Рішення № 87035907, 14.01.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2020 року Справа №160/4616/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боженко Н.В. розглянувши у порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу,-

ВСТАНОВИВ:

21 травня 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.02.2019 року № Ф-9886-53/17 ГУ ДФС у Дніпропетровській області на загальну суму 18 276 грн. 72 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що поштовим відправленням Укрпошти, на ім`я ОСОБА_2 позивачу 13.05.2019 року було вручено поштовий конверт, відправником значилось Головне управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому містилась вимога про сплату боргу (недоїмки) від 05.02.2019 року № Ф-9886-53/17 Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на загальну суму 18 276 грн. 72 коп. У вимозі вказано реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача ( НОМЕР_2 ). Підставою для нарахування богу (недоїмки) у вимозі вказано ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та данні інформаційної системи органу доходів і зборів. Позивач категорично не погоджується з вимогою про сплату боргу (недоїмки) на загальну суму 18 276 грн. 72 коп., оскільки вважає, хибною думку відповідача про те, що вона є платником єдиного внеску, а отже вимога про сплату боргу (недоїмки) є протиправною та підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 травня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/4616/19. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

12 вересня 2019 року та 13 вересня 2019 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позов, у якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог позивача, та вважає їх необґрунтованими з наступних підстав. Так, ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах доходів та зборів як фізична особо підприємець, зареєстрована на дату формування оскаржуваної вимоги, та не перебувала в стані припинення підприємницької діяльності. Податкова звітність позивачем не подавалась, як наслідок повинна була сплачувати суму єдиного внеску, яка не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. Із врахування зазначеного, мінімальний страховий внесок у 2017 році становив 704 грн. 00 коп. на місяць (3200 грн. 00 коп. *22%, де 3200 грн. 00 коп. розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2017). У 2018 році мінімальний страховий внесок становить 819 грн. 06 коп. на місяць (3723 грн. 00 коп. *22%, де 3723 грн. 00 коп. розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2018). У 2019 році мінімальний страховий внесок становить 918 грн. 06 коп. на місяць (4 173 грн. 00 коп. *22%, де 4 173 грн. 00 коп. розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2019). Згідно даних інформаційної системи органу доходів і зборів і інтегрованій картці платника податків відображено наступні несплачені нарахування:

- Нараховано розрахункову суму єдиного внеску за рік у сумі 8 448 грн. 00 коп., строк сплати до 09.02.2018 року, нарахування не сплачені;

- 1 квартал 2018 року у сумі 2 457 грн. 18 коп., строк сплати до 19.04.2018 року, нарахування не сплачені;

- 2 квартал 2018 року у сумі 2 457 грн. 18 коп., строк сплати до 19.07.2018 року, нарахування не сплачені;

- 3 квартал 2018 року у сумі 2 457 грн. 18 коп., строк сплати до 19.10.2018 року, нарахування не сплачені;

- 4 квартал 2018 року у сумі 2 457 грн. 18 коп., строк сплати до 21.01.2019 року, нарахування не сплачені;

- 1 квартал 2019 року у сумі 2 754 грн. 18 коп., строк сплати до 19.04.2019 року, нарахування не сплачені.

Вимога була винесена відповідно до Інструкції № 499, адже на кінець календарного місяця була наявна недоїмка зі сплати єдиного внеску. Отже, згідно даних інформаційної системи органу доходів і зборів, загальна сума заборгованості платника станом на 05.02.2019 року становила 21 030 грн. 90 коп., на підставі цих даних ГУ ДФС у Дніпропетровській області сформовано вимогу про сплату боргу.

Перевіривши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що надані заяви по суті справи та докази не дають можливості вирішити спір по суті в межах спрощеного провадження, у зв`язку із чим ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року було призначено розгляд справи № 160/4616/19 за правилами загального позовного провадження.

Цією ж ухвалою було запропоновано позивачу надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з наведенням поважних причин такого пропуску та докази поважності пропуску строку звернення до суду (за наявності).

07 листопада 2019 року позивачем до суду було надано копію постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.03.2012 року по справі № 2а/0470/1323/12 (суддя Турлакова Н.В.) за адміністративним позовом Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності.

15 листопада 2019 року та 19 листопада 2019 року позивачем до суду було надано відповідь на відзив, в якій зазначено, що в якості платника податків в наданій інтегрованій картці платника податків за 2018-2019 роки вказано ОСОБА_2 , при цьому позивачем є ОСОБА_1 . До суду надано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.03.2012 року по справі № 2а/0470/1323/12, що набрала законної сили 12.11.2012 року, за адміністративним позовом Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності. Отже, немає жодних правових підстав обліковувати позивача в органах доходів і зборів як фізичну особу - підприємця. З відзиву наданого відповідачем вбачається, що недоїмка нарахована за період I кв. 2018 року по I кв. 2019 року, тобто за період коли підприємницька діяльність позивача була вже припинена постановою. З огляду на вищевикладене, заборгованість позивача станом на 05.02.2019 року у розмірі 21 030 грн. 90 коп. не може вважатися таким, що відповідає дійсності та реальним обставинам справи.

Разом із відповіддю на відзив 15 листопада 2019 року позивачем було подано заяву про надання додаткових пояснень, в якій зазначив, що факт отримання вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 05.02.2019 року № Ф-9886-53/17, саме 13.05.2019 року підтверджується листом Дніпропетровської дирекції Акціонерного Товариства «УКРПОШТА» від 11.11.2019 № 39-Б-01-2698, а отже позивачем не було пропущено десятиденний строк звернення до суду з позовом для оскарження зазначеної вимоги.

28 листопада 2019 року представником відповідача до суду були надані письмові заперечення на відповідь позивача, якими було підтримано позицію викладену у відзиві на позов, та зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах доходів і зборів, як фізична особа - підприємець, що підтверджується Витягом з реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також Витягом з Бази даних ГУ ДФС у Дніпропетровської області (інформаційна картка платників податку).

05 грудня 2019 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд усною ухвалою відмовив у задоволенні клопотання позивача від 05.12.2019 року щодо залучення у справу у якості третіх сторін, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача - Державного реєстратора Дніпровської районної адміністрації Дніпропетровської області центру надання адміністративних послуг, Дніпропетровський окружний адміністративний суд, згідно ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року у справі № 160/4616/19 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні.

Чергове судове засідання призначене на 14 січня 2020 року.

Позивач про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності в порядку письмового провадження.

Представник відповідача про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів (ч.3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням поданих сторонами заяв та вимог ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 в 2002 році була зареєстрована як фізична особа-підприємець, в 2014 році був внесений запис до Єдиного державного реєстру відомостей про фізичну особу-підприємця, що підтверджується інформацією отриманою з сайту (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch) безкоштовний пошук відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

За інформацією з цього ж сайту та матеріалів справи, вбачається, що 09.01.2020 року було внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 березня 2012 року у справі № 2а/0470/1323/12 задоволено адміністративний позов Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності.

Припинено підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 березня 2012 року у справі № 2а/0470/1323/12 набрала законної сили 12 листопада 2012 року.

05 лютого 2019 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області на ім`я ОСОБА_2 із зазначенням реєстраційного номеру облікової картки платника податків НОМЕР_1 , винесено вимогу № Ф-9886-53/17 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску в сумі 18 276 грн. 72 коп.

Правомірність винесеної вимоги є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Пунктом 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" визначено, що єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" встановлено що платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування, а щодо застрахованих осіб, які є учасниками накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - учасниками накопичувальної пенсійної системи), - з національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та Пенсійним фондом.

Взяття на облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.

Зняття з обліку платників єдиного внеску, зазначених в абзацах другому, п`ятому та сьомому пункту 1 та пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органами доходів і зборів на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, платників єдиного внеску - фізичних осіб - підприємців, - на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку, а платників єдиного внеску, зазначених в абзаці шостому пункту 1 та пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", - за їхньою заявою після проведення передбачених законодавством перевірок платників, звірення розрахунків та проведення остаточного розрахунку, а платників єдиного внеску, зазначених в абзаці восьмому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - за їхньою заявою.

Органи доходів і зборів повідомляють Пенсійний фонд про взяття на облік платників єдиного внеску із зазначенням органу доходів і зборів, в якому взято на облік платника. Порядок здійснення такого повідомлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом.

Відповідно до п. 2 та 3 ст. 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується:

-для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску;

-для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Згідно з ч. 4 ст. 25 Закону № 2464, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Разом із тим, відповідно до положень Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 року №755-IV від (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця проводиться у разі:

-прийняття фізичною особою - підприємцем рішення про припинення підприємницької діяльності;

-смерті фізичної особи - підприємця;

-постановлення судового рішення про оголошення фізичної особи померлою або визнання безвісно відсутньою;

-постановлення судового рішення про визнання фізичної особи, яка є підприємцем, недієздатною або про обмеження її цивільної дієздатності;

-постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Підставами для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця є: визнання фізичної особи - підприємця банкрутом; провадження нею підприємницької діяльності, що заборонена законом; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Судом встановлено, що Дніпропетровська міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області у 2012 році звернулася з адміністративним позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з вимогою про припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1 .

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.03.2012 року у справі № 2а/0470/1323/12 задоволено адміністративний позов Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності.

Припинено підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Постанова підлягає негайному виконанню, набрала законної сили 12.11.2012 року.

Згідно ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Однак, як свідчать матеріали справи, лише 09.01.2020 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис №22030100002023884 про припинення підприємницької діяльності позивача.

Згідно з ст. 49 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, у тому числі рішення про визнання фізичної особи - підприємця недієздатною або про обмеження її цивільної дієздатності, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця. Дата надходження судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», державний реєстратор зобов`язаний не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем внести до Єдиного державного реєстру запис про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця та в той же день повідомити органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України та фізичну особу - підприємця, щодо якої було постановлено судове рішення, про внесення такого запису.

Однак, у передбачений законом порядок припинення реєстрації фізичної особи - підприємця не було дотримано стосовного позивача у 2012 році.

У зв`язку з не відображенням достовірних даних в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, позивач по 09.01.2020 року значився в Реєстрі як підприємець.

Із змісту відзиву з`ясовано, що спірною вимогою нараховано позивачу суму боргу (недоїмки) за період 2018-2019 роки.

Крім того, з матеріалів справи та інформації наданої відповідачем по розрахунках щодо заборгованості, вбачається, що вимогу від 05.02.2019 № Ф-9886-53/17 сформовано на ім`я ОСОБА_2 з реєстраційним номером облікової картки платника податків НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 , обґрунтованих пояснень з цього приводу відповідачем до суду не надано.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, положень чинного законодавства України та доданих до матеріалів справи доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 05.02.2019 №Ф-9886-53/17 є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп., згідно квитанції № 0.0.1361206540.1 від 21.05.2019 року, підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 90, 139, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.02.2019 року № Ф-9886-53/17 ГУ ДФС у Дніпропетровській області на загальну суму 18 276 грн. 72 коп.

Стягнути з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ 39394856) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко