Рішення № 87037708, 17.01.2020, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/3953/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2020 року м.Львів

Залізничний районний суд м. Львова в складі: головуючої - судді Румілової Н.М., при секретарі Шиманській Я.І., за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , відповідача ОСОБА_3 , представника відповідача ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на частку у спільному майні,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 20.06.2019 року звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що відповідно до наказу управління комунальної власності департаменту економічної політики ЛМР від 14.12.2009р. оформлено право приватної спільної часткової власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 34 кв.м., житловою площею 21,3 кв.м. за ОСОБА_1 - 1/5 ідеальної частки; ОСОБА_3 - 1/5 ідеальної частки; ОСОБА_5 - 1/5 ідеальної частки; ОСОБА_6 - 1/5 ідеальної частки; ОСОБА_7 - 1/5 ідеальної частки. Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 він успадкував належну їй 1/5частку відповідно до заповіту. Вказаний житловий будинок розташований на земельній ділянці, яка розміщується за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 0,0266 га., та належить на праві власності наступним особам: 2/5 ідеальної частки - йому; 1/5 ідеальної частки - відповідачу ОСОБА_3 ; 1/5 - ОСОБА_5 ; 1/5 - ОСОБА_6 . Згідно рішення сесії Львівської міської ради №589 від 14.10.1989р. та наказу №323-Д від 14.11.2001р. будинок АДРЕСА_1 визнаний аварійним та 09.08.2006р. знято з балансу Львівської міської ради. У 2014р. разом з ОСОБА_8 на вищевказаній земельній ділянці було самостійно здійснено будівництво будинку та розроблено технічні умови №15-6244 на приєднання будинку до централізованих систем водопостачання та водовідведення, які були належним чином погоджені, розроблено проектні пропозиції, які затверджені у відповідних службах, розроблено ескіз намірів забудови будівництва індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 .При зверненні ОСОБА_9 до департаменту містобудування Львівської міської ради щодо затвердження технічної документації на зведений ним житловий будинок та реєстрації права власності, йому було повідомлено, що для цього необхідна згода усіх співвласників земельної ділянки на якій розташований будинок. Відповідач ОСОБА_3 відмовився надати свою згоду у зв`язку з чим, ОСОБА_10 змушений був відкликати свою заяву з департаменту містобудування ЛМР. Тому на даний час він з ОСОБА_8 позбавлені можливості зареєструвати право власності на зведений нами житловий будинок із-за земельного спору з відповідачем ОСОБА_3 . На пропозицію добровільно врегулювати спір шляхом викупу у ОСОБА_3 його частки останній категорично відмовився. Відповідач фактично не проживає та не користується належною йому часткою майна з 2004 року. Фактично весь цей проміжок часу ОСОБА_3 має інше постійне місце проживання: АДРЕСА_2 , де проживає разом з дружиною ОСОБА_11 і сином ОСОБА_12 . Будинок він не утримує, виділити частки в натурі неможливо згідно до висновку експерту, спільне проживання в аварійному будинку також неможливо. Ринкова вартість 1/5 частки житлового будинку, розташованому на АДРЕСА_1 становить 5 611,00 грн. Технічно розділити земельну ділянку загальною площею 0,0266га. шляхом виділення 1/5 ідеальної частки, яка належить ОСОБА_3 , в окрему земельну ділянку також неможливо згідно до висновку експерта. На час проведення експертизи ринкова вартість 1/5 частки земельної ділянки , яка належить ОСОБА_3 становить 125 105,00 грн. Відповідач своєю бездіяльністю створює перешкоди іншим співвласникам, які позбавлені права на вільний вибір місця проживання та його зміну в розумінні ч. 2 ст. 310 ЦК України, а відтак володіння і користування сторонами спірним майном є неможливим. Просить суд припинити право спільної часткової власності на 1/5 ідеальної частки житлового будинку АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/5 цієї ідеальної частки житлового будинку АДРЕСА_1 ; припинити право спільної часткової власності на 1/5 на земельної ділянки, яка розміщується за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 0,0266 га., кадастровий номер 4610136300:06:018:0197, що належить ОСОБА_3 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/5 частки цієї земельної ділянки, передати відповідачу внесені на депозитний рахунок кошти.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, додав, що відповідач то його син, на земельній ділянці збудований новий будинок, однак відповідач не надає дозвіл на його експлуатацію, а проживати в аварійному будинку неможливо, відповідач житлом забезпечений, проживає з дружиною. Він не надавав допомогу батькам на будівництво нового будинку, ніколи не робив ремонт, не сплачує комунальні послуги за утримання будинку, хоча має право на 1/5 його частку. Просив позов задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, зазначив, що відповідач отримає кошти за спірне майно, його права не будуть порушені. Просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позову заперечив, зазначив, що не проживає у спірному будинку з 2011 року, переїжджав з нього у грудні 2010 року. Будинок, в якому він зараз проживає, належить батькам дружини. Він хоче зберегти свою власність, оскільки не впевнений в майбутньому. Крім того, він учасник АТО, користується пільгами, перебуває у черзі на житло. Спірний будинок складається з 2 кімнат. Він може отримати житло, так як не має права власності на інше житло. Також зазначив, що позивач та його брат ОСОБА_5 з дитинства до нього погано ставились, що зумовило такі відносини. Просив у позові відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_15 в судовому засіданні просила відмовити у позові , вважає, що відсутні правові підстави у його задоволенні .

