Ухвала суду № 87032061, 21.01.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/20778/19

У Х В А Л А

"21" січня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва, в складі: головуючого судді - Катющенко В.П., розглянувши заяву відповідача ОСОБА_1 про заперечення проти розгляду справи за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги у порядку спрощеного позовного провадження, -

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги у порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 27 грудня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін.

16 січня 2020 року до Дніпровського районного суду м. Києва від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, в якій просить суд: перейти в розгляді цивільної справи за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги з розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування заяви посилається на те, що ухвалу про відкриття провадження у справі він отримав 14.01.2020, та справа має для нього істотне значення, оскільки йому, як пенсіонеру та людині похилого віку, яка має невелику пенсію, сума нарахованого сумнівного боргу розміром 49 199,45 грн є надто великою. Справа потребує детального розгляду, тому що на підтвердження своїх вимог позивачем не надано жодного доказу щодо затвердження в установленому законом порядку розрахованих ним тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій відповідним органом місцевого самоврядування, як передбачено ст. 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», окрім сумнівного розрахунку. До позовної заяви не додано документів, які б підтверджували сам факт існування діючих договірних відносин між позивачем та відповідачем, зокрема відповідач не отримував жодної пропозиції укласти договір та не ознайомлений із ним. Розрахунок заборгованості за послуги з постачання холодної води та водовідведення зроблено за особовим рахунком № НОМЕР_1 та адресою, а не за відповідачем як споживачем послуг. Вказаний рахунок не містить жодної інформації щодо встановлення приладів обліку та діючих тарифів, за якими проводиться нарахування. право на нарахування сум 3% річних та інфляційних втрат виникає у позивача після пред`явлення вимоги, але доказів цього у позовній заяві не надано; розрахунок не містить застосованих індексів інфляції та не має жодного їх підтвердження; позивач не підтвердив доказами не тільки розмір заборгованості, вимогу про стягнення якої він заявив, а й відповідність чинному законодавству проведених нарахувань за прострочення сплати заборгованості. Відтак, відповідач вважає, із наданих суду документів правильно визначити розмір заборгованості з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих позивачем на суму заборгованості стосовно нього, неможливо.

Суд, вивчивши доводи поданої заяви, матеріали справи, приходить наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Як убачається із заявлених позовних вимог, позивач просить суд: стягнути з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал»: заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги з водопостачання та водовідведення у розмірі 36 707,64 грн; 3% річних у розмірі 2 445,10 грн; інфляційні втрати у розмірі 10 046,71 грн; витрати по оплаті судового збору у розмірі 1 921,00 грн.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Частиною четвертою цієї ж статті визначено, що в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

При цьому статтею 19 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду: 1) малозначних справ; 2) справ, що виникають з трудових відносин; 3) справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; 4) справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до вимог ч.ч.1, 2 ст. 174 Цивільного процесуального кодексу України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

За змістом заяви убачається, що відповідачем не наведено належного обґрунтування наявності обставин, що свідчать про недоцільність розгляду цієї справи у спрощеному позовному провадженні, так само як і не наведено обставин, які слід було б з`ясувати у загальному позовному провадженні, а зміст поданої заяви фактично зводиться до заперечень відповідача проти позову, а тому, в розрізі заявлених позовних вимог, у суду відсутні підстави для розгляду вказаної цивільної справи у порядку загального позовного провадження.

Таким чином, враховуючи ціну позову та характер спірних правовідносин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви відповідача про заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Як раніше роз`яснювалося судом в ухвалі суду про відкриття провадження від 27 грудня 2019 року, свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору учасники справи викладають письмово виключно у заявах по суті справи, якими є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Керуючись ст. ст. 19, 260, 274, 279, 353 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву відповідача ОСОБА_1 про заперечення проти розгляду справи за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги у порядку спрощеного позовного провадження - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя: