Постанова № 87033883, 21.01.2020, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

Код суду 233 № 233/286/20

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2020 року м. Костянтинівка

Суддя Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області Леміщенко О.О., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли з Військової комендатури м. Костянтинівка Військової служби правопорядку Збройних Сил України про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Мелітополь Запорізької області, громадянина України, військовослужбовця військової служби за контрактом, військове звання – старший солдат, обіймає посаду старшого водія-гранатометника автомобільного взводу підвозу продовольства військово-технічного майна групи МТЗ військової частини А0989, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, і якому роз`яснено зміст ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Визначення засад оборони України та підготовки держави до оборони, порядок та підстави призову на військову службу, умови її проходження, правове регулювання соціального і правового статусу військовослужбовців визначаються Законом України «Про оборону України», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Законом України «Про військовий обов`язок та військову службу». Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Указами Президента України та іншими підзаконними актами.

За змістом статті 3 Закону України «Про оборону України» підготовка держави до оборони в мирний час включає, зокрема, забезпечення Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та правоохоронних органів підготовленими кадрами, озброєнням, військовою та іншою технікою, продовольством, речовим майном, іншими матеріальними та фінансовими ресурсами; розвиток військово-технічного співробітництва з іншими державами з метою забезпечення Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та правоохоронних органів озброєнням, військовою технікою і майном, які не виробляються в Україні; підготовку національної економіки, території, органів державної влади, органів військового управління, органів місцевого самоврядування, а також населення до дій в особливий період.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування. Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань. Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано. Демобілізація - комплекс заходів, рішення про порядок і терміни проведення яких приймає Президент України, спрямованих на планомірне переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на роботу і функціонування в умовах мирного часу, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати мирного часу (стаття 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).

Таким чином, особливий період закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу.

Рішень про закінчення такого періоду на час розгляду справи Президент України не приймав, тобто, особливий період діє в Україні від 17.03.2014, після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію» і до теперішнього часу.

20 січня 2020 року о 15-30 год. військовослужбовець військової служби за контрактом старший водій-гранатометник автомобільного взводу підвозу продовольства військово-технічного майна групи МТЗ військової частини А0989 старший солдат ОСОБА_1 на блокпосту (БП-2П001) в м. Костянтинівка Донецької області керував автомобілем «Богдан, МАЗ-63172», військовий номер НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, який регламентує, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Він же, 20 січня 2020 року о 15-30 год., в умовах особливого періоду, перебуваючи за адресою: Донецька обл., м. Костянтинівка, блокпост (БП-2П001) виконував обов`язки військової служби, а саме: керував автомобілем «Богдан, МАЗ-63172», в/н НОМЕР_1 та рухався з вантажем з м. Бахмут до смт. Желанне Ясинуватського району до підрозділу в/ч А0989 в стані алкогольного сп`яніння.

Таким чином, ОСОБА_1 виконував обов`язки військової служби у стані алкогольного сп`яніння, в умовах особливого періоду, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні даного правопорушення визнав у повному обсязі, пояснив, що він 20 січня 2020 року отримав наказ здійснити переміщення на автомобілі «Богдан, МАЗ-63172», в/н НОМЕР_1 за маршрутом смт. Желанне Ясинуватського району до м. Бахмут Донецької області для отримання дров. Після того, як він поставив автомобіль на завантаження, він вирішив сходити до магазину. У магазині він придбав пляшку пива (0,5л) і вжив її. Після завантаження він поїхав до смт. Желанне Ясинуватського району Донецької області. На блокпосту в м. Костянтинівка його зупинили для перевірки документів. Після перевірки документів інспектор запропонував йому проїхати до військової комендатури для проходження тесту на алкоголь, на що він погодився. Щиро каявся. У разі призначення йому адміністративного стягнення у вигляді штрафу, просив розстрочити йому сплату штрафу.

Крім повного визнання вини ОСОБА_1 , його вина підтверджується квитанцією Алконт -Мтм прилад №00292 від 20.01.2020 року, відповідно до якої 20 січня 2020 року о 15 год. 27 хв. останній перебував у стані алкогольного сп`яніння, вміст алкоголю – 1,83 проміле, актом №155 огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу, поясненнями командира взводу ОО, ППС роти ВСП лейтенанта ОСОБА_2 та іншими матеріалами справи.

Враховуючи викладене, вважаю, що обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення серії КА №002722 від 20.01.2020 року та в протоколі про військове адміністративне правопорушення серії ДНК – 2/178 від 20 січня 2020 року, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні і вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, є доведеною.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Враховуючи характер вчинених правопорушень, особу правопорушника, ступінь його вини, ставлення до вчиненого, вважаю за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що буде сприяти виконанню вимог ст. 23 КУпАП, згідно з якою метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно зі ст. 304 КУпАП питання, пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадою особою), який виніс постанову.

Відповідно до ч. 2 ст. 301 КУпАП відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом. Статтею 33 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.

Крім того, вважаю за можливе розстрочити виконання постанови про накладання адміністративного стягнення у вигляді штрафу строком на 5 місяців.

Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків, звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, його необхідно звільнити від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 24, 25, 27, 30, 33, 130, 172-20, 283, 301, 304 КУпАП, ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме: 10200 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Розстрочити ОСОБА_1 сплату штрафу на 5 (п`ять) місяців, зобов`язавши його сплачувати по 2040 (дві тисячі сорок) грн. 00 коп., щомісячно до повного погашення всієї суми.

Штраф слід перерахувати на рахунок (IBAN) – UA198999980313090149000005001, отримувач - Донецьке ГУК/м. Донецьк/21081300, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37967785, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), ККДБ – 21081300, призначення платежу: протокол серії КА №002722 від 20.01.2020 року та протокол серії ДНК– 2/178 від 20 січня 2020 року.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП. Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох місяців після набрання нею законної сили.

Суддя О.О. Леміщенко