Рішення № 87037976, 15.01.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2020 року № 320/6333/19

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Лисенко В.І.,

при секретарі судового засідання Лубянської Д.С.,

за участі:

позивача - ОСОБА_1 ,

відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, в якому просить скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 09 листопада 2018 року № Ф-143720-52, видану Головним управлінням ДФС у Київській області, щодо сплати ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , боргу по єдиному внеску у сумі 15819 грн 54 коп.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначила, що оскаржувана вимога відповідача є очевидно протиправною та безпідставною, оскільки її прийняття не ґрунтується на вимогах чинного законодавства. Пояснено, що підприємницька діяльність ОСОБА_1 припинилась ще у 2005 році на підставі постанови Господарського суду Київської області, якою державного реєстратора зобов`язано внести відповідний запис до Єдиного державного реєстру. Позивач наголосила, що не виконання третіми особами вимог рішення суду, яке набрало законної сили не залежало від її волі та дій, тому, сума єдиного соціального внеску у розмірі 15819,54 грн нарахована протиправним чином.

Відповідач з адміністративним позовом не погодився, подав до суду відзив, в якому стверджував, що запис про припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 внесено до реєстру лише 25.07.2019. При цьому, з 1 січня 2017 року набув чинності Закон України від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким внесені зміни до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування". Відповідно до вказаних змін фізичні особи - підприємці та самозайняті особи, які не одержуватимуть доходів з 2017 року, зобов`язані сплачувати єдиний соціальний внесок, мінімальний розмір якого з 1 січня 2017 року становить 704,00 грн на місяць, а з 2018 року 819,06 грн на місяць.

На переконання відповідача, спірне рішення прийнято у відповідності до вимог податкового законодавства.

Ухвалою суду від 18.11.2019 відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.

На підставі протокольної ухвали суду від 10.12.2019, здійснено заміну первісного відповідача на його правонаступника - Головне управління ДПС у Київській області.

У судове засідання, призначене на 15.01.2020, прибула позивач та підтримала свої вимоги у повному обсязі, просила суд їх задовольнити. Відповідач явку свого уповноваженого представника не забезпечив, звернувся до суду із клопотанням про розгляд справи без його участі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що 02.02.2001 здійснено запис про проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , номер запису: 2 355 017 0000 024190 .

Як убачається з матеріалів справи, постановою Господарського суду Київської області від 05 жовтня 2005 року у справі № 211/11-05, за позовом Броварської об`єднаної державної податкової інспекції до приватного підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності, вирішено припинити підприємницьку діяльність позивача та зобов`язано державного реєстратора внести до Єдиного державного реєстру запис про судове рішення у відповідності з вимогами статті 49 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (а.с. 12).

Судом встановлено, що 25 липня 2019 року здійснено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 , номер запису: 23550060002024190, стан суб`єкта припинено.

09 листопада 2018 року Головним управлінням ДФС у Київській області було видано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-143720-52 про стягнення з позивача 15819,54 грн боргу по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Позивач вважає, що відповідач не мав законних підстав для нарахування їй суми єдиного внеску та відповідно прийняття оскаржуваної вимоги, у зв`язку із чим, звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами спору, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. № 2464-VІ (далі - Закон № 2464-VІ).

Пунктом четвертим частини першої статті 4 Закону № 2464-VІ встановлено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно із частинами 2-3 статті 9 Закону № 2464-VI обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до абзацу першого частини восьмої статті 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, врегульовано Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" від 15 травня 2003 року № 755-IV (далі - Закон № 755-IV).

Згідно з частиною першою статті 46 Закону № 755-IV (в редакції, чинній на момент винесення постанови суду по справі №211/11-05), державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця проводиться у разі, (окрім іншого) постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Крім цього, частиною першою статті 51 Господарського кодексу України визначено, що підприємницька діяльність припиняється, зокрема, на підставі рішення суду у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Частинами другою та третьою статті 14 КАС України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили є обов`язковим до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Зважаючи на вказані вище норми, очевидним є те, що судове рішення, яке набрало законної сили є обов`язковим - у першу чергу для суб`єкта владних повноважень, який був ініціатором звернення до суду з питань припинення підприємницької діяльності позивача, а так само і для суду з питань, які стосуються правовідносин суб`єкта господарювання щодо, якого постановлено таке рішення.

У даному випадку, відповідач, приймаючи спірне рішення, не врахував ту обставину, що господарська діяльність позивача припинена відповідно до рішення суду, яке набрало законної сили і направлене для негайного виконання, у тому числі і відповідачу.

Суд зазначає, що мотивувальна частина постанови Господарського суду Київської області від 05 жовтня 2005 року у справі № 211/11-05 містить посилання на статтю спеціального закону щодо порядку його виконання, зокрема зазначено, що згідно частини третьої статті 49 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" державний реєстратор зобов`язаний не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем внести до Єдиного державного реєстру запис про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця та повідомити органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування та фізичну особу - підприємця, щодо якої було постановлено судове рішення, про внесення такого запису.

Водночас, мотивувальна частина вказаної постанови містить вимогу щодо направлення копії рішення сторонам та державному реєстратору для виконання.

Буквальний зміст вищенаведеного судом вказує на те, що як регулююче відносини припинення підприємницької діяльності законодавство, так і саме рішення суду щодо припинення підприємницької діяльності позивача, не покладають обов`язку на ОСОБА_1 щодо вчинення будь-яких дій, спрямованих на внесення дій до державного реєстру.

Тобто, не виконання третіми особами приписів рішення Господарського суду Київської області від 05 жовтня 2005 року у справі № 211/11-05 належним чином, а вчинення дій на його вимогу лише 25.07.2019, не має нести негативні наслідки для позивача, зокрема нарахування їй безпідставних сум для сплати до Державного бюджету України.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Дотримання принципу верховенства права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 02.11.2004 року № 15-рп/2004 у справі про призначення більш м`якого покарання, також зазначив, що "одним із проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а й включає інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Справедливість - одна із основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. До складових верховенства права слід віднести, зокрема законність, юридичну (правову) визначеність, заборону свавілля, рівність всіх перед законом, дотримання прав людини. При цьому, порушення принципу верховенства права буде мати місце у разі недотримання хоча б однієї з його складових.

Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, не довів правомірності своїх рішень.

У підсумку, з урахування вищезазначеного у сукупності, суд дійшов висновку про незаконність дій відповідача, а тому, позовні вимоги вважає такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 768,40 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією від 14.11.2019 (а.с. 2).

Отже, понесені позивачем судові витрати у виді сплаченого судового збору підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Київській області.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 09 листопада 2018 року № Ф-143720-52, видану Головним управлінням ДФС у Київській області, щодо сплати ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , боргу по єдиному внеску у сумі 15819 грн 54 коп.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377) судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лисенко В.І.

Дата складення і підписання повного тексту рішення - 20 січня 2020 р.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Судове рішення не набрало законної сили.

Секретар суду Лубянська Д.С. ___

20.01.2020