Ухвала суду № 87040813, 21.01.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

21 січня 2020 р. Справа № 583/5383/19

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Савицька Н.В., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до Охтирського відділу ДВС ГТУЮ, Охтирської ОДПІ, ДПС Сумської області про скасування постанови та вимоги,-

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 27.12.2019 позовна заява ОСОБА_1 до Охтирського відділу ДВС ГТУЮ, Охтирської ОДПІ, ДПС Сумської області про скасування постанови ВП №60219574 від 07.10.2019 та вимоги ДПС №Ф-174-254 від 02.07.2019 передана за підсудністю на розгляд до Сумського окружного адміністративного суду.

Вказана позовна заява надійшла до Сумського окружного адміністративного суду 17.01.2020.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.ст. 160,161 КАС України.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Згідно з п. п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840,80 грн); за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У позовній заяві ОСОБА_1 просить скасувати постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ВП №60219574 від 07.10.2019 та скасувати вимогу ДПС №Ф-174-254 від 02.07.2019, тобто, заявлено одну вимогу майнового характеру та одну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, сума судового збору, що повинна бути сплачена при поданні даної позовної заяви складає 1681,60 грн (840,80 грн + 840,80 грн).

Однак, позивачем не надано доказів сплати судового збору в належному розмірі або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Положеннями ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов, зокрема, розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Згідно ч.2 ст.8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Так, єдиною підставою для вчинення дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування судом майнового стану сторін. При цьому особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Тобто, звільнення, зменшення, відстрочення, розстрочення сплати судового збору за клопотанням сторони є правом суду, а не його обов`язком, тому відбувається на розсуд суду у кожному конкретному випадку на підставі поданих стороною доказів та наведених у клопотанні підстав.

Майновий стан визначається за сукупністю доказів, зокрема: довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків.

Враховуючи викладене, позивачу необхідно надати документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону або подати докази сплати судового збору в розмірі 1681,60 грн за наступними реквізитами:

Отримувач коштів Сумська міська отг/Адмін.окружн.суд/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37970593

Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. Подат.)

Рахунок отримувача UA878999980313151206084018540

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Найменування коду класифікації доходів бюджету Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050).

Відповідно до ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Так, частиною 5 ст. 160 КАС України встановлені вимоги до позовної заяви, зокрема, про те, що в позовній заяві зазначаються ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень; зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; докази, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Як вбачається із позовної заяви, ОСОБА_1 зазначила одним із відповідачів Охтирську ОДПІ, у той час як правильною назвою є - Охтирське управління ГУ ДПС у Сумській області. Крім того, всупереч положенням ч.5 ст.160 КАС України вимог до вказаного відповідача позивачем не заявлено.

Враховуючи вказані обставини, позивачу необхідно уточнити суб`єктний склад учасників справи, зазначивши зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Частиною 2 ст. 94 КАС України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.

Згідно з ч. 5 ст. 94 КАС України учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Як вбачається із позовної заяви, позивач подала до суду разом із позовною заявою копію постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ВП №60219574 від 07.10.2019, яка не засвідчена належним чином в установленому законом порядку. Крім того, ОСОБА_1 просить скасувати вимогу №Ф-174-254 від 02.07.2019, однак належним чином завіреної копії оскаржуваної вимоги до позовної заяви позивачем не додано.

Таким чином, для усунення вказаного недоліку позивачем необхідно надати суду належним чином завірені копії оскаржуваних постанови та вимоги.

Також, позивач у позовній заяві, у порушення вимог п.8 ч.5 ст.160 КАС України, не зазначила відомості щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Крім того, згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно з пунктом 1 частини 2 вищевказаної статті позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Так, позивачем оскаржується постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ВП №60219574, прийнята 07.10.2019, а до Охтирського міськрайонного суду Сумської області Міронова Н.А. звернулась лише 26.12.2019, про що свідчить відбиток штампу на позовній заяві.

У позовній заяві позивач зазначила, що про спірну постанову дізналась 13.11.2019, однак заяву про поновлення строку звернення до суду та належних і допустимих доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду не надала.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.

Орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску.

У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Таким чином строк на оскарження спірної вимоги складає 10 календарних днів. Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 31.01.2019 по справі № 802/983/18-а.

Позивачем оскаржується вимога № Ф-174-254 від 02.07.2019. ОСОБА_1 і у позовній заяві зазначає, що дану вимогу вона не отримувала, а про її існування дізналася лише з оскаржуваної постанови, при цьому позивач не надала до суду заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Зважаючи на викладене, позивач звернулась до суду із пропуском строку, встановленого ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Позивач не подала зави про поновлення пропущеного строку звернення до суду для оскарження вимоги про сплату боргу та постанови 07.10.2019 ВП №60219574, а в позовній заяві не зазначила обґрунтувань поважності причин пропуску такого строку.

Враховуючи викладене та з урахуванням того, що з позовної заяви неможливо встановити коли саме і як позивач дізналася про існування оскаржуваної вимоги та постанови, позивачу необхідно подати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду у якій зазначити поважні причини пропуску такого строку щодо оскарження вимоги від 02.07.2018 № Ф-174-254 та заяву щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду щодо оскарження постанови від 07.10.2019 ВП №60219574, підтверджені належними доказами.

Також, у відповідності до вимог ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначаються, зокрема: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; відомості щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

У порушення вказаних норм позивач не зазначила ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідачів, відомі номери засобів зв`язку відповідачів, а також офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти відповідачів.

Крім того, згідно з п. 11 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві, серед іншого, зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Позивач у позовній заяві письмово не підтвердила того факту, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

З урахуванням наведеного, позивачу необхідно надати суду власне письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Положеннями ч. 1 ст. 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, позивачем надано лише одну копію позовної заяви, але без копій доданих до позовної заяви документів.

З урахуванням наведеного, позивачу необхідно надати суду копії позовної заяви, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.

Враховуючи викладене, позивачу пропонується подати до суду уточнену позовну заяву, в якій зазначити: ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідачів; відомі номери засобів зв`язку відповідачів; офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти відповідачів; надати суду докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги; уточнити суб`єктний склад учасників справи; зазначити відомості щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; надати суду власне письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; надати суду копії позовної заяви, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи; надати суду належним чином завірені копії оскаржуваної вимоги та постанови; надати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду у якій зазначити поважні причини пропуску такого строку щодо оскарження вимоги від 02.07.2018 № Ф-174-254 та заяву щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду щодо оскарження постанови від 07.10.2019 ВП №60219574, підтверджені належними доказами, а також надати суду докази сплати судового збору.

Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Охтирського відділу ДВС ГТУЮ, Охтирської ОДПІ, ДПС Сумської області про скасування постанови та вимоги - залишити без руху.

2. Позивачу усунути недоліки позовної заяви у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Копію даної ухвали направити особі, що звернулась із позовною заявою.

4. У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню позивачеві.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Савицька