Ухвала суду № 87032178, 21.01.2020, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/704/20

провадження № 2/753/4161/20

У Х В А Л А

про передачу справи за підсудністю

"21" січня 2020 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Комаревцева Л.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Філії - Житомирське обласне управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про захист прав споживача фінансових послуг та стягнення грошових коштів до договором банківського вкладу,-

В С Т А Н О В И В:

13.01.2020 ОСОБА_1 звернулася до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до Філії - Житомирське обласне управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про захист прав споживача фінансових послуг та стягнення грошових коштів до договором банківського вкладу, в порядку ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» за своїм зареєстрованим місцем проживання. В прохальній частині позову, ОСОБА_1 просила суд постановити рішення про стягнення з Філії - Житомирське обласне управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (ЄДРПОУ 09311380) на користь ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1 ) 20 028,00 грн. банківського вкладу, 11 644,27 грн. відсотків, 657 919.80 грн. згідно договору, укладеному на ім`я померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Вирішуючи питання про прийняття до провадження справ, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.

Звертаючись з позовом до суду, позивачка вказала, що відповідно до ч. 5 ст. 28 ЦПК України, позови про захист прав споживачів можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору. Системний аналіз положень Закону України «Про захист прав споживачів» доводить, що для обґрунтування підстав застосування ч. 5 ст. 28 ЦПК України щодо альтернативної підсудності позов повинен містити предмет та обставини, які вказують на порушення прав позивача як споживача послуг. Тобто предмет та підстави позову повинні вказувати на те, що такий позов пов`язаний з порушенням права саме споживача, з зазначенням такого права та способу захисту відповідно до положень, передбачених Законом України «Про захист прав споживачів».

В ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», визначено основні права громадян як споживачів, а саме це права споживачів на належну якість продукції та обслуговування; на безпеку продукції; на необхідну достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника; на відшкодування шкоди (збитків), завданих дефектною чи фальсифікованою продукцією неналежної якості, а також майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяною небезпечною для життя і здоров`я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством; на обмін товару неналежної якості.

Отже, позов має бути таким, що пов`язаний з порушенням права, коли право стягнення коштів передбачено положеннями Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до якого у позовній заяві має бути викладено, яке саме право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; способи захисту, яких суд може вжити, тощо.

Згідно положень ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника; продукція - це будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб; послугою є діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; виконавець - це суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Відповідно до п. 4, 6 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансовими, зокрема, вважаються такі послуги: залучення фінансових активів із зобов`язанням щодо наступного їх повернення.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», визначено, що фінансові активи - кошти, цінні папери, боргові зобов`язання та право вимоги боргу, що не віднесені до цінних паперів.

Таким чином, договір про передачу коштів фізичною або юридичною особою в управління фінансової організації на строк та під процент (п. 1.13 ст. 1 Закону) є фінансовою послугою, що надається банком іншим особам.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.06.2015 між ОСОБА_2 та ПАТ «Державним ощадним банком України» (Філія - Житомирське обласне управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»),було укладено договір №20994605 на вклад «Класичний» та 12 червня 2015 року, договір №21006805 на вклад «Пенсійний», тобто два депозитні договори строком на 12 місяців у філії Житомирське обласне управління АТ «Ощадбанк». На виконання договору №20994605 у відділенні Ощадбанку №10005/074 11 червня 2015 року було відкрито депозитний рахунок № НОМЕР_2 в національній валюті на суму 200 700,00 грн (двісті тисяч сімсот гривень 00 копійок). 10 червня 2016 року відповідно до п. 2.7. умов договору даний депозит було подовжено на строк, вказаний у п. 1.1. Договору, тобто до 09 червня 2017 року.

На виконання договору №21006805 у відділенні Ощадбанку №10005/074 12 червня 2015 року було відкрито депозитний рахунок № НОМЕР_3 в національній валюті на суму 100,00 грн. Протягом періоду з серпня 2015 року по травень 2016 року депозитний рахунок систематично, щомісяця, поповнювався на 2500,00 грн. і станом на 12.05.2016 року залишок складав 25 100,00 грн. 10 січня 2016 року відповідно до п.2.5. умов договору даний депозит було продовжено на строк, вказаний у п. 1.1. Договору, тобто до 09 червня 2017 року. Нараховані проценти по вищевказаним договорам щомісячно зараховувались на картковий рахунок № НОМЕР_4 , який було відкрито у відділенні №10005/074 на ім`я ОСОБА_2 .

Аналіз зазначених норм матеріального права в поєднанні з умовами договорів дає змогу зробити висновок, що ОСОБА_2 був споживачем фінансових послуг, а банк - їх виконавцем.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, після його смерті відкрилась спадщина на належне майно, в тому числі на грошовий вклад.

У розумінні п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що виконавцем є суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги.

Згідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Виходячи із вищезазначених норм закону, і з урахуванням предмета спору, суд доходить висновку, що положення Закону України «Про захист прав споживачів» поширюються на правовідносини, що виникають внаслідок укладення договору банківського вкладу між вкладником (споживач фінансових послуг за договором) та банком (виконавець послуг).

Таким чином, суд приходить до висновку, що спірні правовідносини у справі за даним позовом не регулюються законом «Про захист прав споживачів», фактично позов пред`явлений з приводу правовідносин спадкування права на депозитний вклад після смерті вкладника, а тому розгляд даного позову має здійснюватися за загальними правилами підсудності за місцем знаходження відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач Філія - Житомирське обласне управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» знаходиться за адресою: м. Житомир вул. Перемоги, 15.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 31 ЦПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним направити за підсудністю цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Філії - Житомирське обласне управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про захист прав споживача фінансових послуг та стягнення грошових коштів до договором банківського вкладу до Богунського районного суду м. Житомира.

Спори між судами про підсудність, згідно ст. 32 ЦПК України, не допускаються.

Керуючись ст.ст. 27, 28, 32, 187 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Філії - Житомирське обласне управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про захист прав споживача фінансових послуг та стягнення грошових коштів до договором банківського вкладу, передати за підсудністю до Богунського районного суду м. Житомира.

Спір про підсудність справи між судами не допускається.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: Комаревцева Л.В.