Окрема ухвала № 87040352, 21.01.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5076/19

ОКРЕМА УХВАЛА

21 січня 2020 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Тарасишина О.М., розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішення суб`єкта владних повноважень за позовом ОСОБА_1 до Західно-Чорноморського басейного управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства про визнання протиправної бездіяльності щодо відмови у присвоєнні рангу державного службовця та зобов`язання вчинити певні дії, -

Встановив:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Західно-Чорноморського басейного управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства про визнання протиправної бездіяльності щодо відмови у присвоєнні рангу державного службовця та зобов`язання вчинити певні дії.

11.01.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою в порядку ст. 383 КАС України, в якій просить:

визнати протиправним рішення Західно-Чорноморського басейнового управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства, викладеного у листі № 169 від 28.12.2019 року, про відсутність підстав присвоєння ОСОБА_1 чергового рангу згідно Закону України «Про державну службу»;

визнати протиправною бездіяльність Західно-Чорноморського басейнового управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства щодо не присвоєння ОСОБА_1 чергового рангу згідно Закону України «Про державну службу» з урахуванням висновків суду, вказаних у мотивувальній частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 року у справі № 420/5076/19;

визнати протиправною бездіяльність Західно-Чорноморського басейнового управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства щодо порушення гарантій та прав на присвоєння ОСОБА_1 належного рангу державного службовця, підтверджених рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 року у справі № 420/5076/19.

В обґрунтування вимог заяви позивач посилається на невиконання відповідачем рішення суду, яке набрало законної сили.

17.01.2020 року (вх. № 2140/20) представником відповідача до канцелярії суду подано заперечення на заяву, в яких в обґрунтування правової позиції зазначено, що відповідачем було виконано рішення Одеського окружного адміністративного суду щодо зобов`язання розглянути питання про присвоєння ОСОБА_1 чергового рангу, згідно Закону України «Про державну службу», надавши відповідь ОСОБА_1 листом від 28.12.2019 року за вих. № 169, прийняла рішення про відсутність підстав для присвоєння ОСОБА_1 чергового рангу, згідно Закону України «Про державну службу».

Ухвалою від 14.01.2020 року Одеським окружним адміністративним судом прийнято до провадження заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність державного виконавця.

В судове засідання 20.01.2020 року сторони по справі не з`явились, про дату, час та місце судового засідання сповіщались належним чином, жодних клопотань про розгляд заяви без участі або перенесення судового засідання на іншу дату до суду не надходило.

Відповідно до ч. 5 ст. 383 КАС України, у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість розглянути зазначу заяву в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи, вивчивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 року по справі № 420/5076/19 позовну заяву ОСОБА_1 до Західно-Чорноморського басейного управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства про визнання протиправної бездіяльності щодо відмови у присвоєнні рангу державного службовця та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково, а саме: визнано протиправною бездіяльність Західно-Чорноморського басейного управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства щодо не присвоєння ОСОБА_1 рангу державного службовця у відповідності до Закону України від 10.12.2015 року № 889-VIII “Про державну службу”; зобов`язано Західно-Чорноморське басейнове управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства розглянути питання про присвоєння ОСОБА_1 чергового рангу згідно Закону України “Про державну службу”. В решті позовних вимог відмовлено.

На виконання рішення суду від 21.10.2019 року Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист (а.с. 102).

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

У відповідності до ч. 6 ст. 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

За змістом норм ст. 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

Окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій.

Окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується. Окрема ухвала Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 року у справі № 420/5076/19, відповідач звернувся до Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі листом за вих. 150 від 18.12.2019 року з метою отримання роз`яснень щодо присвоєння рангу державному службовцю згідно Закону України «Про державну службу» враховуючи, що Західно-Чорноморська рибоохорона знаходиться в стадії ліквідації з 30.11.2015 року, у заявку із наданням відповіді заявнику ОСОБА_1 та виконання зобов`язання покладеного рішенням суду.

Зі змісту відповіді, отриманої на зазначене звернення вбачається, що відповідно до п. 14 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону умови оплати праці державних службовців, передбачені цим Законом, не застосовуються у державних органах, що перебувають у стадії ліквідації на момент набрання чинності цим Законом.

Так, згідно зі ст. 51 Закону заробітна плата державного службовця складається з посадового окладу, надбавки за вислугу років, надбавки за ранг державного службовця, премії (у разі встановлення).

За таких обставин, оскільки складовими заробітної плати державного службовця є, зокрема надбавка за ранг державного службовця, на думку відповідача, нові ранги, які передбачені ст. 39 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII не присвоюються у державних органах, що перебувають у стадії ліквідації на момент набрання чинності цим Законом, у зв`язку з чим, за державним службовцем залишається той ранг, який йому був присвоєний відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ.

Суд критично ставиться до таких посилань відповідача, як у рішенні суду від 21.10.2019 року, так і в даному випадку з огляду на таке.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу», який набрав чинності з 01.05.2016.

Ранги державних службовців є видом спеціальних звань (ч.1 ст.39 Закону України «Про державну службу»).

