Рішення № 87039699, 16.01.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.005682

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.

секретар судового засідання Сільник Н.Є.

за участю:

представника позивача - Пащинської А.О.

представника відповідача - Щирби Р.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Львові справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БПП Ойл" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "БПП Ойл" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДПС у Львівській області № 1404 від 24.10.2019 «Про внесення змін до наказу Головного управління ДПС у Львівській області від 25.06.2019 № 3858 із змінами, внесеними наказом від 04.07.2019 № 4082».

Підставою подання даного позову є, на переконання позивача безпідставне проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "БПП Ойл".

Підставою для прийняття Наказу є норми Податкового кодексу та план – графік проведення перевірок на 2019 рік. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуваний наказ є протиправним та таким, що не відповідає вимогам податкового законодавства. Позивач вказує на те, що контролюючим органом не підтверджено наявність високого ступеня ризику щодо платника податків ТОВ "БПП Ойл", що в свою чергу, на думку позивача, виключає необхідність включення підприємства до плану - графіку перевірок на 2019 рік. Крім того, представник позивача наголосив на відсутності критеріїв, які б, відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 02.06.2015 №524, слугувати підставою для віднесення підприємства до платників з високим, середнім або незначним ступенем ризику щодо несплати податків або невиконання іншого законодавства. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав наведених у позовній заяві, відповіді на відзив та додаткових поясненнях.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позов, вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення з наступних підстав. Представник відповідача, заперечуючи проти задоволення позовних вимог зазначив, що план - графік перевірок на 2019 рік затверджений на рівні ДПС України, а відтак є обов`язковим до виконання всіма підрозділами територіальних органів ДПС. Представник відповідача зазначила, що відповідно до Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2015 №524, до плану-графіка в першу чергу включаються платники податків, які за результатами господарської діяльності мають найбільші ризики несплати до бюджету податків та зборів, обов`язкових платежів. Оскільки відповідно до визначених даним Порядком критеріїв позивач відноситься до платників із високим ступенем ризику, відповідачем правомірно включено підприємство позивача до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на 2019 рік та винесено оспорюваний наказ на проведення перевірки.

Відповідач вважає, що оскаржуваний наказ прийнято на підставі, у межах та у спосіб, що визначений законодавством України, а позовні вимоги позивача такими, що не враховують всіх обставин справи та не базуються на нормах чинного законодавства.

У судовому засіданні представник відповідача заперечувала проти позовних вимог та надала суду Інформаційно – аналітичну довідку щодо діяльності підприємств, яке включається до плану – графіку перевірок, пояснивши суду, що позивача було віднесено до платників з високим ступенем ризику щодо несплати податків з огляду на те, що, зокрема, показник у відношенні позивача "рівень сплати податку на прибуток нижчий на 50 та більше відсотків за рівень податку по відповідній галузі фактичне значення 0.24, рівень сплати податку на додану вартість нижче на 50 та більше відсотків рівня сплати податку по відповідній галузі" становить 0,51». При цьому представник відповідача зазначила, що відповідні дані щодо середніх показників по окремій галузі відбираються за результатом економічних досліджень контролюючого органу, які є загальними для всіх суб`єктів даної галузі, а тому, не відповідність даним показникам, як стверджувала представник відповідача, є достатньою підставою для визначення платнику податку високого ступеня ризику щодо несплати податків. За таких обставин, представник відповідача зазначила, що відповідач діяв у спосіб та у межах, визначених законом, а тому просила суд відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ «БПП Ойл» включено до плану – графіку проведення перевірок на 2019 рік. Наказом № 1404 від 24.10.2019 року «Про внесення змін до Наказу Головного управління ДФС у Львівській області від 25.06.2019 № 3858 із змінами, внесеними наказом від 04.07.2019 № 4082 було призначено проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «БПП Ойл» (42121229).

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо проведення перевірки позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Відповідно до пункту 77.4 статті 77 Податкового кодексу України про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2015 №524, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.06.2015 за № 751/27196, затверджений Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків (далі Порядок №524), який розроблений з метою забезпечення єдиного підходу до формування щоквартального плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків.

Відповідно до п. 3 Порядку №524, проекти річних планів-графіків складаються територіальними органами ДФС не пізніше 01 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки, квартальних планів-графіків - не пізніше 20 числа останнього місяця поточного кварталу засобами інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС.

Відповідно до п. 3 Порядку №524, разом з проектом плану-графіка (коригування плану-графіка) формуються інформаційно-аналітичні довідки за кожним платником податків з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС.

Після остаточного узгодження проектів планів-графіків (коригування планів-графіків) територіальні органи ДФС надають департаментам аудиту та податків і зборів з фізичних осіб засобами автоматизованої інформаційної системи «Управління документами» плани-графіки (коригування планів-графіків) з відповідними додатками та обґрунтування підстав включення платника податків до плану-графіка (коригування плану-графіка).

Затверджений план-графік є обов`язковим для виконання всіма підрозділами територіальних органів ДФС.

Відповідальність за якість формування плану-графіка та його коригування, у тому числі якість відбору платників для перевірок на підставі встановлених ризиків у їх діяльності, розрахунок періоду перевірки, термінів проведення перевірки, періодичності включення платників податків до плану-графіка, виконання інших вимог, передбачених законом, покладається на територіальний орган ДФС, який сформував план-графік (коригування плану-графіка).

Згідно з пунктом 4 розділу 1 Порядку №524 до плану-графіка відбираються платники податків відповідно до вимог статті 77 розділу ІІ ПК України.

Необхідним є врахування також вимог пункту 102.1 статті 102 розділу ІІ Кодексу в частині граничних термінів проведення перевірки та визначення податкового зобов`язання платника податків, а також періоду діяльності платника, який не було охоплено перевіркою, вимог пункту 77.3 статті 77 розділу ІІ Кодексу у частині заборони проведення документальної планової перевірки за окремими видами зобов`язань перед бюджетами, крім правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати митних платежів, податків, зборів та єдиного внеску при виплаті (нарахуванні) доходів фізичним особам, податку на доходи фізичних осіб, та зобов`язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами.

Порядок відбору до плану-графіка платників податків-юридичних осіб встановлено розділом ІІІ Порядку №524.

Так, відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку №524 до розділів І та ІІ плану-графіка включаються платники податків реального сектору економіки, які провадять фінансово-господарську діяльність, сплачують податки та взяті на облік в контролюючих органах як платники податків за основним місцем обліку, або щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, або які знаходяться у стані зміни свого місцезнаходження.

Пунктом 2 розділу ІІІ Порядку №524 встановлено, що формування переліку платників податків до розділів І та ІІ плану-графіка проводиться за критеріями ризиків згідно з вимогами пункту 5 цього розділу, у тому числі за даними інформаційних систем ДФС.

При плануванні на І квартал наступного року враховуються показники за результатами діяльності платника податків за 9 місяців поточного року, на ІІ та ІІІ квартали - за попередній рік, на ІV квартал - за перше півріччя поточного року. Якщо податковим (звітним) періодом для податку на прибуток платника податків є календарний рік, при плануванні враховуються показники за попередній рік.

Пунктом 3 розділу ІІІ Порядку №524 передбачено, що до плану-графіка в першу чергу включаються платники податків, які за результатами господарської діяльності мають найбільші ризики несплати до бюджету податків та зборів, обов`язкових платежів.

Таким чином, законодавцем запроваджено ризикоорієнтований підхід до планування перевірок платників податків, з урахуванням особливостей критеріїв суб`єктів господарювання за ступенями ризику їх господарської діяльності, періодичності проведення планових заходів та переліку питань для їх здійснення. Тобто, платник податків включається до плану графіку проведення перевірок залежно від ступеня ризику в діяльності такого платника податків.

Як вбачається з наданої до матеріалів справи інформаційно – аналітичної довідки щодо діяльності підприємств, яке включається до плану графіка перевірок, ТзОВ «БПП Ойл» включено до категорії «ризиковості» у зв`язку з наявністю високого ступеня ризику щодо несплати податків і зборів.

Так, згідно з поясненнями представника відповідача, при відборі до плану-графіка відповідач виходив з того, що показник у відношенні позивача "рівень сплати податку на прибуток нижчий на 50 та більше відсотків за рівень податку по відповідній галузі фактичне значення 0.24, рівень сплати податку на додану вартість нижче на 50 та більше відсотків рівня сплати податку по відповідній галузі" становить 0,51». Зазначає, що відповідні дані щодо середніх показників по окремій галузі відбираються за результатом економічних досліджень контролюючого органу, які є загальними для всіх суб`єктів даної галузі та використовуються органами ДФС для визначення ступеня ризиків щодо несплати податків і зборів окремого платника.

Суд критично оцінює зазначені доводи відповідача та зазначає наступне.

Критерії ризиків несплати до бюджету податків та зборів, обов`язкових платежів визначені у пункті 5 розділу III Порядку №524.

