Ухвала суду № 87035232, 21.01.2020, Запорізький районний суд Запорізької області

Єдиний унікальний номер № 317/29/20

Провадження № 1-кс/317/59/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2020 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Запорізького районного суду Запорізької області Сакоян Д.І., за участі: секретаря судового засідання Колесник Ю.І., розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Запорізького РВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області Єпіфанова П.В., погоджене з прокурором Запорізького відділу Запорізької місцевої прокуратури № 2 Запорізької області Малишевою О.Л., на підставі матеріалів досудового розслідування за № 12019080230001434, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.11.2019, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України про арешт майна,-

ВСТАНОВИВ:

У провадження слідчого судді Запорізького районного суду Запорізької області надійшло клопотання старшого слідчого СВ Запорізького РВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області Єпіфанова П.В. про арешт майна.

Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_1 , маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичного засобу «Метадон» задля особистого збагачення за рахунок своєї неправомірної діяльності, у невстановленому місці, у невстановлений час, невстановленим способом незаконно придбала полімерний згорток з кристалічною речовиною білого кольору масою 0,2139 г, при цьому розуміючи та усвідомлюючи у повній мірі протиправність та караність своїх дій. Вказана речовина згідно висновку експерта № 7-3005 від 23.12.2019 являється наркотичним засобом, обіг якої обмежено – «Метадон», загальна маса якого склала 0,1452 г в перерахунку на основу, яку ОСОБА_1 незаконно зберігала при собі з метою подальшого збуту.

17.12.2019, у денний час, ОСОБА_1 , маючи умисел на незаконний збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено – «Метадон», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою отримання прибутку та покращення свого матеріального становища, знаходячись на першому поверсі приміщення під`їзду АДРЕСА_1 , за попередньою домовленістю, шляхом продажу за грошові кошти в сумі 350,00 грн., передала ОСОБА_2 , якому було доручено проведення оперативної закупівлі, один полімерний згорток, в якому знаходиться наркотичний засіб, обіг якого обмежено – «Метадон», загальна маса якого склала 0,1452 г в перерахунку на основу, тим самим незаконно збула останньому вказаний наркотичний засіб.

«Метадон» згідно «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин, і прекурсорів», затв. постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000, віднесений до категорії наркотичний засобів, обіг яких обмежено.

Крім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичного засобу «Метадон», діючи повторно, задля особистого збагачення за рахунок своєї неправомірної діяльності, у невстановленому місці, у невстановлений час, невстановленим способом незаконно придбала полімерний пакет з наркотичним засобом, обіг якого обмежено – «Метадон», який ОСОБА_1 незаконно зберігала при собі з метою подальшого збуту.

Далі ОСОБА_1 , знаходячись в приміщенні квартири АДРЕСА_2 , яку вона винаймала для фасування наркотичного засобу, обіг якого обмежено – «Метадон», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою отримання прибутку та покращення свого матеріального становища розфасувала раніше придбаний нею наркотичний засіб «Метадон» до згортку паперу від шприца, 10 полімерних згортків, які задля зручнішого зберігання обмотала чорною ниткою та до 2 згортків з фольги. Решту наркотичного засобу ОСОБА_1 залишила в придбаному раніше полімерного пакеті.

Розфасувавши частину наркотичного засобу, ОСОБА_1 помістила до полімерного ЗІП-пакету 2 згортки з фольги із вказаним наркотичним засобом, який взяла із собою. Знаходячись біля будинку № 64 по вул. Сеченова у м. Запоріжжі, ОСОБА_1 було зупинено співробітниками поліції. У подальшому, під час проведення санкціонованого обшуку в приміщенні квартири АДРЕСА_3 , де ОСОБА_1 офіційно зареєстрована, остання видала співробітникам поліції полімерний ЗІП-пакет, в якому знаходилися 2 згортки фольги з речовиною білого кольору масами 0,2178 г та 0,2302 г, яка згідно з висновку експерта № 7-164 від 18.01.2020 являється наркотичним засобом «Метадон», маса якого склала 0,1203 г в перерахунку на основу, який вона зберігала при собі з метою незаконного збуту.

«Метадон» згідно «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин, і прекурсорів», затв. постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000, віднесений до категорії наркотичний засобів, обіг яких обмежено.

17 січня 2020 року в порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_1 , якій 18.01.2020 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 307 КК України. Під час затримання ОСОБА_1 , в порядку ст. 208 КПК України був проведений огляд, під час якого був вилучений мобільний телефон моделі «Blackview» чорного кольору.

Постановою слідчого СВ Запорізького РВП ДВП ГУНП в Запорізькій області його визнано речовим доказом та передано на зберігання до камери речових доказів Запорізького РВП ДВП ГУНП в Запорізькій області, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Героїв 37-го батальйону, буд. 12-б.

На переконання слідчого мобільний телефон має значення речового доказу, є знаряддям вчинення злочину, у зв`язку з чим необхідно провести його детальний огляд, встановити контакти з якими зв`язувалась ОСОБА_1 , а також СМС-повідомлення, які містяться у телефоні. Накладення арешту, на переконання слідчого, необхідне для запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Слідчий та прокурор до суду не з`явились, у заявах від 21.01.2020 просили розглянути клопотання за їх відсутності.

Дослідивши клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу; можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Враховуючи, що вилучене майно має значення речового доказу, враховуючи правову підставу арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення злочину, а також те, що незастосування заборони використання та розпорядження цим майном може призвести до зникнення, втрати або пошкодження чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про арешт майна є обґрунтованим, у зв`язку з чим підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 16, 21, 36, 40, 93, 98-100, 131, 132, 170-174 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Запорізького РВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області Єпіфанова П.В., погоджене з прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 2 Запорізької області Малишевою О.Л., на підставі матеріалів досудового розслідування за № 12019080230001434 від 25.11.2019, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України, про арешт майна – задовольнити.

Накласти арешт на належний ОСОБА_1 мобільний телефон моделі «Blackview» чорного кольору, заборонивши користування та розпорядження ним, який під час досудового розслідування буде зберігатись у камері речових доказів Запорізького РВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області.

Ухвала про арешт майна виконується негайно.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів.

Слідчий суддя Д.І. Сакоян