Ухвала суду № 87041418, 21.01.2020, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у закритті провадження у справі

21 січня 2020 р. м. Чернівці Справа № 824/1523/19-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про закриття провадження у справі ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (0453, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17) про визнання бездіяльності, дій протиправними та стягнення грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Чернівецького окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач) про:

- визнання протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що полягала у затримках виплати гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами ОСОБА_1 у ПАТ «Банк Михайлівський» та невчасному наданні інформації щодо такого відшкодування, а також дії Фонду з надання перекрученої інформації із зазначеного питання;

- стягнення з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 15012 грн. 45 коп., у тому числі 13012 грн. 45 коп. за прострочку виплати гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами у ПАТ «Банк Михайлівський» та 2000 грн. 00 коп. на відшкодування моральної шкоди.

20.01.2020 року до суду від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі в порядку пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки позивач звернувся за захистом порушених, на його думку, прав, що виникли із цивільних відносин, а саме із цивільно-правових угод - договорів банківського вкладу (депозити), тому спір в частині стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат за прострочення зобов`язання підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

При цьому, у вказаному клопотанні зроблено посилання на постанову Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року в справі № 826/12003/16 та зазначено, що відповідно до правових висновків, викладених у вказаній постанові, справа за позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про відшкодування шкоди підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки ці вимоги не пов`язані з вимогою вирішити публічно - правовий спір.

Розглянувши клопотання про закриття провадження у справі, суд вважає, що у задоволенні клопотання необхідно відмовити, виходячи із наступного.

При вирішенні заявленого клопотання суд виходить із завдань адміністративного судочинства, якими відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Так, КАС України визначено юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлено порядок здійснення судочинства в адміністративних судах (частини 1 статті 1 КАС України).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 КАС України під адміністративною справою розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. При цьому публічно-правовим спором є спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи (пункт 2 частини 1 статті 4 КАС України).

Пунктом 1 частини 1 статті 238 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 року № 4452-VI (далі - Закон № 4452-VI) встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об`єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. Фонд є суб`єктом управління майном, самостійно володіє, користується і розпоряджається належним майном, вчиняючи стосовно нього будь-які дії (у тому числі відчуження, передача в оренду, ліквідація), що не суперечать законодавству та меті діяльності Фонду.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1167 ЦК України визначено підстави відповідальності за завдану моральну шкоду. Так, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

За приписами статті 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Статтею 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відтак, справи щодо відшкодування майнової шкоди, в тому числі майнової шкоди, завданої фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень належить розглядати у порядку цивільного судочинства.

Разом з цим, згідно з частиною 1 статті 21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.

Зокрема, як зазначено у частині 5 цієї статті, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншими порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду від 29.09.2016 року №14 при оскарженні рішення суб`єкта владних повноважень особа має право також заявити і вимоги про відшкодування шкоди, завданої цим рішенням. Відповідно, коли у своїх позовних вимогах позивач не просить скасувати будь-яке рішення суб`єкта владних повноважень (визнати його дії чи бездіяльність неправомірною, тощо), такі позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Окрім цього, суд звертає увагу на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 30.01.2019 року в справі №826/12003/16, згідно якої справа за позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про відшкодування шкоди підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки ці вимоги не пов`язані з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

З цього слідує, що вимоги про відшкодування шкоди, заявленої з вирішенням публічно-правового спору, можуть розглядатися в одному провадженні в порядку адміністративного судочинства, в той час як за інших обставин вимога про відшкодування шкоди вирішується судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Як вбачається зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 , ним заявлено позовні вимоги про визнання бездіяльності та дій відповідача, як особи публічного права, протиправними. У такому випадку позовні вимоги про відшкодування шкоди також підлягають вирішенню за правилами адміністративного судочинства.

За таких обставин, слід прийти до висновку, що цей спір за всіма ознаками відповідає критеріям публічно-правового спору, який має розглядатись та вирішуватись в порядку адміністративного судочинства, а тому підстави для закриття провадження у цій справі відсутні.

Окрім цього, з цим позовом позивач звертався до суду в порядку передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України, однак постановою Верховного Суду від 23.10.2019 року, у справі №725/5833/16-ц провадження у справі закрито та роз`яснено йому, що таким спір має розглядатись за правилами адміністративного судочинства.

На підставі наведеного та керуючись статтями 238, 241, 243, 248, 256 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про закриття провадження у справі - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О.В. Анісімов