Рішення № 87041455, 15.01.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/3543/19

РІШЕННЯ

іменем України

15 січня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В.,

за участю:секретаря судового засідання Голуб О.Р. позивача: ОСОБА_1 , представника позивача: Кашина В.А., представника відповідача: Чорної А.А. , розглянувши адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування припису, постанови,

ВСТАНОВИВ:

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

ФОП ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління Держпраці у Хмельницькій області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати припис управління Держпраці у Хмельницькій області № ХМ 2380/1635/АВ-П518 від 16.10.2019;

- визнати протиправною та скасувати постанову управління Держпраці у Хмельницькій області від 23.10.2019 №22/229 про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу в сумі 125190,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що є фізичною особою-підприємцем та 01.10.2019 позивачем та ОСОБА_2 укладена цивільно-правова угода, у відповідності до якої ОСОБА_2 виступила виконавцем робіт, а саме випікання пиріжків в кількості 400 штук, а позивач, як замовник взяла на себе зобов`язання оплатити надані послуги. Згідно вказаного договору сторонами було виконано всі домовленості та зобов`язання. На момент надання послуг, ОСОБА_2 у трудових відносинах з позивачем не перебувала, роботи виконувала на свій власний розсуд та бачення та була офіційно працевлаштована в Старокостянтинівській дитячо-юнацькій спортивній школі на посаді двірника, послуги позивачу надавала в період своєї відпустки. Позивач вказує, що нею здійсненні всі обов`язкові платежі за вказаним вище договором.

Працівниками Управління Держпраці у Хмельницькій області проведене інспекційне відвідування ОСОБА_1 та за результатами проведення перевірки складено акт № 2380/1635/АВ, згідно з яким встановлено, що позивач вчинила порушення частини 1 статті 21, частини 3 статті 24 КЗпП України, що полягає у допущенні до роботи найманого працівника ОСОБА_2 , у період з 03.10.2019 без укладення трудового договору, а також не повідомила Державну фіскальну служби України про прийняття працівника на роботу.

Постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 22/229 від 23.10.2019 Управління Держпраці у Хмельницькій області накладено на ФОП ОСОБА_1 штраф у розмірі 125190,00 грн. за виявлене порушення.

Такі дії відповідача по справі, винесений припис та оскаржувана постанова позивач вважає протиправними, незаконними, необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали , просили задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача проти заявленого позову заперечила в повному обсязі, свою позицію виклала у поданому відзиві, де зазначає, що в ході проведення у ФОП ОСОБА_1 контрольного заходу встановлено порушення позивачем законодавства про працю. Представник відповідача стверджує, що оскаржувана постанова винесена відповідно до вимог чинного законодавства, а тому просить в задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою від 20.11.2019 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначив її до розгляду в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Як встановив суд, ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець та з 18.02.1997 займається підприємницькою діяльністю за видом діяльності 55.10 - Діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

01.10.2019 між ФОП ОСОБА_1 (Замовник) та ОСОБА_2 (Виконавець) було укладена цивільно-правова угода, згідно якої Виконавець виконувала роботу з випікання пиріжків в кількості 400 штук, а Замовник взяла на себе зобов`язання оплатити надані послуги.

Посадовими особами Управління Держпраці у Хмельницькій області ( ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ) 03.10.2019 згідно пункту 33 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823 та на підставі Наказу Управління Держпраці у Хмельницькій області від 03.10.2019 №209 та направлення №695/19 було здійснено відвідування приміщення за адресою: 31100 АДРЕСА_1 (магазин "Nіkоn" та заклад "Літній лагер" щодо дотримання вимог законодавства з питань додержання законодавства про працю.

За результатами проведення перевірки складено акт № 2380/1635/АВ, згідно з яким встановлено, що ФОП ОСОБА_1 , здійснюючи підприємницьку діяльність у закладі "Літній лагер" (м. Старокостянтинів), вчинила порушення частини 1 статті 21, частини 3 статті 24 КЗпП України, що полягає у допущенні до роботи найманого працівника ОСОБА_2 , у період з 03.10.2019 без укладення трудового договору, а також не повідомила Державну фіскальну служби України про прийняття працівника на роботу.

Разом з тим посадовими особами управління Держпраці у Хмельницькій області винесено припис про усунення виявлених порушень № ХМ2380/1635/АВ-П518, яким зобов`язано ФОП ОСОБА_1 усунути виявлені під час перевірки порушення та про виконання припису повідомити управління з наданням підтверджуючих документів.

Керуючись статтею 259 КЗпП України, статтею 53 Закону України "Про зайнятість населення", частиною 3 статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", пунктом 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509, та на підставі абзацу другого частини 2 статті 265 КЗпП України, Постановою № 22/229 від 23.10.2019 начальник Управління Держпраці у Хмельницькій області Глушаков О.О., наклав на ФОП ОСОБА_1 штраф у розмірі 125190,00 грн. за виявлені під час інспекційного відвідування порушення

Вважаючи такі дії відповідача, винесений припис та оскаржувану постанову незаконними, необґрунтованими та такими, що порушують її права та інтереси, позивач звернулася до суду за захистом порушених прав.

ІV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі Закон №877-V).

Як зазначено в статті 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною четвертою статті 2 Закону №877-V визначено, що заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону (частина 5 статті 2 Закону №877-V).

Відповідно до положень статті 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (далі - Положення №96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

У відповідності до частини першої статті 259 Кодексу законів про працю України Кабінет Міністрів України постановою від 26.04.2017 №295 затвердив Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі Порядок №295), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю.

Згідно з пунктом 2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань.

Інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад, посадовими обов`язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (пункт 3 Порядку №295).

Відповідно до пп. 6 пункту 5 Порядку №295 інспекційні відвідування проводяться за інформацією Пенсійного фонду України та його територіальних органів про, зокрема: - роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної; - роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків; - роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації.

Про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі (пункт 8 Порядку №295).

Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення (пункт 9 Порядку №295).

За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення (пункт 19 Порядку №295).

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування (пункт 20 Порядку №295).

Пунктом 21 Порядку №295 визначено, що якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною.

Згідно з пунктом 23, 24 Порядку №295 припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування. Припис вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду. У приписі зазначається строк для усунення виявлених порушень. У разі встановлення строку виконання припису більше ніж три місяці у приписі визначається графік та заплановані заходи усунення виявлених порушень з відповідним інформуванням інспектора праці згідно з визначеною у приписі періодичністю. Припис складається у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування або невиїзне інспектування, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник припису залишається в об`єкта відвідування.

У разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності (пункт 27 Порядку №295).

У разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються (пункт 28 Порядку №295).

Заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування (пункт 29 Порядку №295).

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" визначено постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення" від 17.07.2013 №509 (далі - Порядок №509).

Відповідно до п. 2 Порядку №509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками.

Штрафи можуть бути накладені, зокрема, на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та правомірність оскаржуваної постанови відповідача на основі зазначених правових норм, суд виходить з наступного.

Оскаржуваною постановою №22/229 від 23.10.2019 встановлено порушення позивачем вимог частин 1, 3 статті 24 КЗпП України, постанови КМУ №413 від 17.06.2015 "Повідомлення про прийняття працівника на роботу", яке, за твердженням відповідача, полягало у тому, що між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мали місце трудові відносини, які юридично не приведені у відповідність до вимог чинного законодавства, тобто ОСОБА_2 була допущена до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення територіального органу ДФС про прийняття працівників на роботу, що передбачено Постановою №413.

З вказаним висновком управління Держпраці у Хмельницькій області суд не погоджується та зазначає наступне.

Так, згідно з частиною 2 статті 2 КЗпП працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Відповідно до частини 1 статті 21 КЗпП трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим за підстав, наведених в частині 1 статті 24 КЗпП.

З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №820/1432/17, від 13.06.2019 у справі №815/954/18, від 04.09.2019 у справі №0480/4515/18 та від 26.09.2019 у справі № 0440/5828/18.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина третя статті 24 КЗпП).

Відповідно до частини 3 статті 24 КЗпП Кабінет Міністрів України прийняв постанову "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" № 413 від 17.06.2015 (далі Постанова № 413).

За правилом, визначеним Постановою № 413 повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.

Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Суд встановив, що оскаржувана постанова фактично спирається на пояснення ОСОБА_2 , як на єдиний доказ того, що трудові відносини між нею та ФОП ОСОБА_1 не були оформлені.

Судом критично оцінює посилання відповідача в Акті перевірки на те, що ОСОБА_2 під час підготовки до проведення інспекційного відвідування надала письмові пояснення, в яких вказала, що вона працює у позивача, договорів не укладала, оскільки, як встановлено в судовому засіданні, суті заданих питань ОСОБА_2 не розуміла, пояснення надавала у відсутності ФОП ОСОБА_1 . Аналогічні пояснення були подані позивачем до управління Держпраці до Акту на окремому аркуші з підтверджуючими документами.

Суд встановив, що на час перевірки (03.10.2019) між ФОП ОСОБА_1 як фізичною особою-підприємцем та ОСОБА_2 було укладено цивільно-правову угоду від 01.10.2019. У договорі зазначено, що виконавець самостійно організовує виконання роботи, не підлягає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку. Вказана цивільно-правова угода, що укладена між позивачем та вищевказаною фізичною особою не містить ознак трудового договору, зокрема: обов`язку виконавця бути присутнім на роботі у визначені робочі години, обов`язку дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку; регламентації процесу праці, часу та тривалості робочого часу. Окрім цього, ОСОБА_2 офіційно працевлаштована в Старокостянтинівській дитячо-юнацькій спортивній школі на посаді двірника, послуги ФОП ОСОБА_1 надавала в період своєї відпустки.

Окрім того, факт оформлення цивільно-правової угоди між позивачем та ОСОБА_2 саме з 01.10.2019, підтверджується дослідженими у судовому засіданні поясненями свідка - ОСОБА_2 .

Як вже зазначалося, відповідно до вимог статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи-підприємці несуть відповідальність за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору.

Представником відповідача до суду не надано, а судом, з матеріалів справи не встановлено жодних доказів допуску зазначеної вище особи до роботи без укладення трудового договору. Суд зазначає, що станом на момент проведення перевірки та відібрання пояснень у ОСОБА_2 , останнім не учинялися дії, які б свідчили про допуск її до роботи у ФОП ОСОБА_1 без укладення трудового договору.

Враховуючи викладене, а також встановлення факту відсутності в діях позивача порушення передбаченого статтями 21, 24 КЗпП України та Постанови КМУ від 17.06.2015 №413 "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу", суд вважає, що винесення припису про усунення виявлених порушень від 19.10.2019 №ХМ2380/1635/АВ-П518 та накладення відповідачем на позивача штрафу у розмірі 125190,00,00 грн. не може вважатись правомірним.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 1 та частини 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач по справі, як суб`єкт владних повноважень, не виконав покладеного на нього обов`язку щодо доказування правомірності прийняття оскаржуваної постанови, тому з огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані припис та постанова є необґрунтованими, прийнятими не у відповідності до норм чинного законодавства, у зв`язку із чим суд дійшов висновку про їх протиправність та скасування.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, як розподілити між сторонами судові витрати (пункт 5 частини 1 статті 244 КАС України).

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, сплачений судовий збір у розмірі 3172,90 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до управління Держпраці у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування припису, постанови задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис управління Держпраці у Хмельницькій області № ХМ 2380/1635/АВ-П518 від 16.10.2019.

Визнати протиправною та скасувати постанову управління Держпраці у Хмельницькій області від 23.10.2019 №22/229 про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу в сумі 125190,00 грн.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 3172 (три тисячі сто сімдесят дві) грн. 90 коп. за рахунок бюджетних асигнувань управління Держпраці у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 20 січня 2020 року

Позивач:Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Управління Держпраці у Хмельницькій області (вул. Камянецька, 74, м.Хмельницький, Хмельницька область, 29013 , код ЄДРПОУ - 39793137) Головуючий суддя В.В. Матущак