Відповідно до ч.2 ст.39 Закону України «Про державну службу» встановлюється дев`ять рангів державних службовців. Порядок присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями визначаються Кабінетом Міністрів України. Співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями встановлюється для випадків призначення осіб, яким присвоєно такі спеціальні звання, на посади державних службовців, на яких може бути присвоєно нижчий ранг. У такому разі особі присвоюється ранг державного службовця на рівні рангу, який вона мала відповідно до спеціальних законів.

Згідно з ч. 3 ст. 39 Закону України «Про державну службу» присвоюються такі ранги: державним службовцям, які займають посади державної служби категорії «А», - 1, 2, 3 ранг; державним службовцям, які займають посади державної служби категорії «Б», - 3, 4, 5, 6 ранг; державним службовцям, які займають посади державної служби категорії «В», - 6, 7, 8, 9 ранг.

Ранги державним службовцям присвоює суб`єкт призначення, крім випадків, передбачених законом (ч.4 ст.39 Закону України «Про державну службу»).

Відповідно до ч. 5 ст. 39 Закону України «Про державну службу» ранги державних службовців присвоюються одночасно з призначенням на посаду державної служби, а в разі встановлення випробування - після закінчення його строку. Державному службовцю, який вперше призначається на посаду державної служби, присвоюється найнижчий ранг у межах відповідної категорії посад.

Згідно з ч.6 ст.39 Закону України «Про державну службу» черговий ранг у межах відповідної категорії посад присвоюється державному службовцю через кожні три роки з урахуванням результатів оцінювання його службової діяльності. Протягом строку застосування дисциплінарного стягнення, а також протягом шести місяців з дня отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності черговий ранг державному службовцю не присвоюється. Такі періоди не зараховуються до строку, зазначеного в абзаці першому цієї частини.

У разі переходу на посаду нижчої категорії або звільнення з державної служби за державним службовцем зберігається раніше присвоєний йому ранг (ч.9 ст.39 Закону України «Про державну службу»).

У п.1 «Порядку присвоєння рангів державних службовців», затвердженого 20.04.2016 постановою Кабінету Міністрів України №306 (надалі - Порядок), зазначено, що цей Порядок визначає механізм присвоєння державним службовцям рангів під час прийняття на державну службу та її проходження.

Відповідно до п.2 Порядку особі, яка має військове звання, дипломатичний ранг чи інше спеціальне звання та призначається на посаду державного службовця, присвоюється ранг відповідно до співвідношення між рангами державних службовців і військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями (далі - співвідношення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 р. №306.

Як зазначено у п. 10 «Порядку присвоєння рангів державних службовців», державним службовцям, яким присвоєно ранг відповідно до Закону України від 16 грудня 1993р. №3723-XII «Про державну службу», присвоюється найнижчий ранг у межах категорії посад, до якої належить посада державної служби. При цьому строк відпрацювання для присвоєння чергового рангу включає попередній період роботи державного службовця на займаній посаді. У разі належності посади державного службовця до категорії посад, в межах якої передбачено присвоєння рангу нижчого, ніж присвоєний державному службовцю згідно із зазначеним Законом, за ним зберігається раніше присвоєний ранг. У разі коли державному службовцю, який має відповідне військове звання, дипломатичний ранг чи інше спеціальне звання, присвоєно ранг відповідно до зазначеного Закону, що є нижчим, ніж передбачено співвідношенням, йому присвоюється ранг на рівні рангу виходячи із співвідношення.

Додатком 6 до постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 №306 є «Співвідношення між рангами державних службовців і спеціальними званнями працівників посадових осіб органів доходів і зборів».

У вказаному «Співвідношенні між рангами державних службовців і спеціальними званнями працівників посадових осіб органів доходів і зборів» спеціальному званню «Інспектор податкової та митної справи I рангу» відповідає 7 ранг державного службовця.

Водночас, відповідно до п. 3 р. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 04.07.2013 №404-VІІ встановлено, що спеціальні звання податкової та митної служби, встановлені цим Законом, присвоюються посадовим особам органів доходів і зборів, яким раніше було присвоєно спеціальні звання податкової служби України, за таким співвідношенням незалежно від займаних посад, зокрема спеціальне звання «Інспектор податкової служби І рангу» відповідає спеціальному званню «Інспектор податкової та митної справи І рангу».

Враховуючи зазначене вище, ч.2 ст.39 Закону України №889-VIII від 10.12.2015 «Про державну службу» має відсилання на Кабінет Міністрів України щодо повноваження визначення порядку присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями.

При цьому, у п.10 «Порядку присвоєння рангів державних службовців» закріплена норма, що «У разі коли державному службовцю, який має відповідне військове звання, дипломатичний ранг чи інше спеціальне звання, присвоєно ранг відповідно до зазначеного Закону, що є нижчим, ніж передбачено співвідношенням, йому присвоюється ранг на рівні рангу виходячи із співвідношення».

Будь-яких застережень наведена норма п.10 «Порядку присвоєння рангів державних службовців» не містить.

При цьому, суд критично ставивсяя до посилання відповідача на п. 9 постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 року № 306 «Питання присвоєння рангів державних службовця та співвідношення між рангами державних службовців і рангам посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями», що державному службовцю, який був звільнений з державної служби та повернувся на державну службу, черговий ранг присвоюється через три роки з дня призначення на посаду державної служби, оскільки останнє звільнення ОСОБА_1 було визнано Рішенням від 18.07.2019 року Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/1484/19 протиправним, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправним та скасовано наказ № 19-О від 10.01.2019 року «Про звільнення працівників у зв`язку з ліквідацією Західно-Чорноморського басейнового управління охорони, використання і відновлення водних біоресурсів та регулювання рибальства»; поновлено ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста із запобігання та протидії корупції Західно-Чорноморського басейнового управління охорони, використання і відновлення водних біоресурсів та регулювання рибальства. В частині поновлення на посаді рішення допущення до негайного виконання.

Так, Наказом Західно-Чорноморського басейнового управління охорони, використання і відновлення водних біоресурсів та регулювання рибальства від 25.07.2019 року № 20-О поновлено ОСОБА_1 на посаді Головного спеціаліста із запобігання та протидії корупції Західно-Чорноморського басейнового управління охорони, використання і відновлення водних біоресурсів та регулювання рибальства з 10.01.2019 року, наказ № 19-О від 10.01.2019 року «Про звільнення працівників у зв`язку з ліквідацією Західно-Чорноморського басейнового управління охорони, використання і відновлення водних біоресурсів та регулювання рибальства» скасовано.

При цьому суд акцентує увагу на тому, що позивач наразі поновлений на посаді, з якої був звільнений, та отримує заробітну плату, що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача, а тому останній має усі передбачені чинним законодавством гарантії та права, які розповсюджуються на державного службовця, в тому числі, присвоєння належного рангу державного службовця.

Враховуючи зазначені встановлені судом обставини, суд у мотивувальній частині рішення від 21.10.2019 року дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльність Західно-Чорноморського басейного управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства щодо не присвоєння ОСОБА_1 рангу державного службовця у відповідності до Закону України від 10.12.2015 року № 889-VIII «Про державну службу».

Враховуючи, що відповідач не надав доказів виконання рішення суду від 21.10.2019 року, яке набрало законної сили 22.11.2019 року, суд дійшов висновку про допущену з боку відповідача протиправну бездіяльність, яка вчинена всупереч вимог Конституції та наведених вимог законодавства щодо обов`язковості судових рішень.

Суд акцентує увагу на тому, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому ст. 8 Конституції України принципу верховенства права.

Щодо вимог заявника про визнання протиправною бездіяльність Західно-Чорноморського басейнового управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства щодо не присвоєння ОСОБА_1 чергового рангу згідно Закону України «Про державну службу» з урахуванням висновків суду, вказаних у мотивувальній частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 року у справі № 420/5076/19 та визнання протиправною бездіяльність Західно-Чорноморського басейнового управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства щодо порушення гарантій та прав на присвоєння ОСОБА_1 належного рангу державного службовця, підтверджених рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 року у справі № 420/5076/19, суд зазначає, що в даному випадку, не виконавши рішення суду, останній допустив протиправну бездіяльність, оскільки не вчинив необхідних дій.

Щодо іншої вимоги, зазначеної у прохальній частині заяви про визнання протиправними рішень суб`єкта владних повноважень, суд зазначає, що позивач фактично виклав нові позовні вимоги, які не були предметом судового розгляду у даній справі та можуть бути предметом спору в іншому позовному провадженні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення заяви ОСОБА_1 та необхідність постановити окрему ухвалу, яку направити на адресу Західно-Чорноморського басейнового управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства та Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли невиконанню рішення суду від 21.10.2019 року.

Керуючись статтями.ст.ст. 248, 249, 256, 383 КАС України суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень суб`єкта владних повноважень - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Західно-Чорноморського басейнового управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства щодо не присвоєння ОСОБА_1 чергового рангу згідно Закону України «Про державну службу» з урахуванням висновків суду, вказаних у мотивувальній частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 року у справі № 420/5076/19.

Визнати протиправною бездіяльність Західно-Чорноморського басейнового управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства щодо порушення гарантій та прав на присвоєння ОСОБА_1 належного рангу державного службовця, підтверджених рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 року у справі № 420/5076/19.

Надіслати окрему ухвалу на адресу Західно-Чорноморського басейнового управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства та Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли неналежному виконанню рішення суду від 21.10.2019 року.

Зобов`язати Західне-Чорноморське басейнове управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства (місцезнаходження: 65110, м. Одеса, вул. Балківська, 12-в; код ЄДРПОУ 35050673) протягом п`ятнадцяти календарних днів з дня набрання ухвалою законної сили повідомити Одеському окружному адміністративному суду про вжиті на виконання ухвали заходи.

В решті вимог відмовити.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями), відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала оскаржується в порядку та строки ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали складено та підписано 21.01.2020р.

Суддя О.М. Тарасишина