Зокрема, підпунктом першим пункту 5 розділу III Порядку №524 визначено критерії високого ступеня ризику :

- рівень зростання податку на прибуток нижчий на 50 та більше відсотків за рівень зростання доходів платника податків, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування;

- рівень сплати податку на прибуток нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку по відповідній галузі;

- рівень сплати податку на додану вартість нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку по відповідній галузі;

- наявність відносин з контрагентами, які знаходяться в розшуку, або ліквідовані, або визнані банкрутами, якщо сума таких операцій перевищує 5 млн грн або перевищує 5 відсотків загального обсягу постачання, але не менше 100 тис. грн;

- наявність інформації про непідтвердження реального здійснення операції з придбання із сумою податку на додану вартість понад 1 млн грн або понад 5 відсотків загального обсягу податкового кредиту, але не менше 100 тис. грн;

- наявність розбіжностей у платника податків згідно із системою автоматизованого співставлення податкового зобов`язання та податкового кредиту у розрізі контрагентів (завищення податкового кредиту) у сумі понад 1 млн грн або понад 5 відсотків загального обсягу податкового кредиту, але не менше 100 тис. грн;

- здійснення зовнішньоекономічних операцій через нерезидентів - засновників та нерезидентів, зареєстрованих в офшорних зонах, за непрямими поставками у сумі операцій понад 5 млн грн або понад 5 відсотків загального обсягу постачання, але не менше 100 тис. грн;

- декларування від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток протягом двох податкових (звітних) періодів за умови, якщо податковим (звітним) періодом є календарний квартал, або протягом одного податкового (звітного) періоду за умови, якщо податковим (звітним) періодом є календарний рік;

- наявність інформації правоохоронних органів, структурних підрозділів органів ДФС про ухилення від оподаткування та/або щодо взаємовідносин із платниками податків:

- які мають ознаки фіктивності або стосовно яких розпочато досудове розслідування у кримінальних провадженнях, які пов`язані з фіктивним підприємництвом;

- реєстрацію яких скасовано у судовому порядку;

- стосовно яких встановлено факт неподання податкової звітності протягом двох податкових (звітних) періодів;

- які знаходяться в розшуку;

- які визнані банкрутами;

- стосовно яких розпочато досудове розслідування у кримінальних провадженнях, які пов`язані з ухиленням від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), єдиного внеску та страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;

- щодо яких порушено кримінальні справи, які пов`язані з ухиленням від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), єдиного внеску та страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;

- формування податкового кредиту за рахунок взаємовідносин з постачальниками, які зареєстровані суб`єктами спеціального режиму оподаткування із незначною кількістю працюючих (менше 10 осіб), незначною площею сільськогосподарських угідь або земельно-водного фонду (менше 100 га), у сумі понад 1 млн грн або понад 5 відсотків загального обсягу податкового кредиту, але не менше 100 тис. грн;

- виплата доходів (відсотки, роялті, лізингові платежі) нерезидентам, зареєстрованим в офшорних зонах;

- інші витрати перевищують 30 відсотків загальних витрат операційної діяльності;

- декларування обсягу нарахованих/виплачених доходів нерезидента, з яких не утримано суму податку, за винятком дивідендів, понад 10 млн грн;

- декларування від`ємного значення фінансового результату від операційної діяльності;

- наявність інформації щодо двох або більше показників, які свідчать про доведення платника податків до банкрутства, зокрема коефіцієнт Бівера менше (-0,15), фінансовий леверидж менше 0,8, коефіцієнт поточної ліквідності менше 1 протягом двох попередніх (звітних) років;

- наявність у органів ДФС оригіналів розрахункових документів, що не передані до органів ДФС дротовими або бездротовими каналами зв`язку у вигляді електронних копій розрахункових документів, які містяться на контрольній стрічці в пам`яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам`яті модемів, які до них приєднані;

- наявність інформації про ухилення від оподаткування, отриманої із зовнішніх джерел;

- здійснення платниками податків коригування звітності шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці понад 30 відсотків.

У письмових додаткових поясненнях, наданих суду позивач зазначив про відсутність позитивного значення за кожним критерієм, наведеним вище, про що також наголосив у судовому засіданні представник позивача, та звернув увагу, що підстави, за яких позивача включено до плану-графіка проведення документальних перевірок на 2019 рік, є невідомими для позивача.

Однак, жодних інших доказів, окрім інформаційно – аналітичної довідки який було досліджено у ході судового розгляду судом та з приводу якого представником відповідача надані усні пояснення у судовому засіданні, відповідач суду не надав.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідачем не наведено, з яких фактичних числових даних та розрахунків виходив податковий орган стверджуючи, що рівень сплати ПДВ по відповідній галузі не відповідає фактичному.

Суд наголошує, що надана контролюючим органом Інформаційно-аналітична довідка щодо діяльності підприємства також не підписана і не затверджена відповідальною посадовою особою, не містить періоду, за який така складена, за якими методиками вираховувався ступінь ризику та на підставі яких даних інформація відображена в довідці.

Суд зазначає, що відповідачем не доведено, що цей показник є нижчим від середнього рівня по відповідній галузі, не вказано, яка саме галузь була взята до уваги та не зазначено, яким саме чином були визначені дані показники: не подано їх обгрунтованого розрахунку або порядку визначення, як і не надано суду жодного документального підтвердження відповідних обрахунків.

У постанові від 23.01.2018 у справі №813/1946/17 Верховний Суд зазначив, що «контролюючий орган не надав інформації з приводу процедури та підстав включення позивача до плану - графіку (з наданої Інформаційно - аналітичної довідки не вбачається за який період було проаналізовано діяльність підприємства та яким чином вираховувався ступінь ризику), а також враховуючи що з наданого витягу плану - графіку фактично не вбачається коли та ким він був затверджений, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що відповідачем не дотримано умов та порядку прийняття контролюючим органом рішення про проведення перевірки, що в свою чергу не може бути належною підставою для прийняття оскаржуваного наказу».

Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

У постанові від 27.11.2018 у справі №821/1759/17 Верховний Суд зазначив, що «враховуючи вищезазначені норми права, до предмету доказування у цій категорії справ входить не лише дослідження наявності або відсутності плану-графіку на відповідний період і включення до нього конкретного платника податків, але й перевірка того, чи був відповідний план - графік складений з дотриманням визначених строків, чи наявні підстав включення позивача до плану - графіку та чи дотримано процедуру такого включення».

Закріплений у ч.1 ст.9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За правилами ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, згідно зі ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача про наявність передбачених Порядком №524 підстав для включення позивача до плану-графіка проведення документальних перевірок на 2019 рік як такого, що відповідає критеріям високого ступеня ризику, визначеним пунктом 5 розділу ІІІ Порядку №524.

Також, слід зазначити, що відповідно до пункту 4 розділу І Порядку №524 узгоджені відповідно до Порядку координації одночасного проведення планових перевірок (ревізій) контролюючими органами та органами державного фінансового контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2013 №805, проекти планів-графіків на наступний квартал формуються територіальними органами ДФС не пізніше 20 числа останнього місяця поточного кварталу засобами інформаційних систем ДФС.

Разом з проектом плану-графіка (коригування плану-графіка) формуються інформаційно-аналітичні довідки за кожним платником податків засобами інформаційних систем ДФС.

Водночас, як вже зазначалось судом, в силу вимог пункту 77.1 статті 77 Податкового кодексу України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок, та, відповідно до пункту 77.4 статті 77 Податкового кодексу України про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Враховуючи зазначені норми Податкового кодексу України суд дійшов висновку, що відсутність підстав, передбачених законом, для включення платника до плану-графіка проведення документальних перевірок є підставою для визнання дій податкового органу щодо включення такого платника до плану-графіка протиправними, а також визнання протиправним та скасування відповідного рішення контролюючого органу про проведення відповідної перевірки, оформленого наказом.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 31.07.2018 у справі №820/653/17, від 23.01.2018 у справі №813/1946/17.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, суд вважає, що при винесенні спірного наказу Головного управління ДПС у Львівській області № 1404 від 24.10.2019 «Про внесення змін до наказу Головного управління ДПС у Львівській області від 25.06.2019 № 3858 із змінами, внесеними наказом від 04.07.2019 № 4082», діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, необґрунтовано, тобто, без урахування всіх обставин, які мали значення для вчинення вказаних дій та винесення спірного наказу, без дотриманням вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак, наявні підстави для скасування оскаржуваного наказу.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки, позивачем документально підтверджено сплату судового збору в сумі 1921,00 грн, такі судові витрати відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Львівській області №1404 від 24.10.2019 “Про внесення змін до наказу Головного управління ДПС у Львівській області від 25.06.2019 № 3858 із змінами, внесеними наказом від 04.07.2019 № 4082”.

Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43143039) за рахунок його бюджетних асигнувань 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн сплаченого судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БПП Ойл" (79021, м. Львів, вул. Кульпарківська, 93А, код ЄДРПОУ 42121229).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 21.01.2020.

Суддя Р.М. Брильовський