Рішення № 87040654, 20.01.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

20 січня 2020 року м. Рівне №460/2331/19Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жуковської Л.А. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 доГоловного управління ДФС у Рівненській області про визнання дій протиправними та скасування вимоги, -В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання дій протиправними та скасування вимоги.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на підставі рішення Ради адвокатів Рівненської області №1/-35 від 11.04.2017 їй видано адвокатське свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №1248 від 22.06.2018. Вказує про те, що відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань перебуває на обліку як ФОП у ГУ ДФС у Рівненській області на спрощеній системі оподаткування, основний вид економічної діяльності: 69.10 діяльність у сфері права. Водночас, контролюючим органом в кінці 2019 року їй встановлено ознаки незалежної професійної діяльності та нараховано на цій підставі єдиний внесок та сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску №Ф-7405-50 в сумі 2376,24 грн. Вважає дій відповідача щодо одночасного взяття на облік, як самозайнятої особи, яка проводить незалежну професійну діяльність та фізичної особи - підприємця, що здійснює діяльність у сфері права, а також вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску протиправними.

Ухвалою суду від 15.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи по суті призначено у відкритому судовому засіданні на 31.10.2019 на 10:00год.

Головним управлінням ДФС у Рівненській області, у встановленні судом строки, подано відзив на позовну заяву (а.с.41-43). В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими. Вказує про те, що взяття на облік платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону № 755, контролюючим органом здійснюється за місцезнаходженням чи місцем проживання у день отримання від них заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою 2-ЄСВ згідно з додатком 2 до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 №1162, яка безоплатно надсилається (вручається) платникам єдиного внеску, контролюючим органом наступного робочого дня з дня взяття їх на облік. Також зазначають про те, що відповідно до п.4 ч.1 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування. Вказаним Законом зазначено, що платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зокрема, адвокатську діяльність та отримують дохід від діяльності. Враховуючи викладене, просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою суду від 31.10.2019 вирішено розгляд справи продовжити у порядку письмового провадження.

Ухвалою суду від 07.11.2019 провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій адміністративній справі №520/3939/19.

Ухвалою суду від 20.12.2019 провадження у справі поновлено. Розгляд справи продовжено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

13.01.2020 від представника відповідача надійшло клопотання, в якому просить допустити процесуальне правонаступництво Головного управління ДФС у Рівненській області на Головне управління ДПС у Рівненській області.

Розглянувши подане клопотання, судом встановлено наступне.

Відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 №1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу.

Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності (абз.4 п.2 Постанови).

Відповідно до інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 31.07.2019 зареєстровано юридичну особу - Головне управління ДПС у Рівненській області, запис №16081020000015074.

Частиною 1 статті 52 КАС України визначено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідача підлягає до задоволення шляхом процесуального правонаступництва Головного управління ДФС у Рівненській області на Головне управління ДПС у Рівненській області.

Враховуючи, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, то відповідно до ч.4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, з`ясувавши усі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов висновку, що позов до підлягає до задоволення повністю.

Судом встановлено, що відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа - підприємець, з 05.09.2017 та з 06.09.2017 перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області. Основний вид економічної діяльності: 69.10 Діяльність у сфері права (а.с.14).

Згідно з довідкою №2586/0216 виданою Рівненським міським відділом обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області ОСОБА_1 перебуває на обліку в Рівненському міському відділі обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області та отримує пенсію по інвалідності ІІІ гр, з./з, з 14.07.2016 - довічно (а.с.9).

Витягом з реєстру платників єдиного податку від 12.06.2018 №1817163401201 підтверджується, що ОСОБА_1 перебуває на спрощеній системі оподаткування (а.с.13).

22.06.2018 ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії НОМЕР_2 на підставі рішення Ради адвокатів Рівненської області від 11.04.2017 №1/-35, підставою зміни/ видачі дубліката є рішення Ради адвокатів Рівненської області від 22.06.2018 №258 (а.с.8).

Згідно даних інтегрованої картки платника податків за кодом 71040000 (для фізичних осіб - підприємців, у тій частині які обрали спрощену систему оподаткування та які проводять незалежну професійну діяльність) за ОСОБА_1 рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 3276,24 грн.

Головним управлінням ДФС у Рівненській області прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 22.02.2019 № Ф-7405-50, згідно з якою позивачу, як фізичній особі, нараховано суму боргу зі сплати єдиного соціального внеску в розмірі 3276,24 грн. відповідно до ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (а.с.7).

Вважаючи дані вимогу протиправною позивач звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.6 ч.2 ст.92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).

Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (ч.1 ст.2 Закону №2464-VI).

Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску (ч.2 ст.2 Закону № 2464-VI).

Згідно з п.2 ч.1 ст.1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з п.4, 5 ч. 1 ст.4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є:

фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування;

особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Законодавець розмежовує платників єдиного внеску на фізичних осіб-підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що Закон №2464-VI не визначає такого платника єдиного внеску, як фізична особа-підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності. Фізична особа-підприємець та особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, є різними платниками єдиного внеску.

Відповідно до ч.4 ст.4 Закону №2464-VI особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Дана норма кореспондує з п.3 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 14.04.2015 №435 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.05.2018 №511), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.04.2015 за №460/26905 (далі - Порядок №435), згідно яким фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему, та члени фермерського господарства звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Звіт зазначеними особами не подається.

З аналізу наведених норм вбачається, що звільнення фізичної особи-підприємця, який обрав спрощену систему оподаткування від сплати єдиного внеску можливе при наявності двох умов, а саме: необхідно мати статус пенсіонера за віком або бути особою з інвалідністю; отримувати відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №805/2195/17-а.

Як було встановлено судом позивач є особою з інвалідністю ІІІ групи та отримує пенсію призначену з 14.07.2016 - довічно. Отже, в силу вимог ч.4 ст.4 Закону №2464-VI звільнена від сплати за себе єдиного внеску.

Відповідно до абз.5 ч.1 ст.10 Закону №2464-VI платниками, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, є: особи, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, визначеними пунктом 1 частини першої статті 4, та не належать до платників єдиного внеску, визначених пунктами 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з ч.2, 3 ст.10 Закону №2464-VI особи, зазначені в частині першій цієї статті, беруть добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного в договорі про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, але не менше одного року (крім договорів про одноразову сплату).

Особи, зазначені в частині першій цієї статті, подають до органу доходів і зборів за місцем проживання відповідну заяву в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Отже, законодавством визначено обов`язкову умову для добровільної сплати єдиного внеску фізичною особою-підприємцем, яка особою з інвалідністю та отримує пенсію - укладення такою особою договору про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Матеріали справи не містять доказів укладення позивачем договору про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Порядком обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 №1162, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.12.2014 за № 1553/26330, (далі - Порядок № 1162), визначаються питання взяття на облік, внесення змін до облікових даних та зняття з обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у територіальних органах Державної фіскальної служби України, надання контролюючим органам відомостей про зміну класу професійного ризику виробництва Фондом соціального страхування за період до 01 січня 2016 року, надання Пенсійному фонду України та фондам загальнообов`язкового державного соціального страхування даних про взяття/зняття з обліку платників єдиного внеску (п.2 розділу І Порядку №1162).

Розділом ІІІ Порядку №1162 встановлено порядок взяття на облік платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Взяття на облік платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону № 755-IV, контролюючим органом здійснюється за місцезнаходженням чи місцем проживання у день отримання від них заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ згідно з додатком 1, заяви про взяття на облік платника єдиного внеску (члена фермерського господарства) за формою № 12-ЄСВ згідно з додатком 2 до цього Порядку (п.1 розділу ІІІ Порядку №1162).

Відповідно до п. 2 розділу ІІІ Порядку № 1162 платники єдиного внеску, зазначені в пункті 5 частини першої статті 4 Закону № 2464, подають заяву за формою № 1-ЄСВ (додаток 1) протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності.

Згідно з п.3 розділу ІІІ Порядку №1162 платникам єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону № 755, контролюючим органом наступного робочого дня з дня взяття на облік безоплатно надсилається (вручається) повідомлення про взяття їх на облік за формою № 2-ЄСВ згідно з додатком 2 до цього Порядку.

З аналізу наведених норм, судом встановлено, що взяття контролюючим органом на облік платників єдиного внеску осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється виключно за заявою такої особи за формою № 1-ЄСВ. Взяття на облік платників єдиного внеску осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, контролюючим органом за власною ініціативою шляхом встановлення "ознаки незалежної професійної діяльності" Порядок №1162 не передбачає.

Висновки аналогічного характеру викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 520/3939/19.

У ході розгляду справи, судом встановлено, що після отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 заяву за формою № 1-ЄСВ до контролюючого органу не подавала.

Водночас, відповідач самостійно встановив позивачу як фізичній особі-підприємцю ознаку незалежної професійної діяльності в інтегровану картку платника податку, з кодом класифікації доходів бюджету 71040000, що не узгоджується з нормами Порядку №1162, якими визначена процедура взяття на облік платників єдиного внеску.

У сукупності викладених обставин, суд дійшов висновку, що Головним управління ДПС у Рівненській області вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-7405-50 від 22.02.2019 прийнято протиправно.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень не обґрунтував обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а позивач довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

При зазначених обставинах, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають до задоволення, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

Згідно з ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС в Рівненської області судовий збір у розмірі 2689,40грн., сплачений згідно з квитанцією №22731145 від 16.09.2019 у сумі 1536,80, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи та квитанцією №ПН1168879 від 07.10.2019 у сумі 1152,60грн., оригінал якої знаходиться в матеріалах справи (а.с.28).

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Допустити процесуальне правонаступництво Головного управління ДФС у Рівненській області на Головне управління ДПС у Рівненській області.

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Рівненській області ( вул. Відінська, 12,м. Рівне,33000, ЄДРПОУ 43142449) про визнання дій протиправними та скасування вимоги, - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Рівненській області щодо самостійного взяття на облік / реєстрацію ОСОБА_1 як особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність та/або фізичної особи - підприємця з ознакою здійснення / провадження незалежної професійної діяльності.

Визнати протиправною та скасувати вимогу №Ф-7405-50 від 22.02.2019 на суму 2376,24 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС в Рівненської області судовий збір у розмірі 2689,40грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 20 січня 2020 року.

Суддя Жуковська Л.А.