Рішення № 87035157, 10.01.2020, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/1694/18

2/310/76/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2020 рокум. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі судді Полянчука Б.І., при секретарі Панченко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Розівської сільської ради Шахтарського району Донецької області про визнання права власності, зобов`язання здійснити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у якому зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 . Після його смерті залишилося спадкове майно, а саме земельна ділянка, що розташована на території Розівської сільської ради Шахтарського району Донецької області. За життя ОСОБА_2 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Михайловою Н.О., реєстровий номер 6501, відповідно до якого спадкоємцем усього майна ОСОБА_2 є ОСОБА_1 . За його заявою було відкрито спадкову справу у приватного нотаріуса Макіївського міського нотаріального округу Пономарьової Д.В. Наказом від 17.06.2014 року №953/5 «Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції» було тимчасово припинено доступ користувачів до Спадкового реєстру до закінчення антитерористичної операції на сході України, в тому числі на території м. Макіївки Донецької області. Приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Пономарьовою Д.В. припинено приватну нотаріальну діяльність у зв`язку зі зміною нотаріального округу. На теперішній час ОСОБА_3 є приватним нотаріусом Київського округу. У зв`язку з припинення ОСОБА_3 приватної нотаріальної діяльності він 24.10.2016 року подав документи для отримання Свідоцтва про право на спадщину до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Михайлової Н.О., але остання 01.11.2016 року винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з тим, що справа вже заведена. У зв`язку з проведенням на території де нотаріус ОСОБА_4 Д.В. здійснювала нотаріальну діяльність антитерористичної операції, нотаріусом була втрачена можливість передання справ до державного нотаріального архіву, у тому числі не була передана спадкова справа померлого ОСОБА_2 . Зазначене свідчить про неможливість оформлення ним спадщини у нотаріуса та отримання свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

Також зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його рідна тітка ОСОБА_5 , яка 16.04.2010 року склала заповіт, яким заповідала йому земельну ділянку, яка розташована на території Розівської сільської ради.

13.05.2016 року він звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Савицької В.О. з документами для отримання спадщини після смерті ОСОБА_5 , але 13.05.2016 року приватний нотаріус винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки подане ним свідоцтво про смерть ОСОБА_5 не відповідає вимогам закону згідно п.п. 1 п. 1, п. 3 наказу Міністерства юстиції України від 17/06/2014 р. №953/5 «Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції». До травня 2016 року він не міг звернутися до нотаріуса із заявою, так як ОСОБА_5 померла на окупованій території в м. Макіївка і всі документи, які підтверджують смерть ОСОБА_5 знаходились у її доньки ОСОБА_6 , яка увесь час знаходилась на окупованій території і не мала можливості виїхати або передати документи. У травні 2016 року ОСОБА_6 надала йому документи на підтвердження смерті ОСОБА_5 і він звернувся до нотаріуса. Спадщина відкрилася в день смерті ОСОБА_5 , а саме ІНФОРМАЦІЯ_3 , тому строк подачі документів сплив 14.08.2015 року, але в зв`язку з тим, що спадкоємець помер на окупованій території, документи видавались на окупованій території, потрібен був час для отримання документів форма яких відповідала би законодавству України, що ускладнювалось бойовими діями. Зазначене підтверджує те, що він не мав можливості вчасно звернутися до нотаріуса для заведення спадкової справи.

Свідоцтво про смерть ОСОБА_5 не мало юридичної сили, що також стало підставою для винесення нотаріусом постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 14.09.2016 року встановлено факт смерті ОСОБА_5 і на підставі цього рішення 20.09.2016 року Печерським районним у м. Києві ВДРАЦС ГТУЮ у м. Києві видано було видано свідоцтво про смерть ОСОБА_5 .

Він виконав всі вимоги законодавства України щодо прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , а строк було пропущено з незалежних від нього причин. Просив визнати за ним право власності на спадкове майно: померлого ОСОБА_2 , а саме земельну ділянку площею 9,0 га, кадастровий номер 1425286900:03:000:2095, яка розташована на території Розівської сільської ради Шахтарського району Донецької області; померлої ОСОБА_5 , а саме на земельну ділянку площею 10,17 га, кадастровий номер 1425286900:03:000:2096, яка розташована на території Розівської сільської ради Шахтарського району Донецької області. Зобов`язати відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно управління юстиції, відповідно до наказу Міністерства Юстиції України «Про тимчасові заходи щодо надання послуг з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розташоване в межах території Луганської та Донецької областей» №1354/5 від 15.08.2014 року, зареєструвати право власності за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на земельну ділянку, площею 9,0 га, кадастровий номер 1425286900:03:000:2095, яка розташована на території Розівської сільської ради Шахтарського району Донецької області та на земельну ділянку площею 10,17 га, кадастровий номер 1425286900:03:000:2096, яка розташована на території Розівської сільської ради Шахтарського району Донецької області.

Позивач у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи в його відсутності.

Представник позивача ОСОБА_7 в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи в його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився без поважних причин, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

З`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України.

Згідно статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини ст. 1270 ЦК України встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно копії свідоцтва про смерть від 11.09.2012 року ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 про що складено актовий запис № 186 (а.с.7).

15.08.2012 року ОСОБА_2 складено заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Михайловою Н.О., реєстровий номер 6501, відповідно до якого усе його майно, що буде належати йому на день смерті, де б воно не знаходилось і з чого не складалося, а також все те, на що він за законом буде мати право заповідав ОСОБА_1 (а.с.8,75-76).

Із державного акту на право власності на земельну ділянку від 11.03.2010 року вбачається, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 9,0 га на території Розівської сільської ради Шахтарського району Донецької області. Кадастровий номер якої 1425286900:03:000:2095 (а.с.12-13).

Головне управління Держгеокадасту у Донецькій області надало суду скріншот відомостей з Державного земельного кадастру про земельній ділянці за кадастровим номером 1425286900:03:000:2095, яка розташована на території Розівської сільської ради Шахтарського району Донецької області (а.с.146).

Згідно копії заяви від 12.02.2013 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Пономарьової Д.В. із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті його батька ОСОБА_2 . Спадщина відкрилася у вигляді: житлового будинку за номером АДРЕСА_1 ; земельної ділянки, площею 9,0 га, розташованої на території сільської ради у Шахтарському районі Донецької області (а.с.10).

Із витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі та Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру вбачається, що 12.02.2013 року приватним нотаріусом Пономарьовою Д.В. здійснено реєстрацію спадкової справи за якою спадкодавцем є ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.9,11,77).

Постановою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 01.11.2018 року ОСОБА_1 відмовлено у заведенні спадкової справи та видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на усе майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 , з тих підстав, що нотаріусом встановлено факт заведення спадкової справи іншим нотаріусом (а.с.14).

Відповідно до копії рішення Краматорського міського суду Донецької області від 26.09.2017 року за позивачем визнано право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Д.В. повідомила суд, що вона як приватний нотаріус Макіївського міського нотаріального округу припинила діяльність 19 грудня 2014 року. Документи по спадковій справі після смерті ОСОБА_2 залишились на непідконтрольній Україні території та до нотаріального архіву Донецької області не передавались (а.с.196).

Аналізуючи в сукупності зазначені докази, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 у встановлений законом строк звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , але з незалежних він нього причин не може оформити спадкові права, тому позовні вимоги про визнання за ОСОБА_1 права власності на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_2 , а саме земельну ділянку площею 9,0 га, кадастровий номер 1425286900:03:000:2095, яка розташована на території Розівської сільської ради у Шахтарському районі Донецької області підлягають задоволенню.

Також судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 (а.с.15), яка 16.04.2010 року склала заповіт, яким належну їй на праві власності земельну ділянку площею 10,17 га, яка розташована на території Розівської сільської ради заповідала ОСОБА_1 (а.с.16,78).

Із державного акту на право власності на земельну ділянку від 29.03.2010 року вбачається, що ОСОБА_5 є власником земельної ділянки площею 10,17 га на території Розівської сільської ради Шахтарського району Донецької області. Кадастровий номер якої 1425286900:03:000:2096 (а.с.17-18).

Головне управління Держгеокадасту у Донецькій області надало суду скріншот відомостей з Державного земельного кадастру про земельній ділянці за кадастровим номером 1425286900:03:000:2096, яка розташована на території Розівської сільської ради Шахтарського району Донецької області (а.с.145).

Постановою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Савицького В.О. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 13.05.2016 року ОСОБА_1 відмовлено у заведенні спадкової справи після смерті ОСОБА_5 та у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, що розташована на території Розівської сільської ради з тих підстав, що свідоцтво про смерть ОСОБА_5 , видане Совєтським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Макіївського міського управління юстиції 14.03.2015 року серії НОМЕР_1 не відповідає вимогам закону, оскільки видано органом на тимчасово окупованій території (а.с.19).

14.09.2016 року Печерським районним судом м. Києва прийнято рішення, яким встановлено факт смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.20), що стало підставою для видачі 20.09.2016 року Печерським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві свідоцтва про смерть ОСОБА_5 ..

Таким чином, після отримання свідоцтва про смерть (а.с.15) у ОСОБА_1 відпали перешкоди для оформлення спадщини на які посилалась нотаріус у постанові від 13.05.2016 року і такі перешкоди на теперішній час не існують.

Крім того, із постанови приватного нотаріуса Савицької В.О. вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 тільки 10.05.2016 року, тобто з пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини, передбаченого ст. 1270 ЦК України і в порушення ст. 1272 ЦК України не звернувся до суду з позовом про визначення йому додаткового строку, достатнього для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За таких обставин підстави для задоволення позовних вимоги в частині визнання за позивачем права власності на спадкове майно після померлої ОСОБА_5 , а саме на земельну ділянку площею 10,17 га, кадастровий номер 1425286900:03:000:2096, яка розташована на території Розівської сільської ради у Шахтарському районі Донецької області відсутні.

Відсутні підстави для задоволення також позовних вимог про зобов`язання відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно управління юстиції, відповідно до наказу Міністерства Юстиції України «Про тимчасові заходи щодо надання послуг з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розташоване в межах території Луганської та Донецької областей» №1354/5 від 15.08.2014 року, зареєструвати право власності за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на земельну ділянку, площею 9,0 га, кадастровий номер 1425286900:03:000:2095, яка розташована на території Розівської сільської ради Шахтарського району Донецької області та на земельну ділянку площею 10,17 га, кадастровий номер 1425286900:03:000:2096, яка розташована на території Розівської сільської ради Шахтарського району Донецької області виходячи з наступного.

За ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Відповідно до ст. 27 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» підставою для державної реєстрації прав є свідоцтво про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката, а також рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Тобто на підставі зазначених документів позивач має право без перешкод зареєструвати за собою право власності на майно і немає необхідності приймати додаткове рішення з приводу зобов`язання відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно управління юстиції, відповідно до наказу Міністерства Юстиції України «Про тимчасові заходи щодо надання послуг з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розташоване в межах території Луганської та Донецької областей» №1354/5 від 15.08.2014 року, зареєструвати право власності за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на земельну ділянку.

Таке рішення можливо прийняти у випадку виникнення спору з цього питання або відмови позивачу у державній реєстрації, але такі на час розгляду справи не існують.

Позивачем, не надано суду жодного доказу існування з цього приводу спору між позивачем та органом державної реєстрації.

Крім того, згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Порядок звернення з позовом до суду визначений нормами ЦПК України.

Так, відповідно до ст. 48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

За цивільно-процесуальним законодавством України відповідачем є та зі сторін у процесі, яка притягується судом до відповіді за позовом, оскільки на неї вказує позивач, як на порушника свого права.

Статтею 13 ЦПК України, встановлено принцип диспозитивності цивільного судочинства, тобто визначення відповідачів, як осіб, до яких пред`являється позов, є виключним правом позивача.

Статтею 51 ЦПК України не передбачено право суду самостійно залучати до участі у справі співвідповідача, навіть у випадку обов`язкової співучасті, якщо позивач не заявить такого клопотання.

Позивач зазначив відповідачем по справі Розівську сільську раду Шахтарського району Донецької області, хоча за позовними вимогами про зобов`язання відділу державної реєстрації зареєструвати за ним право власності на спірне майно повинен був в якості відповідача також зазначити орган, який здійснює таку реєстрацію, клопотання про залучення судом до участі по справі в якості відповідача належну особу не заявив.

Суд вважає, що за викладених обставин відсутні підстави для прийняття судом рішення про скасування державної реєстрації.

Керуючись ст. ст. 4,13,51,48,259,263-265,273,354,355 ЦПК України, ст. ст. 182,1223,1268-1270,1272 ЦК України, ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_2 , а саме земельну ділянку площею 9,0 га, кадастровий номер 1425286900:03:000:2095, яка розташована на території Розівської сільської ради у Шахтарському районі Донецької області.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено 20.01.2020 року.

Суддя