказів, які б спростували доводи викладені позивачем у позовній заяві.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з`ясованих обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням норм ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 3884,55грн. з бюджетних асигнувань Офісу Генерального прокурора.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) задовольнити повністю.

Стягнути з Офісу Генерального прокурора (м. Київ, 01011, вул. Різницька, 13/15, код ЄДРПОУ 00034051) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) суму середнього заробітку за час затримки виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.01.2019р. у справі №826/17988/17 про поновлення на посаді у розмірі 388 454,74грн. (триста вісімдесят вісім тисяч чотириста п`ятдесят чотири гривні, 74 копійки).

Присудити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 3884,55грн. з бюджетних асигнувань Офісу Генерального прокурора (м. Київ, 01011, вул. Різницька, 13/15, код ЄДРПОУ 00034051).

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Амельохін