
Справа № 686/4546/19
Провадження № 2/686/972/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 січня 2020р. м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд в складі: головуючого судді - Продана Б.Г., при секретарі - Боднар А.П.,
за участю представника позивачів - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,
представника відповідача та третіх осіб - ОСОБА_17.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому цивільну справу №686/4546/19 за позовною заявою ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_7 , Чорноострівської селищної Ради, Хмельницького району, Хмельницької області, третіх осіб на стороні відповідача - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про визнання незаконним і скасування рішення виконавчого комітету № 25 від 23.10.08р. Антонівської сільської Ради Хмельницького району; визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 31.10.08р. на ім`я ОСОБА_10 ; визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з надвірними будівлями та земельну ділянку; визнання права власності на частку в майні колгоспного двору; визнання права власності в порядку спадкування на майно,
ВСТАНОВИВ:
До суду звернулись позивачі з позовом до ОСОБА_7 , Чорноострівської селищної Ради, Хмельницького району, Хмельницької області, третіх осіб на стороні відповідача - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , третьої особи на стороні позивача - Служби у справах дітей Хмельницької міської ради про визнання незаконним і скасування рішення виконавчого комітету № 25 від 23.10.08р. Антонівської сільської Ради Хмельницького району; визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 31.10.08р. на ім`я ОСОБА_10 ; визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з надвірними будівлями та земельну ділянку; визнання права власності на частку в майні колгоспного двору; визнання права власності в порядку спадкування на майно. Позов мотивують тим, що є співвласниками по 1/7 частки домоволодіння АДРЕСА_1 , а відповідач набула права власності на все господарство на підставі свідоцтва про право на спадщину від 20.01.2011р. незаконно, позбавивши позивачів частки у власності колишнього колгоспного двору. За захистом своїх прав позивачі змушені звернутись до суду.
В судовому засіданні позивачі та їхні представники позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, зазначених у позові та просять задоволити позов.
Представник відповідача ОСОБА_7 в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлений належний чином, під час попереднього слухання справи надавав пояснення щодо позовних вимог, заперечував проти задоволення позову в повному обсязі.
Представник відповідача Чорноострівської селищної ради в судове засідання не з`явився, подав заяву про слухання справи у його відсутності, при вирішенні спору покладається на думку суду.
Представник третіх осіб ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлений належний чином, під час попереднього слухання справи надавав пояснення щодо позовних вимог, заперечував проти задоволення позову в повному обсязі.
Представник третьої особи Служби у справах дітей Хмельницької міської ради в судове засідання не з`явився, подав заяву про слухання справи у його відсутності.
За заявою позивача, ухвалою суду від 27.03.2019 року витребовувались докази по справі.
Відповідач ОСОБА_7 24.04.2019 року звернулась із заявою про застосування строку позовної давності.
25.06.2019 року позивачі звернулись із заявою про збільшення позовних вимог.
За клопотанням представника третьої особи, ухвалою суду від 04.10.2019 року витребовувались докази по справі.
Заслухавши думку учасників процесу, суд приходить до висновку про можливість слухання справи за даної явки учасників процесу на підставі зібраних доказів.
Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи та надані докази, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_10 , яка доводилась матір`ю ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та бабусею ОСОБА_5 , ОСОБА_6 і яка проживала в
АДРЕСА_1 до 15 квітня 1991р. відносилось до категорії колгоспних дворів і станом на цю дату членами колгоспного двору були: ОСОБА_10 - голова двору, яка працювала дояркою в колгоспі, ОСОБА_3 , працював трактористом в колгоспі, ОСОБА_11 , працювала дояркою в колгоспі, ОСОБА_12 , син голови двору та батько позивачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , ОСОБА_4 (дочка, навчалась з 01.09.1986р. по 30.06.1989р. в Хмельницькому середньому ВТУ №4, (копія диплому НОМЕР_9, довідки с/ради додаються), яка станом на 15.04.1991р. не втратила права на членство колгоспного двору, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , онука голови двору, дочка ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , онук голови двору, син ОСОБА_7 .
Таким чином, членів колгоспного двору було сім і кожен набув 1/7 частку у праві власності колгоспного двору станом на 15.04.1991р., що підтверджується записами в погосподарській книзі, копія додається.
Голова бувшого колгоспного двору ОСОБА_10 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , належна їй 1/7 частка майна колгоспного двору підлягала успадкуванню.
На день смерті ОСОБА_10 , разом з нею проживали дочка ОСОБА_13 та син ОСОБА_14 , які прийняли спадщину в силу вимог ст. 1268 ЦК України, оскільки проживали разом і ніхто не відмовився від спадщини.
Окрім 1/7 частини будинковолодіння по АДРЕСА_1 , ОСОБА_10 належала земельна ділянка (пай) площею 1,83 га, кадастровий номер 682508060004013:0001, що підтверджується копією державного акту.
ІНФОРМАЦІЯ_4 . помер член бувшого колгоспнодвору ОСОБА_12 , якому належала 1/7 частка майна бувшого колгоспного двору, що знаходиться в АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 рада. Його спадкоємцями є сини - позивачі у справі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (неповнолітній), що підтверджується свідоцтвом про смерть, свідоцтвами про народження, копії додаються.
До осені 2018 р., всі позивачі та відповідачі, користувались будинком, земельною ділянкою. Позивач ОСОБА_4 завжди робила ремонти в будинку. Спору щодо користування будинком не було і в листопаді 2018р. Відповідачка ОСОБА_7 виставила вимогу позивачу ОСОБА_3 виписатись з будинку, а інших не стала допускати в будинок.
Із виписки з погосподарської книги за №933 від 19.11.2018р., позивачам стало відомо, що ОСОБА_13 є власником всього господарства і набула права власності на підставі свідоцтва про право на спадщину від 20.01.2011р., копія якого додається до матеріалів справи.
Як вбачається з наданих доказів, виконком Антонівської сільської ради від 23.10.2008р. розглянув заяву ОСОБА_10 і рішенням № 25 вирішено оформити право власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 за ОСОБА_16 Прокопівною. Другим пунктом рішення значилось доручення бюро технічної інвентаризації підготувати свідоцтво про право власності і провести реєстрацію вказаного житлового будинку, копія рішення додається.
З отриманої в Хмельницькому БТІ копії технічного паспорту відомо, що він виготовлений 31.10.2008 р., але в інвентарній справі на будинок немає свідоцтва про право власності ОСОБА_10 на будинок, копія техпаспорту та відповіді додаються.
Свідоцтва про право на спадщину видані державним нотаріусом Хмельницької районної державної нотаріальної контори Терлич О.Л. 05.08.2009р. у спадковій справі № 275-2009: на будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 , яке зареєстроване в реєстрі від № 1-757, вартістю 74889 грн., на земельну ділянку площею 1,83 га, кадастровий номер 6825080600040130001, яка знаходиться в с. Катеринівка і належала ОСОБА_10 на підставі державного акту ЯБ № 110681, копія додається, яке зареєстроване в реєстрі під №1-760, вартістю 89310,03 грн., копія витягу про нормативну грошову оцінку додається.
Згідно зі ст. 120 ЦК Української РСР (діяв станом на 15.04.1991р.) колгоспний двір визначався як сімейно трудове об`єднання осіб, всі або частина яких були членами колгоспу, брали участь у суспільному виробництві колгоспу та спільно вели підсобне господарство. Майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.
Згідно з чинною на той час ст. 126 ЦКУ працездатний член колгоспного двору втрачав право на частку в майні двору, якщо він не менше трьох років не брав участі у веденні спільного господарства двору.
Порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 12 травня 1985 року № 5-24/26 , а згодом - Вказівками № 69, затвердженими постановою Держкомстату СРСР від 25 травня 1990 року.
Згідно зі змістом Вказівок № 5-24/26 і № 69 суспільна група господарства визначалась залежно від роду занять голови господарства (сім`ї). Особи, які працюють у і колгоспі, але не є членами колгоспу, належать до суспільної групи робітників або службовців залежно від займаної посади.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду від 22.12.1995 № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» та ст. 123 tЦК (в редакції 1963 року) спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15.04.1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулюють власність цього двору, а саме: а) спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватись за нормами, що регулювали власність цього двору: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору; б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних; г) згідно ст. 4 Постанови Верховної Ради України «Про введення в дію Закону «Про власність» загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 1 липня 1990 року.
Колгоспний двір був припинений 15 квітня 1991 року, коли, відповідно до постанови Верховної Ради Української РСР від 26 березня 1991 року № 885-12, набрав чинності Закон України «Про власність».
Таким чином станом на 15 квітня 1991р. кожен із членів колгоспоного двору домогосподарства по АДРЕСА_1 набув права власності на 1/7 частину будинку, який належав до суспільної групи колгоспних дворів, в тому числі по 1/7 частці набули права власності ОСОБА_10 , позивачі ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , померлий ОСОБА_12 .
Частку ОСОБА_12 прийняли його сини - позивачі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які після смерті батька подали заяви про прийняття спадщини.
Після смерті ОСОБА_10 на її 1/7 частку в будинковолодіння по АДРЕСА_1 та земельну ділянку кадастровий номер 6825080600040130001, яка знаходиться в с. Катеринівка і належала ОСОБА_10 на підставі державного акту ЯБ № 110681 прийняли спадщину ОСОБА_3 та ОСОБА_7 в рівних частках, оскільки на день смерті матері проживали разом з нею.
Оскільки оформлення свідоцтва про право власності на житловий будинок на одну ОСОБА_10 допущено в порушення вимог ЦК УРСР 1963 року (ст.120, 126), Закону України «Про власність», Закону України від 07 грудня 1990 року № 553-ХІІ «Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування», постанови Ради Міністрів Української РСР від 11 березня 1985 року № 105 «Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР», Вказівок по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року № 5-24-26, Вказівок № 69, затвердженими постановою Держкомстату СРСР від 25 травня 1990 року, Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31 січня 1966 року.
То, є незаконними рішення виконавчого комітету Антонівської сільської ради №25 від 23.10.2008 р., про оформлення права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 (бувшого колгоспного двору) на ім`я ОСОБА_10, відповідно, підлягає визнанню недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно видане Антонівською сільською радою Хмельницького району, Хмельницької області від 31 жовтня 2008 р. на ім`я ОСОБА_10 , зареєстрованого в Хмельницькому БТІ 31.10.2008 р. за р\н 25254543.
Зазначені документи порушують право власності позивачів, яке виникло в них в силу закону.
З урахуванням положень ч. 1 ст. 15, ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. За змістом наведених норм права потреба в такому способі захисту виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами (документами), підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.
Згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України пункту 7 постанови від 22 грудня 1995 року №20 «Про судову практику у справах права приватної власності» - Судам слід враховувати, що відповідно до ст.55 Закону «Про власність» громадянин не може бути позбавлений права власності на своє майно, крім випадків, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦКУ, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Статтею 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ст. 1301 ЦКУ, свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.
На день смерті ОСОБА_10 з нею разом проживали син - позивач ОСОБА_14 та дочка і відповідачка ОСОБА_13 і вони є такими, що пийняли спадщину.
Оскільки ОСОБА_10 не належало все майно бувшого колгоспного двору по АДРЕСА_2 , а лише 1/7 його частина, є незаконним і підлягає скасуванню свідоцтво про право на спадщину за законом на будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 .
Також, позивач ОСОБА_3 , як спадкоємець що прийняв спадщину після смерті матері, має право на 1/2 частину земельної ділянки площею 1,83 га, кадастровий номер 6825080600040130001, що знаходиться в с. Катеринівка і належала ОСОБА_10 на підставі державного акту ЯБ № 110681, а тому в цій частині є незаконним і підлягає скасуванню свідоцтво про право на спадщину, видане державним нотаріусом Хмельницької районної державної нотаріальної контори Терлич О.Л. 5.08.2009р. у спадковій справі № 275-2009 на ім`я ОСОБА_7 .
Пленум Верховного Суду України у постанові «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» від 12.04.1985 року № 2 підкреслив, що реалізація встановлених конституційних гарантій, поряд з іншими, відображається в збереженні житла за його власниками без обмежень, та в гарантії збереження житла в державному та комунальну житлову фонді за тимчасово відсутніми громадянами протягом шести місяців (ст. 71 ЖК УРСР), членів сім`ї власника жилого приміщення протягом року (ст. 405 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 383 ЦК України власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб. А згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Щодо заяви відповідача про застосування строків позовної давності, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність установлюється відповідно до статті 71 ЦК України, в редакції 1963 року, тривалістю у три роки.
У пункті 6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України зазначено, що правила Цивільного Кодексу України про позовну давність застосовується до позовів, строк пред`явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.
Перебіг позовної давності за змістом статті 76 ЦК України, в редакції 1963 року, починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Таким чином, враховуючи те, що право на позов у позивачів виникло у листопаді 2018 року, коли вони дізналися про порушення їхнього цивільного права, свідчить про те, що вони не пропустили трирічний термін звернення до суду, так як позовна заява подана 19.02.2019 року.
На підставі викладеного, з урахуванням всіх обставин справи, суд вважає, що позовна заява є підставною, обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки викладені в ній обставини повністю знайшли своє підтвердження в ході судового слідства.
Керуючись ст.ст. 81, 141, 258, 263, 264, 265, ЦПК України, ст. ст. 1261, 1268, 1269, 1301 ЦК України, УК Української РСР від 1963 року, ЗУ «Про власність», постановою від 22 грудня 1995 року №20 «Про судову практику у справах права приватної власності», суд -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву задоволити.
Визнати незаконним і скасувати рішення виконавчого комітету Антонівської сільської ради, Хмельницького району № 25 від 23.10.08р. про оформлення права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_10 .
Визнати недійсним Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане на ім`я ОСОБА_10 , яке зареєстроване в Хмельницькому БТІ 31.10.08р. за № 25254543.
Визнати незаконним і скасувати Свідоцтво про право на спадщину на ім`я ОСОБА_7 , яке видане державним нотаріусом Хмельницької районної державної нотаріальної контори Терлич О.Л. 05.08.09р. у спадковій справі № 275-2009 на 13/14 частини будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 , вартістю 74 889 грн.; на 1/2 частини земельної ділянки, площею 1.83 га., кадастровий № 682508060004013, вартістю 89 310 грн. 03 коп, яка знаходиться в с. Катеринівка, Хмельницького району; на 1/2 частину майнового паю, що належав померлій ОСОБА_10 на підставі Свідоцтва про право власності на майновий пай, майновий сертифікат серія ХМ № 011162 від 20.02.04р., виданого Антонівською сільською радою, Хмельницького району.
Визнати право власності на частину будинковолодіння за:
ОСОБА_4 на 1/7 частину будинковолодіння по АДРЕСА_1 ;
ОСОБА_5 та ОСОБА_6 по 1/14 частини кожному по АДРЕСА_1 в порядку спадкування по закону після смерті ОСОБА_12 ;
ОСОБА_3 , як за членом бувшого колгоспного двору на 1/7 частину будинковолодіння по АДРЕСА_1 , вартістю 74 889 грн., на 1/4 частини цього будинковолодіння в порядку спадкування по закону після смерті матері ОСОБА_10 , на 1/2 частину земельної ділянки, площею 1.83 га., кадастровий № 682508060004013, вартістю 89 310 грн. 03 коп, яка знаходиться в с. Катеринівка, Хмельницького району; на 1/2 частину майнового паю, що належав померлій ОСОБА_10 на підставі Свідоцтва про право власності на майновий пай, майновий сертифікат серія ХМ № 011162 від 20.02.04р., виданого Антонівською сільською радою, Хмельницького району.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 - 3 126 грн. 20 коп. судових витрат.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення суду.
Повний текст рішення суду виготовлено 21.01.2019 року.
Позивачі: ОСОБА_3 , іпн НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_4 , іпн НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 .
ОСОБА_5 , іпн НОМЕР_4 , та ОСОБА_6 , іпн НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_4 .
Відповідачі: ОСОБА_7 , іпн НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_1 .
Чорноострівська селищна Рада, Хмельницького району , код ЄДРПОУ 04403901, адреса: смт. Чорний Острів, вул. Незалежності 13.
Треті особи: ОСОБА_8 , паспорт НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_9 , паспорт НОМЕР_8 , адреса: АДРЕСА_1 .
Служба у справах дітей Хмельницької міської ради, код ЄДРПОУ 26217145, адреса: м. Хмельницький, вул.. Грушевського 88.
Суддя
Судове рішення № 87040087, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області було прийнято 15.01.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 686/4546/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: