Рішення № 87036039, 14.01.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

14 січня 2020 р. Справа № 120/3690/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Томчука А.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Фурман В.В.

позивача: Савчук М.В.

відповідача: Козій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області

про: визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - ГУ ПФУ у Вінницькій області, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що після досягнення 50 років останній звернувся до Пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно Списку №1 та відповідно п. "б" ЗУ "Про пенсійне забезпечення". Разом з тим, рішенням №0249500001308 від 28.03.2019 відповідач відмовив ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових по Списку №1 за відсутності необхідного пільгового стажу. Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Ухвалою від 28.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.

17.12.2019 представником відповідача подано до суду відзив на адміністративний позов, зі змісту якого вказав, що відповідно до п.1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058 працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до п.1 та 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок №637) за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати га інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Оскільки, позивач працював в Вінницькому державному підприємстві «Виробниче об`єднання «Хімпром», яке ліквідоване без правонаступника тому відповідно до Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №18-1 від 10 листопада 2016 року у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - Комісії).

Після розгляду наданих позивачем документів, Комісія прийняла рішення підтвердити ОСОБА_1 період роботи з 12.12.1991 року по 21.06.1999 року, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення відповідно пункту 1 частини 2 етапі 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та відмовити в підтвердженні періоду роботи з 22.06.1999 по 31.12.1999 як такого, що дає право на пенсію на пільгових умовах, оскільки відсутні дані про проведення та результати проведення атестації робочих місць.

Крім того, згідно записів трудової книжки позивач з 01.01.2000 по 13.03.2003 працював в ЗАТ «Вінницяпобутхім», яке на сьогоднішній час є діючим.

З огляду на це, підприємством видано пільгову довідку від 10.08.2018 № 20, в якій зазначається, що ОСОБА_1 працював в ЗАТ «Вінницяпобутхім» в період з 01.01.2000 по 13.03.2003 за професією апаратника абсорбції 4-го розряду та апаратника сушіння 5-го розряду.

Для перевірки правильності та достовірності видачі пільгової довідки головним управління 26.02.2019 проведено зустрічну перевірку. В ході якої виявилось, що пільгова довідка містить не точність стосовно фактично відпрацьованого часу позивача. Тому, для встановлення кількості відпрацьованих робочих днів підприємством надано довідку №15/163 від 01.03.201, згідно якої зазначено тривалість відпрацьованого робочого часу ОСОБА_1 , які зараховуються до спеціального пільгового стажу передбаченого Списком №1.

На підставі вищевказаного, загальний стаж ОСОБА_1 склав 30 років 06 місяці 04 дні, з них спеціального (пільгового за Спискам №1) 09 років 08 місяці 23 дні, яких недостатньо на момент призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч.2 ст. 114 Закону України № 1058.

Крім того, разом з відзивом представником відповідача подано до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвалою від 21.12.2019 вирішено судовий розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін та призначено перше судове засідання на 14.01.2020.

14.01.2020 ухвалою, постановленою із занесенням до протоколу судового засідання, відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

У судовому засіданні представник позивача надав пояснення, що відтворюють зміст позовної заяви, позовні вимоги просив задовольнити повністю.

Представник відповідача заперечив щодо задоволення заявленого позову, з підстав наведених у письмовому відзиві.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається із матеріалів справи, згідно відомостей трудової книжки НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , зокрема з 12.12.1991 по 31.12.1999 працював у Вінницькому ордені Трудового Знам`я виробничому об`єднанні "Хімпром" на посадах у цеху синтетичних мийних порошків, детергентів виробництва товарів побутової хімії; з 01.01.2000 по 13.03.2003 працював в ЗАТ "Вінницяпобутхім" на посадах у цеху синтетичних мийних порошків, детергентів виробництва товарів побутової хімії.

Довідкою Вінницького ДП "Виробниче об`єднання "Хімпром" №0128 від 19.05.2000 підтверджено право ОСОБА_1 на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1, за результатами проведеної атестації згідно з наказом №149 від 21.06.1994.

Довідкою ЗАТ "Вінницяпобутхім" №112 від 20.11.2003 на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1, за результатами проведеної атестації згідно з наказом №139 від 19.12.2001.

Довідкою ЗАТ "Вінницяпобутхім" від 10.08.2018 №27 підтверджено факт роботи ОСОБА_1 в ПрАТ ""Вінницяпобутхім" з 01.01.2000 по 04.12.2001, з 05.12.2001 по 13.03.2003.

В грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно Списку №1 відповідно п. "б" ЗУ "Про пенсійне забезпечення".

Рішенням комісії Вінницького відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій Вінницького приміського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області №0249500001308 від 28.03.2019 відмовлено в призначенні пенсії ОСОБА_1 у зв`язку з недостатністю пільгового стажу, вказали, що стаж роботи останнього з шкідливими і важкими умовами праці складає 9 років 8 місяців 23 дні, загальний стаж 30 років 6 місяців 4 дні.

Не погоджуючись з даним рішенням, позивач звернувся до суду за захистом свої прав та охоронюваних законом інтересів.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-ІV (надалі - Закон № 1058-IV), який набрав чинності 1січня 2004 року.

Відповідно до частини 1 статті 114 ЗУ №1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 4, 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.

Згідно з пунктами 1 та 2 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пункт 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Згідно записів у трудовій книжці, ОСОБА_1 з 12.12.1991 прийнятий до Вінницького ордена трудового Червоного Прапора виробничого об`єднання «Хімпром» апаратником абсорбції 3 розряду в цех синтетичних миючих засобів (детергентів), з 20.04.1992 переведено апаратником сушіння 4 розряду в тому ж цеху, з 20.09.1993 переведено апаратником абсорбції 4 розряду того ж цеху, з 31.12.1999 звільнено з роботи.

Архівним витягом від 21.08.2018 №Г-24-80136/24-30 та архівною довідкою від 23.10.2018 року № 07-51/2 підтверджено, що Вінницький Орден трудового Червоного Прапора виробниче об`єднання «Хімгіром» відповідно до наказу Міністерства промисловості України від 29.12.1993 року №367 перейменовано в Вінницьке державне підприємство «Виробниче об`єднання Хімпром».

Також, у вказаній довідці зазначено про зарахування ОСОБА_1 апаратником абсорбції З розряду в цех синтетичних миючих засобів (детергентів) виробництво товарів побутової хімії з 12.12.1991, переведено апаратником сушіння 4 розряду в тому ж цеху з 20.04.1992, переведено апаратником абсорбції 4 розряду того ж цеху з 20.09.1993 року, звільнено з роботи з 31.12.1999.

Наказом про результати атестації робочих місць від 21.06.1994 №149 в цеху простого суперфосфату атестовані робочі місця апаратника абсорбції та апаратника сушіння.

Наказом від 16.11.1999 року №299 продовжено термін дії наказу від 21.06.1994 №149.

Чинні на період роботи позивача Списки, затверджені: постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173, постановою Ради Міністрів СРСР від 11 січня 1991 №10, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 №162, в розділі «Хімічне виробництво» Списку №1 правом на пільгове пенсійне забезпечення користуються робітники хімічної галузі, зайняті в виробництві мінеральних добрив та детергентів.

Так, Комісією підтверджено ОСОБА_1 період роботи з 12.12.1991 по 21.06.1999, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення відповідно пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Разом з тим, Комісією відмовлено в підтвердженні періоду роботи з 22.06.1999 по 31.12.1999 як такого, що дає право на пенсію на пільгових умовах, оскільки відсутні дані про проведення та результати проведення атестації робочих місць та відмовлено в зарахуванні до пільгового стажу роботи періоду з 01.01.2000 по 13.03.2003 в ЗАТ "Вінницяпобутхім"

Згідно записів трудової книжки позивач з 01.01.2000 по 13.03.2003 працював в ЗАТ "Вінницяпобутхім".

Згідно довідки ПрАТ "Вінницяпобутхім" від 10.08.2018 № 20, вказано, що ОСОБА_1 працював в ПрАТ "Вінницяпобутхім" в період з 01.01.2000 по 13.03.2003 за професією апаратника абсорбції 4-го розряду та апаратника сушіння 5-го розряду.

Для перевірки правильності та достовірності видачі пільгової довідки головним управлінням 26.02.2019 проведено зустрічну перевірку. За результатами якої встановлено, що пільгова довідка містить не точність стосовно фактично відпрацьованого часу позивача. Для встановлення кількості відпрацьованих робочих днів підприємством надано довідку №15/163 від 01.03.2019, згідно якої зазначено тривалість відпрацьованого робочого часу ОСОБА_1 які зараховуються до спеціального пільгового стажу передбаченого Списком №1.

Так, суд зважає на ту обставину, що відповідачем зараховано до пільгового стажу роботи позивача період з 12.12.1991 по 21.06.1999.

Щодо періоду роботи, ОСОБА_1 з 01.01.2000 по 13.03.2003 у ЗАТ "Вінницяпобутхім", суд зауважує, що вказаний період підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи позивача як такий, що підтверджений , записами у трудовій книжці позивача та довідкою ПрАТ "Вінницяпобутхім" від 10.08.2018 № 20.

Крім того, уточнююча довідка має значення при вирішенні вказаних питань лише у разі відсутності в трудовій книжці особи відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.

Разом з тим, в контексті даної спірної ситуації зарахування пенсійним фондом спеціального пільгового стажу передбаченого Списком №1 відповідно кількості відпрацьованих днів, на переконання суду є необґрунтованим. Так, особа не може нести відповідальність за специфіку виконуваної нею роботи з урахуванням змінності технологічного процесу та його тривалості на конкретному підприємстві.

Враховуючи наведені законодавчі норми, суд приходить до висновку, що в трудовій книжці позивача, яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, є відповідні записи, які визначають право позивача на призначення пенсії на пільгових умовах, передбачене нормами статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

З урахуванням наведеного, беручи до уваги встановлені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання протиправним та скасування рішення №0249500001308 від 28.03.2019 Вінницького приміського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії, зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити та виплачувати пенсію ОСОБА_1 з 04.12.2018 згідно ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення №0249500001308 від 28.03.2019 Вінницького приміського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити та виплачувати пенсію ОСОБА_1 з 04.12.2018 згідно ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 )

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (Хмельницьке шосе, 7, м.Вінниця, код ЄДРПОУ 13322403)

Повний текст рішення складено 21.01.2020

Суддя Томчук Андрій Валерійович