Ухвала суду № 87035501, 17.01.2020, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 17.01.2020

Справа № 937/7941/19

Провадження № 1-кс/937/406/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2020 року Слідчий суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Урупа І.В., за участі секретаря судового засідання - Литвиненко В.Є., розглянувши клопотання старшого слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області Бражка І.Є. у кримінальному провадженні № 12019080140002377 від 24.08.2019 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, про накладення арешту,

ВСТАНОВИВ:

До Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання старшого слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області Бражка І.Є. у кримінальному провадженні № 12019080140002377 від 24.08.2019 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,про накладення арешту на майно, яке було вилучено під час огляду речей підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на: карту «Приват Банк» № НОМЕР_1 ; картку банку «А-Банк» № НОМЕР_2 ; мобільний телефон «Xiomi Redmi 4A», імей1: НОМЕР_3 , імей2: НОМЕР_4 , в корпусі темно-сірого кольору, в якому знаходиться дві сім-карти мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_5 , НОМЕР_6 ; сім-карта мобільного оператора «Київстар», з номером - НОМЕР_7 , які було вилучено 15.01.2020 слідчим Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області та на даний час перебувають в СВ Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області, що розташований за адресою: м. Мелітополь, вул. Гетьманська, 83.

Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 підозрюється в тому, що у невстановлений слідством час, за невстановлених слідством обставин, маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також на незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів, будучи особою, яка раніше вчинив злочин, передбачений ст. 309 КК України, з метою подальшого збуту, незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонений - канабіс, який внесений до Постанови Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000 року «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів», та зберігав при собі з метою збуту. Після чого, продовжуючи свій злочинний умисел направлений на незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів, ОСОБА_1 діючи з корисливих мотивів, залишив коробок з-під сирників, у якому містився полімерний зіп-пакет з речовиною рослинного походження в сухому стані сіро-зеленого кольору, яка відповідно до висновку експерта № 18-168 від 22.11.2019 року є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонений - канабісом, маса якого в перерахунку на суху речовину складає 2,118 грам, біля дерева, яке розташоване за будинком № 2 по вул. Казарцева в м. Мелітополі Запорізької області , та надав ОСОБА_2 чіткі вказівки щодо відшукання наркотичного засобу, за що 31.10.2019 року о 14 годині 40 хвилин, отримав переказ грошових коштів у розмірі 200 гривень, які ОСОБА_2 шляхом транзакції грошових коштів у розмірі 200 гривень з урахуванням комісії, переказав на рахунок ПАТ КБ «Приват Банк», № НОМЕР_8 , тим самим безконтактним шляхом збув особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонений - канабіс.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також у незаконному збуті особливо небезпечних наркотичних засобів, вчиненому особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 309 КК України, тобто у кримінальному правопорушенні (злочині), передбаченому ч. 2 ст. 307 КК України.

Крім того, ОСОБА_1 підозрюється в тому, що у невстановлений слідством час, за невстановлених слідством обставин, маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також на незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів, з метою подальшого збуту, будучи особою, яка раніше вчинив злочин, передбачений ст. 309 КК України, діючи повторно, незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонений - канабіс, який внесений до Постанови Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000 року «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів», та зберігав при собі з метою збуту. Після чого, продовжуючи свій злочинний умисел направлений на незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів, ОСОБА_1 діючи з корисливих мотивів, залишив пачку з-під цигарок, у якому містився полімерний зіп-пакет з речовиною рослинного походження в сухому стані сіро-зеленого кольору, яка відповідно до висновку експерта № 18-8 від 15.01.2020 року є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонений - канабісом, маса якого в перерахунку на суху речовину складає 1,293 грам, біля дерева, яке розташоване за будинком № 2 по вул. Казарцева в м. Мелітополі Запорізької області , та надав ОСОБА_3 чіткі вказівки щодо відшукання наркотичного засобу, за що 03.01.2020 року о 15 годині 04 хвилин, отримав переказ грошових коштів у розмірі 250 гривень, які ОСОБА_3 шляхом транзакції грошових коштів у розмірі 250 гривень з урахуванням комісії, переказав на рахунок ПАТ КБ «Приват Банк», № НОМЕР_1 , тим самим безконтактним шляхом збув особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонений - канабіс.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також у незаконному збуті особливо небезпечних наркотичних засобів, вчиненому повторно, особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 309 КК України, тобто у кримінальному правопорушенні (злочині), передбаченому ч. 2 ст. 307 КК України.

За даним фактом внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020080140000148 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

22.05.2019 кримінальні провадження №№ 12019080140002377, 12020080140000148 в одне провадження під єдиним номером 12019080140002377.

15.01.2020 року о 18 годині 20 хвилин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затриманий в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

16.01.2019 ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

15.01.2019 в ході затримання ОСОБА_1 на підставі ч. 3 ст. 208 КПК України, був проведений обшук речей ОСОБА_1 , в ході проведення якого було тимчасово вилучено: 1) карту «Приват Банк» № НОМЕР_1 ; 2) картку банку «А-Банк» № НОМЕР_2 ;

3) мобільний телефон «Xiomi Redmi 4A», імей1: НОМЕР_3 , імей2: НОМЕР_4 , в корпусі темно-сірого кольору, в якому знаходиться дві сім-карти мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_5 , НОМЕР_6 ; 4) сім-карту мобільного оператора «Київстар», з номером - НОМЕР_7 .

