Рішення № 87034156, 26.12.2019, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/8794/18

Провадження № 2/234/179/19

РІШЕННЯ

іменем України

26 грудня 2019 року

Краматорський міський суд Донецької області у складі:

Головуючого - судді Переверзевої Л.І.,

секретаря – Лисенко Н.В.,

за участю представника відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Краматорську цивільну справу за позовом ТОВ «ФК» ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову позивачем зазначено наступне.

25.06.2008р. між ЗАТ «ОТП Банк» (правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк») та ОСОБА_3 укладено Кредитний договір № ML-103/501/2008, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит в сумі 19 200,00 доларів США.

В забезпечення виконання ОСОБА_3 умов кредитного договору, з відповідачем ОСОБА_1 укладений договір поруки № SR-103/501/2008 від 25.06.2008р.

04.09.2015р. між банком та позичальником укладений Додатковий договір № 1 до Кредитного договору, яким сторони погодили зміну валюти боргових зобов`язань.

Банк виконав свої зобов`язання за кредитним договором виконав та надав відповідачу ОСОБА_3 грошові кошти. Однак, останній, всупереч умов кредитного договору, не здійснює своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту та процентам.

19.05.2017р. між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» укладено Договір про відступлення права вимоги № 19/05/2017, відповідно до якого ПАТ «ОТП Банк» передало, а ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» прийняло право вимоги до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , що випливають із умов кредитного договору № ML-103/501/2008.

Згідно реєстру боржників, що є додатком № 1 до Договору про відступлення права вимоги № 19/05/17, у зв`язку з невиконанням зобов`язань за кредитним договором із ОСОБА_3 виникла заборгованість у розмірі 189 542,19 грн., яка складається з: 173 872,61 грн. – загальна заборгованість за кредитним договором; 15 669,58 грн. – загальна сума процентів.

Просить стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в сумі 189 542,19 грн., понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2 843,14 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує та просить його задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 – адвокат Нещерет О.С. позов не визнав і просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, вислухав пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (Кредитор) зобов`язуються надати грошові кошти (кредит) у розмірі й на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити відсотки.

Відповідно до вимог статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Судом встановлено наступні обставини.

25.06.2008р. між ЗАТ «ОТП Банк» (правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк») та ОСОБА_3 укладено Кредитний договір № ML-103/501/2008, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит в сумі 19 200,00 доларів США.

В забезпечення виконання ОСОБА_3 умов кредитного договору, з відповідачем ОСОБА_1 укладений договір поруки № SR-103/501/2008 від 25.06.2008р.

Додатковим договором № 1 до Кредитного договору № ML-103/501/2008 від 25.06.2008 року змінена процентна ставка за кредитним договором, та на період з 26.08.2014р. по 24.01.2015р. процентна ставка складає – 8,57% річних, на період з 25.01.2015р. і до повного виконання зобов`язань – 4,49% річних.

Додатковим договором № 1 до Кредитного договору № ML-103/501/2008 від 04.09.2015р. змінена процентна ставка за кредитним договором, та на період з 04.09.2015р. по 24.07.2016р. процентна ставка складає – 6% річних, на період з 25.07.2016р. і до 24.07.2018р. – 12,49 % річних, з 25.07.2018р. до повного виконання боргових зобов`язань – 1 % річних. Згідно п.2.1.7 Договору, у випадку порушення позичальником своїх зобов`язань, процентна ставка збільшується на 4% річних в порядку, передбаченому цим договором. Вказаним додатковим договором змінена валюта кредитування з доларів США на гривні.

19.05.2017р. між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» укладено Договір про відступлення права вимоги № 19/05/2017, відповідно до якого ПАТ «ОТП Банк» передало, а ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» прийняло право вимоги до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , що випливають із умов кредитного договору № ML-103/501/2008.

Згідно реєстру боржників, що є додатком № 1 до Договору про відступлення права вимоги № 19/05/17, у зв`язку з невиконанням зобов`язань за кредитним договором із ОСОБА_3 виникла заборгованість у розмірі 189 542,19 грн., яка складається з: 173 872,61 грн. – загальна заборгованість за кредитним договором; 15 669,58 грн. – загальна сума процентів.

Відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (частина перша статті 554 ЦК України).

Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання.

Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов`язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов`язання боржника, та кредитором боржника.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Обсяг зобов`язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (частини перша, друга статті 553 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 651 ЦК України зміна умов договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо (частина перша статті 653 ЦК України).

За змістом частини першої статті 654 ЦК України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до положень ст. 559 ЦК України у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, порука припиняється.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України у постановах: від 10 вересня 2014 року у справі № 6-70цс14 і від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-1161цс15, до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов`язання без згоди поручителя, які призвели до збільшення обсягу відповідальності останнього.

Таке збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов`язання виникає в разі: збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом; установлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення; розширення змісту основного зобов`язання щодо дострокового повернення кредиту та плати за користування ним; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення) розміру неустойки тощо.

З указаного вбачається, що у зобов`язаннях, в яких беруть участь поручителі, збільшення кредитної процентної ставки навіть за згодою банку та боржника, але без згоди поручителя або відповідної умови в договорі поруки, не дає підстав для покладення на останнього відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань перед банком.

Судом встановлено, що 25.06.2008 р., 20.08.2014р., 04.09.2015р. між банком та позичальником ОСОБА_3 укладені додаткові договора до Кредитного договору № ML-103/501/2008, якими змінені - збільшені процентні ставки та валюта кредитування. За таких умов обсяг відповідальності боржника збільшився.

При цьому укладення вказаних додаткових угод з поручителем погоджене не було, відповідних змін до договору поруки не вносилося.

Відомостей про те, що поручитель ОСОБА_1 був повідомлений про вказані зміни умов кредитного договору від 25.06.2008р. позивачем суду не надано.

Таким чином з часу укладення вищезазначених додаткових угод до кредитного договору підстави для солідарного виконання поручителем обов`язку боржника припинили своє існування.

При цьому суд критично відноситься до позиції представника банку щодо відсутності необхідності додаткового погодження з поручителем змін кредитного договору, що збільшують обсяг відповідальності, оскільки такі твердження прямо суперечать положенням закону.

Таким чином, відсутні підстави для покладення на поручителя відповідальності за неналежне виконання своїх зобов`язань за договором про надання кредиту ОСОБА_3 від 25.06.2008р.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів ( ст.ст. 12,13 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На підставі вищенаведеного, позові вимоги підлягають задоволенню частково лише в частині стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 189 542,19 грн. з відповідача ОСОБА_3 .

Позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитним договором з поручителя – відповідача ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, у зв`язку з необгунтованістю.

В порядку ст.141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 843,14 грн.

На підставі статей 526, 530, 559, 629, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 12, 81, 263, 265 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ТОВ «ФК» ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ТОВ «ФК» ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» (ЄДРПОУ 38750239, МФО 300346) суму заборгованості за кредитним договором № ML-103/501/2008 від 25.06.2008р. у розмірі 189 542,19 грн., яка складається з: 173 872,61 грн. – загальна заборгованість за кредитним договором; 15 669,58 грн. – загальна сума процентів.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ТОВ «ФК» ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» (ЄДРПОУ 38750239, МФО 300346) понесені судові витрати в сумі 2 843,14 грн.

В задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК» ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Л. І. Переверзева