Ухвала суду № 87042629, 20.01.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

20 січня 2020 року м. Київ № 640/23724/19

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши без виклику учасників справи заперечення відповідача щодо розгляду в порядку спрощеного провадження справи

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Хостленд»до Міністерства юстиції України Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармгейт Україна»провизнання протиправним та скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обережною відповідальністю «Хостленд» (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 5, код ЄДР: 42341741) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДР: 00015622), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ від 12.11.2019 № 3491/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень».

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що спірний наказ прийнятий з порушенням вимог порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, оскільки комісією з питань розгляду скарг МЮУ позивача не повідомлено про розгляд скарги ТОВ «Фаргейт Україна», а також не надіслано копію такої скарги на адресу позивача.

Ухвалою від 17.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Враховуючи предмет та підстави позову, склад учасників справи, розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

17.01.2020 канцелярією суду зареєстровано клопотання відповідача щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Міністерство юстиції України звертає увагу на помилковість такої позиції суду.

Міністерство юстиції України зазначає про велике значення цієї справи для Міністерства, про достатню складність для Міністерства юстиції України правовідносин у справі та беручи певні, встановлені саме Міністерством обставини, які на думку Міністерства не відповідають певним (невідомим суду) умовам при яких суд має право розглядати таку справу в порядку спрощеного позовного провадження, Міністерство юстиції України просить розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Таким чином, Міністерство, виконавчий орган, замість суду вищої інстанції таким чином надає оцінку судовому рішенню.

Враховуючи вищевикладене, суд звертає увагу, що відповідно до п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України дана справа належить до справ незначеної складності (п. 20 ч. 1 ст.4; ч. 2 ст. 12 КАС України) та у відповідності до ч. 1 ст. 257, ч. 5 ст. 262 КАС України підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 2. ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту ч. 4 ст. 12 КАС України.

Суд звертає увагу заявника, що відповідно до положень ч. 4 ст. 12 та ч. 4 ст. 257 КАС України дана справа не належить до категорій справ, які розглядаються виключно за правилами загального провадження.

У той же час, частиною 3 ст. 12 КАС України передбачено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 4 ч. 9 ст. 171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються - за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

Відтак, виходячи з наведених вище положень, зокрема, п. 10. ч. 6 ст. 12 КАС України, ч. 3 ст. 257 КАС України (щодо вирішення судом питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд), вбачається, що саме суд визначає складність справи та можливість її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Водночас, частиною 4 статті 260 КАС України встановлено, що якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Відповідно до ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

У даному випадку, враховуючи предмет та підстави позову, обсяг наявних матеріалів, склад учасників справи, суд не вбачає підстав для задволення клопотання відповідача щодо розгляду справи в порядку загального провадження.

У разі складності такої справи саме для Міністерства юстиції, останнє не позбавлене можливості підвищити свій професійний рівень.

У взаємозв`язку з наведеними правилами, суд вважає за доречне також звернути увагу на певні висновки ЄСПЛ в аспекті доводів заявника. Так, у п. 44 Рішенні ЄСПЛ від 13.03.2018 у справі «Mirovni Inљtitut v. Slovenia» проти Словенії зазначено, що внутрішнє законодавство не завжди вимагає провести слухання в Адміністративному суді. Винятковий характер обставин, що можуть бути підставами для відмови в усному розгляді великою мірою залежить від характеру проблеми, що вирішується компетентним національним судом, а не від частоти виникнення таких ситуацій (Miller v. Sweden (Міллер проти Швеції), § 29; Martinie v. France (Мартіньє проти Франції), § 41). Суд також постановив, що відмова у розгляді може бути обґрунтованою у справах, що стосуються лише правових питань обмеженого характеру (Allan Jacobsson v. Sweden (No. 2) (Аллан Якобсон проти Швеції), §§ 48-49; Valovб and Others v. Slovakia (Валова та інші проти Словакії), §§ 65-68) або які не несуть певної складності (Varela Assalino v. Portugal (Варела Ассаліно проти Португалії) (dйc.); Speil v. Austria (Шпайль проти Австрії) (dйc.));

Суд звертає увагу, що у своєму клопотанні та в контексті критеріїв, визначених у ч. 3 ст. 257 КАС України, відповідач не деталізував тих обставин, фактів, відносин чи наявних матеріалів, які, на його думку, окремо або у сукупності доводять складність справи та зумовлюють необхідність її розгляду за правилами загального провадження.

Наведене додатково вказує на безпідставність та необґрунтованість заявленого клопотання щодо розгляду справи в порядку загального провадження, як власне і відсутність належним чином засвідченої довіреності на ім`я представника.

Керуючись вимогами ч. 6 ст. 12, п. 20 ч. 1 ст.4, ч. 2 ст. 12, 65, ч. 1 ст. 257, ч. 5 ст. 262, ч. 1 ст. 260, ч. 4 ст. 260, 241, 243, 248, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання Міністерства юстиції України про розгляд справи за правилами загального провадження та про виклик свідка.

Звернути увагу Міністерства юстиції України на невиконання вимог ухвали суду від 17.12.2019 щодо витребування доказів та попередити про наслідки невиконання вказаних вимог, передбачених КАС України.

Копію даної ухвали направити учасникам справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.А. Кармазін