16.01.2019 слідчим Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області, винесено постанову про визнання речовим доказом: карта «Приват Банк» № НОМЕР_1 ; картка банку «А-Банк» № НОМЕР_2 ; мобільний телефон «Xiomi Redmi 4A», імей1: НОМЕР_3 , імей2: НОМЕР_4 , в корпусі темно-сірого кольору, в якому знаходиться дві сім-карти мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_5 , НОМЕР_6 ; сім-карта мобільного оператора «Київстар», з номером - НОМЕР_7 .

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, всі вище перелічені предмети та речі є речовими доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 Кримінального процесуального кодексу України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Аналіз змісту ст. 168 КПК України свідчить, що тимчасово вилученим майном може вважатись майно, яке одержано в результаті: затримання особи в порядку, передбаченому ст.ст. 207, 208 цього Кодексу; обшуку; огляду.

Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном (ч. 7 ст. 236 КПК України).

Таким чином, вирішення питання про те, чи є майно, яке потрапило до уповноваженої особи органу досудового розслідування, тимчасово вилученим, залежить від того, чи надавався дозвіл на його вилучення слідчим суддею.

Припинення статусу тимчасового вилученого майна передбачено лише шляхом накладення арешту або його повернення.

Статтею 169 КПК України визначено вичерпний перелік підстав для повернення тимчасового вилученого майна, а саме:

1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним;

2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна;

3) у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 КПК;

4) у разі скасування арешту.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається: 1) з метою забезпечення збереження речових доказів, 2) спеціальної конфіскації, 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи, що відповідно до ст. 84 КПК України - карта «Приват Банк» № НОМЕР_1 ; картка банку «А-Банк» № НОМЕР_2 ; мобільний телефон «Xiomi Redmi 4A», імей1: НОМЕР_3 , імей2: НОМЕР_4 , в корпусі темно-сірого кольору, в якому знаходиться дві сім-карти мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_5 , НОМЕР_6 ; сім-карта мобільного оператора «Київстар», з номером - НОМЕР_7 , має доказове значення в даному кримінальному провадженні, та для встановлення наявності чи відсутності фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, з метою збереження вищевказаного майна, яке відповідно до ст. 98 КПК України, є речовим доказом, у даному кримінальному провадженні виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказане майно з метою забезпечення його збереження як речового доказу, оскільки є підстави вважати, що в подальшому дане майно може бути відчужене, продане чи приховане.

Слідчий Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області капітан поліції Бражко І.Є. в судове засідання не з`явився, надав заяву в якій просить зазначене клопотання розглянути у його відсутність, клопотання підтримує на його задоволенні наполягає.

ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Анашкіна С.В. в судове засідання не з`явились, надали заяви в яких просять зазначене клопотання розглянути у їх відсутність, проти задоволення клопотання не заперечують.

На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів не здійснюється з підстав неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні.

Дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Підставою арешту майна є кримінальне провадження № 12019080140002377 від 24.08.2019 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

15.01.2019 в ході затримання ОСОБА_1 на підставі ч. 3 ст. 208 КПК України, був проведений обшук речей ОСОБА_1 , в ході проведення якого було тимчасово вилучено: 1) карту «Приват Банк» № НОМЕР_1 ; 2) картку банку «А-Банк» № НОМЕР_2 ;

3) мобільний телефон «Xiomi Redmi 4A», імей1: НОМЕР_3 , імей2: НОМЕР_4 , в корпусі темно-сірого кольору, в якому знаходиться дві сім-карти мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_5 , НОМЕР_6 ; 4) сім-карту мобільного оператора «Київстар», з номером - НОМЕР_7 .

16.01.2019 слідчим Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області, винесено постанову про визнання речовим доказом: карти «Приват Банк» № НОМЕР_1 ; картки банку «А-Банк» № НОМЕР_2 ; мобільного телефону «Xiomi Redmi 4A», імей1: НОМЕР_3 , імей2: НОМЕР_4 , в корпусі темно-сірого кольору, в якому знаходиться дві сім-карти мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_5 , НОМЕР_6 ; сім-карта мобільного оператора «Київстар», з номером - НОМЕР_7 .

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

В судовому засіданні встановлено, що метою застосування арешту майна є необхідність збереження речових доказів.

Враховуючи вищезазначене,оцінюючи встановлені в судовому засіданні обставини, обґрунтованість клопотання, завдання арешту майна, як виду заходу забезпечення кримінального провадження, наслідки, які матиме накладення арешту на майно, слідчий суддя приходить до висновку, що вимогистаршого слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області Бражка І.Є. про накладення арешту, доведені в судовому засіданні, а тому клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 98, 170-173 309, 369, 370-372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ :

Клопотання старшого слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області Бражка І.Є. у кримінальному провадженні № 12019080140002377 від 24.08.2019 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, про накладення арешту задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке було вилучено під час огляду речей підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:

- карту «Приват Банк» № НОМЕР_1 ;

- картку банку «А-Банк» № НОМЕР_2 ;

- мобільний телефон «Xiomi Redmi 4A», імей1: НОМЕР_3 , імей2: НОМЕР_4 , в корпусі темно-сірого кольору, в якому знаходиться дві сім-карти мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_5 , НОМЕР_6 ;

- сім-карту мобільного оператора «Київстар», з номером - НОМЕР_7 , які було вилучено 15.01.2020 слідчим Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області та на даний час перебувають в СВ Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області, що розташований за адресою: м. Мелітополь, вул. Гетьманська, 83.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим.

Виконання ухвали покласти на старшого слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області Бражка І.Є.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: