Рішення № 87036411, 21.01.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2020 року Справа № 160/11893/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Захарчук-Борисенко Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

27.11.2019 ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 316/03.7-22 від 22.11.2019 року щодо не зарахування до загального страхового стажу періоди роботи з 01.09.1983 по 23.04.1997 p.p.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу період роботи з 01.09.1983 по 23.04.1997 p.p. у Медично-санітарній частині «Микитівського ртутного комбінату» міської лікарні № 8;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з часу звернення за її призначенням, тобто з 09.09.2019 року.

В обгрунтування позовних вимог зазначено, що 09.09.2019 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою щодо призначення пенсії за вислугу років. Відповідно до листа №316/03.7-22 від 22.11.2019 за результатами розгляду документів позивача не були зараховані до страхового стажу періоди роботи з 01.09.1983 по 23.04.1997, через невідповідність в назві підприємства при прийомі на роботу та печатки при звільненні.

Позивач вважає таку відмову відповідача неправомірною, оскільки для підтвердження записів трудової книжки останнім до Пенсійного фонду було надано довідку №16 від 28.11.2015, в якій зазначено, що 25.01.1986 рішенням міської ради м. Горлівки №ХХІ 11/7-14 від 21.01.1986 Медично-санітарну частину «Микитівського ртутного комбінату» перейменовано в міську лікарню №8 Медично-санітарну частину «Микитівського ртутного комбінату». 22.06.1995 наказом міського відділу охорони здоров`я №92 від 14.06.1995 міські лікарні №7 та №8 реорганізовані в міську лікарню №8.

Однак, відповідач не зарахував вказану довідку посилаючись на те, що вона складена російською мовою та видана органом непідконтрольної території, а тому виконанню не підлягає.

З урахуванням вищевикладеного, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою для захисту свої порушених прав та законних інтересів.

Ухвалою суду від 29.11.2019 було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

12.12.2019 до суду від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував та просив суд відмовити у їх задоволенні посилаючись на те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №595 з 01.12.2014 на територіях, які тимчасово не контролюються українською владою, органи державної влади, в тому числі Пенсійного фонду України не функціонують. Згідно Закону України "Про забезпечення прав і свободи громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України " від 15.04.2014 № 1207 - VII вважається, що будь - які органи, їх посадові особи та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними. Запити, довідки чи інші документи, підготовлені або видані органами з територій, які непідконтрольні українській владі не підлягають реєстрації та виконанню.

За таких обставин, відповідач позбавлений можливості призначити пенсію за вислугу років ОСОБА_1 .

Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 09.09.2019 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою щодо призначення пенсії за вислугу років.

Відповідно до Листа «Про відмову в призначенні пенсії за вислугу років» №316/03.7-22 від 22.11.2019 Відділом з питань перерахунків пенсій №3 управління застосування пенсійного законодавства Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглянуто заяву від 09.09.2019 та документи, надані для призначення пенсії за вислугу років та відмовлено в призначенні такої пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Також у даному Листі вказано, що неможливо зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 01.09.1983 по 23.04.1997 через невідповідність в назві підприємства при прийомі на роботу та печатки при звільненні.

Так, відповідно до запису №1 трудової книжки позивача НОМЕР_1 від 29.08.1983, копія якої міститься в матеріалах справи, вбачається, що ОСОБА_1 з 01.09.1983, відповідно до наказу № 204к від 31.08.1983 була прийнята палатною медсестрою хірургічного відділення Медично-санітарної частини «Микитівського ртутного комбінату».

Відповідно до запису трудової книжки № 4 міські лікарні № 7 та № 8, реорганізовані в міську лікарню № 8.

Згідно запису № 6 трудової книжки, 23.04.1997 позивача було звільнено за власним бажанням, відповідно до наказу № 30-к від 23.04.1997 Медично-санітарної частини «Микитівського ртутного комбінату» міської лікарні № 8.

Відповідачем не заперечується, що для підтвердження записів трудової книжки позивачем до Пенсійного фонду будо надано довідку № 16 від 28.11.2015, в якій зазначено, що 25.01.1986 рішенням міської ради м. Горлівки № XXI 11/7-14 від 21.01.1986 Медично-санітарну частину «Микитівського ртутного комбінату» перейменовано в міську лікарню № 8 Медично-санітарну частину «Микитівського ртутного комбінату». 22.06.1995 наказом міського відділу охорони здоров`я № 92 від 14.06.1995 міські лікарні № 7 та № 8, шляхом об`єднання, реорганізовані в міську лікарню № 8.

Однак, відповідач не зарахував вказану довідку посилаючись на те, що вона складена російською мовою та видана органом непідконтрольної території, а тому виконанню не підлягає та відмовив позивачу в призначенні пенсії за вислугу років, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Не погоджуючись з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 316/03.7-22 від 22.11.2019 року щодо не зарахування до загального страхового стажу періоди роботи з 01.09.1983 по 23.04.1997 p.p., позивач звернувся з даною позовною заявою до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі за текстом - Закон №1058-IV) пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим законом.

Згідно п. 1 та п. 2 ст. 24 Закону №1058-ІV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до ст. 11 Закону №1058- ІV, застрахованими особами є громадяни, які працюють на підприємствах, в установах і організаціях, створених відповідно де законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб-суб`єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб`єктів підприємницької діяльності, як обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок фіксований сільськогосподарський податок) на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи за договорами цивільно-правового характеру.

За осіб, які працюють на вищезазначених умовах, страхувальник (роботодавець) зобов`язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати до солідарної системи в установлені строки та в повному обсязі страхові внески від об`єкту для їх нарахування.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, пунктами 1, 2, 3 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 із змінами (далі - Порядок) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно з пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Матеріалами справи підтверджено, що відомості про роботу позивача підтверджуються трудовою книжкою, що ведеться з 29.08.1983.

Суд звертає увагу, що в постанові від 06.03.2018 по справі №754/14898/15-а Верховний Суд зазначив, що «підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний стаж роботи, а не дотримання всіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. ПФУ не врахував, що не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.»

Що стосується довідки № 16 від 28.11.2015, виданої органом непідконтрольної території, то дійсно, розпорядження КМУ від 07.11.2014 № 1085 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасового не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення" м. Горлівка віднесено до населеного пункту, на території якого державна влада не здійснює свої повноваження.

Однак, стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані намібійські винятки: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

У рішенні Європейського суду з прав людини Мозер проти Республіки Молдови та Росії від 23.02.2016 ЄСПЛ констатував, що Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих defacto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами.

З урахуванням вищевикладеного, суд погоджується з доводами позивача про неправомірну відмову відповідача прийняти довідку № 16 від 28.11.2015, з огляду на фактичну неможливість позивачу в інший спосіб отримати відомості, зазначені в них. А також через те, що наданий позивачем архівний документ відповідає записам в трудовій книжці позивача.

Пункт 4 ч. 1 ст. 5 КАС України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до частини 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

В свою чергу, відповідно до частини 1, 2 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що позивачем повністю доведено, а відповідачем не спростовано протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 316/03.7-22 від 22.11.2019 щодо не зарахування до загального страхового стажу періоди роботи з 01.09.1983 по 23.04.1997 p.p., а тому позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 139 КАС України, суд стягує з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 768,40 грн. відповідно до квитанції № 8 від 26.11.2019, оригінал якої міститься в матеріалах справи.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 316/03.7-22 від 22.11.2019 року щодо не зарахування до загального страхового стажу періоди роботи з 01.09.1983 по 23.04.1997 p.p.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу період роботи з 01.09.1983 по 23.04.1997 p.p. у Медично-санітарній частині «Микитівського ртутного комбінату» міської лікарні №8.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з часу звернення за її призначенням, тобто з 09.09.2019 року.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 768,40 грн. відповідно до квитанції № 8 від 26.11.2019, оригінал якої міститься в матеріалах справи.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко