Ухвала суду № 87042662, 20.01.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

20 січня 2020 року м. Київ № 640/1062/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

ОСОБА_1 до Громадської ради доброчесностіпро визнання протиправним та скасування висновку,-В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Громадської ради доброчесності (03109, м. Київ, вул. генерала Шаповала, 9), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати висновок про невідповідність судді Оболонського районного суду м. Києва ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики, затвердженої рішенням Громадської ради доброчесності від 17.06.2019 у вигляді проколу електронного голосування.

Підставою для звернення до суду є те, що позивач вважає висновок ГРД необґрунтованим та безпідставним, прийнятим без врахування всіх обставин, що мали значення для їх прийняття.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Відповідно до п.п. 3 та 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу та чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Відповідно до положень абзаців 4 та 5 ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»: місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Таким чином, у позові визначається місце проживання чи перебування фізичної особи. Визначення в якості цієї адреси місця роботи не передбачено, у зв`язку з чим позивачу у позові слід зазначити місце проживання чи перебування.

Також, в порушення вимог п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України позивачем у позовній заяві не зазначено реєстраційного номеру облікової картки платника податків - ОСОБА_1 .

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В порушення вимог вказаної норми, позивачем до позовної заяви не надано доказів сплати судового збору.

В той же час, з матеріалів справи видно, що позивачем заявлено 1 (одну) вимогу немайнового характеру.

Так, згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01.01.2020 - 2102,00 грн.

Отже, за звернення до суду з даним позовом позивачу слід сплатити судовий збір у загальному розмірі 840,80 грн. на реквізити для сплати судового збору у зв`язку із зверненням до Окружного адміністративного суду м. Києва, а саме: отримувач коштів УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101; rод отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); rод банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA908999980313181206084026007; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу *;101; код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Окружний адміністративний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа).

Також, в порушення вимог ч. 2 ст. 79 та ч. 4 ст. 161 КАС України позивачем не надано суду декларацій доброчесності, на які позивач посилається у позовній заяві та які були предметом дослідження Громадською радою доброчесності, у тому числі, за результатами дослідження яких прийнято оскаржуваний висновок.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

В той же час, згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

З матеріалів позовної заяви видно, що позивач просить суд скасувати висновок про невідповідність судді Оболонського районного суду м. Києва ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики, затвердженої рішенням Громадської ради доброчесності від 17.06.2019.

В той же час, до суду з даним позовом позивач звернулась 16.01.2020, підтвердженням чого є штамп вхідної кореспонденції Окружного адміністративного суду м. Києва, проставленого на позовній заяві.

Тобто, до суду з даним позовом позивач звернулась поза межами шестимісячного строку, передбаченого ч. 2 ст. 122 КАС України.

Посилання позивача у позовній заяві на те, що оскаржуваний висновок вона отримала 09.01.2020 під час ознайомлення з матеріали досьє є таким, що не відповідають фактичним обставинам.

Слід зазначити, що матеріали позовної заяви взагалі не містять доказів ознайомлення ОСОБА_1 з матеріалами суддівського досьє 09.01.2020. Додана до адміністративного позову заява позивача від 09.01.2020 про надання можливості ознайомитися з суддівським досьє не може свідчити про безпосереднє ознайомлення позивача з таким досьє, оскільки відсутні докази реєстрації такої заяви у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України або надіслання/вручення такої заяви комісії.

Більш того, при ознайомленні з позовом та даними ЄДРСР встановлено, що ухвалою судді Окружного адміністративного суду м. Києва Добрянською Я.І. від 13.01.2020 позовну заяву ОСОБА_1 , до Громадської ради доброчесності про визнаття протиправним та скасування висновку про невідповідність судді Оболонського районного суду м. Києва ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики, затвердженої рішенням Громадської ради доброчесності від 17.06.2019 у вигляді проколу електронного голосування у справі № 640/25853/19 повернуто позивачу.

В той же час, з позовної заяви, наявної у комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» по вказаній справі № 640/25853/19 вбачається, що ОСОБА_1 у такій позовній заяві наголошує на тому, що 18.06.2019 на її електрону адресу від помічника члена комісії ВККС ОСОБА_3 надійшов висновок Громадської ради доброчесності про невідповідність судді Оболонського районного суду м. Києва ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики.

Тобто, з вказаного слідує, що оскаржуваний висновок від 17.06.2019 позивач отримала 18.06.2019, про існування якого та про зміст якого їй також стало відомо 18.06.2019.

Відтак, до суду з даним позовом позивач звернулась поза межами шестимісячного строку, оскільки строк звернення до суду, передбачений ч. 2 ст. 122 КАС України, сплив 18.12.2019.

При цьому, заяви про поновлення пропущеного строку звернення з адміністративним позовом до суду позовна заява не містить, а також доказів на підтвердження поважності причин такого пропуску суду також не надано.

Крім того, положеннями ст. 94 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Аналогічні положення визначені Національним стандартом України «Вимоги до оформлювання документів» ДСТУ 4163-2003., що затверджений Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55.

Так, пункт 5.27 даного стандарту визначає, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту.

Як видно з доданих до позовної заяви документів, останні не засвідчені належним чином у визначеному законодавством порядку.

Також, у вступній частині позову позивач визначає третю особу по даному спору - Вищу кваліфікаційну комісію суддів України.

У той же час, відповідно до вимог ч.ч. 2 та 4 ст. 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Згідно частини п`ятої цієї статті про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Проте, позов не містить заяви про залучення третьої особи до участі у справі із зазначенням на стороні якої саме особи та на яких підставах третю особу належить залучити до участі у справі та на які права, свободи, інтереси або обов`язки цієї особи може вплинути рішення у справі.

Отже, наведене вище свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду (вул. Болбочана Петра, 8, корп. 1, блок А, м. Київ, 01601) протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:

1) заяви/уточнення із зазначенням місця проживання чи перебування ОСОБА_1 ; із зазначенням реєстраційного номеру облікової картки платника податків - ОСОБА_1 ;

2) оригіналу документу про сплату судового збору за звернення до суду у розмірі 840,80 грн.;

3) документів на підтвердження обставин на які позивач посилається у позовній заяві (як зазначено вище) відповідно до кількості учасників справи;

4) заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом із обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску;

5) оригіналів або належним чином засвідчених копій доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача (питання засвідчення копій);

6) заяви про залучення третьої особи до участі у справі, а також на яких підставах третю особу належить залучити до участі у справі та на які права, свободи, інтереси або обов`язки цієї особи може вплинути рішення у справі.

Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Відповідно до положень ст. 169 та ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про залишення позову без руху не оскаржується.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя О.А. Кармазін