Суд, вислухавши осіб, що приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи та надавши їм оцінку в їх сукупності, вважає, що вимоги позивача підлягають відмові з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно до Свідоцтва про право власності на житловий будинок від 14 грудня 2009 року виданого на підставі наказу Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради за № 2544-Ж-З від 14.12.2009р., житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 34 кв.м., житловою площею 21,3 кв.м. належить ОСОБА_1 - 1/5 ідеальної частки; ОСОБА_3 - 1/5 ідеальної частки; ОСОБА_5 - 1/5 ідеальної частки; ОСОБА_6 - 1/5 ідеальної частки; ОСОБА_7 - 1/5 ідеальної частки.

Як вбачається з Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 11.07.2014 року, наданим Другою львівською державною нотаріальною конторою, спадкоємцем майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 - 1/5 частки житлового будинку у АДРЕСА_1 , є ОСОБА_1 .

Зазначений житловий будинок розташований на земельній ділянці, яка розміщується за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 0,0266 га., кадастровий номер 4610136300:06:018:0197, та належить на праві власності наступним особам: 2/5 ідеальної частки - ОСОБА_1 ; 1/5 ідеальної частки - ОСОБА_3 ; 1/5 - ОСОБА_5 ; 1/5 - ОСОБА_6 . Зазначене сторонами не оспорювалось.

Згідно до рішення сесії Львівської міської ради №589 від 14.10.1989р. та наказу №323-Д від 14.11.2001р. будинок АДРЕСА_1 визнаний аварійним та 09.08.2006р. будинок знято з балансу Львівської міської ради.

Згідно до висновку експерта № 04/19 від 23.04.2019р. будівельно-технічної експертизи у ТзОВ «СЕРБ», виділити окремо частку в розмірі 1/5 співвласнику ОСОБА_3 у житловому будинку розташованому на АДРЕСА_1 , загальною площею 34,0 кв.м. відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва, не надається можливим .

Як вбачається з довідки Великодорошівської сільської ради за №116 від 6 вересня 2019 року у будинку АДРЕСА_2 зареєстровані 7 осіб, реєстрація відповідача відсутня. Згідно до копії Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 14.02.2015 року, виданого реєстраційною службою Жовківського районного управління юстиції Львівської області та Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14.02.2015 року власником зазначеного будинку є ОСОБА_14 .

Відповідач ОСОБА_3 є учасник бойових дій згідно до посвідчення серія АБ НОМЕР_1 від 28 жовтня 2015 року.

Згідно із статтею 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

Тобто право власності співвласника на частку в спільному майні може бути припинено, але за умови, що така шкода не буде істотною. Саме ця обставина є визначальною при вирішенні позову про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників.

Зазначена правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року № 6-68цс14.

Факт встановлення законом підстав для позбавлення права власності Європейський Суд з прав людини вважає недостатнім для обґрунтування втручання в право власності. Втручання в право власності, у тому числі й основане на законі, не повинно порушувати справедливу рівновагу між вимогами інтересів суспільства і захистом основних прав особи.

При цьому слід також враховувати, що в силу положень статей 21, 24, 41 Конституції України, статей 319, 358 ЦК України всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, в тому числі щодо захисту права спільної часткової власності.

Правовий режим спільної часткової власності визначається главою 26 ЦК України з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування та розпорядження частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди - спір вирішується судом. Незалежно від розміру часток співвласники при здійсненні зазначених правомочностей мають рівні права.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування і розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 319 ЦК України усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і порядку, встановлених законом.

Висновок про істотність шкоди, яка може бути завдана співвласнику та членам його сім`ї, вирішується в кожному окремому випадку з урахуванням обставин справи та особливостей об`єкта, який є спільним майном.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначив, що він не має іншої нерухомої власності, іншого житла, а має тільки спірну частку будинку та не знає як в подальшому складеться в нього життя, оскільки проживає в родині дружини, та, крім того, він користується пільгами учасника АТО, має намір отримати краще житло для родини, користуватися різними соціальними програмами. При таких обставин суд вважає, що позбавлення його права власності на спірне житло надасть йому істотну шкоду.

Крім того, суд враховує, що розмір частки позивача не занадто вищий від частки відповідача та інших співвласників майна, що не дає йому права привілеї вимагати від відповідача припинення права власності саме на свою користь.

Також суд звертає увагу на те, що звернення до суду з даним позовом позивача спонукала відмова відповідача затвердити технічну документацію на нове будівництво, та також несплата відповідачем комунальних послуг. Суд вважає, що такі дії відповідача не можуть вважатися підставою для припинення його права власності в розумінні вимог ст.365 ЦК .

Факт непроживання відповідача в спірному будинку також не може бути прийнятий судом як підстава для задоволення позову, оскільки відповідно до вимог ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджується своїм майном на свій розсуд, а тому то право відповідача як йому використовувати свою власність.

Враховуючи, що позивач не довів наявності сукупності всіх передбачених статтею 365 ЦК України підстав для припинення права власності відповідача на належну йому частку у спільному майні, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Питання судових витрат суд вирішує на підставі ст.141 ЦПК України та покладає на позивача.

Керуючись ст.2,10, 11, 12, 13, 81, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на частку у спільному майні відмовити.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст складений 21 січня 2020 року.

Суддя: Н.М.Румілова