Рішення № 87040489, 15.01.2020, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2831/19

15 січня 2020 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

за участю:

секретаря судового засідання Заблоцька І.І.

позивача ОСОБА_1

представника позивача Тесля П.О.

представника відповідача Мацевко І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі, позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (надалі, відповідач), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про відмову у виплаті одним платежем всієї призначеної та нарахованої пенсії ОСОБА_1 , зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області вчинити дії, а саме виплатити призначену та нараховану ОСОБА_1 пенсію із зниженням пенсійного віку згідно ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 07.02.2018 по 31.01.2019 одним платежем в сумі 14035,53 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що після надходження рішення суду на виконання, відповідач не виконав рішення повністю, а саме не провів виплату суми заборгованості за період з 07.02.2018 по 31.01.2019. Позивач вважає відмову відповідача такою, що порушує його конституційне право на пенсію, право на отримання заборгованості, визначеної рішенням суду, якою, на думку позивача, порушено принцип обов`язкового виконання рішення суду на всій території України.

Ухвалою суду від 16.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання у справі призначено на 15 січня 2020 о 09:30 год. Даною ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

У строк, встановлений судом, представник відповідача подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що доплата пенсії позивача за період з 07.02.2018 по 06.12.2018 у сумі 14035,53 грн. буде проведена в порядку черговості після виділення коштів Пенсійним фондом України для виплати заборгованості за рішенням суду. У зв`язку з чим, просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Позивач та представник позивача у відкритому судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити повністю, з мотивів, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача у відкритому судовому засіданні проти позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні повністю, з мотивів, наведених у відзиві на адміністративний позов.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

У відповідь на звернення представника позивача щодо розміру заборгованості на виконання рішення суду, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області листом від 08.11.2019 повідомило позивача, що Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649 затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, який визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду на цю мету. Даним листом також зазначено, що доплата пенсії за період з 07.02.2018 по 06.12.2018 сумі 14035,53 грн. буде проведена в порядку черговості після виділення коштів Пенсійним фондом України для виплати заборгованості за рішенням суду.

Не погоджуючись з такою відповіддю відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що згідно вимог частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 113 Конституції України передбачено, що Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.

Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Відповідно до статті 49 Закону України "Про Кабінет Міністрів України", Уряд на основі та на виконання Конституції та законі України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти: постанови та розпорядження.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду" затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі - Порядок №649), який визначив механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.

Також, пунктом 2 Порядку №649 визначено значення термінів, які вживаються в цьому Порядку, зокрема, рішення - це рішення суду, що набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", на виконання яких стягувачу нараховано пенсію або щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці (надбавки, підвищення, компенсацію втрати частини доходу, грошову допомогу), що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету та залишаються невиплаченими, або рішення суду про стягнення коштів.

Отже, суд вважає, що норма пункту 2 Постанови КМУ від 22.08.2018 №649, про те, що Порядок №649 застосовується щодо виплати коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, не виключає, а навпаки розширює коло правовідносин, які регулюються Порядком №649.

Пунктом 3 Порядку №649 визначено, що боржник веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України.

Черговість виконання рішень визначається датою їх надходження до боржника (пункт 4 Порядку №649).

Крім того, постановою правління Пенсійного фонду України від 26 вересня 2018 року № 20-1 затверджено Порядок ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 жовтня 2018 року за № 1189/32641 (надалі - Порядок №20-1).

Відповідно до пункту 6 Порядку №20-1 доступ до відомостей реєстру надається працівникам Пенсійного фонду України та його територіальних органів, якщо це передбачено їх посадовими інструкціями або потрібно для виконання дорученої їм роботи, а також членам комісії з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, що утворюється відповідно до пункту 7 Порядку № 649.

Внесення інформації до реєстру здійснюється відповідальною особою боржника. Якщо на дату внесення інформації стягувач перебуває на обліку в іншому територіальному органі Пенсійного фонду України, який не є боржником, інформацію до реєстру вносить відповідальна особа цього органу з урахуванням матеріалів пенсійної справи стягувача та наявного у ній рішення суду (пункт 7 Порядку №20-1).

Отже, питання погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, врегульоване Кабінетом Міністрів України як вищим органом виконавчої влади.

При цьому, Порядком визначено, що виплата такої заборгованості буде здійснюватись за рахунок коштів, спеціально передбачених у державному бюджеті Пенсійного фонду України на цю мету.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.08.2018 у справі №819/797/18 позов задоволено повністю, визнано протиправною відмову Чортківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області у призначені пенсії із зниженням пенсійного віку ОСОБА_1 , оформленої протоколом № 60 від 21.03.2018 р., зобов`язано Чортківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області призначити ОСОБА_1 пенсію із зниженням пенсійного віку згідно ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 07.02.2018.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2018 апеляційну скаргу Чортківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.08.2018 у справі №819/797/18 повернено скаржнику. Таким чином, судове рішення у справі №819/797/18 набрало законної сили 07.12.2018.

Вказане рішення направлене на виконання до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, та на його виконання в грудні 2019 виплачено 2704,26 грн., з огляду на що розмір боргу за рішенням суду №819/797/18 від 16.08.2018 за період з 07.02.2018 по 06.12.2018 становить 14035,53 грн. Зазначене не заперечувалось учасниками справи у судовому засіданні.

Водночас, в ході судового розгляду справи встановлено, що борг за рішенням суду №819/797/18 від 16.08.2018 за період з 07.02.2018 по 06.12.2018 у розмірі 14035,53 грн. внесений в реєстр судових рішень і буде виплачений відповідно до постанови №649.

Крім цього, суд зазначає, що рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.08.2018 у справі №819/797/18 виконане повністю відповідачем, оскільки ОСОБА_1 призначено пенсію із зниженням пенсійного віку згідно ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 07.02.2018 та розпочато виплату призначеної пенсії, а саме в грудні 2019 року позивачу виплачено 2704,26 грн.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про відсутність в діях Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області ознак протиправної бездіяльності, що оскаржується у спірному випадку позивачем.

Конституційний Суд України у Рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 зазначив, що Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту.

У Рішенні від 2 березня 1999 року № 2-рп/99 Конституційний Суд України вказав, що здійснення в цілому політики соціального захисту не належить до виключних повноважень Верховної Ради України; політика соціального захисту є складовою частиною внутрішньої соціальної політики держави, забезпечення її проведення, відповідно до пункту 3 статті 116 Конституції України, здійснюється Кабінетом Міністрів України. Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади наділений конституційними повноваженнями спрямовувати і координувати діяльність міністерств, інших органів виконавчої влади, до яких належить і Пенсійний фонд України. Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України бюджет Пенсійного фонду України затверджує Уряд України. Таким чином, Кабінет Міністрів України є органом, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері, а Пенсійний фонд України - органом, який реалізує таку політику, в тому числі за рахунок коштів Державного бюджету України.

Принцип збалансованості інтересів людини з інтересами суспільства сформульовано у практиці Європейського суду з прав людини.

У рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Сорінг проти Сполученого Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року "спрямована на пошук справедливого співвідношення між потребами, пов`язаними з інтересами суспільства в цілому, і вимогами захисту основних прав людини". У рішенні від 17 жовтня 1986 року у справі "Ріс проти Сполученого Королівства" суд зазначив, що з`ясовуючи, чи існує позитивне зобов`язання стосовно людини, "належить врахувати справедливий баланс, який має бути встановлений між інтересами всього суспільства й інтересами окремої людини".

Крім того, у рішенні "Великода проти України", № 43331/12, від 3 червня 2014 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися й передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Наведене дає підстави вважати, що на сьогодні порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат визначений постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року №649 і прийняття судом рішення про стягнення на користь позивача спірної пенсійної заборгованості, по-перше, буде суперечити цьому порядку, по-друге, порушуватиме права інших осіб, виплата яким такої ж заборгованості здійснюється з дотриманням цього порядку, і, по-третє, не відповідатиме справедливому балансу інтересів.

Відповідно до частини другої ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на що, суд вважає, що відповідач при виконанні рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.08.2018 діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

При цьому, суд звертає увагу на тому, що відповідачем не заперечувався обов`язок здійснити виплату відповідних коштів, а лише вказує на те, що вказана доплата буде здійснена відповідно до встановленої процедури, що визначена Порядком №649 в порядку черговості.

Відповідно до статтей 9, 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно зі статтею 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази, наявні у справі, та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Оскільки суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю, дане рішення не може бути звернене до негайного виконання у порядку ст.371 КАС України. З наведеного мотиву не підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань сплачений позивачем судовий збір.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 20 січня 2020 року.

Головуюча суддя Дерех Н.В.

копія вірна

Суддя Дерех Н.В.